Шевченко (Покровська міська громада)
селище Шевченко | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Донецька область |
Район | Покровський район |
Тер. громада | Покровська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA14160210030061715 |
Основні дані | |
Засновано | 1912 |
Статус | із 2024 року |
Площа | 2.98 км² |
Населення | ▼ 1 654 (01.01.2022)[1] |
Густота | 572.8 осіб/км²; |
Поштовий індекс | 85316—85318 |
Телефонний код | +380 6239 |
Географічні координати | 48°13′12″ пн. ш. 37°08′43″ сх. д.H G O |
Висота над рівнем моря | 167 м |
Водойма | балка Водяний Яр
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Чунишине |
До станції: | 3 км |
До райцентру: | |
- автошляхами: | 9,5 км |
До обл. центру: | |
- автошляхами: | 63,6 км |
Селищна влада | |
Адреса | 85316, Донецька обл., Покровська міськрада, смт Шевченко, вул. Клари Цеткін, 1 |
Голова селищної ради | Меркулова Надія Дмитрівна |
Вебсторінка | Сторінка на сайті Покровської міськради |
Карта | |
Шевченко (Покровська міська громада) у Вікісховищі |
Шевче́нко (до 1921 — Лиса Гора, у 1921-1964 — Селище № 19-20) — селище Покровської міської громади Покровського району Донецької області, в Україні. Засноване 1912 року. Населення станом на 2017 рік становило 1707 мешканців[2].
Селище міського типу Шевченко розташоване за 9 км на південь від міста Покровськ (автошлях Т 0515) і за 64 км на північний захід від міста Донецьк. Протяжність селища зі сходу на захід — 2,5 км, з півночі на південь — 1,5 км, загальна площа — 311,2 га. Відстань до Покровської міської ради — 12 км.
Територія селища розташована на родовищах кам'яного вугілля. Рельєф у північній частині спокійний. Південна частина знижується в напрямку до водоймища (річка Солоний, права притока Солоної), на якому розташована зона відпочинку.
Засноване селище Шевченко 1911 року[3].
До 1918 року населення селища становило 400 чоловік, в 1959 році — 5500 чоловік, з 1970 року спостерігається зменшення населення. Станом на 01.01. 2011 року населення селища становить 1742 особи, більшість — пенсіонери.
Шевченківська селищна рада утворена в 1943 році. На території ради відсутні промислові, комунальні підприємства і підприємства сільськогосподарського виробництва. День селища приурочено до Дня шахтаря.
1959[4] | 1970[4] | 1979[4] | 1989[4] | 2001[4] |
---|---|---|---|---|
▲ 5 441 | ▼ 4 853 | ▼ 3 737 | ▼ 3 053 | ▼ 2 101 |
2003[4] | 2004[4] | 2005[4] | 2006[4] | 2007[4] |
▼ 2 064 | ▼ 2 023 | ▼ 1 984 | ▼ 1 936 | ▼ 1 901 |
2008[4] | 2009[4] | 2010[4] | 2011[5] | 2012[6] |
▼ 1 853 | ▼ 1 792 | ▲ 1 798 | ▼ 1 784 | ▲ 1 793 |
2013[7] | 2014[8] | 2015[9] | 2016[10] | 2017[11] |
▼ 1 786 | ▼ 1 774 | ▼ 1 755 | ▼ 1 734 | ▼ 1 707 |
2018[12] | 2019[13] | 2020[14] | 2021[15] | 2022[16] |
▼ 1 698 | ▼ 1 674 | ▲ 1 677 | ▲ 1 682 | ▼ 1 654 |
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[17]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
російська | 1255 | 59.71% |
українська | 844 | 40.14% |
білоруська | 1 | 0.05% |
румунська | 1 | 0.05% |
болгарська | 1 | 0.05% |
Усього | 2102 | 100% |
За даними перепису 2001 року населення селища становило 2102 особи, із них 40,15 % зазначили рідною мову українську, 59,71 % — російську, 0,05 % — білоруську, румунську та болгарську мови[18].
На території селищної ради діють один промисловий і шість продовольчих магазинів, а також розташовані:
- Будинок культури ім. Т. Г. Шевченка, що перебуває на балансі ПАТ "ШУ «Покровське»;
- Дошкільний загальноосвітній заклад «Голубок», що перебуває на балансі ПАТ "ШУ «Покровське», який відвідують 55 дітей;
- ЗОШ I—III ст. № 33 відділу освіти Покровської міської ради, де навчаються 147 учнів;
- Амбулаторія селища міського типу імені Т. Г. Шевченка;
- Бригада швидкої медичної допомоги;
- Філія ощадного банку № 2863/04;
- Відділення зв'язку № 20 структурного підрозділу Покровського відділення поштового зв'язку Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта».
- «Шевченківський степ» - заказник місцевого значення, створений для збереження та відновлення ландшафтних комплексів на схилі правого берега струмка Солоний, який впадає по правому березі в річку Солону.
- ↑ http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- ↑ Гайворонський П.Є. (2006). Вугільні підприємства Красноармійська. Макіївка.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п Населення міст і містечок України. pop-stat.mashke.org (англ.). Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Населення України на 1 січня 2011 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Населення України на 1 січня 2012 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Населення України на 1 січня 2013 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Населення України на 1 січня 2014 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Населення України на 1 січня 2015 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Населення України на 1 січня 2016 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Населення України на 1 січня 2017 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Населення України на 1 січня 2018 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Населення України на 1 січня 2019 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Населення України на 1 січня 2020 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Населення України на 1 січня 2021 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Населення України на 1 січня 2022 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 17 серпня 2015.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.