Скромність

Скро́мність — моральна риса характеру, яка проявляється в тому, що людина не визнає за собою жодних виняткових чеснот чи особливих прав, добровільно підпорядковує себе вимогам громадської дисципліни, ставиться до всіх людей з повагою.

Скромність є невід'ємною межею культури взаємостосунків. Ця межа виявляється в умінні людини бути самим собою, не виконувати будь-якої не властивої йому ролі.

Скромність означає природність поведінки, відсутність надуманості. Разом з тим вона не повинна бути джерелом скутості в поведінці.

Скромність тісно пов'язана з простотою, яка зовсім не пов'язана з відмовою від прийнятих в суспільстві норм етикету.

Джерела

• «Скромність – шлях у невідомість?» // Час і Події, 02/28/2013 #2013-09 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• «Скромність: чеснота чи вада?» // Проект Комісії у справах молоді Української Греко-Католицької Церкви «ДивенСвіт», 03.05.2011 [Архівовано 17 квітня 2015 у Wayback Machine.]
• «Чи скромність прикрашає людину?» // Чин святого Василія Великого, 9 липня 2011 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Іван Драч. Баляда про скромність [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]