Angiosperm Phylogeny Group: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

(Переглянути усі неперевірені зміни)

[неперевірена версія]

[очікує на перевірку]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Версія за 22:17, 16 травня 2017 ред. Vity OKM (обговорення \| внесок) Автопатрульні 153 171 редагування Немає опису редагування ← Попереднє редагування		Поточна версія на 15:13, 22 січня 2024 ред. скасувати VanesStar (обговорення \| внесок) 40 редагувань Немає опису редагування Мітка: Візуальний редактор
(Не показані 5 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 1: '''Angiosperm Phylogeny Group''' (APG, ~~група~~'''Група філогенії покритонасінних''') — міжнародний колектив ботаніків-систематиків, котрий працює над досягненням консенсусу в класифікації [[Покритонасінні\|покритонасінних]] рослин, котрий враховував би нові відомості про зв'язки квіткових рослин, отримані шляхом [[Молекулярний аналіз\|молекулярного аналізу]] [[ДНК]]. Наслідком співпраці учасників колективу стали ~~три~~чотири публікації (котрі часто іменуються як [[APG I]] ([[1998]]), [[APG II]] ([[2003]]) та, [[система APG III\|APG III]] ([[2009]]), [[система APG IV\|APG IV]] ([[2016]])), у котрих була зроблена спроба виправити недоліки попередніх систем покритонасінних рослин ([[Кронквіст Артур\|Cronquist]] 1981; Thorne 1992, 2001; [[Takhtajan]] 1997) з точки зору сучасних філогенетичних теорій, котрі базуються на аналізі послідовностей ДНК. Перша публікація APG I означила серйозні зміни у класифікації покритонасінних: у той час, як попередні системи відображали думку одного-двох учених, APG I була результатом спільної праці 29 учених-систематиків, котрі опрацювали значний матеріал по молекулярній філогенії покритонасінних рослин. Таким чином, покритонасінні стали першою ~~крупною~~великою таксономічною групою організмів, система котрої зазнала суттєвої переробки переважно на основі молекулярних характеристик. Система [[Кронквіст Артур\|Артура Кронквіста]] (опублікована у [[1981]] році), котра мала вплив у наукових колах, протягом 1990-х років почала зазнавати все гострішої критики. Молекулярні дані, котрі стали відомими з 1990 року, проаналізовані за допомогою [[Кладистика\|кладистичних]] методів, дозволили прояснити уявлення про філогенетичні зв'язки одних груп рослин і змусили радикально переглянути інші. Класифікація APG у значно більшій мірі відповідає цілям філогенетичної систематики, котрі полягають у тому, що класифікація рослин повинна відображати дані про спорідненість рослин. Рядок 11: Перша класифікація APG I, опублікована у 1998 році, була замінена у 2003 році оновленою версією — системою APG II. Основні зміни у новішій версії полягають у наступному: * застосування нових назв ([[~~Еудікоти~~евдикоти]], [[монокоти]], [[~~Розиди~~розиди]]) для груп організмів рангом вище ~~порядка~~порядку замість формалізованих [[Наука\|наукових]] назв; * впорядкування великої кількості таксонів з нез'ясованим у традиційних системах положенням; * пропозиція альтернативних класифікацій для деяких груп рослин (наприклад, у межах певної групи кількість родин може бути змінена за рахунок злиття у меншу родину або ж за рахунок розмежування у декілька дрібніших родин). Такі таксони в рамках APG II іменуються «bracketed». Рядок 22: Колектив формату APG I (1998) представлений такими учасниками: Arne A. Anderberg, Anders Backlund, Birgitta Bremer, Kåre Bremer, Barbara G.Biggs, Mark W. Chase, Peter K. Endress, Michael F. Fay, Peter Goldblatt, Mats H.G. Gustafsson, Sara B. Hoot, Walter S. Judd, Mari Källersjö, Elizabeth A. Kellogg, Kathleen A. Kron, Donald H. Les, Cynthia M. Morton, Daniel L. Nickrent, Richard G. Olmstead, Robert A. Price, Christopher J. Quinn, James E. Rodman, Paula J. Rudall, Peter F. Stevens, Vincent Savolainen, Douglas E. Soltis, Pamela E. Soltis, Kenneth J. Sytsma та Mats Thulin. Колектив формату APG II (2003) представлений такими учасниками: Arne A. Anderberg, ~~Birgitta~~[[Біргітта ~~Bremer~~Бремер]], Kåre Bremer, Mark W. Chase, Michael F. Fay, Peter Goldblatt, Walter S. Judd, Mari Källersjö, Jesper Kårehed, Kathleen A. Kron, Johannes Lundberg, Daniel L. Nickrent, Richard G. Olmstead, Bengt Oxelman, J. Chris Pires, James L. Reveal, James E. Rodman, Paula J. Rudall, Douglas E. Soltis, Pamela S. Soltis, Peter F. Stevens, Vincent Savolainen, Kenneth J. Sytsma, Michelle van der Bank, Kenneth Wurdack, Jenny Q.-Y. Xiang та Sue Zmarzty. Розробку APG II підтримують такі установи: Рядок 28: * [[Уппсальський університет]], [[Швеція]] * [[Королівські ботанічні сади в К'ю]], [[Велика Британія]] * [[Університет Флориди]], [[Сполучені Штати Америки\|США]] * [[Міссурійський ботанічний сад]], [[Сполучені Штати Америки\|США]] * Maryland University, [[Сполучені Штати Америки\|США]] Внесок у дослідження зробили також і інші установи по всьому світу. Рядок 36: == Література == * Angiosperm Phylogeny Group (2003). An update of the Angiosperm Phylogeny Group classification for the orders and families of flowering plants: APG II. ''Botanical Journal of the Linnean Society'' '''141''': 399–436 : [http://www3.interscience.wiley.com/cgi-bin/fulltext/118872219/PDFSTART Повний текст: pdf]{{Недоступне посилання\|date=травень 2019 \|bot=InternetArchiveBot }} • [https://archive.today/20121205102805/http://www3.interscience.wiley.com/cgi-bin/fulltext/118872219/HTMLSTART Повний текст: html] • [https://archive.today/20120919163719/http://www3.interscience.wiley.com/journal/118872219/abstract Короткий огляд] * [[Мосякін Сергій Леонідович\|Мосякін С. Л.]] — Родини і порядки квіткових рослин флори України: Прагматична класифікація та положення у філогенетичній системі \\ [[Український ботанічний журнал]] Рядок 44: == Посилання == * [http://www.mobot.org/MOBOT/research/APweb/ Angiosperm Phylogeny Website] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20190704012313/http://www.mobot.org/mobot/research/apweb/ \|date=4 липня 2019 }} [[Категорія:Систематика рослин]]