Уарнет
Тип | бізнес |
---|---|
Правова форма | державне підприємство |
Галузь | надавач послуг інтернету, телекомунікації[d] і ІКТ |
Штаб-квартира | 79011 Львів, вулиця Свєнціцького, 1[1] |
Ключові особи | Процикевич Ігор Андрійович, генеральний директор |
Холдингова компанія | Інститут фізики конденсованих систем НАН України |
Код ЄДРПОУ | 30275262 |
uar.net | |
ДП НТЦ «Уарнет» (Науково-телекомунікаційний центр «Українська академічна і дослідницька мережа» ІФКС НАН України, UARNet від англ. Ukrainian Academic and Research Network) — державне підприємство, найбільший інтернет-провайдер Західної України, один із найбільших магістральних операторів України. Підпорядковується Інституту фізики конденсованих систем НАН України. Єдине підприємство телекомунікаційного зв'язку, що 100-відсотково належить державі.
Підприємство є реєстратором доменних імен у зонах .ua, .com.ua, .gov.ua, .org.ua та адміністратором домену львівського регіону .lviv.ua.
Уарнет володіє магістральною мережею та забезпечує доступом до мережі інтернет 160 корпоративних клієнтів[3].
Серед клієнтів Уарнету — інтернет-провайдери у всіх регіонах України, вищі органи державної влади України, вищі навчальні заклади України, установи Національної академії наук України, відомчі Академії наук, банківські структури, освітні установи та інші.
Загалом Уарнет обслуговує більше 10 тисяч користувачів.
Є учасником мережі обміну трафіком UA-IX.
У вересні 1992 року започатковано проєкт «UARNet» задля розвитку комп'ютерних мереж у українському науково-дослідному товаристві[4].
У лютому 1993 року спільно зі Шведською космічною корпорацією, «Уарнет» побудував перший в Україні супутниковий канал зв'язку (через супутник Tele-X[5]), чим забезпечив Львову доступ до мережі Інтернет[6][7].
У 1994 році «Уарнет» зареєстрований Європейським мережевим координаційним центром (RIPE) як автономна система AS3255[8].
У 1995 році проєкт перетворився на лабораторію інформаційних технологій і комп'ютерних мереж.
Постановою Президії НАН України № 405 від 20 листопада 1998 року[9] було вирішено лабораторію реорганізувати у державне підприємство. Директором став Ігор Процикевич.
З 1999 року незважаючи на борги перед шведською космічною корпорацією через знецінення гривні, відсутність супутникового доступу (супутник було деактивовано) та конкурентів (на той час у Львові діяли такі оператори: «Укртелеком», «Інфоком», «Літех», «Вертеп», «Субтронік», «Інтернет Україна»), за два роки Уарнету вдалося наростити клієнтів та у 2002 році стати найбільшим провайдером Львову.
З 2007 року Уарнет позиціонує себе як магістральний провайдер та має первинну мережу по всій Україні.[10].
У 2001 році підприємство стало переможцем конкурсу «Обличчя міста» у номінації «Львів комп'ютерний»[11].
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 24 вересня 2016.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ ResearchInstitution Контакти. www.nas.gov.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 24 вересня 2016.
- ↑ IPv4 Customers: AS3255 UARNET-AS — Radar by Qrator. radar.qrator.net. Процитовано 24 вересня 2016.
- ↑ https://web.archive.org/web/19970111051015/http://www.uar.net/UARNet/
- ↑ https://web.archive.org/web/19990506005854/http://www.uar.net/support/eclipse.html
- ↑ Державне підприємство Науково-телекомунікаційний центр "Українська академічна і дослідницька мережа" | Інститут фізики конденсованих систем. www.icmp.lviv.ua. Процитовано 24 вересня 2016.
- ↑ Brief Chronicle of the Institute | Institute for Condensed Matter Physics. www.icmp.lviv.ua. Процитовано 24 вересня 2016.
- ↑ AS3255 State Enterprise Scientific and Telecommunication Centre Ukrainian Academic and Research Network of the Institute for Condensed Matter Physics of the National Academy of Science of Ukraine (UARNet) - ipinfo.io. ipinfo.io. Процитовано 24 вересня 2016.
- ↑ Уарнет / Про компанію / про Уарнет. www.uar.net. Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 24 вересня 2016. [Архівовано 2016-09-24 у Wayback Machine.]
- ↑ Ігор Процикевич: "ДП УАРНЕТ ми починали з нуля" - InternetUA. internetua.com. Процитовано 24 вересня 2016.
- ↑ POSTUP/BRAMA - Обличчя Львова - базар. postup.brama.com. Процитовано 24 вересня 2016.