Філ Коллінз
Філі́п Де́йвід Чарлз «Філ» Ко́ллінз (англ. Philip David Charles Collins; нар. 30 січня 1951, Чизік, Лондон, Англія) — британський співак, автор пісень, ударник, музикант, актор. Найкраще відомий як лідер-вокаліст та ударник британського прогресивного рок-гурту Genesis. Неодноразовий номінант премій «Оскар» та «Греммі». Грав провідні ролі в багатьох кінофільмах.
Вісім пісень у виконанні Коллінза протягом 1984—1989 років досягли першого місця в хіт-параді американського часопису «Billboard»; сім разів — як артиста сольного жанру і один раз в складі гурту Genesis. Його пісні, що, головним чином, присвячені тематиці втраченого кохання, за стилем є досить різноманітні: від «In the Air Tonight», що супроводжується під акомпанемент ударних, та легкої поп-денсової «Sussudio», до серйозних політичних стверджень у всесвітньо відомому хіті «Another Day in Paradise». Його міжнародна популярність перетворила Genesis з прогресивного рок-гурту на такий, що регулярно з'являвся в поп-чартах та в ранніх показах телеканалу MTV. Професійна кар'єра Коллінза як ударника розпочалася спочатку з маловідомим гуртом Flaming Youth, потім уже у складі знаменитішого гурту Genesis. В Genesis Коллінз спочатку забезпечував допоміжний бек-вокал для фронтмена гурту Пітера Ґебріела; в тому складі Genesis основним вокалом Коллінза було виконано всього дві пісні: «For Absent Friends» з альбому 1971 р. «Nursery Cryme» та «More Fool Me» з альбому «Selling England by the Pound», виданого у 1973 р. Після того, як гурт полишив Ґебріел, основним вокалістом колективу став Коллінз. Наприкінці 1970-х років перший інтернаціональний хіт гурту Genesis з назвою «Follow You, Follow Me» продемонстрував суттєві зміни в стилі гурту в порівнянні з його композиціями ранніх років. Водночас Коллінз займався і власною сольною кар'єрою, що допомогла досягти комерційного успіху як самому музиканту, так і в цілому гурту Genesis. За даними Atlantic Records загальний світовий рівень продаж сольних альбомів Коллінза досяг до 100 млн примірників у 2002 р.
Біографія
ред.Ранні роки
ред.Коли Коллінзу було п'ять років, йому на Різдво подарували іграшковий барабан. Пізніше його дядько виготовив йому саморобний барабан, яким він регулярно користувався. Як тільки Коллінз подорослішав, батьки купили йому професійнішу установку. Він практикував, граючи поруч з телевізором та радіоприймачем, і ніколи не вчився читати та писати музичну нотацію, навпаки, він використовує власноруч розроблену систему.
Професійне виховання Коллінза розпочалося в чотирнадцять років після його вступу до школи акторів Barbara Speake. Власну професійну кар'єру розпочав як дитячий актор та модель, а свою першу головну роль Артфула Доджера він зіграв в у фільмі-м'юзіклі «Oliver!», знятого за мотивами повісті Чарльза Діккенса «Пригоди Олівера Твіста». Він також узяв участь у кінокомедії «Вечір важкого дня» від гурту The Beatles як один з глядачів-підлітків, що кричить під час публічної концертної сцени. Незважаючи на цю роль статиста в цьому фільмі, Коллінза там показано великим планом: його мати була найнята для виконання виплат статистам в цьому фільмі, саме завдяки їй її сина було показано коротким великим планом. Коллінз також проходив прослуховування на роль Ромео в фільмі «Ромео і Джульєтта» (1968), знятого за однойменною п'єсою. У 1970 р. 19-річний Коллінз виконав на перкусійних інструментах пісню Джорджа Гаррісона «The Art of Dying». Гаррісон це зазначив у вкладиші компакт-диску перевиданої у 2000 р. нової версії цього альбому. Коллінз також був серед трьох останніх акторів-фіналістів на роль «I.Q.» в дитячому американському телевізійному шоу «The Bugaloos» поступившись англійському актору-музиканту Джону Макіндо.
Незважаючи на професійний початок кар'єри актора Коллінз продовжує тяжіти до музики. Протягом навчання в школі «Chiswick Community School» він сформував свій перший гурт з назвою «The Real Thing», а пізніше приєднався до гурту The Freehold. З останнім він записав першу власну пісню «Lying Crying Dying».
Перша підписана Коллінзом угода була як барабанщик для гурту Flaming Youth, награвши разом альбом «Ark 2» (1969). Цей концептуальний альбом, створений під впливом прикутої уваги ЗМІ до висадки людини на Місяці, не став комерційно вдалим незважаючи на позитивні оцінки критиків. Британський музичний щотижневик «Melody Maker» змальовував альбом як «поп-альбом Місяця», описуючи це як «гарно зіграну, зрілу музику з приємною, зімкнутою гармонією». Головний сінґл альбому «From Now On» не здобув успіху на радіо. Після року концертних турне гурт розпався через брак успіхів та напругу в колективі.
Ера «Genesis»
ред.У 1970 р. Коллінз відповів на оголошення в «Melody Maker», в якому йшлося про пошуки барабанщика, який би знався на акустичній музиці та гітариста, що вміє грати на дванадцятиструнній гітарі. Це оголошення розмістив Genesis через вихід з гурту трьох ударників після запису перших двох альбомів. Прослуховування відбулося в будинку батьків Пітера Ґебріела. Кандидати, що розглядалися, мали виконати композиції з другого альбому гурту «Tresspass» (1970). Коллінз прибув до будинку в ранішній час, і прослухав виконання цих композицій іншими претендентами, поки плавав в тамтешньому басейні, після чого, коли настала його черга на прослуховування, виправно виконав всі вказані твори.
Коллінз переміг в цьому прослуховуванні і роком пізніше, вже за його участю був записаний альбом «Nursery Cryme». І хоча наступні п'ять років його роль зводилася головним чином до ударника та бек-вокаліста, тим не менш були записані дві композиції, в яких він виступив як основний вокал: «For Absent Friends» (з альбому «Nursery Cryme») та «More Fool Me» (з альбому «Selling England by the Pound», 1973).
GTA Vice City Stories
ред.З'явившись у грі GTA Vice City Stories, Філ Коллінз є першою знаменитістю, яка себе особисто представляє у серії Grand Theft Auto, оскільки більшість знаменитостей пародіювали, і пізніше згадували у титрах гри. За сюжетом гри, Філ був представлений Віктору Венсу (головний герой даної частини гри) персонажем Ренні, для того щоб Вік врятував життя Філові від вбивць сім'ї Фореллі, котрі хочуть його вбити за борги його менеджера. Загалом у GTA Vice City Stories існує три місії за участі Філа Коллінза, а саме :
- Kill Phill
- Kill Phill: part 2
- So long Schlong
- In the Air Tonight
По завершенні останньої, можна придбати квиток на концерт у грі, де Філ виконує свою композицію "In the Air Tonight"
Дискографія
ред.- 1971 Nursery Cryme
- 1972 Foxtrot
- 1973 Selling England by the Pound
- 1974 The Lamb Lies Down on Broadway
- 1976 A Trick of the Tail
- 1976 Wind & Wuthering
- 1977 Spot the Pigeon
- 1977 Seconds Out (концертний)
- 1978 …And Then There Were Three…
- 1980 Duke
- 1981 Abacab
- 1982 Three Sides Live (концертний)
- 1983 Genesis
- 1986 Invisible Touch
- 1991 We Can't Dance
- 1992 The Way We Walk, Volume One: The Shorts (концертний)
- 1993 The Way We Walk, Volume One: The Longs (концертний)
(з 1976 по 1993 — основний вокаліст)
Сольні альбоми
ред.- 1981 Face Value
- 1982 Hello, I Must Be Going
- 1985 No Jacket Required
- 1987 12"ers
- 1989 …But Seriously
- 1990 Serious Hits… Live! (концертний)
- 1993 Both Sides
- 1996 Dance Into the Light
- 1998 Hits (складанка)
- 1999 Tarzan: An Original Walt Disney Records Soundtrack (саундтрек до м/ф «Тарзан»)
- 1999 The Phil Collins Big Band: A Hot Night in Paris (концертний)
- 2002 Testify
- 2003 Brother Bear: Original Soundtrack (саундтрек до м/ф «Братику-Ведмежатко»)
- 2004 The Platinum Collection (складанка)
- 2004 Love Songs: A Compilation… Old and New (складанка)
- 2010 Going Back
Відео / DVD
ред.- 1984: Live at Perkins Palace (Музичний)
- 1985: No Jacket Required EP (Музичний)
- 1985: No Ticket Required (Музичний)
- 1985: All Live (Музичний)
- 1989: The Singles Collection (Музичний)
- 1990: Serious Hits… Live! (Музичний)
- 1992: …But Seriously, the videos (Музичний)
- 1997: Live and Loose in Paris (Музичний)
- 1999: Classic Albums: Phil Collins — Face Value (Документальний)
- 2002: Phil Collins — A Life Less Ordinary (Документальний)
- 2004: Finally — The First Farewell Tour (Музичний)
- 2007: The Long Goodnight: A Film About Phil Collins (Документальний)
Примітки
ред.Посилання
ред.
