Генгам

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Генгам
Guingamp

 
Країна Франція Франція
Регіон Бретань 
Департамент Кот-д'Армор 
Округ Гінгам
Кантон Гінгам
Код INSEE 22070
Поштові індекси 22200
Координати 48°33′48″ пн. ш. 3°09′00″ зх. д.H G O
Висота 62 - 126 м.н.р.м.
Площа 3,41 км²
Населення 7105 (01.01.2021[1])
Густота 2083,6 ос./км²
Розміщення
Генгам. Карта розташування: Франція
Генгам
Влада
Мер
Мандат
PS
2020-2026
Офіційна сторінка 

Мапа

Генга́м, Ґінґам (фр. Guingamp) — муніципалітет у Франції, у регіоні Бретань, департамент Кот-д'Армор. Населення — 7105 осіб (01.01.2021)[1].

Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 410 км на захід від Парижа, 120 км на північний захід від Ренна, 29 км на захід від Сен-Бріє.

Історія

[ред. | ред. код]

З XI століття Генгам входив до складу графства Пентьєвр, іноді виділяючись в окремий льон; так, другий син графа Стефана I де Пентьєвр, відомий діяч феодальних війн в Англії Ален Чорний (1107—1146) успадкував від матері титул графа Генгамського. Карл де Блуа в XIV столітті дарував Генгаму свій герб: дві срібні та дві блакитні горизонтальні смуги. З того ж часу цей герб знаходиться на фронтоні базиліки Богоматері Швидкої помічниці (Notre-Dame de Bon-Secours). У XVII столітті місто було одним із центрів Повстання гербового паперу, яке охопило всю Бретань, за що троє генгамців були повішені.

З 1977 року (за винятком перерви в 1989—1995) мерія Генгама знаходиться в руках лівих партій. Нинішній мер, пані Анні Ле Уеру, представляє Соціалістичну партію.

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
Каплиця Богоматері в генгамській базиліці
  • Замок герцога Бретані П'єра II;
  • Базиліка Богоматері Швидкої помічниці (XI—XVI ст.)
  • Абатство Св. Хреста (засноване бл. 1135)
  • Фонтан Ле Пломе («джерело» бретонською, заснований в XV столітті, сучасне оформлення з XVIII століття).

Сучасність

[ред. | ред. код]

У місті знаходиться відділення трегорського субрегіонального технопарку Антісіпа.

Для сучасної культури Генгама характерні:

  • Танцювальні заходи; місто є центром міжнародного фестивалю кельтського і бретонського танцю, є кілька шкіл традиційних бретонських танців;
  • Культура кімнатної рослини камелія, в Генгамі базується міжнародна асоціація камелієводства;
  • Присутність бретонської мови, 15 % дітей вивчають її в школах, місто приєдналося до хартії підтримки бретонської мови Ya d'ar brezhoneg.

Різне

[ред. | ред. код]

У Генгамі розташований футбольний клуб Генгам. У 2009 році «En Avant» виграв Кубок Франції з футболу, перемігши у фіналі інший бретонський клуб — «Ренн», а в 2014-му — з точністю повторив успіх.

Серед уродженців Генгаму — композитор Гі Ропарц.

Генган — місто-побратим ірландського міста Шаннон.

Демографія

[ред. | ред. код]

Динаміка населення (Base de données Cassini[3] і Insee[4] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[5]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 3431 611 627 890 775 464 64
Жінки 4247 527 851 885 903 944 137


Економіка

[ред. | ред. код]

2010 року серед 4817 осіб працездатного віку (15—64 років) 2939 були активними, 1878 — неактивними (показник активності 61,0%, у 1999 році було 62,4%). З 2939 активних мешканців працювало 2413 осіб (1245 чоловіків та 1168 жінок), безробітними було 526 (261 чоловік та 265 жінок). Серед 1878 неактивних 827 осіб було учнями чи студентами, 392 — пенсіонерами, 659 були неактивними з інших причин[6].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 3701 оподатковане домогосподарство, у яких проживали 6606,0 особи, медіана доходів виносила 14 765,5 євро на одного особоспоживача[7]

Сусідні муніципалітети

[ред. | ред. код]
Компасна роза Плуїзі Пабю Компасна роза
Пн Сент-Агатон
Зх    Генгам    Сх
Пд
Грас Плумагоар

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. Démographie communale sur la base de données en ligne Cassini. Consulté le 13 mai 2009., наведено за французькою вікіпедією
  4. Populations légales 2006 sur le site de l'INSEE Consulté le 13 mai 2009., наведено за французькою вікіпедією
  5. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
  6. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
  7. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 24 травня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.

Посилання

[ред. | ред. код]