Work Text:
Уже протягом кількох днів вони були захоплені духом Різдва, декоруючи дім гірляндами і купуючи жахливі светри вільного крою. Це був вечір перед великим днем і пара саме закінчували прикрашати оселю. Трохи мішури тут, акуратно зав'язаний бант там — і все готово. Гаррі мав власне бачення Різдва, тому не міг зупинитися, поки не доведе все до ідеалу. Нік був менш талановитий в оздобленні, через те взяв на себе складання Різдвяного плейлисту. (В основному це були "All I Want for Christmas is You" і "Fairytale of New York" на повторі, але Гаррі був надто зайнятий, щоб помітити цю святкову одноманітність.)
З наступленням ночі Нік розпалив камін, щоб зігріти їх. Полум'я жваво вигравало на червоній та зеленій оздобі по всій кімнаті, створюючи атмосферу затишку. Гарячий шоколад з яєчним лікером був розпитий на підлозі навпроти багаття. Виснажений Гаррі ліниво ходив по кімнаті, насолоджуючись результатами своєї праці. Його ноги здавалися засухими для того, щоб носити окрім гнучкого тіла ще й сповнілий від вагітності живіт. Врешті вони огорнулись обіймами один одного та розмовляли в комфортній тиші щодо прийдешнього свята.
— Виходить, це наше перше сімейне Різдво?
— Га? — Нік дещо задрімав, поглядаючи на вогнище, але одразу пожвавився, коли почув м'який тембр Гаррі.
— Ну, це перше Різдво, котре ми проведемо як сім'я. В трьох.
— Але третій ще не з нами, милий. Доведеться трохи почекати.
— Та я знаю, але все одно. Ми прямо зараз наряджаємо нашу ялинку і прикрашаємо наш дім. Ніби започатковуємо традиції сім'ї Стайлз-Грімшовів. Ми зможемо розповідати про це Дарсі Стайлз, коли вона підросте.
— Ми навіть не знаємо, чи це буде дівчинка, тож не намагайся переконати мене погодитися на це ім'я. Я все ще вважаю, що Трістан Ґрімшоу — актуальний варіант, — Нік зухвало посміхнувся, адже знав, що Гаррі просто ненавидить суперечки з цього приводу.
Обличчя Гарі гидливо скривилося і він одразу заперечив:
— Вільям Стайлз.
Нік зпохмурнів від згадки про Луї, але швидко заспокоїв себе. Вони вже обговорювали це і говорити про це ще раз прямо зараз дуже не хотілося. Зрештою, наближалося Різдво і вони просто розважалися.
— Роберт Ґрімшов.
— Марлін Стайлз.
— Стормі Грімшов!
— Хайден Грімшов! — Гаррі бавився, допоки не зрозумів, що припустився помилки.
Погляд Ніка виказав його зацікавлення в імені, котре його чоловік назвав лише заради веселощів. Вони завмерли на деякий час, щоб зрозуміти один одного без слів. Та Нік заговорив першим:
— Це не таке вже й погане ім'я.
Гаррі посміхнувся і кивнув головою.
— Можливо, так, — він подивився вниз на свій живіт і продовжив. — Малеча, ти чув це? Тепер ти маєш ім'я. Маленька крихітка, залюблений і всіма обожнюваний Хайден Ґрімшов.
— Вважай, сталося різдвяне диво.
Щоб відсвяткувати подію, вони випили по ще одній чашці гарячого шоколаду і заснули навпроти каміну, ніжно зплівши долоні на животі Гаррі.