Фірман: відмінності між версіями
| [очікує на перевірку] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
MonAx (обговорення | внесок) |
Немає опису редагування Мітка: Посилання на сторінки неоднозначності |
||
Рядок 1:
{{Otheruses|Фірман (значення)}}
[[Файл:State Paper-Order of Shah Abbas II, granting pension to Muhammad Baqir Khorasani-1658-1068 A.H- فرمان شاه عباس دوم برای مواجب محمدباقر خراسانی.jpg|міні|Фірман]]
'''Фірма́н''' або '''ферма́н''' — це указ від імені [[падишах]]а
Слово ферман походить від [[Перська мова|перського]] '''fermān''' فرمان, що означає «наказ, повеління, воля правителя»{{sfn|Nişanyan|2018|сторінка=254}}{{sfn|Devlet Arşivleri|2021|сторінка=34}}.
== Історія використання ==
Першим ферманом вважається установчий документ [[вакф]]у [[Осман I|Османа I Ґазі]] за [[1324]] рік, а останнім — наказ [[Мехмед VI|Мехмеда VI Вагідеддіна]] у [[1922]] році{{sfn|Kayserilioğlu|2010|сторінка=96}}.▼
Слово «ферман» використовувалося ще в доісламські часи [[Ільхани|Ільханідами]], а пізніше увійшло до вжитку [[Османи|Османів]]. [[Сельджуцька імперія|Великі сельджуки]], [[Румський султанат|Анатолійські сельджуки]] та [[Мамелюцький султанат|Мамелюки]] замість терміну ферман послуговувалися словом ''тевкі''. Ільханіди, [[Імперія Тимуридів|Тімуріди]], [[Кара-Коюнлу]], [[Ак-Коюнлу]], [[Золота Орда]] та [[Кримське ханство]] використовували слово [[''Ярлик (грамота)|ярлик'']]{{sfn|Gök|2000|сторінка=215—216}}. [[Сельджуки]] та рідео Османи в перші роки існування [[Османська імперія|Османської держави]] також уживали слово ''перване'' як у значенні фермана, так і в значенні ''меншура'' — спеціального [[берат]]а на призначення вищих чинів держави.
▲
== Функції ферманів ==
Рядок 14 ⟶ 17:
Ферман містив безпосередню волю падишаха, тому напряму представляв його в очах того, кому цей ферман вручався. У період становлення Османської держави накази, видані султанами, хоч і мали всі елементи фермана, проте були мінімалістичними — писані чорним чорнилом і без додаткового оздоблення.
До періоду правління [[Сулейман I|Сулеймана I Пишного]] для написання ферманів використовувався будь-який стиль начертання [[Османська мова|османської мови]]. За його правління відбулася страндартизація і відтоді у ферманах, як і в будь-яких інших офіційних документах, стало використовуватися начертання
<gallery caption="Приклади ферманів різних періодів" mode=packed heights="300px">
Рядок 101 ⟶ 104:
Щоправда, науковці сперечаються, чи можна називати цей документ «ферманом». Олександр Середа, котрий представляє його в «Скарбах нації» та зробив його переклад українською, класифікує документ як ферман. Проте Марина Кравець, Віктор Остапчук і Вєра Ченцова переконані, що називати подібний документ ферманом не можна. Термін «ферман» може бути вживаний лише до прямих наказів султана чи великого візиря своїм підлеглим, але не може бути вживаний щодо листів іноземним правителям. Більше того, манускрипт не містить однієї з основних ознак — в його тексті не зустрічається слово «ферман»{{sfn|Кравець, Остапчук, Ченцова|2020|сторінка=308}}. Гаммер-Пургшталь перед текстом перекладу класифікує документ як грамоту. Попри те, що наукова термінологія перекладу з [[Османська мова|османської мови]] українською не усталена, терміном «грамота» частіше окреслюють [[Берат (грамота)|берат]].
== У
* В {{не перекладено|Омер Сейфеддін|Омера Сейфеддіна|en|Ömer Seyfettin)}} є повість із назвою «Ферман»<ref>{{книга
[[Малик Володимир Кирилович|Володимир Малик]] у тетралогії «[[Таємний посол]]» згадує фірман як наказ османського султана нападати на Україну. У [[Роман (жанр)|романі]] це описується в окремій другій [[книга|книзі]] «[[Фірман султана (книга)|Фірман султана]]».▼
|автор = Seyfettin, Ömer
|назва = Ferman
|місце = İstanbul
|видавництво = Kipat Yayınları
|рік = 2007
|сторінки = 64
|isbn = 9789759005191
|ref = Seyfettin
}}</ref>, за якою в [[1975]] році державний канал [[Турецька телерадіокорпорація|TRT]] зняв серіал із однойменною назвою<ref>{{cite web|url=https://www.sinemalar.com/dizi/7371/ferman|title=Ferman|language=tr|publisher=www.sinemalar.com|access-date=5 листопада 2024}}</ref>.
▲* [[Малик Володимир Кирилович|Володимир Малик]] у тетралогії «[[Таємний посол]]» згадує фірман як наказ османського султана нападати на Україну. У [[Роман (жанр)|романі]] це описується в окремій другій [[книга|книзі]] «[[Фірман султана (книга)|Фірман султана]]»
|автор = [[Малик Володимир Кирилович|Малик, Володимир]]
|назва = Фірман султана
|місце = Київ
|видавництво = КМ-Букс
|рік = 2016
|сторінки = 576
|isbn = 978-617-7409-59-4
|ref = Малик
}}.</ref>
== Див. також ==
Рядок 152 ⟶ 174:
| doi = 10.37879/belleten.1987.625
| ref = Çağatay
}}
* {{Стаття
| автор = ''Gök, Necet''
| назва = Osmanlı Diplomatikasında Ferman ve Berat Arasında Benzerlik ve Farklar
| видання = OTAM Ankara Üniversitesi Osmanlı Tarihi Araştırma ve Uygulama Merkezi Dergisi
| рік = 2000
| номер = 11
| сторінки = 211–226
| doi = 10.1501/OTAM_0000000447
| ref = Gök
}}
* {{книга
Рядок 245 ⟶ 277:
|ref = Малик
}}
{{Бібліоінформація}}
| |||