ремиґати

Ukrainian

Etymology

From Romanian rumega.

Pronunciation

• IPA^(key): [remeˈɡate]

Verb

ремиґа́ти • (remygáty) impf

1. (of animals) to ruminate

Conjugation

Conjugation of ремиґа́ти, ремиґа́ть (class 1a, imperfective, intransitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	ремиґа́ти, ремиґа́ть remygáty, remygátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	ремиґа́ючи remygájučy	ремиґа́вши remygávšy
	present tense	future tense
1st singular я	ремиґа́ю remygáju	бу́ду ремиґа́ти, бу́ду ремиґа́ть, ремиґа́тиму búdu remygáty, búdu remygátʹ, remygátymu
2nd singular ти	ремиґа́єш remygáješ	бу́деш ремиґа́ти, бу́деш ремиґа́ть, ремиґа́тимеш búdeš remygáty, búdeš remygátʹ, remygátymeš
3rd singular він / вона / воно	ремиґа́є remygáje	бу́де ремиґа́ти, бу́де ремиґа́ть, ремиґа́тиме búde remygáty, búde remygátʹ, remygátyme
1st plural ми	ремиґа́єм, ремиґа́ємо remygájem, remygájemo	бу́демо ремиґа́ти, бу́демо ремиґа́ть, ремиґа́тимемо, ремиґа́тимем búdemo remygáty, búdemo remygátʹ, remygátymemo, remygátymem
2nd plural ви	ремиґа́єте remygájete	бу́дете ремиґа́ти, бу́дете ремиґа́ть, ремиґа́тимете búdete remygáty, búdete remygátʹ, remygátymete
3rd plural вони	ремиґа́ють remygájutʹ	бу́дуть ремиґа́ти, бу́дуть ремиґа́ть, ремиґа́тимуть búdutʹ remygáty, búdutʹ remygátʹ, remygátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	ремиґа́ймо remygájmo
second-person	ремиґа́й remygáj	ремиґа́йте remygájte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	ремиґа́в remygáv	ремиґа́ли remygály
feminine я / ти / вона	ремиґа́ла remygála
neuter воно	ремиґа́ло remygálo

Derived terms

• ремиґа́ння (remygánnja)
• ремиґну́ти (remygnúty)

References

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “ремиґати”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Melnychuk, O. S., editor (1982–2012), “ремиґати”, in Етимологічний словник української мови (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka