Поема: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Скасовано останнє редагування (37.72.40.152) і відновлена версія 14842130 91.213.59.13
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
'''Поема''' — [[лірика|ліричний]], [[епос|епічний]], ліро-епічний твір, переважно [[вірш]]ований, у якому зображені значні події і яскраві характери.
'''Поема''' — [[лірика|ліричний]], [[епос|епічний]], ліро-епічний твір, переважно [[вірш]]ований, у якому зображені значні події і яскраві характери.


Назва «поема» загальна, у [[літературознавство|літературознавстві]] частіше йдеться про конкретний [[жанр]]овий різновид поеми: ліро-епічну, ліричну, епічну, [[сатира|сатиричну]], героїчну, дидактичну, [[бурлеск]]ну, [[драма (рід)|драматичну]] і т.п. Виникла поема на основі давніх і [[середньовіччя|середньовічних]] [[пісня|пісень]], [[сказання|сказань]], [[епопея|епопей]], що уславлювали визначні історичні події.<br />Первісна поема мала епічний характер і нерідко була тісно пов'язана з [[міф]]ологічною творчістю. Такими є «[[Іліада]]» [[Гомер]]а, «[[Енеїда (Вергілій)|Енеїда]]» [[Вергілій|Вергілія]], «[[Пісня про Роланда]]», «[[Слово про Ігорів похід]]». В [[античність|античну]] добу й середні віки поемою називали анонімну чи авторську [[епопея|епопею]]. Власне з епопеї виникла сьогоднішня поема — і в першу чергу поема епічна.
Назва «поема» загальна, у [[літературознавство|літературознавстві]] частіше йдеться про конкретний [[жанр]]овий різновид поеми: ліро-епічну, ліричну, епічну, [[сатира|сатиричну]], героїчну, дидактичну, [[бурлеск]]ну, [[драма (рід)|драматичну]] тощо. Виникла поема на основі давніх і [[середньовіччя|середньовічних]] [[пісня|пісень]], [[сказання|сказань]], [[епопея|епопей]], що уславлювали визначні історичні події.


Первісна поема мала епічний характер і нерідко була тісно пов'язана з [[міф]]ологічною творчістю. Такими є «[[Іліада]]» [[Гомер]]а, «[[Енеїда (Вергілій)|Енеїда]]» [[Вергілій|Вергілія]], «[[Пісня про Роланда]]», «[[Слово про Ігорів похід]]». В [[античність|античну]] добу й середні віки поемою називали анонімну чи авторську [[епопея|епопею]]. Власне з епопеї виникла сьогоднішня поема&nbsp;— і в першу чергу поема епічна.
Іноді поемою називають великий [[проза|прозовий]] [[роман (жанр)|роман]], який, крім глибокого змісту й широкого охоплення життєвих подій, відзначається [[пафос]]ом і [[ліризм]]ом («[[Мертві душі]]» [[Микола Гоголь|Миколи Гоголя]], «[[Поема про море]]» [[Олександр Довженко|Олександра Довженка]]). Близькими до них є поеми, писані прозою, які виникли в добу [[романтизм]]у ([[Алоїзіюс Бертран]]) і досягли свого розквіту в добу [[символізм]]у ([[Бодлер Шарль П'єр|Шарль Бодлер]], [[Артюр Рембо]]).


Іноді поемою називають великий [[проза|прозовий]] [[роман (жанр)|роман]], який, крім глибокого змісту й широкого охоплення життєвих подій, відзначається [[пафос]]ом і [[ліризм]]ом («[[Мертві душі]]» [[Микола Гоголь|Миколи Гоголя]], «[[Поема про море]]» [[Олександр Довженко|Олександра Довженка]]). Близькими до них є поеми, писані прозою, які виникли в добу [[романтизм]]у ([[Алоїзіюс Бертран]]) і досягли свого розквіту в добу [[символізм]]у ([[Бодлер Шарль П'єр|Шарль Бодлер]], [[Артюр Рембо]]).
Як жанр, що розвивається на межі епосу, лірики й драми, синтезуючи в собі їх характерні засоби та прийоми, поема залишається найпродуктивнішою і сьогодні. Наприклад, твір М.Вороного "Євшан- зілля" є поемою, оскільки він багатий на художні засоби (епітети, метафори, порівняння тощо), написаний віршованою формою, у ньому зображені яскраві події і непересічні характери.


Як жанр, що розвивається на межі епосу, лірики й драми, синтезуючи в собі їх характерні засоби та прийоми, поема залишається найпродуктивнішою і сьогодні. Наприклад, твір М.Вороного «Євшан-зілля» є поемою, оскільки він багатий на художні засоби (епітети, метафори, порівняння тощо), написаний віршованою формою, у ньому зображені яскраві події і непересічні характери.
== Джерело ==


== Джерела ==
* Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р.&nbsp;Т.&nbsp;Гром'яка, Ю. І. Коваліва, [[Теремко Василь Іванович|В. І. Теремка]]. — К.: [[Видавничий центр «Академія»|ВЦ «Академія»]], 2007
* Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р.&nbsp;Т.&nbsp;Гром'яка, Ю.&nbsp;І.&nbsp;Коваліва, [[Теремко Василь Іванович|В.&nbsp;І.&nbsp;Теремка]].&nbsp;— К.: [[Видавничий центр «Академія»|ВЦ «Академія»]], 2007
* [http://litmisto.org.ua/?page_id=7046 Теорія та історія жанру поеми]
* [http://litmisto.org.ua/?page_id=7046 Теорія та історія жанру поеми]



Версія за 11:55, 19 травня 2015

Поема — ліричний, епічний, ліро-епічний твір, переважно віршований, у якому зображені значні події і яскраві характери.

Назва «поема» загальна, у літературознавстві частіше йдеться про конкретний жанровий різновид поеми: ліро-епічну, ліричну, епічну, сатиричну, героїчну, дидактичну, бурлескну, драматичну тощо. Виникла поема на основі давніх і середньовічних пісень, сказань, епопей, що уславлювали визначні історичні події.

Первісна поема мала епічний характер і нерідко була тісно пов'язана з міфологічною творчістю. Такими є «Іліада» Гомера, «Енеїда» Вергілія, «Пісня про Роланда», «Слово про Ігорів похід». В античну добу й середні віки поемою називали анонімну чи авторську епопею. Власне з епопеї виникла сьогоднішня поема — і в першу чергу поема епічна.

Іноді поемою називають великий прозовий роман, який, крім глибокого змісту й широкого охоплення життєвих подій, відзначається пафосом і ліризмом («Мертві душі» Миколи Гоголя, «Поема про море» Олександра Довженка). Близькими до них є поеми, писані прозою, які виникли в добу романтизму (Алоїзіюс Бертран) і досягли свого розквіту в добу символізму (Шарль Бодлер, Артюр Рембо).

Як жанр, що розвивається на межі епосу, лірики й драми, синтезуючи в собі їх характерні засоби та прийоми, поема залишається найпродуктивнішою і сьогодні. Наприклад, твір М.Вороного «Євшан-зілля» є поемою, оскільки він багатий на художні засоби (епітети, метафори, порівняння тощо), написаний віршованою формою, у ньому зображені яскраві події і непересічні характери.

Джерела