Сінран
| Сінран 親鸞 | |
|---|---|
| яп. 親鸞 | |
 Портрет літнього Сінрана | |
| Народився | 21 травня 1173 провінція Ямасіро |
| Помер | 16 січня 1263 (89 років) провінція Ямасіро |
| Поховання | Ōtani Byōdōd, Nishi Ōtanid і Ōtani Sobyōd |
| Країна | Японія |
| Місце проживання |  Японія |
| Діяльність | буддистський монах |
| Відомий завдяки | завдяки заснуванню секти Дзьодо-сінсю |
| Вчителі | Хонен |
| Відомі учні | Nijūyohaid |
| Знання мов | японська |
| Magnum opus | Kyōgyōshinshōd, Jōdo Monruijushōd, Gutokushōd, Nyūshutsu Nimonged і Sanjō Wasand |
| Конфесія | секта Дзьодо-сінсю |
| Рід | Q11510579? і Ōtani familyd |
| Батько | Q109834639? |
| Родичі | Fujiwara no Noritsunad |
| У шлюбі з | Eshin-nid і Q108177277? |
| Діти | Zenrand і Kakushin-nid |
Сінран (яп. 親鸞, しんらん[1]; 1173—1263) — японський буддистський монах періоду Камакура, послідовник амідаїзму, засновник секти Дзьодо-сінсю.
Прозваний «Великим вчителем, що бачить істину» (見真大師, Кенсін-дайсі).
Сінран народився 21 травня 1173 року у сім'ї столичного аристократа Хіно Арінорі. В молодості він навчався у монастирі Енрякудзі секти Тендай-сю, але у віці 29 років перейшов у секту амідаїстів під проводом Хонена. Коли у 1207 році влада заборонила амідаїзм, Сінран був відправлений у заслання в провінцію Етіґо разом із наставником Хоненом. В засланні молодий монах одружився з монахинею Какусін.
Після амністії Сін став проповідувати вчення про поклонніня будді Аміда на Сході Японії: провінціях Сінано, Сімоцуке та Хітаті. Він повчав, що спасіння неможливо досягти самотужки медитацією і вправами; людина знаходить порятунок лише завдяки абсолютній вірі у будду Аміду та у його заповіт врятувати людство з кола перероджень. Ця віра дає право на переродження буддою у буддистському раю, «Чистій землі».
Сінран також був послідовником тези «акунін сьокі», яка полягала в тому, що вчення амідаїстів необхідне насамперед для грішників і врятуються, насамперед, вони.
Головними працями Сінрана є «Вчинки вчення і докази віри»[2], «Записки недоумкуватого»[3], «Записки інакодумця»[4] та інші.
Помер Сінран 16 січня 1263 року.
- 浄土真宗教学伝道研究センター 編 『浄土真宗聖典（註釈版第2版）』 本願寺出版社、2004.
- 真宗聖典編纂委員会 編 『真宗聖典』 真宗大谷派宗務所出版部、1978.
- 河野法雲・雲山龍珠 監修 『真宗辞典』 法藏館、2000.
- 親鸞 著、金子大栄 校訂 『教行信証』 岩波書店, 1957.
- 名畑應順 校注 『親鸞和讃集』 岩波書店（岩波文庫 青318-3）、1976.
- 高松信英・野田晋 著 『親鸞聖人伝絵 -御伝鈔に学ぶ-』 真宗大谷派宗務所出版部、1987.
- 今井雅晴 著 『如信上人』 真宗大谷派東京教務所、1995.
- Сінран // Історичний вебсловник (яп.)
- 750-ті роковини Сінрана // Сайт гілки Нісі-Хонґандзі секти Дзьодо-сінсю (яп.)
- 750-ті роковини Сінрана // Сайт монастиря Хіґасі-Хонґандзі секти Дзьодо-сінсю [Архівовано 2 лютого 2009 у Wayback Machine.] (яп.)
- Дзьодо-сінсюпедія [Архівовано 2 лютого 2009 у Wayback Machine.](яп.)