Ланцюговий комплекс — основне поняття гомологічної алгебри .
Ланцюговим комплексом називається послідовність
(
K
∙
,
∂
∙
)
{\displaystyle (K_{\bullet },\partial _{\bullet })}
модулів і гомоморфізмів
∂
n
:
K
n
→
K
n
−
1
{\displaystyle \partial _{n}:K_{n}\to K_{n-1}}
, що називаються граничними операторами або диференціалами
…
←
K
n
−
1
←
∂
n
K
n
←
∂
n
+
1
K
n
+
1
←
…
{\displaystyle \ldots {\xleftarrow {}}K_{n-1}{\xleftarrow {\partial _{n}}}K_{n}{\xleftarrow {\partial _{n+1}}}K_{n+1}{\xleftarrow {}}\ldots }
така що
∂
n
∂
n
+
1
=
0
{\displaystyle \partial _{n}\partial _{n+1}=0}
. Елементи
K
n
{\displaystyle K_{n}}
називаються n-мірними ланцюгами , елементи ядра
Z
n
K
=
K
e
r
∂
n
{\displaystyle Z_{n}K=Ker\partial _{n}}
— n-вимірними циклами , елементи образа
B
n
K
=
I
m
∂
n
+
1
{\displaystyle B_{n}K=Im\partial _{n+1}}
— n-вимірними границями . З
∂
n
∂
n
+
1
=
0
{\displaystyle \partial _{n}\partial _{n+1}=0}
випливає, що
B
n
K
⊂
Z
n
K
{\displaystyle B_{n}K\subset Z_{n}K}
(т.зв. напівточність ). Якщо до того ж
B
n
K
=
Z
n
K
{\displaystyle B_{n}K=Z_{n}K}
, то такий комплекс називається точним .
Ланцюгові комплекси модулів над фіксованим кільцем утворюють категорію з мофізмами
φ
∙
:
(
K
∙
,
∂
∙
K
)
→
(
L
∙
,
∂
∙
L
)
{\displaystyle ~\varphi _{\bullet }\colon (K_{\bullet },\partial _{\bullet }^{K})\to (L_{\bullet },\partial _{\bullet }^{L})}
, де
φ
∙
{\displaystyle \varphi _{\bullet }}
послідовність морфізмів
φ
n
:
K
n
→
L
n
{\displaystyle \varphi _{n}\colon K_{n}\to L_{n}}
, така що
φ
n
{\displaystyle \varphi _{n}}
комутує з диференціалом, тобто
∂
n
L
φ
n
=
φ
n
−
1
∂
n
K
{\displaystyle \partial _{n}^{L}\varphi _{n}=\varphi _{n-1}\partial _{n}^{K}}
.
Коланцюговий комплекс — поняття, двоїсте ланцюговому комплексу. Він визначається як послідовність модулів
(
Ω
∙
,
d
∙
)
{\displaystyle (\Omega ^{\bullet },d^{\bullet })}
і гомоморфізмов
d
n
:
Ω
n
→
Ω
n
+
1
{\displaystyle d^{n}\colon \Omega ^{n}\to \Omega ^{n+1}}
, таких що
d
n
+
1
d
n
=
0
{\displaystyle d^{n+1}d^{n}=0}
Коцепной комплекс, як і ланцюговий, є напівточною послідовністю.
…
→
Ω
n
−
1
→
d
n
−
1
Ω
n
→
d
n
Ω
n
+
1
→
d
n
+
1
…
{\displaystyle \ldots {\xrightarrow {}}\Omega ^{n-1}{\xrightarrow {d^{n-1}}}\Omega ^{n}{\xrightarrow {d^{n}}}\Omega ^{n+1}{\xrightarrow {d^{n+1}}}\ldots }
Властивості і поняття, пов'язані з коланцюговими комплексами, двоїсті аналогічним поняттям і властивостям ланцюгових комплексів.
n-вимірна група гомологій
H
n
{\displaystyle H_{n}}
ланцюгового комплексу
(
K
∙
,
∂
∙
)
{\displaystyle (K_{\bullet },\partial _{\bullet })}
є його мірою точності в n-ому члені і визначається як
H
n
(
K
∙
,
∂
∙
)
=
B
n
(
K
)
/
Z
n
(
K
)
=
K
e
r
∂
n
/
I
m
,
∂
n
+
1
{\displaystyle H_{n}(K_{\bullet },\partial _{\bullet })=B_{n}(K)/Z_{n}(K)=\mathrm {Ker} \partial _{n}/\mathrm {Im} ,\partial _{n+1}}
. Для точного комплексу
H
n
=
0
{\displaystyle H_{n}=0}
Аналогічно визначається n-вимірна група когомологій коланцюгового комплексу:
H
n
(
Ω
∙
,
d
∙
)
=
B
n
/
Z
n
=
K
e
r
d
n
/
I
m
,
d
n
−
1
{\displaystyle H^{n}(\Omega ^{\bullet },d^{\bullet })=B^{n}/Z^{n}=\mathrm {Ker} d^{n}/\mathrm {Im} ,d^{n-1}}
Нехай маємо симпліційний комплекс K .
Визначимо C n (K ) для натурального числа n вільну абелеву групу породжену n-симплексами комплекса K і граничне відображення:
∂
n
:
C
n
(
K
)
→
C
n
−
1
(
K
)
:
(
[
v
0
,
…
,
v
n
]
↦
∑
i
=
0
n
(
−
1
)
i
σ
(
[
v
0
,
…
,
v
^
i
,
…
,
v
n
]
)
,
{\displaystyle \partial _{n}:C_{n}(K)\to C_{n-1}(K):\,([v_{0},\ldots ,v_{n}]\mapsto \sum _{i=0}^{n}(-1)^{i}\sigma ([v_{0},\ldots ,{\hat {v}}_{i},\ldots ,v_{n}]),}
Виконується властивість ∂² = 0, отже
(
C
∙
,
∂
∙
)
{\displaystyle (C_{\bullet },\partial _{\bullet })}
є ланцюговим комплексом; симпліційна гомологія
H
∙
(
X
)
{\displaystyle H_{\bullet }(X)}
визначається:
H
n
(
X
)
=
ker
∂
n
/
im
∂
n
+
1
.
{\displaystyle H_{n}(X)=\ker \partial _{n}/{\mbox{im }}\partial _{n+1}.}
Диференціальні k -форми на будь-якому гладкому многовиді M утворюють векторний простір , що позначається Ωk (M ).
Зовнішня похідна d k є відображенням з Ωk (M ) в Ωk +1 (M ), і d 2 = 0, отже простори k -форм із зовнішньою похідною утворюють коланцюговий комплекс :
Ω
0
(
M
)
→
d
0
Ω
1
(
M
)
→
Ω
2
(
M
)
→
Ω
3
(
M
)
→
⋯
.
{\displaystyle \Omega ^{0}(M)\ {\stackrel {d_{0}}{\to }}\ \Omega ^{1}(M)\to \Omega ^{2}(M)\to \Omega ^{3}(M)\to \cdots .}
Гомологією цього комплексу є когомологія де Рама :
H
D
R
k
(
M
)
=
ker
d
k
/
i
m
d
k
−
1
.
{\displaystyle H_{\mathrm {DR} }^{k}(M)=\ker d_{k}/\mathrm {im} \,d_{k-1}.}
Гомоморфізмом ланцюгових комплексів
(
A
∙
,
δ
∙
)
{\displaystyle (A_{\bullet },\delta _{\bullet })}
і
(
B
∙
,
γ
∙
)
{\displaystyle (B_{\bullet },\gamma _{\bullet })}
називається таке відображення
f
:
A
n
→
B
n
,
∀
n
∈
N
,
{\displaystyle f\colon A_{n}\to B_{n},\forall n\in \mathbb {N} ,}
що наступна діаграма є комутативною:
Гомоморфізм ланцюгових комплексів індукує гомоморфізм їх груп гомологій .
Ланцюгова гомотопія
D
:
X
→
Y
{\displaystyle D\colon X\to Y}
між гомоморфізмами комплексів
f
{\displaystyle f}
і
g
{\displaystyle g}
— гомоморфізм ланцюгових комплексів
(
X
∙
,
∂
∙
)
{\displaystyle (X_{\bullet },\partial _{\bullet })}
і
(
Y
∙
,
δ
∙
)
{\displaystyle (Y_{\bullet },\delta _{\bullet })}
ступеня +1 (тобто
D
k
:
X
k
→
Y
k
+
1
{\displaystyle D_{k}\colon X_{k}\to Y_{k+1}}
), для якого
δ
D
+
D
∂
=
g
−
f
{\displaystyle \delta D+D\partial =g-f}
δ
k
+
1
D
k
+
D
k
−
1
∂
k
=
g
k
−
f
k
{\displaystyle \delta _{k+1}D_{k}+D_{k-1}\partial _{k}=g_{k}-f_{k}}
Для коланцюгових комплексів відповідна комутативна діаграма має вигляд.
Картан А. , Эйленберг С. Гомологическая алгебра, — Москва: Издательство Иностранной Литературы, 1960.
Маклейн С. Гомология, — Москва: Мир, 1966.
Дольд А. Лекции по алгебраической топологии, — Москва: Мир, 1976.