Олександр Гейштор
Александр Ґейштор[8] (пол. Aleksander Gieysztor; 17 липня 1916, Москва — 9 лютого 1999, Варшава) — польський історик. Доктор історичних наук (1945), член-кореспондент (1972), академік Польської АН (1980), іноземний член НАН України (1991), Академії медієвістів Америки (Cambridge, Mass.); Бельгійської королівської АН літератури та мистецтв; Академії мистецтва і літератури в Парижі; Шведської королівської академії літератури, історії та античних наук (1982); почесний доктор низки університетів (університет Екс-Марсель в м. Екс-ан-Прованс, 1960; університет м. Бордо (обидва у Франції), 1961; Будапештський університет (Угорщина), 1975; Сорбонна (Париж), 1976; Московський університет (Москва), 1980; Оксфордський університет (Оксфорд, Велика Британія), 1984 та ін.).
Батько майбутнього історика — Александр Гейштор походив зі шляхетського роду Гейшторів з Великого князівства Литовського, працював на залізниці. Спочатку на Лібаво-Роменській, а з 1895 по 1921 р. на Московсько-Казанській, де дослужився до посади віце-директора Фінансового відділу.[9]
Мати — Барбара, уроджена Попель — онука польського учасника Весни народів в Угорщині (1848), засланого до Сибіру, чий рід походив з дрібної уніатської шляхти.[9]
1921 сім'я Гейшторів переїхала до Польщі і з того часу мешкала у Варшаві. По закінченні гімназії (1933) Олександр Гейштор навчався у Варшавському університеті, який закінчив 1937 зі ступенем магістра історії. 1938—1939 продовжував навчання в Парижі.
Учасник німецько-польської війни 1939. У роки гітлерівської окупації Польщі перебував у таємному Варшавському університеті, готуючи докторську дисертацію «Ze studiów nad genezą wypraw krzyżowych. Encyklika Sergiusza IV, 1009—1012» (вийшла друком 1948).
Працював в Історичному інституті Варшавського університету спочатку як ад'юнкт, з 1946 — доцент, з 1949 — надзвичайний професор, 1960 — ординарний професор 1949—1952 — керівник відділу з питань вивчення походження Польської держави при Міністерстві культури ПНР. 1953 обраний віце-директором Інституту історії матеріальної культури Польської АН, 1955—1975 — директор Історичного інституту Варшавського університету. 1975—1980 — віце-президент, 1980—1985 — президент Міжнародного комітету історичних наук, 1980—1984, 1990—1992 — президент Польської АН, одночасно 1980—1991 — директор Королівського замку у Варшаві.
Творчий доробок Гейштора налічує понад тисячу наукових праць, у яких осмислено проблеми раннього західно-європейського середньовіччя, доби і постаті Карла Великого. Серед його студій — роботи з історії давніх слов'ян, реконструкції міфології слов'ян з погляду індоєвропейської міфології. Олександр Гейштор — засновник власної наукової школи, представниками якої є відомі польські історики: М.Дембінська, Т.Дунін-Вансович, С.Гавлас, М.Кочерська, С.-К.Кучинський, Т.Лалік, Р.Міхальовський, К.Модзалевський, А.Плачинська, С.Подвінська, А.Поппе, Т.Росляновський, Є.Суходольська та ін.
Помер у м. Варшава. У 1999 році «Przegląd Wschodni» (Польща) встановив премію ім. Гейштора за найкращу працю з історії.
- Історії Польщі (Historia Polski, 1947) — співавтор.
- З досліджень про генезу хрестових походів (Ze studiów nad genezą wypraw krzyżowych, 1948)
- Нарис допоміжних наук історії (Zarys nauk pomocniczych historii, 1948)
- Польща і Європа в середні віки (La Pologne et l'Europe au Moyen Age, 1962)
- Суспільство і культура в ранньому польському середньовіччі (Società e cultura nell'alto Medioevo Polacco, 1965)
- Польські міста в тисячолітті (Miasta polskie w tysiącleciu, 1965)
- Нарис історії латинського письма (Zarys dziejów pisma łacińskiego,1972)
- Королівський замок у Варшаві (Zamek Królewski w Warszawie, 1973)
- Слов'янська міфологія (Mitologia Słowian, 1982; повне критичне видання в 2006), тричі перевидавалась українською.
- Історія Мазовії до 1526 року (Dzieje Mazowsza do 1526 roku, 1994) — науковий редактор, разом з Генриком Самсоновичем.
- Александр Ґейштор. Слов'янська міфологія, пер. з польськ. Сергія Гіріка. Київ-Запоріжжя: ТОВ «Видавництво „Кліо“, ФОП Рябцев В. В.», 2024. 416 с.: іл. ISBN 978‐617‐7755‐86‐8.[10]
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #120865653 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Nauka Polska
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ http://czlonkowie.pan.pl/czlonkowie/sites/WynikiWyszukiwania.html?s=GIEYSZTOR,%20Aleksander%20
- ↑ https://www.medievalacademy.org/page/CompleteCorrFellow
- ↑ https://aibl.fr/academiciens-depuis-1663/
- ↑ «Велика українська енциклопедія» Ґейштор, Александр. Тематичний реєстр гасел з напряму «Історичні науки» (Історія України. Всесвітня історія) [Архівовано 29 березня 2018 у Wayback Machine.] 2017
- ↑ а б Grala, Hieronim. „Nasz dorogoj Aleksandr Sanycz“. Aleksander Gieysztor i „przyjaciele Moskale“. In: Aleksander Gieysztor. Człowiek i dzieło. Red. M. Koczerska, P. Węcowski. Warszawa: WUW, 2016, pp. 31-50. Процитовано 4 листопада 2024.
- ↑ Слов’янська міфологія (оновлене видання) /Александр Гейштор/ » Р.В.В - Антикварна книга (укр.). Процитовано 11 червня 2024.
- Сидоренко О. Ф. Гейштор Олександр [Архівовано 9 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 67. — ISBN 966-00-0405-2.
- Народились 17 липня
- Народились 1916
- Уродженці Москви
- Померли 9 лютого
- Померли 1999
- Померли у Варшаві
- Поховані на Повонзківському цвинтарі
- Випускники Варшавського університету
- Викладачі Варшавського університету
- Члени Американської академії медієвістики
- Кавалери ордена Прапор Праці 1 ступеня
- Офіцери ордена Почесного легіону
- Кавалери ордена Почесного легіону
- Командори ордена За заслуги перед ФРН
- Кавалери ордена Білого Орла (Польща)
- Кавалери Золотого Хреста Заслуг
- Кавалери Командорського хреста із зіркою ордена Відродження Польщі
- Кавалери Командорського хреста ордена Відродження Польщі
- Кавалери Лицарського хреста ордена Відродження Польщі
- Командори ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
- Кавалери Австрійського почесного хреста «За науку та мистецтво»
- Почесні доктори Ягеллонського університету
- Нагороджені медаллю Комісії народної освіти Польщі
- Кавалери Золотого Хреста Заслуги з мечами
- Польські медієвісти
- Дослідники слов'янського язичництва
- Почесні доктори Паризького університету
- Академіки Польської АН
- Учасники Варшавського повстання 1944 року
- Почесні громадяни Варшави