Глухий заясенний фрикативний: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 57: | Рядок 57: | ||
[[Категорія:Приголосні звуки]] |
[[Категорія:Приголосні звуки]] |
||
[[Категорія:Глухі приголосні]] |
|||
[[Категорія:Фрикативні приголосні]] |
[[Категорія:Фрикативні приголосні]] |
||
[[Категорія:Шиплячі приголосні]] |
[[Категорія:Шиплячі приголосні]] |
||
Версія за 09:24, 14 квітня 2016
| Глухий заясенний фрикативний | |||
|---|---|---|---|
| ʃ | |||
| Номер МФА | 134 | ||
| Кодування | |||
| HTML (десяткове) | ʃ | ||
| Юнікод (hex) | U+0283 | ||
| X-SAMPA | S | ||
| Кіршенбаум | S | ||
| Брайль[en] |  | ||
| |||
Глухий заясенний фрикатив — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʃ⟩. Твердий шиплячий приголосний, фрикатив. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ш. Середній за твердістю у ряду шиплячих фрикативів /ɕ/—/ʃ/—/ʂ/[1].
Деякі науковці використовують символ /ʃ/ для позначення глухого ретрофлексного фрикатива /ʂ/ або глухого ясенно-твердопіднебінного фрикатива /ɕ/[1]. У першому випадку, власне глухий заясенний африкат записують як /ʃʲ/.
Назва
- Глухий палато-альвеолярний фрикатив (англ. Voiceless palato-alveolar fricative)
- Глухий піднебінно-ясенний фрикатив
- Глухий альвеоло-палатальний фрикативний
- Глухий піднебінно-ясенний фрикативний
- Глухий палато-альвеолярний фрикатив-сибілянт (англ. Voiceless palato-alveolar sibilant fricative)
- Глухий заясенний фрикатив
- Глухий заясенний фрикативний
- Глуха пост-альвеолярний фрикатив (англ. Voiceless postalveolar fricative)
- Глуха пост-альвеолярний фрикативний
- Глуха пост-альвеолярний фрикатив-сибілянт (англ. Voiceless postalveolar sibilant fricative)
Властивості
Властивості глухого заясенного фрикативного:
- Тип фонації — глуха, тобто повітря проходить крізь голосові зв’язки не спричиняючи вібрацію.
- Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
- Місце творення — піднебінно-ясенне, тобто він артикулюється передньою спинкою язика позаду ясенного бугорка.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Примітки
- ↑ а б Wells (2014:98-9)
Джерела
- Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.