Порт-Локрой
| Порт-Локрой | |
 | |
| Названо на честь | Édouard Lockroyd[1] |
|---|---|
| Континент | Антарктида |
| Адміністративна одиниця | Територія Антарктичного договоруd |
| Дата відкриття (винаходу) | травень 1903[1] |
 | |
64°49′00″ пд. ш. 63°30′00″ зх. д. / 64.816666666667° пд. ш. 63.5° зх. д.
Порт-Локрой — природна гавань на північно-західному березі острова Вінке в архіпелазі Палмера перед Антарктичним півостровом. На антарктичній базі знаходиться найпівденніше поштове відділення в світі.
Бухта була відкрита в 1904 році й названа на честь французького політика і віцепрезидента Палати депутатів Едуара Локруа, який допомагав Жану-Батисту Шарко в отриманні державного фінансування для його французької антарктичної експедиції. Гавань використовувалася для китобійного промислу між 1911 і 1931 роками. Під час Другої світової війни британська воєнна операція «Табарин» заснувала станцію Порт-Локрой на маленькому острові Гудьє у гавані, котра продовжувала діяти як британська дослідницька станція до 16 січня 1962 року[2].
У 1996 році база була відремонтована і на даний час є музеєм і поштовим відділенням й підпорядкована Фонду антарктичної спадщини Сполученого Королівства.
Порт-Локрой — один із найпопулярніших туристичних напрямків для пасажирів круїзних лайнерів в Антарктиці. Надходження від невеликого сувенірного магазину фінансують утримання цього місця й інших історичних місць і пам'яток в Антарктиді[3].
Фонд збирає дані для Британської антарктичної служби з метою спостереження за впливом туризму на популяцію пінгвінів. Половина території острова відкрита для туристів, а інша половина призначена для пінгвінів. Штат з чотирьох осіб зазвичай опікується 70 000 найменувань поштової кореспонденції, а також контролює та обслуговує близько 18 000 відвідувачів, які прибувають протягом п'ятимісячного антарктичного круїзного сезону[4][5][6]. Відвідувачам також пропонується сувенірний штамп в паспорт[7].
Історичне значення цього місця пов'язано як зі створенням тут в 1944 році бази (операція «Табарин»), так і з проведеною науковою роботою, включаючи перші вимірювання іоносфери та перший запис атмосферного свисту з Антарктиди. Порт-Локрой був також ключовим об'єктом моніторингу впродовж Міжнародного геофізичного року (1957). Ця ділянка була зазначена як історична пам'ятка (HSM-61), за пропозицією Сполученого Королівства на Консультативній нараді з Договору про Антарктику[8].
Основа острова Гудьє і мису Джугла — мезозойський граніт з мафічними дамбами і ксенолітами. Паралельні гравійні смуги на мисі Джугла є результатом післяльодовикового (ізостатичного) підняття рівня внаслідок танення набагато більшої плейстоценової льодовикової шапки й, відповідно, зменшення тиску.
- ↑ а б Geographic Names Information System
- ↑ Station A British Antarctic Survey
- ↑ Port Lockroy Station. British Antarctic Survey. Архів оригіналу за 7 лютого 2016. Процитовано 4 лютого 2016.
- ↑ Peterson, Kim (18 лютого 2015). Wanted: Postmaster at the end of the world. CBS News.
- ↑ https://www.pbs.org/wnet/nature/penguin-post-office/11498/. Nature. Сезон 33. Епізод 9. 28 січня 2015. PBS.
{{cite episode}}: Пропущений або порожній|title=(довідка) - ↑ Schernthanner, Liesl (21 січня 2015). What It’s Like to Live and Work Among Antarctic Penguins. PBS.
- ↑ Penguins and Postcards in Port Lockroy, Antarctica. Архів оригіналу за 15 червня 2017. Процитовано 22 січня 2020.
- ↑ List of Historic Sites and Monuments approved by the ATCM (2012) (PDF). Antarctic Treaty Secretariat. 2012. Процитовано 4 січня 2014.
- " Port Lockroy ", UK Antarctic Heritage Trust, Accessed 25 April 2010
- " British Antarctic Survey: Port Lockroy Station ", Natural Environment Research Council, Accessed 25 April 2010
- " Images from Port Lockroy "
- " Panoramas Port Lockroy "