Slick Rick

англо-американський репер

Річард Мартін Ллойд Волтерс[2] (нар. 14 січня 1965, Мітчем, Лондон, Велика Британія), більш відомий як Slick Rick — англо-американський репер і продюсер.

Слік Рік
англ. Slick Rick
Зображення
Слік Рік виступає на концерті Fresh Fest 2009 року в Лос-Анджелесі, Каліфорнія
Слік Рік виступає на концерті Fresh Fest 2009 року в Лос-Анджелесі, Каліфорнія
Основна інформація
Повне ім'яРічард Мартін Ллойд Волтерс
Дата народження14 січня 1965(1965-01-14) (59 років)
Місце народженняMitchamd, Мертон, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Велика Британія[1]
Роки активності1984 — тепер. час
Громадянство
Національністьафроамериканці
Професіїрепер, співак, музичний продюсер
ОсвітаВища школа Фіорелло Г. Лаґуардіяd і Вища школа музики і мистецтва
Інструментивокал[d]
Моваанглійська
ЖанриХіп-хоп, хіп-хоп Східного узбережжя
ПсевдонімиSlick Rick, Rick the Ruler, MC Ricky D
ЛейблиDef Jam, Columbia Records, Universal Music Group
www.slickrickisart.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Здобув популярність в середині 1980-х разом з реперами Doug E. Fresh і Get Fresh Crew. Їхні пісні «The Show» та «La Di Da Di» вважаються класикою раннього хіп-хопу. «La Di Da Di» — одна з найпопулярніших пісень в історії[3].

У 1986 році Слік Рік став третім артистом, який підписав контракт з лейблом Def Jam.[4] Він випустив чотири альбоми: The Great Adventures of Slick Rick (1988), The Ruler's Back (1991), Behind Bars (1994) та The Art of Storytelling (1999). Його музика була скопійована і інтерполована більше 1000 разів[3][5] в десятках пісень виконавців, включаючи Емінема, Бейонсе, Мерайю Кері, Beastie Boys, TLC, Nas, Майлі Сайрус, Каньє Вест, Black Star, The Notorious B.I.G. , MC Ren,Snoop Dogg Montell Jordan та Color Me Badd. У процесі цього Слік Рік став одним із найпопулярніших виконавців хіп-хопу за всю історію.[6] Багато цих пісень, заснованих на зразках Slick Rick, згодом стали хітами.

Slick Rick був удостоєний премії VH-1 Hip Hop Honoree; сайт About.com поставив його на 12-е в їх списку 50 найкращих MC нашого часу[7]; Журнал Source поставив його на 15-е місце в їх списку 50 найкращих авторів текстів усіх часів. Знявся у 10 фільмах та відеороликах. Послужив зразком одного з героїв культового фільму Восьма миля[8].

Дискографія

ред.
  • The Great Adventures of Slick Rick (1988)
  • The Ruler's Back (1991)
  • Behind Bars (1994)
  • The Art of Storytelling (1999)

Примітки

ред.
  1. https://hedendaagsesieraden.nl/2023/08/04/slick-rick/
  2. David Drake, Insanul Ahmed (19 жовтня 2012). The 30 Biggest Criminal Trials in Rap History: The People of the State of New York v. Richard Walters (1991). Complex. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022.
  3. а б Michael Driscoll (22 травня 2019). How 'La Di Da Di,' a B-Side From 1985, Became One of Music's Most-Sampled Songs. The Wall Street Journal. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022.
  4. Biography of Slick Rick. Ricktheruler.net. Архів оригіналу за 23 березня 2016. Процитовано 11 квітня 2016. [Архівовано 2016-03-23 у Wayback Machine.]
  5. Who Sampled Blog. Top 10 All Time Most Sampled Records in Hip Hop. Архів оригіналу за 20 квітня 2016. Процитовано 29 січня 2019.
  6. Top 10 Most Sampled Songs of All Time. PixelVulture.com. Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 11 квітня 2016. [Архівовано 2017-08-09 у Wayback Machine.]
  7. 50 Greatest MCs of Our Time (1987 - 2007). Rap.about.com. 15 лютого 1999. Архів оригіналу за 5 квітня 2015. Процитовано 13 серпня 2015. [Архівовано 2015-04-05 у Wayback Machine.]
  8. Грейзер, 2021, с. 30.

Література

ред.
  • Брайан Грейзер. Від Емінема до Білла Гейтса. Мистецтво спілкування та вибудовування зв'язків = Brian Grazer. Face to Face: The Art of Human Connection. — М. : Інтелектуальна література, 2021. — ISBN 978-5-907274-85-3.