Мис Гаттерас
Мис Гаттерас — мис на узбережжі Північної Кароліни, розташований на острові Гаттерас Зовнішніх мілин. Це крайня південно-східна точка Північної Америки по осі північний схід-південний захід[1].
| Мис Гаттерас | ||||
 | ||||
|
35°13′21″ пн. ш. 75°31′48″ зх. д. / 35.2225° пн. ш. 75.53° зх. д. | ||||
| Країна |
 США | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Дер | |||
| Тип |
мис headlandd і point[d] | |||
| Висота | 1 м | |||
  Мис Гаттерас Мис Гаттерас (США) | ||||
 | ||||
 Мис Гаттерас у Вікісховищі | ||||
Напроти мису Гаттерас стикаються дві океанські течії: холодна течія Лабрадор, що прямує на південь і тепла Флоридська течія (Гольфстрим), що прямує на північ. Зіткнення цих течій викликає бурхливі завихрення і призводить до утворення мілин з наносного піску, які тягнуться від мису на 14 миль в океан. Попутні течії завжди привертали мореплавців, які використовують їх для прискорення плавання. Однак, бурхливі води цих місць і мілини так часто викликали корабельної аварії, що область навколо мису Гаттерас називають «цвинтар Атлантики».
У 1803 році на мисі був вперше побудований маяк. У 1870 році він був замінений на цегляний маяк мису Гаттерас висотою будови 60,50 метрів (198,48 фута), найвищий маяк у США і один з найвищих кам'яних маяків у світі. Через постійне розмивання піщаних дюн маяк опинився в небезпечній близькості до берега і в 1999 році він був пересунутий в результаті складної інженерної операції.
Назва північної протоки було дано в 1585 році сером Річардом Грінвілом, адміралом і керівником експедиції до колонії Роанок, надісланої сером Волтером Ролі. Він називався Гатраск, назва з часом перетворилося в Гаттерас і була розширена на острів і мис.
Посилання
ред.- ↑ Гаттерас // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)