Сталактит
Сталакти́т (від грец. σταλακτίτης — «натіклий по краплі») — мінеральне утворення циліндричної або конусоподібної форми, яке звисає зі стель печер або інших порожнин, чи рукотворних споруд на кшталт мостів. Синонім — Вапняк.
Терміни «сталактит» і «сталагміт» увів у науковий обіг у 1655 р. данський натураліст Оле Ворм.
Сталактити формуються від осаду кальциту та інших мінералів. Вода, знаходячи свій шлях крізь тверду породу, опиняється на стелі печери або порожнини, врешті, збираючись в краплю, вода падає вниз, залишаючи за собою невеличкий осад. З кожною краплею осад набирає вагу й розмір. На стелі утворюється мінеральний виступ — сталактит.
Краплі мінеральної води, падаючи зі сталактита формують на підлозі сталагміт. Вони «ростуть» разом, врешті, з'єднуються у середині, формуючи, таким чином, колону.
Механізм утворення кальцитових сталактитів такий. Вода розчиняє вапняк за хімічною реакцією:
Са(Mg)СО3 + Н2О + СО2 ↔ Са(Mg)2+ + 2НСО3-.
За певних умов реакція протікає у зворотному напрямку, вода випаровується, а карбонат кальцію відкладається на поверхні, що викликає ріст сталактиту. Відбувається він дуже повільно — десятки і сотні років. Довжина сталактитів сягає декількох метрів, іноді більше.
У загальному випадку сталактити можуть бути утворені і за іншим механізмом — льодяні, глиняні, ґіпсові, лавові сталактити.
Сталактит лавовий — звисаючий наріст, утворений розплавленою лавою, що просочилася зі стелі пустого лавового тунелю.
- Укр. Енцикл. Слов. Київ 1989
- Exploring Your World.Washington D.C. 1989
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.
- Кравчук П. А. Рекорды природы. — Любешов : Эрудит, 1993. — 216 с. — ISBN 5-7707-2044-1. (рос.), с. 53.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
