Посадка літального об'єкта: відмінності між версіями
| [очікує на перевірку] | [очікує на перевірку] |
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
Перед виконанням посадки пілот повинен переконатися, що погодні умови, стан покриття ЗПС і її довжина, що розташо́вується, дозволяють виконати посадку. Для цього на дальності до аеродрому призначення приблизно 200 миль пілоти прослуховують [[ATIS]] (стан ЗПС і погоду аеродрому). Потім за допомогою Onboard Performance Tool (OPT), або інших засобів, розраховують, чи можлива безпечна посадка. |
Перед виконанням посадки пілот повинен переконатися, що погодні умови, стан покриття ЗПС і її довжина, що розташо́вується, дозволяють виконати посадку. Для цього на дальності до аеродрому призначення приблизно 200 миль пілоти прослуховують [[ATIS]] (стан ЗПС і погоду аеродрому). Потім за допомогою Onboard Performance Tool (OPT), або інших засобів, розраховують, чи можлива безпечна посадка. |
||
Для зменшення витрати палива початок зниження з ешелону розраховують так, щоб політ виконувався на мінімальному режимі двигунів. За слабкого вітру це приблизно відповідає втраті висоти 10000 футів на кожні 30 миль пройденої відстані. Якщо очікується зустрічний вітер, то зниження починають пізніше. |
|||
Зниження на посадку, як правило, виконується на мінімальній швидкості, але не менше ніж 1.3 швидкості [[звалювання]]. |
|||
Політ по глісаді зниження за випущеної [[Механізація крила|посадкової механізації]] виконують на швидкості V ref плюс добавка на зустрічний вітер на ЗПС і/або наявність обмерзання на крилі літака. |
|||
V ref визначається посадковою вагою літака і не може бути меншою ніж 1.3 швидкості [[звалювання]]. |
|||
Для польоту на малій швидкості перед посадкою випускають [[Механізація крила|злітно-посадкову механізацію]]. |
|||
Зниження на посадку зазвичай виконується з кутом нахилу траєкторії 3 [[Градус (геометрія)|градуси]]. При метричній системі вимірювання дальності/висоти літак втрачає 50 [[метр]]ів висоти на кожний кілометр шляху. У більшості країн світу прийнято систему: відстань у навігаційних [[миля]]х, висота у [[фут]]ах. У такій системі літак втрачає 320 футів за кожну милю. |
Зниження на посадку зазвичай виконується з кутом нахилу траєкторії 3 [[Градус (геометрія)|градуси]]. При метричній системі вимірювання дальності/висоти літак втрачає 50 [[метр]]ів висоти на кожний кілометр шляху. У більшості країн світу прийнято систему: відстань у навігаційних [[миля]]х, висота у [[фут]]ах. У такій системі літак втрачає 320 футів за кожну милю. |
||
Версія за 20:36, 31 січня 2024
Поса́дка, осіда́ння[1] - етап польоту від моменту сповільненого руху повітряного судна з висоти початку вирівнювання до закінчення пробігу (від моменту зменшення швидкості до дроселювання двигунів після приземлення у разі вертикальної посадки).[2]
Поса́дка — частина польоту, в котрій літальний апарат повертається на землю. Протилежна до злету.
При посадці відбуваються два фізичні процеси:
- вага літака, що в польоті утримується конструкцією крила, переходить на стійки шасі.
- кінетична енергія літака переходить у потенціальну енергію нагріву гальм та обурення/нагріву навколишнього повітря. Тому колеса основних стійок літака після посадки можуть становити небезпеку.
Посадка літака
Перед виконанням посадки пілот повинен переконатися, що погодні умови, стан покриття ЗПС і її довжина, що розташо́вується, дозволяють виконати посадку. Для цього на дальності до аеродрому призначення приблизно 200 миль пілоти прослуховують ATIS (стан ЗПС і погоду аеродрому). Потім за допомогою Onboard Performance Tool (OPT), або інших засобів, розраховують, чи можлива безпечна посадка.
Для зменшення витрати палива початок зниження з ешелону розраховують так, щоб політ виконувався на мінімальному режимі двигунів. За слабкого вітру це приблизно відповідає втраті висоти 10000 футів на кожні 30 миль пройденої відстані. Якщо очікується зустрічний вітер, то зниження починають пізніше.
Політ по глісаді зниження за випущеної посадкової механізації виконують на швидкості V ref плюс добавка на зустрічний вітер на ЗПС і/або наявність обмерзання на крилі літака.
V ref визначається посадковою вагою літака і не може бути меншою ніж 1.3 швидкості звалювання.
Зниження на посадку зазвичай виконується з кутом нахилу траєкторії 3 градуси. При метричній системі вимірювання дальності/висоти літак втрачає 50 метрів висоти на кожний кілометр шляху. У більшості країн світу прийнято систему: відстань у навігаційних милях, висота у футах. У такій системі літак втрачає 320 футів за кожну милю.
Етап посадки літака починається із висоти 15 м над торцем ЗПС і завершується пробігом по ЗПС до повної зупинки літального апарата. Для легких літаків етап посадки може починатися з висоти 9 м. Посадка — найскладніший етап польоту, оскільки при зменшенні висоти знижується можливість виправлення помилок льотчика або автоматичних систем.
Повітряна частина посадки продовжується близько 6-10 секунд.
Звичайні літаки розраховуються на максимальну вертикальну швидкість при дотику до -1.5м/с
Дотик ЗПС має відбутися на відстані не далі 1000 метрів від вхідного торця або 1/3 довжини ЗПС, яка з величин буде меншою.
Після торкання ЗПС застосовуються всі засоби гальмування: інтерцептори, гальма та реверс тяги двигунів.
Посадка може виконуватись у ручному або автоматичному режимі. В автоматичному режимі може виконуватися тільки вирівнювання аж до торкання ЗПС або вся посадка з пробігом по ЗПС.
Див. також
Примітки
Література
- О. Григоров. Судна повітряного іноземного примусова посадка // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
- Авиация: Энциклопедия / Гл. ред. Г. П. Свищёв. — М. : Большая Российская энциклопедия, 1994. — 736 с. — ISBN 5-85270-086-X.
- В. В. Ершов — «Раздумья ездового пса»
|
Це незавершена стаття з авіації. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |