In the article the religions-educational potential of Ukrainian carol songs, published in 19 th -... more In the article the religions-educational potential of Ukrainian carol songs, published in 19 th -20 th cc. songbook are examined. Also the attention is paid to the repertoire of song collections and their historical and cultural signi cance. The main focus has been directed on Galician editions, partly from the Transcarpathie and partly from the Dnieper Ukraine.
The appearance of Bohohlasnyk was prepared by a two hundred years tradition of creating sacred so... more The appearance of Bohohlasnyk was prepared by a two hundred years tradition of creating sacred songs in Ukraine. In 1791 the rst in Ukraine and in the whole Eastern Slavonic world anthology of sacred songs was printed in Pochaiv. This publication summarized the best masterpieces of paraliturgical creative work of Ukrainian people during the XVII-XVIII centuries. Bohohlasnyk contained 250 music and poetic texts of sacred songs: 214 -in Ukrainian language, 33 -in Polish language and 3 -in Latin language.
В українському музикознавстві сформувалося декілька визначень паралітургійної пісенної творчости ... more В українському музикознавстві сформувалося декілька визначень паралітургійної пісенної творчости XVII-XVIII ст. -«духовна пісня», «духовний кант», «псальма». Останній з перелічених термінів сьогодні вживається досить рідко. Зрештою, і в українській рукописній практиці цим терміном переписувачі й укладачі співаників послуговувалися не так вже й часто. А в друкованих пісенниках, зокрема сучасних, він взагалі не трапляється. Нічого дивного у цьому немає, адже слово «псальма» насамперед асоціюється з текстами псалмів Давидових, які на ранньому етапі розвитку духовної пісні досить часто перевіршовувалися її творцями. Власне у сенсі термінологічному перевіршованого Давидового псалма вживали, очевидно, визначення «псальма». Що ж до назви «пісня» («піснь різдвяна», «піснь великодна», «піснь покаянна» тощо), то слід наголосити, що в українській рукописній книжності він був панівний, а в едиційній практиці взагалі єдиним. Натомість слово «кант» дуже рідко трапляється в українських рукописах, не кажучи вже про стародруки. Але так сталося, що впродовж тривалого часу (не без російського впливу) в українському музикознавстві особливо часто використовується саме термін «духовний кант». Відтак, узвичаєно й похідну від цього терміна лексику («кантова стилістика», «кантова фактура», «кантова поспівка» і т. п.). Разом із тим це питання все ж вимагає спеціяльної наукової студії. Тому в нашій статті зазначимо: оскільки у давніх рукописах i стародруках фактично відсутній термін «кант», то варто послуговуватися терміном «духовна пісня» (одноголоса або багатоголоса). Термін «пісня» домінує в паралітургійній культурі поляків, словаків, чехів, німців, які, власне, і вплинули на cтановлення і розвиток духовної пісні в Україні. Утім, це не виключає вживання паралельної назви «кант». У нашій статті послуговуємося обома термінами як синонімами.
Наприкінці ХХ ст. у Німеччині помітно активізувалися студії над східноєвропейською духовнопісенно... more Наприкінці ХХ ст. у Німеччині помітно активізувалися студії над східноєвропейською духовнопісенною творчістю XVII -XIX ст., головно українською. Не останньої черги у цьому процесі позначилися нові геополітичні реальності 90-х років минулого століття, а саме -незалежний державний статус України. Утім, і до цього українська та загалом східнослов'янська духовнопісенна творчість були предметом уваги деяких дослідників. Ще від студій Івана Франка наприкінці ХІХ ст., а згодом упродовж ХХ ст. питання історії та розвитку духовнопісенної творчості в Україні побіжно привертали увагу деяких дослідників, зокрема Зенона Кузелі 1 , Вольфґанга Зуппана 2 , Петера Древса 3 . Зацікавленню в німецькомовному науковому світі сприяли й невеликі екскурси до духовнопісенної (кантової) творчості таких відомих сучасних музикологів, як Мирослав Антонович 4 та Ніна Герасимова-Персидська 5 . Та найбільший внесок у висвітлення української та східнослов'янської духовної піснетворчості у німецькомовному світі у 30-90-х роках ХХ ст. здійснили два визначні славісти -Дмитро Чижевський 6 та Ганс Роте 7 . Саме вони заклали фундамент нинішнього помітного зацікавлення у німецькій славістиці східнослов'янською духовнопісенною 1 Kuziela Z. Der Einfluß der Kirche auf das ukrainische Volksleben / Zеnon Kuziela // Ukraine und die kirchliche Union. -Berlin, 1930. -S. 77-93. 2
When East-European sacred songs were introduced into East-Slavonic repertoire, their texts and me... more When East-European sacred songs were introduced into East-Slavonic repertoire, their texts and melodies were modified. Being borrowed and translated into the Church Slavonic or Old Ukrainian language, they either retained their original European melodies, or substantially altered them, or, at last, received the new ones. These melody modifications regarded first of all the tunes (modes), but also touched melodic and rhythmic patterns to match with Slavonic texts. The text and melody changes in the songs that entered the East-Slavonic Orthodox liturgical repertoire from Europe, prove the creative approach to their adaptation.
У статті зроблено спробу дати загальну оцінку науковому доробку львівських дослідників, чий творч... more У статті зроблено спробу дати загальну оцінку науковому доробку львівських дослідників, чий творчий шлях тією чи іншою мірою був пов'язаний зі Львівським університетом. Привернуто увагу до студій над духовною піснею XVII -XVIII ст. М. Грушевського, І. Франка, В. Гнатюка, М. Возняка, В. Щурата, Юл. Яворського, О. Колесси, В. Сімовича та ін. Відзначено великий внесок згаданих вчених у формування колекцій давніх рукописних духовнопісенників, пошуку стародруків, археографічне опрацювання. Вирізнено основні напрямки наукових студій львівських дослідників щодо духовної пісні, почаївського «Богогласника».
ЛІРНИЦЬКИЙ «БОГОГЛАСНИК» ПОРФИРІЯ ДЕМУЦЬКОГО До 110-ліття виходу у світ збірника «Ліра та ї ї мот... more ЛІРНИЦЬКИЙ «БОГОГЛАСНИК» ПОРФИРІЯ ДЕМУЦЬКОГО До 110-ліття виходу у світ збірника «Ліра та ї ї мотиви» Ю. Медведик. Лірницький «Богогласник» Порфирія Демуцького (до 110-ліття виходу у світ збірника «Ліра та її мотиви»).
In the article the religions-educational potential of Ukrainian carol songs, published in 19 th -... more In the article the religions-educational potential of Ukrainian carol songs, published in 19 th -20 th cc. songbook are examined. Also the attention is paid to the repertoire of song collections and their historical and cultural signi cance. The main focus has been directed on Galician editions, partly from the Transcarpathie and partly from the Dnieper Ukraine.
The appearance of Bohohlasnyk was prepared by a two hundred years tradition of creating sacred so... more The appearance of Bohohlasnyk was prepared by a two hundred years tradition of creating sacred songs in Ukraine. In 1791 the rst in Ukraine and in the whole Eastern Slavonic world anthology of sacred songs was printed in Pochaiv. This publication summarized the best masterpieces of paraliturgical creative work of Ukrainian people during the XVII-XVIII centuries. Bohohlasnyk contained 250 music and poetic texts of sacred songs: 214 -in Ukrainian language, 33 -in Polish language and 3 -in Latin language.
В українському музикознавстві сформувалося декілька визначень паралітургійної пісенної творчости ... more В українському музикознавстві сформувалося декілька визначень паралітургійної пісенної творчости XVII-XVIII ст. -«духовна пісня», «духовний кант», «псальма». Останній з перелічених термінів сьогодні вживається досить рідко. Зрештою, і в українській рукописній практиці цим терміном переписувачі й укладачі співаників послуговувалися не так вже й часто. А в друкованих пісенниках, зокрема сучасних, він взагалі не трапляється. Нічого дивного у цьому немає, адже слово «псальма» насамперед асоціюється з текстами псалмів Давидових, які на ранньому етапі розвитку духовної пісні досить часто перевіршовувалися її творцями. Власне у сенсі термінологічному перевіршованого Давидового псалма вживали, очевидно, визначення «псальма». Що ж до назви «пісня» («піснь різдвяна», «піснь великодна», «піснь покаянна» тощо), то слід наголосити, що в українській рукописній книжності він був панівний, а в едиційній практиці взагалі єдиним. Натомість слово «кант» дуже рідко трапляється в українських рукописах, не кажучи вже про стародруки. Але так сталося, що впродовж тривалого часу (не без російського впливу) в українському музикознавстві особливо часто використовується саме термін «духовний кант». Відтак, узвичаєно й похідну від цього терміна лексику («кантова стилістика», «кантова фактура», «кантова поспівка» і т. п.). Разом із тим це питання все ж вимагає спеціяльної наукової студії. Тому в нашій статті зазначимо: оскільки у давніх рукописах i стародруках фактично відсутній термін «кант», то варто послуговуватися терміном «духовна пісня» (одноголоса або багатоголоса). Термін «пісня» домінує в паралітургійній культурі поляків, словаків, чехів, німців, які, власне, і вплинули на cтановлення і розвиток духовної пісні в Україні. Утім, це не виключає вживання паралельної назви «кант». У нашій статті послуговуємося обома термінами як синонімами.
Наприкінці ХХ ст. у Німеччині помітно активізувалися студії над східноєвропейською духовнопісенно... more Наприкінці ХХ ст. у Німеччині помітно активізувалися студії над східноєвропейською духовнопісенною творчістю XVII -XIX ст., головно українською. Не останньої черги у цьому процесі позначилися нові геополітичні реальності 90-х років минулого століття, а саме -незалежний державний статус України. Утім, і до цього українська та загалом східнослов'янська духовнопісенна творчість були предметом уваги деяких дослідників. Ще від студій Івана Франка наприкінці ХІХ ст., а згодом упродовж ХХ ст. питання історії та розвитку духовнопісенної творчості в Україні побіжно привертали увагу деяких дослідників, зокрема Зенона Кузелі 1 , Вольфґанга Зуппана 2 , Петера Древса 3 . Зацікавленню в німецькомовному науковому світі сприяли й невеликі екскурси до духовнопісенної (кантової) творчості таких відомих сучасних музикологів, як Мирослав Антонович 4 та Ніна Герасимова-Персидська 5 . Та найбільший внесок у висвітлення української та східнослов'янської духовної піснетворчості у німецькомовному світі у 30-90-х роках ХХ ст. здійснили два визначні славісти -Дмитро Чижевський 6 та Ганс Роте 7 . Саме вони заклали фундамент нинішнього помітного зацікавлення у німецькій славістиці східнослов'янською духовнопісенною 1 Kuziela Z. Der Einfluß der Kirche auf das ukrainische Volksleben / Zеnon Kuziela // Ukraine und die kirchliche Union. -Berlin, 1930. -S. 77-93. 2
When East-European sacred songs were introduced into East-Slavonic repertoire, their texts and me... more When East-European sacred songs were introduced into East-Slavonic repertoire, their texts and melodies were modified. Being borrowed and translated into the Church Slavonic or Old Ukrainian language, they either retained their original European melodies, or substantially altered them, or, at last, received the new ones. These melody modifications regarded first of all the tunes (modes), but also touched melodic and rhythmic patterns to match with Slavonic texts. The text and melody changes in the songs that entered the East-Slavonic Orthodox liturgical repertoire from Europe, prove the creative approach to their adaptation.
У статті зроблено спробу дати загальну оцінку науковому доробку львівських дослідників, чий творч... more У статті зроблено спробу дати загальну оцінку науковому доробку львівських дослідників, чий творчий шлях тією чи іншою мірою був пов'язаний зі Львівським університетом. Привернуто увагу до студій над духовною піснею XVII -XVIII ст. М. Грушевського, І. Франка, В. Гнатюка, М. Возняка, В. Щурата, Юл. Яворського, О. Колесси, В. Сімовича та ін. Відзначено великий внесок згаданих вчених у формування колекцій давніх рукописних духовнопісенників, пошуку стародруків, археографічне опрацювання. Вирізнено основні напрямки наукових студій львівських дослідників щодо духовної пісні, почаївського «Богогласника».
ЛІРНИЦЬКИЙ «БОГОГЛАСНИК» ПОРФИРІЯ ДЕМУЦЬКОГО До 110-ліття виходу у світ збірника «Ліра та ї ї мот... more ЛІРНИЦЬКИЙ «БОГОГЛАСНИК» ПОРФИРІЯ ДЕМУЦЬКОГО До 110-ліття виходу у світ збірника «Ліра та ї ї мотиви» Ю. Медведик. Лірницький «Богогласник» Порфирія Демуцького (до 110-ліття виходу у світ збірника «Ліра та її мотиви»).
Rothe, Hans; Medvedyk, Jurij. Bogoglasnik. Pěsni blagogovějnyja (1790/1791) Eine Sammlung geistli... more Rothe, Hans; Medvedyk, Jurij. Bogoglasnik. Pěsni blagogovějnyja (1790/1791) Eine Sammlung geistlicher Lieder aus der Ukraine. Facsimile und Darstellung
2016
1034
Bausteine zur Slavischen Philologie und Kulturgeschichte. Reihe B: Editionen Herausgegeben von: Roland Marti, Peter Thiergen, Ludger Udolph, Bodo Zelinsky und Daniel Buncic
Uploads
Papers by Jurij Medvedyk
Books by Jurij Medvedyk
2016
1034
Bausteine zur Slavischen Philologie und Kulturgeschichte. Reihe B: Editionen Herausgegeben von: Roland Marti, Peter Thiergen, Ludger Udolph, Bodo Zelinsky und Daniel Buncic