Глухий заясенний фрикативний: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
| Рядок 37: | Рядок 37: | ||
{| class="wikitable" |
{| class="wikitable" |
||
! colspan="2" | Мова !! Слово !! МФА !! Значення !! Примітки |
! colspan="2" | Мова !! Слово !! МФА !! Значення !! Примітки |
||
|- |
|||
|colspan=2| [[адигейська мова|адигейська]] || '''ш'''ыд || [ʃəd] || віслюк || |
|||
|- |
|||
|colspan=2| [[азербайджанська мова|азербайджанська]] || '''''ş'''eir'' || [ʃeiɾ] || вірш || |
|||
|- |
|||
|colspan=2| [[албанська мова|албанська]] || '''''sh'''tëpi'' || [ʃtəˈpi] || дім || |
|||
|- |
|||
|colspan=2| [[англійська мова|англійська]] || '''''sh'''eep'' || [ʃiːp] || вівця || Див. [[англійська фонетика]] |
|||
|- |
|||
|colspan=2| [[арабська мова|арабська]]{{Sfnp |Thelwall|1990|p= 37}} || شمس || [ʃams] || сонце || Див. [[арабська фонетика]] |
|||
|- |
|||
|colspan=2| [[баскська мова|баскська]] || ''kai'''x'''o'' || [kajʃ̺o] || привіт || |
|||
|- |
|||
|colspan=2| [[болгарська мова|болгарська]] || юна'''ш'''ки || [joˈnaʃki] || героїчно || |
|||
|- |
|||
|colspan=2| [[валійська мова|валійська]] || ''''si'''arad'' || [ˈʃɑːrad] || говорити || Див. [[валійська фонетика]] |
|||
|- |
|||
|colspan=2| [[вірменська мова|вірменська]] (східна){{Sfnp |Dum-Tragut|2009|p= 18}} || '''շ'''ուն || |[ʃun] || собака || |
|||
|- |
|||
|colspan=2| [[гебрейська мова|гебрейська]] || וויסנ'''ש'''אַפֿטלעכע || [vɪsn̩ʃaftləxə] || науковий || Див. [[гебрейська фонетика]] |
|||
|- |
|||
|colspan=2| [[гінді]] || '''श'''क || [ʃək] || сумнів || Див. [[Hindustani фонетика]] |
|||
|- |
|||
|colspan=2| [[голландська мова|голландська]]{{Sfnp |Gussenhoven|1992|p= 46}} || '''''sj'''abloon'' || [ʃäˈbloːn] || шаблон || Див. [[голландська фонетика]] |
|||
|- |
|||
|colspan=2| [[ірландська мова|ірландська]] || ''s'''í''''' || [ʃiː] || вона || Див. [[ірландська фонетика]] |
|||
|- |
|||
|colspan=2| [[латвійська мова|латвійська]] || '''''š'''alle'' || [ˈʃalːe] || кашне || |
|||
|- |
|||
|colspan=2| [[литовська мова|литовська]] || '''''š'''arvas'' || [ˈʃɐrˑvɐs] || обладунок || |
|||
|- |
|||
|colspan=2| [[македонська мова|македонська]] || '''ш'''то || [ʃtɔ] || що || Див. [[македонська фонетика]] |
|||
|- |
|||
|colspan=2| [[малайська мова|малайська]] || '''''sy'''arikat'' || [ʃarikat] || товариство || |
|||
|- |
|||
|colspan=2| [[маратхі (мова)|маратхі]] || '''श'''ब्द || [ˈʃəbˈd̪ə] || слово || Див. [[фонетика маратхі ]] |
|||
|- |
|||
|colspan=2| [[німецька мова|німецька]]<ref name=MangoldPA>{{Harvcoltxt|Mangold|2005|p=51}}</ref> || '''''sch'''ön'' || [ʃʷø̈ːn] || гарний |
|||
| Див. [[німецька фонетика]] |
|||
|- |
|||
|colspan=2| [[перська мова|перська]] || شاه || [ʃɒːh] || шах || Див. [[перська фонетика]] |
|||
|- |
|||
|colspan=2| [[португальська мова|португальська]]{{Sfnp |Cruz-Ferreira|1995|p= 91}} || cai'''x'''a || [ˈkajʃɐ] || коробка || Див. [[португальська фонетика]] |
|||
|- |
|||
|colspan=2| [[румунська мова|румунська]] || '''''ș'''efi'' || [ʃefʲ] || шефи || Див. [[румунська фонетика]] |
|||
|- |
|||
|colspan=2| [[сербська]] || '''ш'''ума || [ʃûmä] || ліс || Див. [[сербська фонетика]] |
|||
|- |
|||
|colspan=2| [[словенська мова|словенська]] || '''''š'''ola'' || [ˈʃóːla] || школа || |
|||
|- |
|||
|colspan=2| [[турецька мова|турецька]] || ''güne'''ş''''' || [ɟyˈne̞ʃ] || сонце || Див. [[турецька фонетика]] |
|||
|- |
|||
|colspan=2| [[угорська мова|угорська]] || '''''s'''egítség'' || [ˈʃɛɡiːt͡ʃːeːɡ] || допомога || Див. [[угорська фонетика]] |
|||
|- |
|||
|colspan=2| [[уйгурська мова|уйгурська]] || شەھەر || [ʃæhær] || місто || |
|||
|- |
|||
|colspan=2| [[українська мова|українська]] || '''''ш'''ахи'' || ['ʃɑxɪ] || — || Див. [[українська фонетика]] |
|||
|- |
|||
|colspan=2| [[фінська мова|фінська]] || '''''š'''ekki'' || [ʃekːi] || перевірка || Див. [[фінська фонетика]] |
|||
|- |
|||
|colspan=2| [[французька мова|французька]]{{Sfnp |Fougeron|Smith|1993|p=73}} || '''''ch'''er'' || [ʃɛʁ] || дорогий || Див. [[французька фонетика]] |
|||
|- |
|||
|colspan=2| [[шотландська гельська]] || '''s'''einn || [ʃeiɲ] || співати || Див. [[шотландська гельська фонетика]] |
|||
|- |
|- |
||
|} |
|} |
||
Версія за 14:09, 14 квітня 2016
| Глухий заясенний фрикативний | |||
|---|---|---|---|
| ʃ | |||
| Номер МФА | 134 | ||
| Кодування | |||
| HTML (десяткове) | ʃ | ||
| Юнікод (hex) | U+0283 | ||
| X-SAMPA | S | ||
| Кіршенбаум | S | ||
| Брайль[en] |  | ||
| |||
Глухий заясенний фрикатив — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʃ⟩. Твердий шиплячий приголосний, фрикатив. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ш. Середній за твердістю у ряду шиплячих фрикативів /ɕ/—/ʃ/—/ʂ/[1].
Деякі науковці використовують символ /ʃ/ для позначення глухого ретрофлексного фрикатива /ʂ/ або глухого ясенно-твердопіднебінного фрикатива /ɕ/[1]. У першому випадку, власне глухий заясенний африкат записують як /ʃʲ/.
Назва
- Глухий палато-альвеолярний фрикатив (англ. Voiceless palato-alveolar fricative)
- Глухий піднебінно-ясенний фрикатив
- Глухий альвеоло-палатальний фрикативний
- Глухий піднебінно-ясенний фрикативний
- Глухий палато-альвеолярний фрикатив-сибілянт (англ. Voiceless palato-alveolar sibilant fricative)
- Глухий заясенний фрикатив
- Глухий заясенний фрикативний
- Глуха пост-альвеолярний фрикатив (англ. Voiceless postalveolar fricative)
- Глуха пост-альвеолярний фрикативний
- Глуха пост-альвеолярний фрикатив-сибілянт (англ. Voiceless postalveolar sibilant fricative)
Властивості
Властивості глухого заясенного фрикативного:
- Тип фонації — глуха, тобто повітря проходить крізь голосові зв’язки не спричиняючи вібрацію.
- Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
- Місце творення — піднебінно-ясенне, тобто він артикулюється передньою спинкою язика позаду ясенного бугорка.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Приклади
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| адигейська | шыд | [ʃəd] | віслюк | ||
| азербайджанська | şeir | [ʃeiɾ] | вірш | ||
| албанська | shtëpi | [ʃtəˈpi] | дім | ||
| англійська | sheep | [ʃiːp] | вівця | Див. англійська фонетика | |
| арабська[2] | شمس | [ʃams] | сонце | Див. арабська фонетика | |
| баскська | kaixo | [kajʃ̺o] | привіт | ||
| болгарська | юнашки | [joˈnaʃki] | героїчно | ||
| валійська | 'siarad | [ˈʃɑːrad] | говорити | Див. валійська фонетика | |
| вірменська (східна)[3] | շուն | [ʃun] | собака | ||
| гебрейська | וויסנשאַפֿטלעכע | [vɪsn̩ʃaftləxə] | науковий | Див. гебрейська фонетика | |
| гінді | शक | [ʃək] | сумнів | Див. Hindustani фонетика | |
| голландська[4] | sjabloon | [ʃäˈbloːn] | шаблон | Див. голландська фонетика | |
| ірландська | sí | [ʃiː] | вона | Див. ірландська фонетика | |
| латвійська | šalle | [ˈʃalːe] | кашне | ||
| литовська | šarvas | [ˈʃɐrˑvɐs] | обладунок | ||
| македонська | што | [ʃtɔ] | що | Див. македонська фонетика | |
| малайська | syarikat | [ʃarikat] | товариство | ||
| маратхі | शब्द | [ˈʃəbˈd̪ə] | слово | Див. фонетика маратхі | |
| німецька[5] | schön | [ʃʷø̈ːn] | гарний | Див. німецька фонетика | |
| перська | شاه | [ʃɒːh] | шах | Див. перська фонетика | |
| португальська[6] | caixa | [ˈkajʃɐ] | коробка | Див. португальська фонетика | |
| румунська | șefi | [ʃefʲ] | шефи | Див. румунська фонетика | |
| сербська | шума | [ʃûmä] | ліс | Див. сербська фонетика | |
| словенська | šola | [ˈʃóːla] | школа | ||
| турецька | güneş | [ɟyˈne̞ʃ] | сонце | Див. турецька фонетика | |
| угорська | segítség | [ˈʃɛɡiːt͡ʃːeːɡ] | допомога | Див. угорська фонетика | |
| уйгурська | شەھەر | [ʃæhær] | місто | ||
| українська | шахи | ['ʃɑxɪ] | — | Див. українська фонетика | |
| фінська | šekki | [ʃekːi] | перевірка | Див. фінська фонетика | |
| французька[7] | cher | [ʃɛʁ] | дорогий | Див. французька фонетика | |
| шотландська гельська | seinn | [ʃeiɲ] | співати | Див. шотландська гельська фонетика | |
Примітки
- ↑ а б Wells (2014:98-9)
- ↑ Thelwall, (1990), с. 37.
- ↑ Dum-Tragut, (2009), с. 18.
- ↑ Gussenhoven, (1992), с. 46.
- ↑ Mangold (2005:51)
- ↑ Cruz-Ferreira, (1995), с. 91.
- ↑ Fougeron та Smith, (1993), с. 73.
Джерела
- Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.