Розширення НАТО: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
Sehrg (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Evgenum (обговорення | внесок) |
||
| (Не показані 30 проміжних версій 17 користувачів) | |||
Рядок 2:
[[Файл:Map of NATO chronological.gif|450px|right|thumb|Хронологія розширення НАТО.]]
'''Розширення НАТО''' — процес вступу [[Список країн НАТО|нових членів]] до [[НАТО|Організації Північноатлантичного договору]] — військового союзу держав у [[Європа|Європі]] та [[Північна Америка|Північній Америці]], що становить систему колективної оборони. Процес вступу до альянсу регулюється статтею 10 Північноатлантичного договору і наступних угод. Країни, які
Після утворення в 1949 р. з дванадцятьма членами-засновниками НАТО зросло шляхом включення [[Греція|Греції]] та [[Туреччина|Туреччини]] в 1952 р. та [[Федеративна Республіка Німеччина (1949—1990)|Західної Німеччини]] в 1955 р., а потім [[Іспанія|Іспанії]] в 1982 році. Після закінчення «холодної війни» та возз'єднання [[Німеччина|Німеччини]] в 1990 р. в НАТО відбулися дебати про продовження експансії на схід. У 1999 р. [[Польща]], [[Угорщина]] та [[Чехія]] приєдналися до НАТО на тлі багатьох дебатів в організації та протидії [[Росія|Російської Федерації]]. Ще одне розширення відбулося з приєднанням семи країн [[Центральна Європа|Центральної]] та [[Східна Європа|Східної Європи]]: [[Болгарія|Болгарії]], [[Естонія|Естонії]], [[Латвія|Латвії]], [[Литва|Литви]], [[Румунія|Румунії]], [[Словаччина|Словаччини]] та [[Словенія|Словенії]]. Вперше ці країни були запрошені розпочати переговори про членство під час саміту в Празі 2002 року та вступили до НАТО незадовго до саміту 2004 року в Стамбулі. [[Албанія]] та [[Хорватія]] приєдналися 1 квітня 2009 р. до саміту Страсбург — Кель 2009 р. Останніми державами-членами, які вступили до НАТО є [[
Станом на 2021 рік НАТО офіційно визнає трьох кандидатів на вступ: [[Боснія і Герцеговина|Боснію і Герцеговину]], [[Грузія|Грузію]] і [[Україна|Україну]]. Однак поки що [[План дій щодо членства в НАТО]] має тільки [[Боснія і Герцеговина]]. Наразі розширення є предметом дискусій у кількох країнах, що не входять до альянсу
== Історичні розширення ==
Рядок 17:
Перше розширення НАТО після холодної війни відбулося з возз'єднанням Німеччини 3 жовтня 1990 року, коли колишня Східна Німеччина стала частиною Федеративної Республіки Німеччини та альянсу. Це було закріплено у [[Договір про остаточне врегулювання щодо Німеччини|Договорі про дві плюс чотири]] на початку року. Щоб забезпечити схвалення СРСР єдиної Німеччини, що залишилася в НАТО, було домовлено про те, що іноземні війська та ядерна зброя не будуть розміщуватися в колишній Східній Німеччині, і була піднята тема подальшого розширення НАТО на Схід.<ref>{{cite news|url=http://www.foreignaffairs.com/articles/141845/mary-elise-sarotte/a-broken-promise|title=A Broken Promise?|first=Mary Elise|last=Sarotte|work=[[Foreign Affairs]]|date=September–October 2014|accessdate=28 серпня 2014|archive-date=25 серпня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140825020556/http://www.foreignaffairs.com/articles/141845/mary-elise-sarotte/a-broken-promise}}</ref> Про розширення НАТО в згадуваних угодах про возз'єднання Німеччини вересня — жовтня 1990 р. немає згадки, тому офіційного зобов'язання не розширюватися не було.<ref name=":0">{{Cite journal|last1=Kramer|first1=Mark|last2=Shifrinson|first2=Joshua R. Itzkowitz|date=2017-07-01|title=NATO Enlargement—Was There a Promise?|journal=International Security|volume=42|issue=1|pages=186–192|doi=10.1162/isec_c_00287|issn=0162-2889|s2cid=57571871}}</ref><ref name="International Security">{{cite news|title=Deal or No Deal? The End of the Cold War and the U.S. Offer to Limit NATO Expansion|doi=10.1162/ISEC_a_00236}}</ref>
Розширення НАТО знову стало суперечливою темою в 2010-х роках у зв'язку із діями Російської Федерації в Україні. Незалежно від того, чи Захід неофіційно зобов'язувався не розширювати НАТО на Схід, є предметом суперечок між істориками та науковцями з міжнародних відносин. Історик Гарвардського університету Марк Крамер відкидає існування неформальної домовленості,<ref>{{Cite journal|last=Kramer|first=Mark|date=2009-04-01|title=The Myth of a No-NATO-Enlargement Pledge to Russia|url=https://archive.org/details/sim_washington-quarterly_2009-04_32_2/page/39|journal=The Washington Quarterly|volume=32|issue=2|pages=39–61|doi=10.1080/01636600902773248|issn=0163-660X|s2cid=154322506}}</ref> тоді як політолог Техаського університету А&M Джошуа Р. Іцковіц Шифрінсон стверджує, що існувала неофіційна угода. У грудні 2017 року Світлана Савранська та Том Блантон з Архіву національної безпеки Університету Джорджа Вашингтона стверджували, що нещодавно розсекречені документи свідчать про існування неформальної домовленості.<ref>{{Cite web|url=https://nsarchive.gwu.edu/briefing-book/russia-programs/2017-12-12/nato-expansion-what-gorbachev-heard-western-leaders-early|title=NATO Expansion: What Gorbachev Heard {{!}} National Security Archive|website=nsarchive.gwu.edu|language=en|access-date=2017-12-12|archive-date=23 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191223011430/https://nsarchive.gwu.edu/briefing-book/russia-programs/2017-12-12/nato-expansion-what-gorbachev-heard-western-leaders-early}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.theamericanconservative.com/articles/when-washington-assured-russia-nato-would-not-expand|title=When Washington Assured Russia NATO Would Not Expand {{!}}|accessdate=9 жовтня 2020|archive-date=11 жовтня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201011212951/https://www.theamericanconservative.com/articles/when-washington-assured-russia-nato-would-not-expand/}}</ref> Під час візиту до Польщі президент Борис Єльцин заявив президенту Леху Валенсі, що «Російська Федерація не виступає проти членства Польщі в НАТО і не сприймає членство в НАТО як загрозу для Російської Федерації». Під тиском опозиції в Російської Федерації ця неформальна декларація була скасована у вересні офісом президента Єльцина.<ref>{{Cite web|title=20 lat temu Polska wstąpiła do NATO. "Wysiłki dwóch prezydentów i siedmiu premierów"|url=https://tvn24.pl/polska/20-lat-polski-w-nato-historia-wstapienia-do-sojuszu-ra917523-2294326|website=TVN24|access-date=2020-05-22|archive-date=31 липня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200731005050/https://tvn24.pl/polska/20-lat-polski-w-nato-historia-wstapienia-do-sojuszu-ra917523-2294326}}</ref>
Джек Метлок, посол США в Радянському Союзі в останні роки, сказав, що Захід дав «чітке зобов'язання» не розширюватися, і розсекречені документи вказують на те, що радянські учасники переговорів отримали усне запевнення від таких дипломатів, як Ганс-Дітріх Геншер і Джеймс Бейкер, що членство в НАТО не було актуальним для таких країн, як [[Чехословаччина]], Угорщина чи Польща. У 1996 році Горбачов писав у своїх мемуарах, що «під час переговорів про об'єднання Німеччини вони запевнили, що НАТО не буде розширювати свою зону операції на схід», і повторив цю думку в своєму інтерв'ю в 2008 році. Однак у 2014 році, Горбачов сказав: «Тема» розширення НАТО «взагалі не обговорювалась [у 1990 році], і вона не піднімалася в ті роки. Я кажу це з повною відповідальністю. Західні лідери не піднімали її.» [[Шеварднадзе Едуард Амвросійович|Едуард Шеварднадзе]], міністр закордонних справ Радянського Союзу між 1985 і 1991 роками, завжди стверджував, що «експансія НАТО за межі німецьких кордонів ніколи не підлягала переговорам».<ref name="4пб">{{Cite news|url=https://www.brookings.edu/blog/up-front/2014/11/06/did-nato-promise-not-to-enlarge-gorbachev-says-no/|title=Did NATO Promise Not to Enlarge? Gorbachev Says "No"|last=Pifer|first=Steven|work=Brookings|access-date=2017-09-11|language=en-US|archive-date=1 листопада 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191101214156/https://www.brookings.edu/blog/up-front/2014/11/06/did-nato-promise-not-to-enlarge-gorbachev-says-no/}}</ref> За словами Роберта Зелліка, представника Державного департаменту, який бере участь у переговорному процесі «Дві плюс чотири», офіційних зобов'язань щодо розширення не було.<ref>{{cite news|first=Robert B.|last=Zoellick|url=https://www.questia.com/read/1G1-65576869|title=The Lessons of German Unification|publisher=[[The National Interest]]|date=22 вересня 2000|accessdate=9 жовтня 2020|archive-date=6 січня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200106164431/https://www.questia.com/read/1G1-65576869/two-plus-four}}</ref>
Олексій Собченко розповідає, що усна обіцянка не розширювати НАТО на схід була, але стосувалась тольки сходу Німеччини на час виводу радянських військ. Собченко був співробітником Госдепу і працював перекладачем при двох послах США в Москві. В часи об'єднання Німеччини працював журналістом на радіо Свобода. Колеги перекладчі, що були особісно присутні на перемовинах, переказали йому детально про що саме домовлялись. Питання виводу радянских військ зі східної Німеччини було питанням торгу за відкупні гроші за вихід. Берлінська стіна рухнула не тому, що відбулись домовленності, чи з доброї волі СРСР. Події випереджували здатність в Москві чи Вашингтоні сприймати реальність. Стіна рухнула в 1989 через бажання східних німців жити в одній країні з західними. Для східних німців об'єднання давало перспективу покращення фінансового стану. Маргарет Тетчер і деякі німецькі політики, наприклад Оскар Лафонтен, були проти об`єднання, і не було ніякого плану. Ситуація деякий час була в підвішеному стані, поки політики не дійшли до домовленності в 1990 році про те як саме здійснити об'єднання. Після домовленості про об'єднання, нагальним стало питання виводу рядянських військ з території Німеччини. Було зрозуміло, що ці війська треба виводити. Якщо на одній території будуть німецькі війска Бундесфер, які є частиною НАТО, і радянські війська, то можуть виникнути непотрібні несподіванки, які можуть привести до збройного загострення і війни, якої ніхто не бажав. Питання домовленості про виход і його графік було питанням скільки грошей західні німці в особі канцлера Гельмута Коля готові заплатити. Госсекретар США Джеймс Бейкер Третій дав усну обіцянку міністру іноземніх справ СРСР Шеворнадзе, що НАТО не зайде на теріторію східної Німеччини, поки не домовляться про вихід радянськіх віськ. Те ж саме пообіцяв міністр закордонних справ ФРН Ганс-Дітріх Геншер з німецького боку. Німецько-радянські перемовини відбувались в 1990 році. Поки йшли торги за гроші, і остаточні умови не були погоджені, радянська сторона не давала остаточної обіцянки вивести війска. Передчасна обіцянка виходу під час торгу могла вплинути на зменшення вартості виходу. Польщу, Румунію, Угорщину та інші страни радянського блоку не обговорювали, тому що ці страні на той момент були членами Варшавського блоку, і ніхто не очікував, що йхній статус зміниться, чи щось станеться з самим СРСР. Ніхто не очікував, що Варшавський блок перестане існувати в наступному році.<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=U3R83im5Qr0 Такер Карлсон и Джеффри Сакс: распространение заведомо ложных измышлений.] — ''Любарский без цензуры (Сергей Любарский)'' 20 червня 2024</ref>
Прихильники версії наявності обіцянки не розширяти НАТО часто приводять фразу Бейкера з перемовин 9 лютого 1990 з Горбачовим «не буде розширення юрисдикції НАТО для сил НАТО ні на дюйм на схід.».<ref>https://x.com/MikeBenzCyber/status/1804484733822279935</ref> Ця фраза відображена в архівних документах<ref>{{cite web | url=https://nsarchive.gwu.edu/document/16116-document-05-memorandum-conversation-between | title=Memorandum of conversation between Baker, Shevardnadze and Gorbachev | date=1990-02-09 | access-date=2024-06-26 | work=National Security Archive | publisher=George Washington University | id=Briefing Book 613 | archive-date=5 March 2022 | archive-url=https://web.archive.org/web/20220305203351/https://nsarchive.gwu.edu/document/16116-document-05-memorandum-conversation-between | url-status=live}}</ref> і стосувалсь сходу об'єднаної Німеччини. На момент перемовин це територія НДР. Після фрази додана умова, «якщо німці погодяться». Зі слів Горбачова розширення НАТО на інші страни за межі території Німеччини не обговорювалось. Бажанням радянської сторони на перемовинах був нейтральний статус об'єднаної Німеччини. Горбачов погодився на повне входження Німеччини в НАТО тільки на останному раунді перемовин у Кемп Девіді 2 червня 1990.<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=FEllfzmX6i0 "Обещание" НАТО не расширяться на Восток - это миф. Признание Горбачева. (включите субтитры)] — ''Європейська правда'' 06 грудня 2021</ref> Якщо темою переговорів 9 лютого була обіцянка нерозширення НАТО за межі Німеччини, це означає, що СРСР вже погодився на те, щоб уся Німеччина вступила в НАТО ще 9 лютого. Це суперечить твердженням Горбачова і архівним записам премовин. «Тема «розширення НАТО» взагалі не обговорювалася і не піднімалася в ті роки. <...> Обговорювалося ще одне питання, яке ми підняли: переконатися, що військові структури НАТО не просуваються вперед і не розгортаються додаткові збройні сили на території тодішньої НДР після возз’єднання Німеччини. Заява Бейкера була зроблена в цьому контексті <...> Все, що можна було і потрібно було зробити для зміцнення цього політичного зобов’язання, було зроблено. І виконано».<ref name="4пб"/>
=== Центральна та Східна Європа ===
Рядок 41 ⟶ 45:
=== [[Адріатична хартія]] ===
Хорватія також розпочала План дій щодо членства на саміті 2002 року, що призвело до національних дебатів щодо того, чи потрібно там проводити референдум про членство в НАТО. Хорватський прем'єр-міністр Іво Санадер остаточно погодився в січні 2008 року в рамках формування коаліційного уряду з [[Хорватська селянська партія|ХСП]] та [[Хорватська соціал-ліберальна партія|ХСЛП]] неофіційно пропонувати його.<ref>{{cite news|url=http://dalje.com/en-croatia/no-smoking-law-alcohol-limit-yes-referendum-no/111642|title=No Smoking Law, Alcohol Limit-Yes, Referendum-No|work=Dalje|date=4 січня 2008|accessdate=9 січня 2015|url-status=dead|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150109232942/http://dalje.com/en-croatia/no-smoking-law-alcohol-limit-yes-referendum-no/111642|archivedate=
Чорногорія подала заявку на [[План дій щодо членства в НАТО|План дій щодо членства]] 5 листопада 2008 р.,<ref>{{cite news|url=http://www.turkishweekly.net/news/60927/montenegro-hands-over-application-for-nato-s-map.html|title=Montenegro Hands over Application for NATO's MAP|date=6 листопада 2008|accessdate=9 лютого 2015|work=Turkish Weekly|agency=MIA|url-status=dead|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150209180451/http://www.turkishweekly.net/news/60927/montenegro-hands-over-application-for-nato-s-map.html|archivedate=
Північна Македонія приєдналася до програми «Партнерство заради миру» в 1995 році та розпочала свій план дій щодо членства в 1999 році одночасно з Албанією. На саміті в Бухаресті 2008 року Греція заблокувала запропоноване запрошення, оскільки вважала, що конституційна назва свого сусіда передбачає територіальні прагнення до власного регіону грецької Македонії. Країни-члени НАТО домовились, що країна отримає запрошення після вирішення суперечки щодо іменування Македонії.<ref name="veto2">{{cite news|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/7329963.stm|title=Nato Macedonia veto stokes tension|first=Oana|last=Lungescu|work=BBC News|date=2 квітня 2008|accessdate=12 травня 2008|archive-date=8 квітня 2008|archive-url=https://web.archive.org/web/20080408035013/http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/7329963.stm}}</ref> Македонія подала позов на Грецію до Міжнародного суду (МС) щодо їх вето на членство Македонії в НАТО. Македонія була частиною Вільнюської групи і в 2003 році сформувала Адріатичну хартію з Хорватією та Албанією для кращої координації вступу до НАТО.{{sfn|Thiele|2005|pp=73–74}} 12 червня 2017 року прем'єр-міністр Зоран Заєв дав знак, що розгляне альтернативні назви країни, щоб досягти компромісу з Грецією, врегулювати суперечку щодо імен і відмовити Греції проти вступу Македонії до альянсу. Суперечка щодо присвоєння імен була вирішена Преспанською угодою в червні 2018 року, згідно з якою країна прийняла назву Північна Македонія, що було підтримано референдумом у вересні 2018 року. НАТО запросило Північну Македонію розпочати переговори про членство 11 липня 2018 року, а офіційні переговори про вступ розпочалися 18 жовтня 2018 р.<ref>{{Cite web|url=https://www.nato.int/cps/en/natohq/news_159541.htm|title=Formal Accession Talks with Skopje begin at NATO Headquarters|date=2018-10-08|website=NATO|access-date=2018-10-08|archive-date=18 жовтня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181018173034/https://www.nato.int/cps/en/natohq/news_159541.htm}}</ref> Члени НАТО підписали протокол про приєднання Північної Македонії 6 лютого 2019 р.,<ref>{{Cite web|url=https://www.bbc.com/news/world-europe-47139118|title=Macedonia signs Nato accession agreement|date=2019-02-06|website=[[BBC]]|access-date=2019-02-06|archive-date=27 березня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200327224224/https://www.bbc.com/news/world-europe-47139118}}</ref> а більшість країн ратифікували договір про приєднання в 2019 р., Іспанія ратифікувала свій протокол про приєднання в березні 2020 р.<ref>{{cite news|url=https://www.dailysabah.com/world/europe/nato-door-open-to-north-macedonia-after-spains-approval|title=North Macedonia will join NATO after depositing it's instrument of accession.|newspaper=Daily Sabah|agency=German Press Agency|date=17 березня 2020|accessdate=19 березня 2020|archive-date=18 березня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200318225927/https://www.dailysabah.com/world/europe/nato-door-open-to-north-macedonia-after-spains-approval}}</ref> [[Збори Північної Македонії|Збори]] також ратифікували договір одноголосно 11 лютого 2020 р.<ref>{{cite news|url=https://www.nytimes.com/aponline/2020/02/11/world/europe/ap-eu-north-macedonia-nato.html|title=North Macedonia Parliament Backs NATO Accession|newspaper=The New York Times|agency=Associated Press|date=11 лютого 2020|accessdate=17 лютого 2020|archive-date=17 лютого 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200217194930/https://www.nytimes.com/aponline/2020/02/11/world/europe/ap-eu-north-macedonia-nato.html}}</ref> Врешті-решт Північна Македонія стала членом НАТО 27 березня 2020 року.<ref>{{cite web|url=https://www.nato.int/cps/en/natohq/news_174589.htm|title=North Macedonia joins NATO as 30th Ally|date=27 березня 2020|website=NATO|accessdate=9 жовтня 2020|archive-date=21 травня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200521150245/https://www.nato.int/cps/en/natohq/news_174589.htm}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.state.gov/north-macedonia-joins-the-nato-alliance/|title=North Macedonia Joins the NATO Alliance|date=27 березня 2020|website=U.S. Department of State|accessdate=9 жовтня 2020|archive-date=27 березня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200327161747/https://www.state.gov/north-macedonia-joins-the-nato-alliance/}}</ref>
Рядок 51 ⟶ 55:
Фінляндія бере участь майже у всіх підпрограмах програми «Партнерство заради миру» та надала миротворчі сили як для місій в Афганістані, так і для Косова. Можливість членства Фінляндії в НАТО була одним з найважливіших питань, що обговорювались у зв'язку з виборами президента Фінляндії 2006 року, і досі залишається важливим питанням у фінській політиці. У 2007 році Фінляндія здійснила різноманітну технічну підготовку до членства, тодішній міністр оборони Ір'я Хякемієс прагнув продовжувати членство в НАТО. Тим не менше, суспільний інтерес до цього питання знизився. У квітні 2014 року, коли Карл Хаглунд був міністром оборони, уряд оголосив, що підпише з НАТО «Меморандум про взаєморозуміння» про готовність Фінляндії отримати військову допомогу та допомогти НАТО в обслуговуванні обладнання. Однак Хаглунд підкреслив, що цей меморандум не буде кроком до членства.<ref>{{cite news|url=http://www.finnbay.com/finland-signs-memorandum-of-understanding-with-nato/|title=Finland To Sign Memorandum of Understanding With NATO|date=22 квітня 2014|accessdate=22 квітня 2014|work=Finnbay|archive-date=24 квітня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140424134332/http://www.finnbay.com/finland-signs-memorandum-of-understanding-with-nato/}}</ref>
З основних фінських політичних партій членство в НАТО підтримує Партія національної коаліції та Шведська народна партія Фінляндії. У 2016 році партійна конференція Національної коаліційної партії домовилася, що Фінляндія повинна подати заявку на членство «в найближчі кілька років». За баченням Шведської народної партії Фінляндії, Фінляндія стане членом НАТО в 2025 році. Багато окремих політиків також виступали за НАТО, в тому числі нинішній президент Саулі Нійністе і колишній прем'єр-міністр Олександр Стубб, а також колишній президент Марті Ахтісаарі, який стверджував, що Фінляндія повинна приєднатися до всіх організацій, підтримуваних іншими західними демократіями, щоб «раз і назавжди відігнати тягар фінляндизації». Дві інші колишні президенти від Соціал-демократичної партії Тар'я Халонен та Мауно Койвісто публічно виступили проти цієї ідеї, аргументуючи тим, що членство в НАТО погіршить відносини Фінляндії з Росією.<ref>{{cite news|url=http://www2.hs.fi/english/archive/news.asp?id=20040120IE3|title=Finland, NATO, and Russia|work=Helsingin Sanomat|date=20 січня 2004|accessdate=20 вересня 2008|first=Max|last=Jakobson|url-status=dead|archiveurl=https://web.archive.org/web/20081205075241/http://www2.hs.fi/english/archive/news.asp?id=20040120IE3|archivedate=
Фінляндія отримала дуже критичні відгуки від Російської Федерації, навіть розглядаючи можливість вступу до НАТО, а дослідження 2009 р. Свідчить, що це може мати наслідки для відносин Російської Федерації з ЄС та НАТО в цілому. Після російсько-грузинської війни 2008 року прем'єр-міністр Фінляндії Матті Ванханен повторив, що Фінляндія не планує вступати до НАТО, і заявив, що головним уроком війни є необхідність тісніших зв'язків з Росією. В червні 2014 року в інтерв'ю фінській газеті Hufvudstadsbladet особистий посланник Володимира Путіна Сергій Олександрович Марков звинуватив Фінляндію в крайній «русофобії» та припустив, що вступ Фінляндії до НАТО може розпочати Третю світову війну. У липні 2016 року Путін під час візиту до Фінляндії заявив, що Російська Федерація збільшить кількість військовослужбовців на фінському кордоні, якщо Фінляндія приєднається до НАТО. Він також попередив, що НАТО «буде битися до останнього фіна проти Російської Федерації».<ref>{{cite news|url=http://www.hs.fi/kotimaa/a1467354133054|title=Putin moitti Natoa tiukasti Suomen-vierailullaan|work=Helsingin Sanomat|date=2 липня 2016|accessdate=3 липня 2016|archive-date=3 липня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160703120054/http://www.hs.fi/kotimaa/a1467354133054}}</ref><ref>[http://www.helsinkitimes.fi/finland/finland-news/domestic/14078-putin-has-toughened-up-his-rhetoric-views-expert.html Putin has toughened up his rhetoric, views expert] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200805015729/https://www.helsinkitimes.fi/finland/finland-news/domestic/14078-putin-has-toughened-up-his-rhetoric-views-expert.html|date=5 серпня 2020}}. helsinkitimes.fi (5 July 2016). Retrieved on 22 July 2016.</ref>
Рядок 63 ⟶ 67:
У квітні 2022 року приєднання стало більш пріоритетним для уряду Марін, і посол Фінляндії в Канаді Рой Ерікссон заявив, що його країна «ймовірно» подасть заявку на членство, і передбачив, що процес буде прискорено, якщо країни-члени НАТО швидко ратифікують документ рішення.<ref>{{cite news|first=Steven|last=Chase|date=8 квітня 2022|title=Finland anticipates speedy ratification should it apply to join NATO, ambassador says|url=https://www.theglobeandmail.com/politics/article-finland-nato-membership-ukraine/|work=[[The Globe and Mail]]|accessdate=9 квітня 2022}}</ref> Колишній прем'єр-міністр Олександр Стабб заявив, що країна буде подавати заявку на вступ до альянсу, «передбачивши, що це відбудеться до [[Мадридський саміт НАТО 2022|саміту НАТО в Мадриді]] 29-30 червня».<ref name="Henley12">{{cite news|last=Henley|first=Jon|date=11 квітня 2022|title=Sweden and Finland make moves to join Nato|url=https://www.theguardian.com/world/2022/apr/11/sweden-and-finland-make-moves-to-join-nato|work=[[The Guardian]]|accessdate=11 квітня 2022}}</ref> Колишній міністр закордонних справ Ерккі Туоміоя також передбачив, що заявка майже напевна.<ref>{{cite news|url=https://www.hbl.fi/artikel/erkki-tuomioja-peter-hultqvist-har-fort-fram-finsk-svensk-forsvarsallians-som-alternativ-till-nato/|title=Erkki Tuomioja: Peter Hultqvist har fört fram finsk-svensk försvarsallians som alternativ till Nato|work=[[Hufvudstadsbladet]]|language=sv|date=9 квітня 2022|accessdate=13 квітня 2022}}</ref> Міністр закордонних справ Пекка Хаавісто припустив, що процес вступу до НАТО після подання офіційного запиту може тривати від чотирьох місяців до року; Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що Фінляндія може приєднатися до альянсу «дуже швидко» і що в проміжку між поданням заявки та ратифікацією членства для Фінляндії буде певний ступінь захисту.<ref>{{cite news|url=https://yle.fi/news/3-12396442|title=Nato chief: Decision on Finland's membership can be quick|work=Yle News|date=8 квітня 2022|accessdate=13 квітня 2022}}</ref> 13 квітня Міністерство закордонних справ підготувало доповідь про міжнародну безпеку та варіанти зовнішньої та оборонної політики, доступні Фінляндії, яка, як очікується, ляже в основу дебатів щодо членства в НАТО.<ref>{{cite report|url=https://urn.fi/URN:ISBN:978-952-383-811-6|title=Government report on changes in the security environment|isbn=978-952-383-811-6|issn=2490-0966|author=[[Ministry for Foreign Affairs (Finland)]]|date=13 квітня 2022|accessdate=13 квітня 2022}}</ref><ref>{{cite news|url=https://yle.fi/news/3-12403898|title=Government report: Finland and Sweden joining Nato would increase security in the Baltic Sea region|work=Yle News|date=13 квітня 2022|accessdate=13 квітня 2022}}</ref> 25 квітня Associated Press повідомило, що Фінляндія подасть заявку на членство в НАТО приблизно 22 травня 2022 року разом зі Швецією,<ref name=":22">{{Cite web|date=2022-04-25|title=Live updates {{!}} Report: Sweden, Finland to apply to NATO|url=https://apnews.com/article/russia-ukraine-zelenskyy-kyiv-business-lloyd-austin-2a7cd301a33083e46490fe954039b550|access-date=2022-04-25|website=AP NEWS|language=en}}</ref> а 12 травня 2022 року президент і прем'єр-міністр Фінляндії закликали «невідкладно вступити в НАТО».<ref>{{Cite web|date=2022-05-12|title=Finland's leaders call for NATO membership 'without delay'|url=https://apnews.com/article/sweden-finland-sauli-niinisto-4ede1942b679dd15bd3021f9b194cbec|access-date=2022-05-12|website=AP NEWS|language=en}}</ref> Однак [[Туреччина]] виступає проти вступу Фінляндії в НАТО, і Туреччина звинувачує Фінляндію в підтримці [[Робітнича партія Курдистану|РПК]] і послідовників [[Фетхуллах Гюлен]].
1 березня 2023 року парламент Фінляндії схвалив вступ Фінляндії до НАТО 184 голосами «за» і 7 «проти».<ref>{{cite web|date=2023-03-01|title=NATO: Finland forges ahead|url=https://www.dw.com/en/helsinki-forges-ahead-as-stockholm-is-stuck-behind/a-64849214|publisher=DW|language=en}}</ref> Більшість країн схвалили заявку Фінляндії протягом 2022 року, але Угорщина та Туреччина тримали суперечки до початку 2023 року, коли [[Національна асамблея Угорщини]] схвалив заявку 27 березня, а [[Великі національні збори Туреччини]] схвалив заявку 31 березня 2023 року. Фінляндія стала членом альянсу 4 квітня 2023 року, у 74-ту річницю підписання Північноатлантичного договору.<ref>{{cite press release|url=https://www.presidentti.fi/en/press-release/finland-becomes-a-member-of-nato-on-tuesday-4-april/|title=Finland becomes a Member of NATO on Tuesday 4 April|publisher=Office of the President of the Republic of Finland|publication-date=
{{Докладніше|Відносини Швеція — НАТО}}▼
[[Файл:Estonia's_Admiral_Pitka_Recon_Challenge.jpg|міні|Швеція має тісні стосунки з НАТО та членами НАТО та бере участь у навчальних навчаннях, таких як «Admiral Pitka Recon Challenge» в Естонії.]]▼
У 1949 році Швеція вирішила не вступати до НАТО і оголосила політику безпеки, спрямовану на неприєднання до миру та нейтралітет у війні. Модифікована версія тепер кваліфікує позаблоковість у мирі до можливого нейтралітету у війні. Ця позиція зберігалася без особливих дискусій під час Холодної війни. Однак з 1990-х років у Швеції ведуться активні дискусії щодо питання членства в НАТО у світі після Холодної війни. Ці ідеологічні розбіжності були помітні в листопаді 2006 року, коли Швеція могла або придбати два нових транспортних літаки, або приєднатися до пулу літаків НАТО, і в грудні 2006 року, коли Швецію було запрошено до Сил реагування НАТО. Швеція брала активну участь у місіях під проводом НАТО в Боснії (IFOR та SFOR), Косові (KFOR), Афганістані (ISAF) та Лівії (операція «Єдиний захисник»).▼
Владна Шведська соціал-демократична партія залишається за нейтралітет та позаблоковість. Цю перевагу поділяють їхні партнери — Партія зелених, а також Ліва партія. Правоцентристська «Поміркована партія» та «Ліберальна партія» — найбільші партії, які зараз представлені в парламенті на користь членства в НАТО. Російській анексії Криму у 2014 році приписують оновлені публічні заклики до вступу до НАТО відомих політиків. Партія «Центр» виступала проти членства в НАТО до вересня 2015 року, коли керівництво партії під керівництвом Енні Леоф заявило, що запропонує змінити політику партії, щоб домогтися вступу Швеції до НАТО на наступній партійній конференції. Християнські демократи, також раніше проти, також проголосували за підтримку членства в НАТО на своєму засіданні партії 9 жовтня 2015 року.▼
Опитування показало зростання підтримки членства в НАТО серед шведів з 2008 року, згідно з опитуваннями Ipsos, з 22 відсотків у травні 2008 року до 33 відсотків у січні 2015 року. За даними Svenska Dagbladet, підтримка в 2011 році становила 23 відсотки, і дещо значно зросла до 41 відсотка у вересні 2015 року, коли лише 39 відсотків респондентів були проти членства в НАТО. Опитування, проведене в жовтні 2014 року на замовлення TV4 News, також показало дещо більше респондентів, які підтримують членство, ніж проти. У 2014 році звістка про те, що військовий експерт у Швеції підрахував, що країна може протриматися тиждень, якщо на неї нападу тимчасово скасують підтримку членства в НАТО на виборчих дільницях. Опитування Pew у травні 2017 року показало, що підтримка членства зросла до 48 відсотків.▼
Ipsos провела регулярні опитування, і вони задокументували зниження опозиції щодо членства з 56 % у квітні 2015 року до 35 % у грудні 2020 року, коли їхнє опитування показало тристоронній розкол між шведами: 33 % підтримують членство в НАТО і 32 % % не визначилися з питанням. Зменшення значною мірою відповідає зростанню невизначених, оскільки відсоток шведів, які підтримують членство в НАТО, залишався переважно стабільним з 2014 року.<ref name="Dec2020">{{cite news|url=https://www.dn.se/sverige/dn-ipsos-svenskarnas-motstand-mot-nato-minskar/|title=DN/Ipsos: Svenskarnas motstånd mot Nato minskar|website=Dagens Nyheter|first=Mikael|last=Holmström|date=10 січня 2021|access-date=11 січня 2021|language=sv}}</ref> Підтримка членства в НАТО раніше зросла між 2012 і 2015 роками, коли Інститут SOM показав, що вона зросла з 17 % до 31 %.<ref>{{cite news|url=http://www.thelocal.se/20150520/nearly-one-third-of-swedes-want-to-join-nato|title=Nearly one-third of Swedes want to join Nato|work=The Local|date=20 травня 2015|access-date=1 вересня 2015}}</ref> Такі події, як анексія Криму та повідомлення про активність російських підводних човнів у 2014 році, а також звіт 2013 року про те, що Швеція може протриматися лише тиждень, якщо її атакують, були зараховані до зростання підтримки.<ref>{{cite news|title=More Swedes show support for Nato|date=9 січня 2015|url=http://www.thelocal.se/20150109/more-swedes-show-support-for-nato|work=The Local|access-date=1 вересня 2015}}</ref> Опитування Pew у травні 2017 року також показало, що 48 % підтримують членство, а в листопаді 2020 року вони показали, що 65 % шведів позитивно ставляться до НАТО, що є найвищим відсотком серед усіх опитаних, які не є членами НАТО.<ref>{{Cite web|last=Stokes|first=Bruce|date=2017-05-23|title=NATO's Image Improves on Both Sides of Atlantic|website=Pew Research Center's Global Attitudes Project|url=https://www.pewresearch.org/global/2017/05/23/natos-image-improves-on-both-sides-of-atlantic/|access-date=2022-03-04}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.pewresearch.org/fact-tank/2020/11/30/nato-seen-in-a-positive-light-by-many-across-10-member-states/|title=NATO seen in a positive light by many across 10 member states|date=30 листопада 2020|first=Moira|last=Fagan|website=Pew Research Center's Global Attitudes Project|access-date=11 січня 2021}}</ref>▼
Багато політичних поглядів щодо членства в НАТО змінилися після вторгнення Російської Федерації в Україну 2022 року. Правляча Соціал-демократична партія Швеції виступала за нейтралітет і неприєднання,<ref>{{cite news|url=https://www.economist.com/news/europe/21604586-russia-stokes-fresh-debate-among-nordics-about-nato-membership-what-price-neutrality|title=What price neutrality?|newspaper=The Economist|date=21 червня 2014|access-date=5 травня 2015}}</ref> але оголосила, що потенційна зміна цієї позиції буде оприлюднена 15 травня 2022 року.<ref>{{cite news|url=https://www.reuters.com/world/europe/swedens-ruling-social-democrats-decide-nato-may-15-2022-05-09/|title=Sweden's ruling Social Democrats to decide on NATO on May 15|website=Reuters|first=Simon|last=Johnson|date=9 травня 2022|access-date=9 травня 2022}}</ref> З їхніх партнерів по коаліції Партія зелених залишається проти, тоді як Ліва партія хотів би провести референдум на цю тему, що прем'єр-міністр Магдалена Андерссон відхилила.<ref>{{cite news|url=https://www.reuters.com/world/europe/swedish-pm-rejects-referendum-possible-nato-membership-2022-04-28/|title=Swedish PM rejects referendum on possible NATO membership|first=Johan|last=Ahlander|website=Reuters|date=28 квітня 2022|access-date=9 травня 2022}}</ref> Правоцентристська Помірна партія є найбільшою партією за нинішнім представництвом у парламенті, яка виступає за членство в НАТО, навіть робить її головною передвиборною обіцянкою 2022 року,<ref>{{cite news|url=https://www.thelocal.se/20220328/swedens-moderates-make-joining-nato-its-number-one-election-pledge/|title=Sweden's Moderates make joining Nato their number one election pledge|website=The Local|date=28 березня 2022|access-date=28 березня 2022}}</ref> і, як і Ліберальна партія, загалом підтримує членство в НАТО після закінчення Холодної війни.<ref>{{cite news|url=http://www.thelocal.se/20090513/19406|work=The Local|title=Liberals: Sweden must join NATO|date=13 травня 2009|access-date=9 лютого 2015|first1=Peter Vinthagen|last1=Simpson|first2=Lydia|last2=Parafianowicz}}</ref> Центристська партія виступала проти членства в НАТО до вересня 2015 року, коли партійне керівництво під керівництвом Анні Льоф оголосило, що вони внесуть пропозицію щодо зміни партійної політики, щоб підштовхнути Швецію до вступу в НАТО на наступній партійній конференції. Християнські демократи, які також раніше виступали проти, також проголосували за членство в НАТО на партійних зборах у жовтні 2015 року.<ref>{{cite news|url=https://www.reuters.com/article/uk-sweden-nato-idUKKCN0S32I520151009|title=Swedish centre right in favour of NATO membership|work=[[Reuters]]|first=Johan|last=Ahlander|date=9 жовтня 2015|access-date=10 жовтня 2015}}</ref> Коли націоналістичні шведські демократи скоригували свою позицію в грудні 2020 року, щоб дозволити членство в НАТО, якщо це буде узгоджено з сусідньою Фінляндією та ратифіковано на референдумі, більшість членів шведського риксдагу вперше належали до партій, відкритих для членства в НАТО,<ref>{{cite news|url=https://www.reuters.com/article/sweden-nato-idUSKBN28J1UL|title=Majority in Swedish parliament backs 'NATO option' after Sweden Democrats shift|work=Reuters|date=9 грудня 2020|access-date=15 грудня 2020}}</ref> а пропозицію про можливість майбутнього членства в НАТО було ухвалено парламентом того місяця 204 голосами проти 145.<ref>{{cite news|url=https://www.politico.eu/article/sweden-nato-membership-dilemma/|title=Sweden edges closer to NATO membership|website=Politico|first=Charlie|last=Duxbury|date=22 грудня 2020|access-date=11 січня 2021}}</ref>▼
[[Файл:Ruotsin_pääministeri_Magdalena_Andersson_vieraili_Suomessa_5.3.2022_(51919506636).jpg|міні|У березні 2022 року прем'єр-міністр [[Магдалена Андерссон]] провела переговори зі своєю колегою з Фінляндії про потенційне членство обох країн в НАТО]]▼
25 лютого 2022 року, після [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] в 2022 році, представник російського МЗС пригрозив Фінляндії та Швеції «військовими та політичними наслідками», якщо вони спробують приєднатися до НАТО. Обидві країни брали участь в екстренному саміті НАТО як члени програми НАТО «Партнерство заради миру», і обидві засудили вторгнення та надали допомогу Україні.<ref name="washingtonpost.com">{{cite news|title=Russia threatens Finland and Sweden over potential NATO membership|url=https://www.washingtonpost.com/world/2022/02/25/ukraine-invasion-russia-news/#link-UN32STLHHRFIPNVCYZEEIDD66M|newspaper=Washington Post|access-date=26 лютого 2022|date=25 лютого 2022}}</ref> Опитування Novus, проведене 24–25 лютого 2022 року, виявило 41 % за членство в НАТО і 35 % проти.<ref>{{Cite news|last=Nilsson|first=Maja|last2=|first2=|date=2022-02-25|title=Efter Rysslands invasion: Fler svenskar för ett Natomedlemskap|language=sv|work=SVT Nyheter|url=https://www.svt.se/nyheter/inrikes/fler-svenskar-for-natomedlemskap-efter-rysslands-invasion|access-date=2022-03-04}}</ref>
25 квітня Associated Press повідомило, що Швеція подасть заявку на членство в НАТО приблизно 22 травня 2022 року разом з Фінляндією.<ref name=":2">{{Cite web|date=2022-04-25|title=Live updates {{!}} Report: Sweden, Finland to apply to NATO|url=https://apnews.com/article/russia-ukraine-zelenskyy-kyiv-business-lloyd-austin-2a7cd301a33083e46490fe954039b550|access-date=2022-04-25|website=AP NEWS|language=en}}</ref>▼
Однак [[Туреччина]] виступає проти вступу Швеції в НАТО, і Туреччина звинувачує Швецію в підтримці [[Робітнича партія Курдистану|РПК]] і послідовників [[Фетхуллах Гюлен]]. Хоча пізніше Туреччина і Угорщина ратифікували вступ Швеції до НАТО і Швеція стала 32 членом Альянсу <ref>{{Cite web|title=Швеція нарешті стала членом НАТО та поклала край понад сторічному нейтралітету|url=https://defence-ua.com/news/shvetsija_nareshti_stala_chlenom_nato_ta_poklala_kraj_ponad_storichnomu_nejtralitetu-14672.html}}</ref>.
{| class="wikitable" style="margin: 1em auto 1em auto"
!Дата
Рядок 109 ⟶ 125:
|-
| rowspan="1" | 4 квітня 2023 || {{flagcountry|Finland}} || rowspan="1" align="center" | Дев'яте
|-▼
| rowspan="1" | 7 березня 2024 || {{flagcountry|SWE}} || rowspan="1" align="center" | Десяте
|}
Рядок 137 ⟶ 155:
* Сумісність національного законодавства зі співпрацею з НАТО
НАТО надає зворотний зв'язок, а також технічні поради кожній країні та оцінює її прогрес на індивідуальній основі<ref name="topic">{{cite web|url=http://www.nato.int/cps/en/natolive/topics_49212.htm|title=NATO enlargement|work=NATO Topics|date=12 червня 2014|accessdate=29 грудня 2014|url-status=dead|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150206200940/http://www.nato.int/cps/en/natolive/topics_49212.htm|archivedate=
=== Прискорений діалог ===
Прискорений діалог був вперше запроваджений у квітні 2005 року на неформальній зустрічі міністрів закордонних справ у Вільнюсі (Литва) як відповідь на прагнення України до членства в НАТО та відповідні реформи, що відбувалися за президента Віктора Ющенка, і яка відбулася після підписання 2002 р. НАТО-Україна План дій за його попередника Леоніда Кучми.<ref name="topic2">{{cite web|url=http://www.nato.int/cps/en/natolive/topics_49212.htm|title=NATO enlargement|work=NATO Topics|date=12 червня 2014|accessdate=29 грудня 2014|url-status=dead|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150206200940/http://www.nato.int/cps/en/natolive/topics_49212.htm|archivedate=
У вересні 2006 року Грузія стала другою, якій запропонували Прискорений діалог, після швидкої зміни зовнішньої політики за президента Михайла Саакашвілі<ref name="georgia-id">{{cite web|url=http://www.nato.int/docu/update/2006/09-september/e0921c.htm|title=NATO offers Intensified Dialogue to Georgia|publisher=NATO|date=21 вересня 2006|accessdate=9 жовтня 2020|archive-date=11 травня 2009|archive-url=https://web.archive.org/web/20090511002257/http://www.nato.int/docu/update/2006/09-september/e0921c.htm}}</ref>, і того, що вони сприйняли як демонстрацію військової готовности під час кризи в Кодорі 2006 року.<ref>{{cite news|url=http://www.rferl.org/content/article/1070226.html|title=Georgia: Kodori Operation Raises NATO Questions|first=Richard|last=Giragosian|work=Radio Free Europe/Radio Liberty|date=31 липня 2006|accessdate=5 лютого 2015|archive-date=6 лютого 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150206205859/http://www.rferl.org/content/article/1070226.html}}</ref> Чорногорія, Боснія і Герцеговина та Сербія отримали пропозиції на саміті в Бухаресті у квітні 2008 року.<ref>{{cite news|url=https://euobserver.com/defence/25921|title=France signals full return to NATO|work=EUobserver|first=Elitsa|last=Vucheva|date=4 квітня 2008|accessdate=6 лютого 2015|archive-date=6 лютого 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150206202137/https://euobserver.com/defence/25921}}</ref> Хоча їхні сусіди як просили, так і приймали програму діалогу, пропозиція Сербії була представлена, щоб гарантувати можливість подальших зв'язків з альянсом.<ref name="Serbia_ID">{{cite news|url=http://www.b92.net/eng/news/politics.php?yyyy=2008&mm=04&dd=03&nav_id=49084|title=NATO offers "intensified dialogue" to Serbia|work=B92|date=3 квітня 2008|accessdate=20 вересня 2008|archive-date=18 вересня 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20130918153251/http://www.b92.net/eng/news/politics.php?yyyy=2008&mm=04&dd=03&nav_id=49084}}</ref>
Рядок 167 ⟶ 185:
|Грудень 2006
|Вересень 2008<ref>{{Cite web |url=http://www.nato.int/cps/en/natolive/topics_49127.htm |title=Архівована копія |accessdate=9 жовтня 2020 |archive-date=15 жовтня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201015071941/https://www.nato.int/cps/en/natolive/topics_49127.htm }}</ref>
|Квітень 2008<ref>{{Cite web
|Грудень 2018<ref name=":1">{{Cite web |url=http://www.balkaninsight.com/en/article/nato-approves-membership-action-plan-with-bosnia-12-05-2018 |title=Архівована копія |accessdate=9 жовтня 2020 |archive-date=6 грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181206130642/http://www.balkaninsight.com/en/article/nato-approves-membership-action-plan-with-bosnia-12-05-2018 }}</ref>
|-
Рядок 180 ⟶ 198:
|Листопад 2002
|Квітень 2005<ref>{{Cite web |url=https://www.nato.int/docu/update/2005/04-april/e0421b.htm |title=Архівована копія |accessdate=9 жовтня 2020 |archive-date=15 липня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200715125804/https://www.nato.int/docu/update/2005/04-april/e0421b.htm }}</ref>
|Не потрібний
▲|
|}
Рядок 205 ⟶ 223:
Ускладненнями у відносинах між НАТО і Грузією є наявність російських військових сил на міжнародно визнаній грузинській території в результаті численних недавніх конфліктів, таких як російсько-грузинська війна 2008 року за території Абхазії та Південної Осетії, обидві з яких є велика кількість громадян Російської Федерації. 21 листопада 2011 р. Президент Російської Федерації Дмитро Медведєв, виступаючи перед солдатами у Владикавказі поблизу грузинського кордону, заявив, що вторгнення Російської Федерації у 2008 р. перешкодило подальшому розширенню НАТО на колишній радянський простір.<ref name="stopped2">{{cite news|url=http://in.reuters.com/article/2011/11/21/idINIndia-60645720111121|work=Reuters|title=Russia says Georgia war stopped NATO expansion|date=21 листопада 2011|accessdate=9 жовтня 2020|archive-date=24 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191224075418/https://in.reuters.com/article/idINIndia-60645720111121}}</ref>
Необов'язковий референдум у 2008 році призвів до того, що 73 відсотки виборців підтримали вступ до НАТО. У травні 2013 року прем'єр-міністр Грузії Бідзіна Іванішвілі заявив, що його метою було отримати від НАТО План дій щодо членства (ПДЧ) для своєї країни в 2014 році. У червні 2014 року дипломати НАТО припустили, що хоча ПДЧ є малоймовірним, пакет «посилення співпраці» угоди були можливим компромісом. Андерс Фог Расмуссен підтвердив, що це може включати нарощування військового потенціалу та підготовку збройних сил.<ref>{{Cite web
У вересні 2019 року міністр закордонних справ Російської Федерації Сергій Лавров заявив, що «наближення НАТО до наших кордонів є загрозою для Російської Федерації». Він цитував слова, що якщо НАТО прийме членство Грузії зі статтею про колективну оборону, яка охоплює лише територію, керовану Тбілісі (тобто, за винятком грузинських територій Абхазії та Південної Осетії, обидві з яких зараз є невизнаними республіками, що відокремлюється, за підтримки Російської Федерації) «ми не почнемо війни, але така поведінка підірве наші відносини з НАТО і з країнами, які прагнуть вступити в альянс».<ref>{{Cite web |url=https://agenda.ge/en/news/2019/2582 |title=Архівована копія |accessdate=9 жовтня 2020 |archive-date=30 вересня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190930041916/https://agenda.ge/en/news/2019/2582 }}</ref>
Рядок 226 ⟶ 244:
9 лютого 2021 року прем'єр-міністр України [[Шмигаль Денис Анатолійович|Денис Шмигаль]] заявив, що розраховує, що Україна зможе отримати план дій щодо членства у НАТО одночасно з Грузією<ref>{{Cite web|url=https://www.pravda.com.ua/news/2021/02/9/7282873/|назва=Україна хоче отримати ПДЧ разом із Грузією – Шмигаль|видавець=[[Українська правда]]|дата=9 лютого 2021|url-архіву=https://web.archive.org/web/20210226095450/https://www.pravda.com.ua/news/2021/02/9/7282873/|дата-архіву=26 лютого 2021|мертвий-url=no|дата-доступу=6 червня 2021}}</ref>. У відповідь, генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг під час візиту прем'єра Шмигаля до Брюсселя підтвердив, що Україна є кандидатом на вступ до членства в НАТО<ref>{{Cite web |url=https://www.kmu.gov.ua/news/premyer-ministr-ta-gensek-nato-obgovorili-podalshi-kroki-na-shlyahu-yevroatlantichnoyi-integraciyi-ukrayini/ |title=Прем’єр-міністр та Генсек НАТО обговорили подальші кроки на шляху євроатлантичної інтеграції України |accessdate=14 лютого 2021 |archive-date=17 лютого 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210217082051/https://www.kmu.gov.ua/news/premyer-ministr-ta-gensek-nato-obgovorili-podalshi-kroki-na-shlyahu-yevroatlantichnoyi-integraciyi-ukrayini }}</ref>.
Через кілька тижнів після російського вторгнення в Україну в 2022 році колишній посол США в НАТО [[Іво Даалдер]] закликав запропонувати Україні членство в статті, опублікованій в [[The Atlantic|''The Atlantic'']].<ref>{{Cite news|first=Ivo|last=Daalder|date=21 квітня 2022|title=Let Ukraine In|url=https://www.theatlantic.com/ideas/archive/2022/04/ukraine-join-nato-eu-membership/629619|work=[[The Atlantic]]|access-date=21 квітня 2022}}</ref> Після вторгнення заклики до членства України в НАТО загострилися як в Україні, так і в країнах НАТО. У відповідь на вторгнення деякі країни, такі як Фінляндія та Швеція, почали серйозно розглядати питання про вступ до НАТО.<ref>{{Cite web|date=2022-04-25|title=Sweden and Finland agree to submit Nato applications, say reports|url=https://www.theguardian.com/world/2022/apr/25/sweden-and-finland-agree-to-submit-nato-applications|access-date=2022-04-26|website=the Guardian|language=en}}</ref> 30 вересня 2022 року Україна подала заявку на прискорений вступ до НАТО. Наразі
== Дебати щодо членства ==
{{Докладніше|Міжнародні відносини НАТО}}
=== Західно-центральна
[[Файл:Ħad-Dingli._Radar_il-Ballun_5.jpg|міні|НАТО використовує радіолокаційні засоби на [[Мальта|Мальті]], яка, як і інші європейські держави, що не є членами НАТО, має в цілому відносини співпраці з організацією.{{sfn|Smith|2006|pp=446–448}}]]
[[Австрія]], [[Ірландія]], [[Мальта]] та [[Швейцарія]] займали позиції нейтралітету під час [[Холодна війна|холодної війни]]. Чотири країни зберегли цю позицію після закінчення «холодної війни», і всі вони тепер є членами «Партнерства заради миру». Усі, крім Швейцарії, тепер є членами [[Європейський Союз|Європейського Союзу]].<ref name=":3">[http://www.vs.rs/sr_cyr/jedinice/vojska-srbije O Vojsci] at vs.rs</ref>
Рядок 245 ⟶ 263:
{{Докладніше|Відносини Ірландія — НАТО}}
[[Файл:20140828_Irish_delegation_at_opening_ceremonies.jpg|міні|Наразі Ірландія не прагне приєднатися до НАТО, але працює над покращенням оперативної сумісності Сил оборони з НАТО.<ref>{{cite news|url=http://www.thejournal.ie/ireland-committed-to-partnership-for-peace-but-has-no-plans-to-join-nato-shatter-838562-Mar2013/|title=Ireland committed to Partnership for Peace but has no plans to join NATO – Shatter|first=Jennifer|last=Wade|newspaper=The Journal|date=21 березня 2013|access-date=20 лютого 2016}}</ref>]]
Ірландія є членом програми НАТО «Партнерство заради миру» (ПЗМ) та Ради євроатлантичного партнерства (РЄАП) з 1999 року, але має традиційну політику військового нейтралітету.<ref>{{cite web|title=NATO's 'neutral' European partners: valuable contributors or free riders?|url=http://www.nato.int/docu/review/2013/partnerships-nato-2013/NATOs-neutral-European-partners/EN/index.htm|publisher=NATO Review Magazine|accessdate=15 липня 2015|archive-date=3 березня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210303092850/https://www.nato.int/docu/review/2013/partnerships-nato-2013/NATOs-neutral-European-partners/EN/index.htm}}</ref> Ірландія бере участь у процесі планування та перегляду ПЗМ альянсу (PARP), метою якого є підвищення оперативної сумісності ірландських військових, оборонних сил з іншими державами-членами НАТО та приведення їх у відповідність до прийнятих міжнародних стандартів з метою успішного розгортання з іншими професійні військові сили для миротворчих операцій за кордоном. Ірландія поставила невелику кількість військовослужбовців Міжнародним силам сприяння безпеці (МССБ) під керівництвом НАТО в Афганістані (2001—2014 рр.) І підтримує постійні сили, очолювані НАТО (КФОР).<ref>{{cite web|title=Current Missions > ISAF|url=http://www.military.ie/en/overseas/current-missions/isaf/|publisher=Defence Forces Ireland|accessdate=15 липня 2015|url-status=dead|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150716013153/http://www.military.ie/en/overseas/current-missions/isaf/|archivedate=
У даний час жодна велика політична партія в Ірландії повністю не підтримує вступ до НАТО, що відображає думку громадськості та засобів масової інформації в країні.<ref>{{cite news|last1=O'Carroll|first1=Sinead|title=Poll: Should Ireland give up its neutrality?|url=http://www.thejournal.ie/poll-should-ireland-give-up-its-neutrality-793681-Feb2013/|accessdate=15 липня 2015|publisher=thejournal.ie|date=13 лютого 2013|archive-date=16 липня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150716031547/http://www.thejournal.ie/poll-should-ireland-give-up-its-neutrality-793681-Feb2013/}}</ref> Є низка політиків, які підтримують вступ Ірландії до НАТО, в основному, в рамках правоцентристської партії «Fine Gael», але більшість політиків досі цього не роблять.<ref>{{cite news|last1=McCullagh|first1=David|title=David McCullagh blogs on Ireland's defence policy|url=http://www.rte.ie/news/primetime/2015/0519/702284-defending-ireland/|accessdate=18 липня 2015|publisher=RTÉ Prime Time|date=19 травня 2015|archive-date=21 липня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150721162930/http://www.rte.ie/news/primetime/2015/0519/702284-defending-ireland/}}</ref> Націоналістична партія Шінн Фейн запропонувала конституційну поправку, яка забороняє країні вступати до такого військового союзу, як НАТО, але законодавство не змогло прийняти Даїл Еріан у квітні 2019 року.<ref>{{cite news|url=https://www.derryjournal.com/news/martina-anderson-calls-for-irish-neutrality-referendum-amid-fears-over-european-militarisation-1-8883514|title=Martina Anderson calls for Irish neutrality referendum amid fears over European militarisation|newspaper=Derry Journal|first=Kevin|last=Mullan|date=9 квітня 2019|accessdate=29 січня 2020|archive-date=29 січня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200129205219/https://www.derryjournal.com/news/martina-anderson-calls-for-irish-neutrality-referendum-amid-fears-over-european-militarisation-1-8883514}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.oireachtas.ie/en/bills/bill/2018/121/|title=Thirty-Eighth Amendment of the Constitution (Neutrality) Bill 2018|website=Houses of the Oireachtas|date=11 квітня 2019|accessdate=29 січня 2020|archive-date=20 жовтня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191020190008/https://www.oireachtas.ie/en/bills/bill/2018/121/}}</ref> Широко розуміється, що референдум потрібно провести до того, як бути нейтральним або вступити до НАТО.<ref>{{cite web|title=Challenges and opportunities abroad: White paper on foreign policy|url=http://opac.oireachtas.ie/AWData/Library3/Library2/DL033049.pdf#page=20|publisher=Department of Foreign Affairs and Trade Ireland|accessdate=15 липня 2015|archive-date=13 вересня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180913123144/http://opac.oireachtas.ie/AWData/Library3/Library2/DL033049.pdf#page=20}}</ref> Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен під час візиту до країни в 2013 році заявив, що Ірландії «відкриті двері» для вступу в НАТО в будь-який час.<ref>{{cite news|last1=Lynch|first1=Suzanne|title=Door is open for Ireland to join Nato, says military alliance's chief|url=http://www.irishtimes.com/news/door-is-open-for-ireland-to-join-nato-says-military-alliance-s-chief-1.1251258|accessdate=15 липня 2015|work=The Irish Times|date=11 лютого 2013|archive-date=8 березня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210308123347/https://www.irishtimes.com/news/door-is-open-for-ireland-to-join-nato-says-military-alliance-s-chief-1.1251258}}</ref> Опитування, проведене на початку березня 2022 року, показало, що 37 % підтримують вступ до НАТО і 52 % — проти, тоді як опитування наприкінці березня 2022 року показало різке зростання схвалення: 48 % підтримують членство в НАТО і 39 % — проти.<ref>{{Cite web|date=27 березня 2022|title=Poll: More Irish want to join NATO in wake of Ukraine invasion|url=https://www.politico.eu/article/poll-more-irish-want-to-join-nato/|access-date=12 травня 2022|website=POLITICO}}</ref>
▲==== Швеція ====
▲{{Докладніше|Відносини Швеція — НАТО}}
▲[[Файл:Estonia's_Admiral_Pitka_Recon_Challenge.jpg|міні|Швеція має тісні стосунки з НАТО та членами НАТО та бере участь у навчальних навчаннях, таких як «Admiral Pitka Recon Challenge» в Естонії.]]
▲У 1949 році Швеція вирішила не вступати до НАТО і оголосила політику безпеки, спрямовану на неприєднання до миру та нейтралітет у війні. Модифікована версія тепер кваліфікує позаблоковість у мирі до можливого нейтралітету у війні. Ця позиція зберігалася без особливих дискусій під час Холодної війни. Однак з 1990-х років у Швеції ведуться активні дискусії щодо питання членства в НАТО у світі після Холодної війни. Ці ідеологічні розбіжності були помітні в листопаді 2006 року, коли Швеція могла або придбати два нових транспортних літаки, або приєднатися до пулу літаків НАТО, і в грудні 2006 року, коли Швецію було запрошено до Сил реагування НАТО. Швеція брала активну участь у місіях під проводом НАТО в Боснії (IFOR та SFOR), Косові (KFOR), Афганістані (ISAF) та Лівії (операція «Єдиний захисник»).
▲Владна Шведська соціал-демократична партія залишається за нейтралітет та позаблоковість. Цю перевагу поділяють їхні партнери — Партія зелених, а також Ліва партія. Правоцентристська «Поміркована партія» та «Ліберальна партія» — найбільші партії, які зараз представлені в парламенті на користь членства в НАТО. Російській анексії Криму у 2014 році приписують оновлені публічні заклики до вступу до НАТО відомих політиків. Партія «Центр» виступала проти членства в НАТО до вересня 2015 року, коли керівництво партії під керівництвом Енні Леоф заявило, що запропонує змінити політику партії, щоб домогтися вступу Швеції до НАТО на наступній партійній конференції. Християнські демократи, також раніше проти, також проголосували за підтримку членства в НАТО на своєму засіданні партії 9 жовтня 2015 року.
▲Опитування показало зростання підтримки членства в НАТО серед шведів з 2008 року, згідно з опитуваннями Ipsos, з 22 відсотків у травні 2008 року до 33 відсотків у січні 2015 року. За даними Svenska Dagbladet, підтримка в 2011 році становила 23 відсотки, і дещо значно зросла до 41 відсотка у вересні 2015 року, коли лише 39 відсотків респондентів були проти членства в НАТО. Опитування, проведене в жовтні 2014 року на замовлення TV4 News, також показало дещо більше респондентів, які підтримують членство, ніж проти. У 2014 році звістка про те, що військовий експерт у Швеції підрахував, що країна може протриматися тиждень, якщо на неї нападу тимчасово скасують підтримку членства в НАТО на виборчих дільницях. Опитування Pew у травні 2017 року показало, що підтримка членства зросла до 48 відсотків.
▲Ipsos провела регулярні опитування, і вони задокументували зниження опозиції щодо членства з 56 % у квітні 2015 року до 35 % у грудні 2020 року, коли їхнє опитування показало тристоронній розкол між шведами: 33 % підтримують членство в НАТО і 32 % % не визначилися з питанням. Зменшення значною мірою відповідає зростанню невизначених, оскільки відсоток шведів, які підтримують членство в НАТО, залишався переважно стабільним з 2014 року.<ref name="Dec2020">{{cite news|url=https://www.dn.se/sverige/dn-ipsos-svenskarnas-motstand-mot-nato-minskar/|title=DN/Ipsos: Svenskarnas motstånd mot Nato minskar|website=Dagens Nyheter|first=Mikael|last=Holmström|date=10 січня 2021|access-date=11 січня 2021|language=sv}}</ref> Підтримка членства в НАТО раніше зросла між 2012 і 2015 роками, коли Інститут SOM показав, що вона зросла з 17 % до 31 %.<ref>{{cite news|url=http://www.thelocal.se/20150520/nearly-one-third-of-swedes-want-to-join-nato|title=Nearly one-third of Swedes want to join Nato|work=The Local|date=20 травня 2015|access-date=1 вересня 2015}}</ref> Такі події, як анексія Криму та повідомлення про активність російських підводних човнів у 2014 році, а також звіт 2013 року про те, що Швеція може протриматися лише тиждень, якщо її атакують, були зараховані до зростання підтримки.<ref>{{cite news|title=More Swedes show support for Nato|date=9 січня 2015|url=http://www.thelocal.se/20150109/more-swedes-show-support-for-nato|work=The Local|access-date=1 вересня 2015}}</ref> Опитування Pew у травні 2017 року також показало, що 48 % підтримують членство, а в листопаді 2020 року вони показали, що 65 % шведів позитивно ставляться до НАТО, що є найвищим відсотком серед усіх опитаних, які не є членами НАТО.<ref>{{Cite web|last=Stokes|first=Bruce|date=2017-05-23|title=NATO's Image Improves on Both Sides of Atlantic|website=Pew Research Center's Global Attitudes Project|url=https://www.pewresearch.org/global/2017/05/23/natos-image-improves-on-both-sides-of-atlantic/|access-date=2022-03-04}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.pewresearch.org/fact-tank/2020/11/30/nato-seen-in-a-positive-light-by-many-across-10-member-states/|title=NATO seen in a positive light by many across 10 member states|date=30 листопада 2020|first=Moira|last=Fagan|website=Pew Research Center's Global Attitudes Project|access-date=11 січня 2021}}</ref>
▲Багато політичних поглядів щодо членства в НАТО змінилися після вторгнення Російської Федерації в Україну 2022 року. Правляча Соціал-демократична партія Швеції виступала за нейтралітет і неприєднання,<ref>{{cite news|url=https://www.economist.com/news/europe/21604586-russia-stokes-fresh-debate-among-nordics-about-nato-membership-what-price-neutrality|title=What price neutrality?|newspaper=The Economist|date=21 червня 2014|access-date=5 травня 2015}}</ref> але оголосила, що потенційна зміна цієї позиції буде оприлюднена 15 травня 2022 року.<ref>{{cite news|url=https://www.reuters.com/world/europe/swedens-ruling-social-democrats-decide-nato-may-15-2022-05-09/|title=Sweden's ruling Social Democrats to decide on NATO on May 15|website=Reuters|first=Simon|last=Johnson|date=9 травня 2022|access-date=9 травня 2022}}</ref> З їхніх партнерів по коаліції Партія зелених залишається проти, тоді як Ліва партія хотів би провести референдум на цю тему, що прем'єр-міністр Магдалена Андерссон відхилила.<ref>{{cite news|url=https://www.reuters.com/world/europe/swedish-pm-rejects-referendum-possible-nato-membership-2022-04-28/|title=Swedish PM rejects referendum on possible NATO membership|first=Johan|last=Ahlander|website=Reuters|date=28 квітня 2022|access-date=9 травня 2022}}</ref> Правоцентристська Помірна партія є найбільшою партією за нинішнім представництвом у парламенті, яка виступає за членство в НАТО, навіть робить її головною передвиборною обіцянкою 2022 року,<ref>{{cite news|url=https://www.thelocal.se/20220328/swedens-moderates-make-joining-nato-its-number-one-election-pledge/|title=Sweden's Moderates make joining Nato their number one election pledge|website=The Local|date=28 березня 2022|access-date=28 березня 2022}}</ref> і, як і Ліберальна партія, загалом підтримує членство в НАТО після закінчення Холодної війни.<ref>{{cite news|url=http://www.thelocal.se/20090513/19406|work=The Local|title=Liberals: Sweden must join NATO|date=13 травня 2009|access-date=9 лютого 2015|first1=Peter Vinthagen|last1=Simpson|first2=Lydia|last2=Parafianowicz}}</ref> Центристська партія виступала проти членства в НАТО до вересня 2015 року, коли партійне керівництво під керівництвом Анні Льоф оголосило, що вони внесуть пропозицію щодо зміни партійної політики, щоб підштовхнути Швецію до вступу в НАТО на наступній партійній конференції. Християнські демократи, які також раніше виступали проти, також проголосували за членство в НАТО на партійних зборах у жовтні 2015 року.<ref>{{cite news|url=https://www.reuters.com/article/uk-sweden-nato-idUKKCN0S32I520151009|title=Swedish centre right in favour of NATO membership|work=[[Reuters]]|first=Johan|last=Ahlander|date=9 жовтня 2015|access-date=10 жовтня 2015}}</ref> Коли націоналістичні шведські демократи скоригували свою позицію в грудні 2020 року, щоб дозволити членство в НАТО, якщо це буде узгоджено з сусідньою Фінляндією та ратифіковано на референдумі, більшість членів шведського риксдагу вперше належали до партій, відкритих для членства в НАТО,<ref>{{cite news|url=https://www.reuters.com/article/sweden-nato-idUSKBN28J1UL|title=Majority in Swedish parliament backs 'NATO option' after Sweden Democrats shift|work=Reuters|date=9 грудня 2020|access-date=15 грудня 2020}}</ref> а пропозицію про можливість майбутнього членства в НАТО було ухвалено парламентом того місяця 204 голосами проти 145.<ref>{{cite news|url=https://www.politico.eu/article/sweden-nato-membership-dilemma/|title=Sweden edges closer to NATO membership|website=Politico|first=Charlie|last=Duxbury|date=22 грудня 2020|access-date=11 січня 2021}}</ref>
▲[[Файл:Ruotsin_pääministeri_Magdalena_Andersson_vieraili_Suomessa_5.3.2022_(51919506636).jpg|міні|У березні 2022 року прем'єр-міністр [[Магдалена Андерссон]] провела переговори зі своєю колегою з Фінляндії про потенційне членство обох країн в НАТО]]
▲25 лютого 2022 року, після [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] в 2022 році, представник російського МЗС пригрозив Фінляндії та Швеції «військовими та політичними наслідками», якщо вони спробують приєднатися до НАТО. Обидві країни брали участь в екстренному саміті НАТО як члени програми НАТО «Партнерство заради миру», і обидві засудили вторгнення та надали допомогу Україні.<ref name="washingtonpost.com">{{cite news|title=Russia threatens Finland and Sweden over potential NATO membership|url=https://www.washingtonpost.com/world/2022/02/25/ukraine-invasion-russia-news/#link-UN32STLHHRFIPNVCYZEEIDD66M|newspaper=Washington Post|access-date=26 лютого 2022|date=25 лютого 2022}}</ref> Опитування Novus, проведене 24–25 лютого 2022 року, виявило 41 % за членство в НАТО і 35 % проти.<ref>{{Cite news|last=Nilsson|first=Maja|last2=|first2=|date=2022-02-25|title=Efter Rysslands invasion: Fler svenskar för ett Natomedlemskap|language=sv|work=SVT Nyheter|url=https://www.svt.se/nyheter/inrikes/fler-svenskar-for-natomedlemskap-efter-rysslands-invasion|access-date=2022-03-04}}</ref> 4 березня 2022 року було опубліковано опитування, яке показало, що 51 % підтримують членство в НАТО, що вперше показало, що більшість підтримує цю позицію.<ref>{{Cite news|last=Reuters|date=2022-03-04|title=Majority of Swedes in favour of joining NATO -poll|work=Reuters|url=https://www.reuters.com/business/media-telecom/majority-swedes-favour-joining-nato-poll-2022-03-04/|access-date=2022-03-04}}</ref> Раптова зміна громадської думки також вплинула на євроскептичну націоналістичну партію «Шведські демократи», яка оголосила, що підтримає членство Швеції в НАТО, якщо Фінляндія також приєднається.<ref>{{cite news|url=https://www.svt.se/nyheter/inrikes/sd-haller-extramote-om-nato|title=SD svänger om Nato: "Vi behöver gå hand i hand med Finland"|newspaper=SVT Nyheter|date=2022-04-11|accessdate=2022-04-15|publisher=[[Sveriges Television]]|last1=Nyheter|first1=S. V. T.}}</ref><ref>{{Cite web|title=SD-ledning får mandat för stöd till Natoansökan|url=https://omni.se/sdledning-far-mandat-for-stod-till-natoansokan/a/lVyA2G|access-date=2022-04-11|website=Omni|language=sv}}</ref> Прем'єр-міністр Магдалена Андерссон оголосила 10 березня 2022 року, що прагне збільшити військові витрати до орієнтовної норми НАТО у 2 % ВВП проти 1,26 % ВВП Швеції в 2021 році.<ref>{{Cite news|last1=Nyheter|first1=S. V. T.|last2=Stahle|first2=Nils|last3=Schau|first3=Oscar|date=2022-03-10|title=Regeringen vill ge två procent av BNP till försvaret|language=sv|work=SVT Nyheter|url=https://www.svt.se/nyheter/inrikes/kraftig-upprustning-av-forsvaret-budget-ska-oka-med-40-miljarder|access-date=2022-03-16}}</ref> Вважалося, що ця зміна є відповіддю на вторгнення Російської Федерації в Україну як загрозу європейській безпеці та має бути «запроваджена якнайшвидше» з додаванням того, що «потрібно багато-багато років», щоб нарощувати збройні сили, щоб мати можливість для реалізації мети 2 %. У квітні 2022 року Шведська соціал-демократична партія розпочала «огляд безпеки», який включав розгляд приєднання до альянсу.<ref name="Henley1">{{cite news|last=Henley|first=Jon|date=11 квітня 2022|title=Sweden and Finland make moves to join Nato|url=https://www.theguardian.com/world/2022/apr/11/sweden-and-finland-make-moves-to-join-nato|work=[[The Guardian]]|accessdate=11 квітня 2022}}</ref> Генеральний секретар партії Тобіас Бодін заявив, що очікує, що огляд завершиться «до літа».<ref name="Henley1" />
▲25 квітня Associated Press повідомило, що Швеція подасть заявку на членство в НАТО приблизно 22 травня 2022 року разом з Фінляндією.<ref name=":2">{{Cite web|date=2022-04-25|title=Live updates {{!}} Report: Sweden, Finland to apply to NATO|url=https://apnews.com/article/russia-ukraine-zelenskyy-kyiv-business-lloyd-austin-2a7cd301a33083e46490fe954039b550|access-date=2022-04-25|website=AP NEWS|language=en}}</ref>
=== Східна Європа ===
Рядок 316:
9 січня 2020 року [[Дональд Трамп]] згадав, що альянс повинен розширитися на Близький Схід до таких країн, як [[Ізраїль]], [[Йорданія]], [[Єгипет]] та [[Кувейт]].<ref>{{Cite web|url=https://www.whitehouse.gov/briefings-statements/remarks-president-trump-proposed-national-environmental-policy-act-regulations/|title=Remarks by President Trump on Proposed National Environmental Policy Act Regulations|date=9 січня 2020|website=White House|language=en|access-date=11 січня 2020|archive-date=11 січня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200111010029/https://www.whitehouse.gov/briefings-statements/remarks-president-trump-proposed-national-environmental-policy-act-regulations/}}</ref>{{reflist|group=Note|close}}
== Заяви
Президент Росії
Одночасно НАТО ніколи не припиняли політику «відкритих дверей» для країн, які бажали вступити в НАТО.<ref>[https://www.nato.int/cps/en/natohq/topics_49212.htm Enlargement and Article 10]</ref><ref>[https://press.armywarcollege.edu/parameters/vol30/iss4/8/ Ryan C. Hendrickson. NATO's Open Door Policy and the Next Round of Enlargement]</ref><ref>[https://www.brookings.edu/articles/europe-whole-and-free-why-natos-open-door-must-remain-open/ Molly Montgomery. Europe whole and free: Why NATO’s open door must remain open</ref><ref>[https://www.telegraph.co.uk/world-news/2022/01/10/us-says-wont-end-nato-open-door-policy-despite-russian-threat/ US says it won't end Nato 'open door policy' despite Russian threat]</ref>
== Див. також ==
| |||