Дастан (література)

Даста́н (дестан, від перс. داستان‎ «оповідання») — епічний жанр у літературах Близького Сходу та Середньої Азії; це літературна обробка казкових сюжетів, легенд і переказів. Відомі також народні дестани («вторинний» фольклор).

У дастанах відображається життя і подвиги історичних осіб, побут і звичаї феодальної епохи. Часто вони мають ускладнений сюжет, описувані події є гіперболізованими, персонажі — ідеалізованими.

Дастани можуть бути прозовими, віршованими і мішаними. Віршований розмір, як правило, 11-складовий або 7-8-складовий.

У класичних перській, таджицькій, узбецькій і азербайджанській літературах X—XV століть дастанами називають романтичні поеми («Лейла і Меджнун», «Хосров і Ширін» Нізамі) або окремі розділи великих епічних поем (наприклад, з «Шахнаме» Фірдоусі).

В Узбекистані існують записи дастанів — народних варіантів поем А. Навої. Виконавець дастанів називається дастанчі.

Прикладами народних дастанів є середньоазійські версії епосу Кер-огли, узбецький Алпамиш.
7-8-складовий твір у казахському фольклорі називався джір (або жір), а виконавці - джірші.

Джерела

• Мірошниченко М. М. Дастан // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. — Т. 2 : Д—К. , стор. 18

Посилання

• Дастан // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 257.
• Шаїр // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 580.
• Дастан // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.