Каглянка
Кагля́нка (від сер.-в.-нім. kacheloven — «кахляна піч»)[1][2], в'юшка (від рос. вьюшка < вить; первісно для затуляння використовували звиту ганчірку)[3][4], рідко за́слі́нка[5], розм. за́тулка[6] — засувка в димарі для збереження тепла. Може влаштовуватися по-різному: чи у вигляді дискового затвору з ручним приводом, чи у вигляді горизонтальної чавунної заслінки, що поміщається в спеціальному отворі (який називається ќагла́)[7], зачинюваному з боку хати кагляними дверцятами. Колись каглянками слугували жмути дрантя[1].
Перекривати димар каглянкою можна тільки після того, як вугілля в печі повністю прогорить (зникнуть блакитні вогники). Доти затуляти каглянку не слід — неминуче утворення небезпечного чадного газу[8].
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б Каглянка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
- ↑ В'юшка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
- ↑ Заслінка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Затулка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Кагла // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Выпечка хлеба в русской печи. Архів оригіналу за 7 травня 2018. Процитовано 18 травня 2018.
Посилання
ред.- Кагла [Архівовано 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 570. — 1000 екз.