Звук
Звук то механїчна габа фреквенциї од 20 Hz до 20 kHz, тє. у розпону у хторим го чує людске ухо[1]. Звук фреквенциї хтора менша од 20 Hz наволує ше инфразвук, звук фреквенциї векшей од 20 kHz ултразвук, а кед фреквенция вецей од 1 GHz, гиперзвук. Звук настава з вецей або менєй периодичним осцилованьом жридла звука хторе у нєпоштредним околїску меня прицисок средства (медиюму), поремеценє ше преноши на сушедни часточки медиюму и так ше шири найчастейше у форми лонґитудиналних габох у ґазох и чечносцох и лонґитудиналних и трансверзалних габох у черствих целох. Швидкосц звуку углавним завиши од густосци и еластичних силох у черствих и чечних штредкох, а у ґазох од густосци, температури и прициску. Окрем у узвичаєних мерних єдинкох швидкосци (m/s, km/h), мера ше и з нєнормовану єдинку мах (Махово число). Кед авион посцигнє швидкосц звуку (коло 343 m/s), прицисок ше нєпоштредно пред авионом поремеци, одпор значно порошнє, та наставаю удерни габи, хтори припатрач на жеми доживює як пращанє (такволане пребиванє звучного мура).
Звук ше шири без преносу маси, алє ше зоз звуком преноша импулс сили и енерґия. У вязи з тим, дефиную ше моц, уровень моци, гласносц и уровень гласносци звука (акустика)[2][3]. Як и при других файтох габох, и у ширеню звука очитую ше зявеня свойствени каждому габовому рушаню, як цо то абсорпция, Доплеров ефект, интерференция габох, преламованє (рефракция), одбиванє (рефлексия), розсипованє (дифракция)[4].
У музики, звук ше розликує од тона у узшим смислу слова и од гучаня по одношеньох парциялних тонох або парциялох. Парцияли тона максимално гармонични, а парцияли звуку лєм часточно гармонични (вецей нєгармоничних горнїх парциялних тонох як при звуку), а при гучаню одношеня парциялох подполно нєгармонични. Основни прикмети звуку (висина, моц, тирванє и фарба) истозначни з основнима прикметами тона, лєм их чежше прецизно одредзиц як за тон. Поняце звук хаснує ше у музики, найчастейше у кождодньовим хаснованю, и як синоним за поєдинєчни ґрупни характеристики звука (наприклад за фарбу звука) лєбо обачлїви упечаток звука даєдних музичних инструментох або ансамблох (нприклад звук орґульох, звук хору)[5].
Звук ше шири пре еластични вязи медзи молекулами средства. У ґазох и чечносцох габи звука виключно лонґитудинални (то єст ширя ше у истим напряме у хторим ше рушаю часточки медиюму при осцилованю), а у черствих целох габи можу буц тиж трансверзални, то єст часточки медиюму можу осциловац и нормално на напрям осцилованя габох. Звук ше нє може шириц през вакуум. Жридло звуку вше механїчне осцилованє даякого цела. Кед ше вдери по даяким предмету, наприклад потаргнє напнути дрот, чує ше звук, а тото чувство звука престава накадзи ше зопре осцилованє цела. Енерґия звука шири ше з даяким средством (медиюмом) у форми механїчней габи. Тото средство звичайно воздух, а може буц и чечне або еластичне черстве цело. Без средства у хторим ше ширя механїчни габи нєможе ше чуц звук. Спрам правилносци осцилованя розликую ше тон, гучанє и галайк. Тон звук хтори ше состої зоз гармонийских осцилацийох, а гучанє и галайк мишанїна осцилацийох розличних фреквенцийох и амплитудох[6].
Референци
[ушориц | ушор жридло]- ↑ Fundamentals of Telephone Communication Systems. Western Electrical Company. 1969. б. 2.1.
- ↑ ANSI S1.1-1994. American National Standard: Acoustic Terminology. Sec 3.03.
- ↑ Acoustical Society of America „PACS 2010 Regular Edition—Acoustics Appendix”
- ↑ „The Propagation of sound”
- ↑ zvuk,„Хрватска енциклопедија“ Лексикографски завод Мирослав Крлежа, www.enciklopedija.hr, 2016.
- ↑ Велимир Круз: „Техничка физика за техничке школе“, "Школска књига" Загреб, 1969.
Литература
[ушориц | ушор жридло]- Webster, Noah (1947). Sound. In Webster's New Twentieth Century Dictionary (Revised изд.). Clevelend Ohio: The World Publishing Company. б. 1621—2.
- Olson, Harry F. Autor (1967). Music, Physics and Engineering б. 249
- Fundamentals of Telephone Communication Systems. Western Electrical Company. 1969. б. 2.1.
- Звук // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Радзишевский А. Ю. Основы аналогового и цифрового звука. — М.: Вильямс, 2006. — С. 288.