U-768
U-768 | ||
---|---|---|
Під прапором | Третій рейх | |
Спуск на воду | 22 серпня 1943 року | |
Виведений зі складу флоту | 20 листопада 1943 року | |
Сучасний статус | затоплений | |
Проєкт | ||
Тип ПЧ | Торпедний ДПЧ | |
Основні характеристики | ||
Швидкість (надводна) | 17,7 вузлів | |
Швидкість (підводна) | 7,6 вузлів | |
Робоча глибина занурення | 100 м | |
Гранична глибина занурення | 220 м | |
Екіпаж | 44 осіб | |
Розміри | ||
Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м | |
Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
Висота | 9,6 м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 4,70 м | |
Водотоннажність надводна | 769 т | |
Озброєння | ||
Артилерія | одна палубна гармата калібру 88-мм, одна 20-мм зенітна гармата | |
Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і один кормовий ТА. 14 торпед |
U-768 — німецький підводний човен типу VIIC, часів Другої світової війни[1].
Замовлення на будівництво човна було віддане 15 серпня 1940 року. Човен був закладений на верфі суднобудівної компанії «Kriegsmarinewerft», у Вільгельмсгафені 5 квітня 1941 року під заводським номером 151, спущений на воду 22 серпня 1943 року, 14 жовтня 1943 року увійшов до складу 31-ї флотилії. Єдиним командиром човна був оберлейтенант-цур-зее Йоганн Бутт'єр.
Затонув 20 листопада 1943 року у затоці Данцигу (54°25′ пн. ш. 19°08′ сх. д. / 54.417° пн. ш. 19.133° сх. д.) після зіткнення з підводним човном U-745. Всі 48 членів екіпажу врятовані[2].
Це незавершена стаття про підводний човен. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |