Желепове
Желепове́ (у минулому — Желіпов) — село в Україні, у Роздільнянському районі Одеської області. Населення становить 123 особи.
| село Желепове | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район | Роздільнянський |
| Тер. громада | Роздільнянська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51140130190033330 |
| Облікова картка | Желепове |
| Основні дані | |
| Засноване | 1856 |
| Населення | 123 (01.01.2019)[1] |
| Площа | 0,702 км² |
| Густота населення | 253,56 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 67410 |
| Телефонний код | +380 4853 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 46°57′16″ пн. ш. 30°18′9″ сх. д. / 46.95444° пн. ш. 30.30250° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
49 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 67440, Одеська обл., Роздільнянський р-н, с. Бецилове, вул. Богдана Хмельницького; тел. 4-43-31 |
| Карта | |
  Желепове | |
 Желепове | |
| Мапа | |
| |
Історія
У 1856 році в поселені Желеповка спадкоємців Желепових було 14 дворів[2].
В 1859 році на власницькому хуторі Желіпов 1-го стану (станова квартира — містечко Василівка) Одеського повіту Херсонської губернії, було 5 дворів, у яких мешкало 13 чоловіків і 14 жінок[3].
У 1887 році в селищі Желепівка Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії мешкало 10 чоловік та 12 жінок. На хуторі Желепова мешкало 32 чоловіка і 36 жінок[4].
На 1916 рік в селищі Желепове Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 73 людини (35 чоловік і 38 жінок)[5].
Станом на 1 вересня 1946 року хутір Желепове був у складі Новосілківської сільської Ради[6].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 192 особи, з яких 95 чоловіків та 97 жінок.[7]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 177 осіб.[8]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 93,82 % |
| російська | 3,93 % |
| молдовська | 1,12 % |
| білоруська | 0,56 % |
| угорська | 0,56 % |
Примітки
- ↑ Паспорт Бецилівської сільської ради
- ↑ Пивовар А. В. Поселення Херсонської губернії за повітовими алфавітами 1856 року. – Київ: Академперіодика, 2009. – С. 64.(рос.)
- ↑ XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года. — СанктПетербургъ: Типографія Карла Вульфа, 1868. — С. 126.(рос.)
- ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 7, 9.(рос.)
- ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). Одесскіи уѣздъ — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 343.(рос.)
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 387.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.
Шаблон:Бецилівська сільська рада
|
Це незавершена стаття про Одеську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |