Тотожність
Тотожність (в математиці) — рівність двох виразів, яка виконується на всій множині значень змінних (рівність, що виконується для будь-яких значень змінної), наприклад,
- ,
- ,
- ,
- ,
- ,
- ,
- ,
- ,
тощо.
Рівність має місце не для будь-якого значення , а тільки при . Така рівність не є тотожністю; вона називається рівнянням. Тотожністю називають також рівність, що не містить змінних; наприклад: .
Тотожність часто позначається символом «≡»
Формули скороченого множення
ред.- Квадрат суми (різниці): справедлива рівності для будь яких .
- Різниця квадратів: справедлива рівність для будь яких .
- Куб суми (різниці): справедлива рівність для будь яких .
- Сума (різниця) кубів: справедлива рівність для будь яких .
- Многочлени справедлива рівність для будь яких .[1]
Пропорція
ред.Пропорція є тотожність при всіх значеннях , крім , оскільки при знаменники дробів перетворюються в нуль, тобто дроби не мають змісту. Заміна виразу виразом (скоротили на ) є тотожнім перетворенням виразу при обмеженнях: .Отже, = — тотожність при всіх значеннях змінних, крім [2].
Тотожності (властивості степенів)
ред.Для будь яких і додатних справедливі рівності:
; ; ; ; ; ; .
Логарифмічні тотожності
ред.Логарифм добутку дорівнює сумі логарифмів; логарифм частки дорівнює різниці логарифмів. Логарифм степеня дорівнює добутку показника степеня p на логарифм самого числа х; логарифм кореня p-го степеня з числа х — логарифм числа, поділений на p.[3] У наступній таблиці перелічені ці тотожності з прикладами. Дані логарифмічні тотожності виконуються за умови, що , .
Формула | Приклад | |
---|---|---|
добуток | ||
частка | ||
степінь | ||
корінь |
З означення логарифма випливає, що при виконується рівність . ЇЇ називають основною логарифмічною тотожністю.[4]
Формула переходу до іншої основи логарифма
ред.Прологарифмуємо за основою , де , обидві частини основної логарифмічної тотожності . Отримаємо: — формула переходу від логарифма з основою до логарифма з основою [5].
Тотожності гіперболічної функції
ред.Гіперболічні функції задовольняють безліч тотожностей, всі вони подібні за формою до тригонометричних тотожностей. Правило Осборна[6] зазначає, що можна перетворити будь-яку тригонометричну тотожність у гіперболічну тотожність, розширивши її повністю. Функція Гудермана зв'язує тригонометричні функції і гіперболічні функції без залучення комплексних чисел.
- Парність:
- Формули додавання:
- .
Приклади тотожностей в математиці
ред.Див. також
ред.Примітки і джерела
ред.- ↑ Admin. СБОРНИК ЗАДАЧ ПО МАТЕМАТИКЕ ДЛЯ ПОСТУПАЮЩИХ ВО ВТУЗЫ (С РЕШЕНИЯМИ)/под ред. М.И. Сканави. Книга 1. Алгебра ОНЛАЙН. edu-lib.com (ru-RU) . Процитовано 2 січня 2020.
- ↑ Admin. Гусев В. А., Мордкович А. Г. Математика: Справочные материалы: Книга для учащихся ОНЛАЙН. edu-lib.com (ru-RU) . Процитовано 2 січня 2020.
- ↑ Страница 189 - 19. Логарифм і його властивості - 21. Логарифмічні рівняння - § 2. Показникова і логарифмічна функції |. 4book.org. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 7 січня 2020. [Архівовано 2021-07-29 у Wayback Machine.]
- ↑ Алгебра (Мерзляк, Номіровський, Полонський, Якір) 11 клас. Шкільні підручники онлайн (укр.). Процитовано 7 січня 2020.
- ↑ Алгебра (Істер, Єргіна) 11 клас. Шкільні підручники онлайн (укр.). Процитовано 7 січня 2020.
- ↑ Osborn, G. (1 липня 1902). 109. Mnemonic for Hyperbolic Formulae. doi:10.2307/3602492. Процитовано 7 січня 2020.