Карл Бюлер
Карл Людвіг Бюлер (нім. Karl Ludwig Bühler, 27 травня 1879, Мекесгайм, Баден — 24 жовтня 1963, Лос-Анджелес) — німецький психолог та лінгвіст, автор праць з психології мислення і мови, з загального мовознавства, один з представників Вюрцбурзької школи.
Карл Бюлер | |
---|---|
Народився | 27 травня 1879[1][2][…] Меккесгайм[4] |
Помер | 24 жовтня 1963[5][1][…] (84 роки) Лос-Анджелес, США[5] |
Місце проживання | Німеччина |
Країна | Німецька імперія Австрія США |
Діяльність | психолог, викладач університету, психіатр |
Alma mater | Фрайбурзький університет Страсбурзький університет[6] |
Галузь | психологія |
Заклад | Віденський університет Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана Дрезденський технічний університет Міннесотський університет Університет Південної Каліфорнії |
Науковий керівник | Clemens Baeumkerd[6] |
Аспіранти, докторанти | Карл Поппер[6] Anna Brindd Trude Hammerschlagd Gertrud Felsenburgd Bruno Bettelheimd[6] |
Членство | Угорська академія наук Австрійська академія наук |
У шлюбі з | Charlotte Bühlerd |
Нагороди | |
Карл Бюлер у Вікісховищі |
Біографія
ред.Народився в Німеччині. Учень О. Кюльпе. До встановлення нацистського режиму працював в університетах Вюрцбурга, Бонна, Мюнхена, в 1922—1938 рр. у Відні, після аншлюса Австрії — у Міннесотському (з 1940) та Лос-Анджелеському університетах (з 1945) США. Його дружина Шарлотта Бюлер — спеціаліст з дитячої психології.
У психології послідовник вюрцбурзької школи т. зв. «Цілісного психологічного аналізу», пов'язаного з теорією гештальтів. Розробляв оригінальну концепцію мови, багато в чому відходить від сосюрівської дихотомії «мова і мовлення». Запропонував теорію мовного акту, ввів поняття конотації, одним з перших почав дослідження дейксисних одиниць мови. Зробив істотний внесок у розробку проблеми психічного розвитку дитини, розробивши неоднозначну концепцію виділення трьох основних стадій психічного розвитку («інстинкт», «дресура», «інтелект»).
Роботи Бюлера з мовознавства вплинули на представників Празької школи.
Твори
ред.- Handbuch der Psychologie. — Jena, 1922.
- Ausdruckstheorie. — Jena, 1933.
- Sprachtheorie. Die Darstellungsfunktion der Sprache. — Jena, 1934.
В перекладі на російську мову
ред.- Бюлер К. Духовное развитие ребенка. — М., 1924.
- Бюлер К. Очерк духовного развития ребенка. — М., 1930.
- Бюлер К. Теория языка. Репрезентативная функция языка. — М.: Прогресс, 1993. — 502 c.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118516957 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Бюлер Карл // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в г Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
Посилання
ред.- Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)М.: «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Бюлер, Карл в Энциклопедии «Кругосвет» [Архівовано 31 травня 2018 у Wayback Machine.]
- Бюлер Карл в «Философской энциклопедии» [Архівовано 17 березня 2018 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про психолога. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |