Dodge Coronet
Dodge Coronet (Додж Коронет) — модель легкового автомобіля американського автовиробника Dodge, яка продавалась в категорії великого розміру в період 1949-1959 років, спочатку в лінійці найвищого оздоблення, а з 1955 року – найнижчого оздоблення. З 1965 по 1976 модельні роки, назву носили моделі середнього розміру.
| Dodge Coronet | |
|---|---|
 | |
| Виробник | Dodge |
| Батьківська компанія | Chrysler |
| Роки виробництва | 1949—1959 1965—1976 |
| Попередник(и) | Dodge Customd |
| Наступник(и) | Dodge Polara (1960) Dodge Monaco (1977) |
| Клас | великий легковий автомобіль великий сімейний автомобіль |
| Стиль кузова | 2-дв. і 4-дв. седан 2-дв. купе 2-дв. хардтоп 2-дв. кабріолет 4-дв. лімузин 4-дв. універсал |
| Компонування | FR |
| Двигун(и) | I6, V8 |
| Подібні | DeSoto Custom DeSoto Fireflite Plymouth Belvedere Plymouth Savoy Plymouth Fury Dodge Charger Plymouth GTX Plymouth Road Runner |
Перше покоління (1949–1952)
ред.1949
ред.
Dodge Coronet був представлений з першими повоєнними стилями кузова даного підрозділу. Нижчими лінійками оздоблення були Wayfarer і Meadowbrook, де Wayfarer був побудований на коротшій 115-дюймовій колісній базі[1]. Єдиним двигуном для Dodge був 230-куб. дюймовий (3,800 см³) плоский рядний 6-циліндровий з 1-камерним карбюратором Stromberg, який виробляв 103 к. с. (77 кВт) (чисті). Базовий Dodge Coronet був легким швидкісним автомобілем, і 6-циліндровий двигун міг розігнати його до 90 миль/год. (140 км/год.)+. Лімітованою моделлю був 4-дверний 8-місний лімузин, подовжена версія базового Dodge Coronet[1]. Однією з найбільш помітних особливостей Coronet першої генерації була 3-ступенева трансмісія типу fluid-drive, яка керувалась за допомогою ножної педалі на підлозі. Вона не вимагала важеля переключення. Він мав повний набір шкал виміру[2].
1950
ред.
Dodge отримав оновлення в 1950 році, але, як і моделі 1949 року, все ще був поділений на лінійки Wayfarer, Meadowbrook і Coronet. Моделі 1950 року можна легко визначити за новою решіткою радіатора, яка включала 3 масивні горизонтальні бруси. Верхній і нижчий бруси утворювали стилізовану форму оболонки. Всередині цієї оболонки був товстий центральний брус з сигнальними ліхтарями на кожному кінці, й велика хромована бляшка в центрі, які утворювали візерунок Dodge. Довжина 8-місного седана складала 216.8 дюймів[3].
1951–1952
ред.
Dodge отримав ще одне оновлення в 1951 році, але цього разу автомобілі залишались фактично незмінними на два модельні роки. Зайняті випуском військових машин для використання в Кореї, вони вирішили не виділяти цінні ресурси на повний редизайн цивільних машин. Все ще маючи лінійки Wayfarer, Meadowbrook і Coronet в 1952, до 1953 року лінію Wayfarer відкинули. Виробництво 8-місного седана також згорнули. Решітка моделі 1951–52 рр. була подібною у формі на ту, що в 1950 р., але без вертикальної центральної підпорки, та з додаванням шістьох решіточок по горизонталі між верхнім і центральним брусами, за рахунок чого був отриманий повністю новий вигляд моделі. Coronet Diplomat був першим хардтоп-кабріолетом Dodge, який мав сталевий дах без стійок, подібний у стилі на тогочасний Chrysler Newport. Спідометр тепер був круглої форми, а інші чотири шкали були прямокутними[3].
Друге покоління (1953–1954)
ред.1953
ред.
Для 1953 року Coronet був повністю оновленим, ставши більшим в розмірах[3]. Він отримав опційний 241 куб. дюймовий (3.9 л) двигун V8 Hemi «Red Ram»[4] і встановив більше 100 земних швидкісних рекордів на Bonneville Salt Flats. Для того, щоб відрізнити версію з двигуном V8, на капоті з'явилась емблема з написом Dodge Eight по боках від літери V з прорізами. Окрім того, маскот фірмової емблеми на капоті, голови барана, став більшим в розмірах, особливо за рахунок більших рогів. Хромоване бокове оздоблення тепер стало суцільним. Дорожчі версії моделі мали хромовані контури колісних арок. Вітрове скло стало суцільним, заднє — панорамним. На хардтопі Diplomat заднє скло складалось з трьох секцій. Універсал Coronet Sierra замість 4-дверного отримав 2-дверний кузов. Хромована решітка радіатора була подібною до тої, що на моделі 1952 року, але на цій секція з п'ятьма перетинками перемістилась вже під центральну планку[5]. Електричні двірники вітрового скла були стандартом, тоді як радіоприймач коштував $83[3].
1954
ред.
В 1954 році відбулось невелике оновлення моделі. В лінійку Dodge була додана нова модель Royal над Coronet. Dodge робив всі свої моделі більш розкішними, які включали лінійки Meadowbrook, Coronet і нову Royal. Досі зміни в стилі для 1954 року були скромними. Хромована накладка на губі капота була ширшою, ніж на моделях 1953 року і п’ять вертикальних поділок, які використовувались раніше, були замінені на велику хромовану вертикальну підпорку в центрі решітки. Змінився візерунок хромованої смуги бокового оздоблення. Універсал Sierra знову отримав 4-дверний кузов, тоді як 2-дверний універсал отримав назву Suburban, а 2-дверний хардтоп Diplomat втратив власну назву[6]. Він все ще мав повний набір шкал приладів[7]. 1954 рік побачив першу повністю автоматичну трансмісію Chrysler, 2-ступеневу PowerFlite, яка пропонувалась як опція за додаткову плату на всі автомобілі Dodge.
Третє покоління (1955–1956)
ред.
Coronet 1955 року відкинувся до нижчого кінця модельної лінійки Dodge, тоді як назви Wayfarer і Meadowbrook більше не використовувались, і з Custom Royal, доданим над Royal, Lancer, і La Femme. Кузови були рестайлингові з допомогою ново-найманого Вірджила Екснера, які стали нижчими, ширшими і довшими, аніж пухлий довоєнний стиль, які у свою чергу призвели до здорового імпульсу в продажах після 1954 року. Сила йшла від або 230 куб. дюймового (3.8 л) рядного 6-циліндрового двигуна Flathead від Chrysler, який видавав 123 к. с. (92 кВт), або двох пропонованих двигунів V8: 270 куб. дюймовий (4.4 л) з напівсферичними головками, які видавали 175 к. с. (130 кВт) і 315 куб. дюймовий (5.2 л) Hemi.
Електричні склопідйомники були новими[8]. Колісна база була 120-дюймовою, а самі автомобілі мали 212.1 дюймів завдовжки[9]. Були доступні кілька наборів оздоблення:
- 2- чи 4-дверний універсал — Coronet використовував назву Suburban на універсалі і мав або V8, або рядну шістку
- Хардтоп купе — Coronet Lancer V8
- 2- чи 4-дверний седан — V8 чи шістка
- 2-дверний седан — V8 чи шістка
- 4-дверний, 8-місний лімузин — V8
1956 був останнім роком цього кузова перед зміною 1957. Єдині пропоновані відмінності в 1956 році від попереднього були набори оздоблення і новий Dodge D-500. D-500 був першим заводським швидкісним автомобілем Dodge, зроблений в честь моделі (D-500-1) "Super Stock" зі значком з перехресними картатими прапорами і написом "500" на капоті і внизу кришки багажника, які також були доступні на замовлення від дилера на інші моделі Coronet, включаючи універсали і 2-дверні седани. Стандартне обладнання D-500 включало 315 куб. дюймовий (5.2 л) V8 з напівсферичними головками (не як інші Dodge V8, які використовували полісферичні головки), унікальний розподільний вал, штовхачі, клапани, карбюратор, запалювання і поршні. З коефіцієнтом стиснення 9.25:1, 4-камерним карбюратором Carter WCFB і подвійним розподільним валом, максимальна потужність склала 260 к. с. (190 кВт), тоді як обертальний момент склав тверді 330 фунт•фут (450 Н•м). D-500 також отримав покращену підвіску з жорсткими передніми гвинтовими пружинами; амортизатори напруженого режиму Oriflow, з такими самими клапанами, властивими для поліцейських авто Dodge, вмонтовані в пружини. Аналогічні були використані ззаду. Загальна висота D-500 була на 1.5 дюйма (38 мм) нижчою від його стандартного двійника Dodge. D-500 мав у стандарті 15x5.5 дюймові колеса з безкамерними шинами 7.60x15 дюймів. Новим в безпеці були безпечні замки дверей[10]. D-500-1 (перший 500, рекомендований NASCAR) призначався для змагання NASCAR. D-500-1 мав навіть жорсткішу підвіску, аніж D-500. Під капотом, двигун отримав більші клапани (десь на 18% більші), повністю гоночний розподільний вал, впускний колектор подвійного навантаження, який використовував два 4-камерні карбюратори Carter WCFB і оголив кузовні панелі для коефіцієнта стиснення 8.25:1. Це все підвищилось до 285 к. с. (213 кВт). Це був найшвидший заводський автомобіль того року.
Четверте покоління (1957–1959)
ред.
В 1957 модельному році дебютував новий D-501, який замінив D-500 попереднього року як топового Coronet. D-501 отримав довершений крайслерівський 354-куб. дюймовий (5.8 л) Hemi V8, який насправді був похідним від двигуна Chrysler 300B 1956 року. Розподільні вали з 392 куб. дюймових двигунів Chrysler 1957 року були встановлені у V8 354. Пара 4-камерних карбюраторів Carter годували коефіцієнтом стиснення 10.0:1 для вироблення 340 к. с. (250 кВт). Інші зміни включали додавання передньої підвіски Torsion-Aire Ride (торсіонна)[3] і підвіски для важких умов експлуатації з амортизаторами і листовими ресорами ззаду. Задня вісь 3.73:1 була стандартною з 3-ступеневою ручною трансмісією, але автомобілі з автоматом отримали задню вісь 3.18:1. Були доступні 13 опційних задніх осей, в межах від 2.92:1 до 6.17:1. D-501 отримав шини 7.60x15 на колеса 15x8 дюймів. Гальма були барабанні з 12 дюймами (300 мм) в діаметрі. Було виготовлено лише 101 машину D-501. М’яка панель приладів була опцією[11].
Coronet, Royal і Custom Royal 1958 і 1959 рр. використовували шасі DeSoto Fireflite, але мали менш пишне оздоблення. Сила йшла від 230 куб. дюймової (3.8 л) L-head рядної шістки "Getaway" чи 325 куб. дюймового (5.3 л) "Red Ram" V8. В 1959 році в лінійці Coronet також пропонувалась модель Silver Challenger. Ця модель з рядною шісткою або V8 була доступна лише в срібному кольорі, і лише з 2-дверним кузовом. Вона виходила з багатьма додатковими безкоштовними рисами, такими як суцільні ворсисті килимки, спеціальні білостінні шини і ковпаки коліс, розкішні тканини і оновлений інтер’єр та електричні двірники вітрового скла[12]. Загальна довжина була збільшена до 217.4 дюймів[3].
Dodge Custom Royal також збирався Chrysler Australia з початку 1958 по 1960 рр.[13].
Dodge Coronet – єдиний відомий справжній екземпляр JATO Rocket Car legend. Для реклами передніх барабанних гальм з подвійним приводом «повного контакту» на Dodge, один комплект JATO встановили на Dodge Coronet 1958 року і проїхали на великій швидкості через сухе озеро Ель Міраж. Ця телереклама транслювалась протягом шоу Лоуренса Велка[14], яке спонсорував Dodge.
П’яте покоління (1965–1970)
ред.1965–1967
ред.
Coronet відродився для 1965 модельного року як середньорозмірний кузов B на 117-дюймовій колісній базі. Для 1965 року, Dodge продав дещо більше 209,000 машин, роблячи Coronet найбільш популярною моделлю Dodge того року. Рівні оздоблення спочатку були: базовий Coronet, разом з версією Deluxe, Coronet 440 і Coronet 500.
Базовий Coronet і Deluxe були доступні як 2-дверні седани, 4-дверні седани і універсали. Лише для 1965 року, Dodge також продав лише 101 машину модифікованої версії колісної бази базового 2-дверного седана Coronet і хардтоп 440 був використаний для дрег-рейсингу NHRA. Модель, відома як A990, йшла з гоночною версією двигуна 426 Hemi. Автомобіль A990 був позбавлений всіх зручностей і мав базові окремі сидіння від вантажно-фургонної лінійки автомобілів Dodge. Змінена колісна база внаслідок стала суспільно відомою як Funny Cars, через їхні подовжені передні кінці. Ремні безпеки передніх сидінь і м’яка панель були стандартними[15].
Серединою лінійки Coronet був 440 і був доступний як 2-дверний хардтоп, кабріолет і універсал. Позначення 440 не означало об’єм двигуна як зазвичай прийнято. The nomenclature was a carryover theme from the 1963–64 Polara series. Вгорі лінійки Coronet перебував Coronet 500 і був доступний лише як 2-дверний хардтоп чи кабріолет в 1965 році. Було продано трохи більше 33,300 машин в 1965 році, які мали в стандарті двигун V8 (273 куб. дюйми), зовнішнє оздоблення і значки, роздільні сидіння, м’яку панель і хромовану консоль на підлозі. Coronet виготовлялись на заводі Chrysler в Лос-Анджелесі і на заводі Lynch Road в Детройті. В 1965 році гама двигунів включала базовий 225 Slant-Six, 273, 318 (Polyhead), 361 (останнім роком для цього великого двигуна був 1966), 383 і 426 в множинних виборах к. с. В списку дилерської брошури був доступний 413 (його останній рік пропозиції), але без жодних існуючих записів цього двигуна, який використовувався спільно на Imperial, ставився в Coronet у 1965 році[16]. Тахометр був опційним[17].
В 1966 році був доданий 4-дверний Coronet 500, під назвою Coronet 500 SE (Special Edition). Він мав спеціальні логотипи "SE" на задніх стійках і на спинці сидіння[18]. Універсал Coronet 500 не буде пропонуватись до 1968 року. Coronet отримав редизайн в 1966 році, і оновлення в 1967. Рівні оздоблення були базовий Coronet, Coronet 440 і Coronet 500. В 1966 був представлений Coronet Deluxe, вміщаючись між базовим Coronet і Coronet 440. Coronet R/T був представлений в 1967 році.
Coronet R/T був доступний як 2-дверний хардтоп чи кабріолет. Стандартним двигуном був найбільший крайслерівський, 440-куб. дюймовий V8, який розточили до 375 к. с. і прозвали Magnum. Єдиною опцією двигуна був 426-куб. дюймовий Hemi, вже як другий рік у "вуличному" режимі і знову мав 425 к. с. В сумі додалось $908. Вибір трансмісій була відмінна 3-ступенева автоматична TorqueFlite від Mopar чи 4-ступенева ручна.
Коли 426 Hemi був зроблений доступним загальній публіці для 1966 модельного року, його можна було замовити в будь-якій моделі Coronet чи рівні оздоблення. Не виявлено жодного універсала Coronet оснащеного Hemi, але відомо про існування кількох 4-дверних седанів Coronet Deluxe. В сумі було збудовано лише 136 Coronet 500 Street Hemi в 1966 році[19]. Починаючи з 1967 року, Chrysler вирішив, що Hemi має бути доступним лише в мускул-карах їхніх марок: Dodge Charger і Coronet R/T та Plymouth Belvedere GTX. Топовою опцією двигуна для решти лінійки Coronet мав би бути 383-куб. дюймовий, 4-камерний V8. Замість нього, були виготовлені кілька 2-дверних седанів Coronet Deluxe оснащених Hemi в 1967 році. Також відомо про один 2-дверний хардтоп Coronet 440 1967 року, оснащений Hemi, і один 2-дверний хардтоп Coronet 500 1967 року, з Hemi, який не є серед 55 автомобілів Super Stock WO23, виготовлених для дрег-рейсингів Dodge.
1968–1970
ред.
Coronet і подібний Plymouth Belvedere отримали повні редизайни в 1968 році, як і Dodge Charger, який ділив платформу кузова B. Відбулось легке оновлення в 1970 році. Рівні оздоблення спочатку включали базовий Coronet, Coronet Deluxe, Coronet 440, Coronet 500 і Coronet R/T. Coronet Super Bee був представлений на початку 1968 року як компаньйон Plymouth Road Runner. Дотримуючись позиції Dodge про позицію над Plymouth, Super Bee ділив комбінацію приладів Rallye від Charger і заднє оздоблення панелі Coronet 440.
Як у 1967, 440-куб. дюймовий RB V8 був лише доступний на Coronet R/T в 1968. 426-куб. дюймовий Hemi V8 був обмежений застосуванням лише на R/T і Super Bee, але відомо про збудовані два Coronet 440 1968 року з цим двигуном.
В середині 1969 був представлений пакет A12 на Super Bee. Він включав версію 440 з 390 к. с. (291 кВт) з трьома 2-камерними карбюраторами Holley на алюмінієвому впускному колекторі, чорний знімний капот зі скловолокна, який закріплявся металевими шпильками, підвіска напруженого режиму і 15-дюймові сталеві колеса без ковпаків. Капот мав інтегрований повітрозбірник повернутий вперед, який герметизував повітряний фільтр і мав червоні написи «SIX PACK» на кожному боці. Назва "Six Pack" використовувалась для позначення набору з 6-камерним карбюратором, який встановлювався на Dodge (Plymouth йшов з "440 6-камерним" на A12 Road Runner). A12 Super Bee міг мати більшість опцій Super Bee, за винятком кондиціонера й пакету шин і коліс. Опція A12 була доступною лише в 1969 році, але 440 6-камерний повернувся в 1970 році як опційний двигун на обидва Super Bee і Coronet R/T.
Базовий Coronet і Deluxe були доступні як 2-дверні купе, 4-дверні седани чи універсали. Базовий Coronet відкинули в 1969 році, залишивши Deluxe найнижчим рівнем оздоблення протягом 1970 року. Кабріолет Coronet 440 був відкинений в 1968 році, але 2-дверне купе було додане разом з 2-дверним хардтопом, 4-дверним седаном і універсалом. Це залишиться в лінії протягом 1970. Coronet 500 зберіг свій 2-дверний хардтоп, кабріолет і 4-дверний седан протягом 1970. Універсал Coronet 500 дебютував в 1968 році, продовживши протягом 1970. Оздоблення фальшивою дерев’яною панеллю було стандартним на універсалі Coronet 500.
Coronet R/T 2-дверний хардтоп і кабріолет були протягом 1970.
Super Bee був лише доступний як 2-дверне купе чи 2-дверний хардтоп. Chrysler зробив показ кабріолета зі смужками Super Bee на авто шоу в 1968 році, але ніколи не пропонував його у виробництві. Деякі ентузіасти створили «вигадані» кабріолети Super Bee з додаванням належного оздоблення і смужок на кабріолети Coronet 500.
Dodge Super Bee був мускул-каром обмеженої серії від підрозділу Dodge, який випускався в 1968–1971 рр.. Початковий Super Bee базувався на Dodge Coronet, лише 2-дверній моделі і вироблявся в 1968–1970 рр.. Це був мускул-кар Dodge за низьку ціну, рівний Plymouth Road Runner, і коштував $3,027. Доступний з двигуном Hemi, ця опція збільшила ціну до 33%, тож було продано лише 125 моделей з цією опцією двигуна. Super Bee включав підвіску напруженого режиму, опційну 4-ступеневу ручну трансмісію Mopar A-833, з шинами високої продуктивності, і смугою (з логотипом бджоли) навколо хвоста. Назва "Super Bee" була зміщена з кузова "B" до середньо-розмірних автомобілів Chrysler, які включали Coronet.
Версія «six-pack» (три 2-камерні карбюратори) двигуна 440 була додана до переліку всередині року. Цей двигун був між стандартним і Hemi як опція за $463. 1969 модельний рік дав клієнтам кілька двигунів на вибір від базового 383 к. с. (висока продуктивність), 440 six pack і 426 Hemi V8. 440 Magnum (4-камерний) не був доступний як опція, його запасли для Coronet R/T.
В 1970 році Super Bee було надано інший вигляд передньої частини, яка складалась з подвійної овальної решітки, яку називали «крила джмеля». Окрім нового вигляду, двигуна, так само як і капоту «ramcharger» (який ставився на моделі з 1969 року), продажі моделі 1970 року знизились. В 1970 році Dodge також виробив чотири кабріолети Super Bee; яка доля тих машин – невідомо.
Шосте покоління (1971–1974)
ред.
1971–1972
ред.Новий Coronet був близнюком 4-дверного Plymouth Satellite і мав більш плавний стиль. Він пропонувався лише як седан і універсал, а споріднений і також оновлений Dodge Charger займав ринок купе. Легка зміна решітки радіатора, передніх фар і задніх ліхтарів прослідувала в 1972 році. З цієї миті продажі Coronet були досить низькі, з приблизно 80–90,000 виготовлених щороку аж по 1973 (в порівнянні зі 196,242 у 1968 році), через паливну кризу і проліферацію моделей Dodge і Plymouth, та зростаючий ефект злиття з іншими брендами корпорації Chrysler[20].
1973
ред.На додачу до звичайних змін решітки радіатора, ліхтарів і інтер’єру, Dodge представив свою систему додаткових глушників та гумових ізоляторів вібрації «TorsionQuiet», даючи значно м’якшу їзду і менший шум в салоні.
1974
ред.Були рестайлингові передня й задня зовнішні панелі, особливо задній бампер, який відповідав вимогам DOT 1974 року. Кузов седан буде базовим для пізніших Coronet (і його близнюка Plymouth Fury) аж по 1978 модельний рік.
Сьоме покоління (1975–1976)
ред.1975
ред.
В 1975 році автомобілі отримали освіження з більш кутастим кузовом, і після 4-річної відсутності від закінчення 1970 модельного року, повернулась лише у 1975 модельний рік 2-дверна модель Dodge Coronet. Вона також ділила багато чого спільного з 2-дверною моделлю Dodge Charger Sport, який з’явиться лише в наступному модельному році. Передня панель була перероблена з двома наборами круглих спарених фар, які ділились з тогочасним конкурентним двійником Plymouth Fury.
1976
ред.
1976 був фінальним модельним роком для Dodge Coronet, щонайменше поки лише для Coronet; також його вибір кузовів був зменшений аж до лише двох 4-дверних моделей, 4-дверний універсал і 4-дверний седан. Колишня 2-дверна модель Dodge Coronet, яка з’явилась лише для попереднього модельного року, була замінена на 2-дверну модель Dodge Charger Sport, яка, собою, з’явилась лише на один модельний рік. Протягом наступного модельного року (1977), середньо-розмірний Dodge Coronet перейменували в Monaco, який мав вмонтовані вертикально двійні прямокутні фари та інші незначні косметичні зміни, який забезпечив швидкий ріст продажів. Також, протягом того ж модельного року, повно-розмірний Dodge Monaco перейменували в Dodge Royal Monaco, який з’явився лише на один модельний рік і після того, обидва Dodge і Plymouth (які включали також всю лінійку двійника Dodge Royal Monaco, Plymouth Gran Fury) припинять виробництво всіх повно-розмірних моделей. Протягом наступного модельного року (1978), середньо-розмірний Dodge Monaco (який включав також всю лінійку двійника Plymouth Fury) з’явився востаннє (за всіх протягом решти 1970-х).
Dodge Coronet використовувався як назва для Dodge Diplomat для ринку Колумбії.
Див. також
ред.Посилання
ред.- ↑ а б Godshall, Jeffrey I. (1980). Wayward Wayfarer: The story of a Dodge. Automobile Quarterly. XVIII (1): 77. ISSN 0005-1438.
- ↑ 1949 Dodge D29 D30 manual. Old Car Brochures.com. с. 4. Архів оригіналу за 8 січня 2016. Процитовано 3 січня 2016.
- ↑ а б в г д е Flory, Jr., J. "Kelly" (2008). American Cars, 1946–1959 Every Model Every Year. McFarland. ISBN 978-0-7864-3229-5.
- ↑ 1953 Dodge brochure. Old Car Brochures.com. с. 12. Архів оригіналу за 8 січня 2016. Процитовано 3 січня 2016.
- ↑ 1953 Dodge Coronet. autowp.ru. Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 22 червня 2020.
- ↑ 1954 Dodge Coronet. AutoWP.ru. Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 22 червня 2020.
- ↑ 1954 Dodge Owners Manual. Old Car Brochures.com. Архів оригіналу за 6 травня 2011. Процитовано 20 листопада 2011.
- ↑ 1955 Dodge brochure. Old Car Brochures.com. Архів оригіналу за 14 травня 2013. Процитовано 20 листопада 2011.
- ↑ 1955 Dodge brochure. Old Car Brochures.com. с. 7. Архів оригіналу за 8 січня 2016. Процитовано 3 січня 2016.
- ↑ 1956 Dodge full line folder. Old Car Brochures.com. Архів оригіналу за 8 січня 2016. Процитовано 3 січня 2016.
- ↑ 1957 Dodge brochure. Old Car Brochures.com. Архів оригіналу за 5 вересня 2010. Процитовано 20 листопада 2011.
- ↑ 1959 Dodge. Los Angeles Times. Процитовано 23 березня 2011.[недоступне посилання з 01.06.2016]
- ↑ Farmer, Gavin (2010). Great ideas in motion: Chrysler's Australian history 1946–1981. Bridgewater, South Australia: Ilinga Books. с. 74 & 412. ISBN 978-0-98052-291-4.
- ↑ Dodge presents The Lawrence Welk Show на YouTube, segment begins at 30:00
- ↑ Ristic-Petrovic, Dusan. 1965 Dodge full line. Old Car Brochures.com. с. 13. Архів оригіналу за 14 травня 2013. Процитовано 20 листопада 2011.
- ↑ Collectible Automobile, April 2010
- ↑ 1966 Dodge brochure. Old Car Brochures.com. Архів оригіналу за 2 листопада 2012. Процитовано 20 листопада 2011.
- ↑ Schild, Jim (2004). Original Dodge and Plymouth B-Body Muscle 1966-1970. MotorBooks International. с. 25. ISBN 978-0-76031-860-7. Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 11 квітня 2017.
- ↑ Hot Rod, 7/90, p. 93.
- ↑ Dodge Coronet cars. Allpar.com. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 1 лютого 2007.
