2005
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Рік: | |
|---|---|
| Десятиліття: | |
| Століття: | |
| Тисячоліття: |
| Григоріанський | 2005 MMV |
| Ab urbe condita | 2758 |
| Ассирійський | 6755 |
| Календар бахаї | 161–162 |
| Бенгальський | 1412 |
| Берберський | 2955 |
| Бірманський | 1367 |
| Буддистський | 2549 |
| Візантійський | 7513–7514 |
| Вірменський | 1454 ԹՎ ՌՆԾԴ |
| Голоценовий | 12005 |
| Ефіопський | 1997–1998 |
| Єврейський | 5765–5766 |
| Індуські календарі | |
| - Вікрам самват | 2061–2062 |
| - Шака самват | 1926–1927 |
| - Калі Юґа | 5105–5106 |
| Іранський | 1383–1384 |
| Ісламський | 1425–1426 |
| Китайський | 甲申年 (деревяний макак) 4702 або 4495 — до — 乙酉年 (деревяний півень) 4703 або 4496 |
| Коптський | 1721–1722 |
| Корейський | 4338 |
| Тайванський | РК 94 民國94年 |
| Тайський сонячний | 2548 |
| Календар чучхе | 94 |
| Юліанський | Григоріанський мінус 13 д. |
| Яванський | 1937–1938 |
| Японський | Хейсей 17 (平成１７年) |
| Час Unix | 1104537600 – 1136073599 |
2005 рік
- 20 березня — в киргизькому місті Джалал-Абад пройшла хвиля акцій непокори.
- 23 березня — о 7:55 український кордон перетнув великий російський десантний корабель «Николай Фильченков» зі 142 десантниками та 28 одиницями техніки. Міністерство закордонних справ України висловило ноту протесту, в якій вимагало роз'яснень з приводу інциденту. Росіяни пояснили інцидент «технічним недопрацюванням».
- 24 березня — демонстранти в киргизькому місті Бішкеку захопили будівлю національного телебачення й Дім уряду
- 24 березня — глава Киргизстану Аскар Акаєв з сім'єю і найближчим оточенням вилетів на президентському вертольоті «Мі-8» у напрямі кордону з Казахстаном.
- 25 березня — скинутий президент Киргизстану Аскар Акаєв прибув до Росії.
- 31 липня — в Юрмалі (Латвія) на музичному конкурсі «Нова хвиля 2005» представниця України, Тіна Кароль посіла друге місце, і отримала премію від А.Пугачової 50 000 USD.
- 28 жовтня — у північно-західному передмісті Парижа почалися масові заворушення які до 4 листопада поширилися на 20 передмість. За даними поліції, за сім днів заворушень було спалено приблизно 400 машин, кілька адміністративних будинків і магазинів.
- 18 листопада — сенат США скасував обмежувальну зовнішньоторгівельну поправку Джексона-Вейніка для України.
- Грудень — газова суперечка між Росією та Україною
- 21 грудня — Росія припинила трансляцію передач радіостанцій «Німецька хвиля» та «BBC» на своїй території.
- 23 грудня — Державна дума Росії підтримала закон про некомерційні організації, що зробить жорсткішими умови їхньої реєстрації та дозволить державі контролювати їхню діяльність.
- Вийшла друком 16-та редакція американського підручника з внутрішніх хвороб Основи внутрішньої медицини за ред. Т. Гарісона.
- 1 січня — Люксембург розпочав головування в Раді ЄС[1].
- 1 липня — Велика Британія розпочала головування в Раді ЄС[1].
- 3 серпня — в Мавританії відбувся військовий переворот, в результаті якого військові сили Мавританії захопили владу і створили військову раду, яка мала покласти край тоталітарному правлінню президента Маоуйї Оулда Тайї і керувати країною.
- 18 вересня — пройшли парламентські вибори в Афганістані.
- 6 листопада — пройшли парламентські вибори в Азербайджані.
- 22 листопада — Анґела Меркель стала канцлером Німеччини.
- післявоєнні вибори в Іраку
- 13 травня — узбецькі війська розстріляли мирну демонстрацію протесту в узбецькому місті Андижан, загинуло понад 1000 цивільних осіб.
- 29 серпня — буревій «Катріна» досягнув південно-східного узбережжя США.
- 8 жовтня — стався землетрус в Кашмірі з силою поштовхів 7,6 бала за шкалою Ріхтера.
- 17 жовтня — у західній частині Туреччини стався потужний землетрус. Епіцентр підземних поштовхів, сила яких, за попередніми даними, сягала 5,7 бала за шкалою Ріхтера, припав на шельф Егейського моря, недалеко від міста Ізмір.
- 6 грудня — літак «С-130 Hercules» упав на житловий будинок у Тегерані. Усі 94 пасажири й екіпаж загинули. Кількість жертв у будинку сягнула 34 осіб. Десятки людей поранено.
- 20 січня — Верховний Суд України відхилив скаргу кандидата в Президенти Віктора Януковича за відсутністю доказів.
- 23 січня — склав присягу новообраний Президент України Віктор Ющенко.
- 11 лютого — затримано голову Закарпатської ОДА Івана Різака за підозрою у доведенні до самогубства ректора Ужгородського університету Володимира Сливки[2]. Цю кримінальну справу почали розслідувати лише після Помаранчевої революції.
- 4 березня — знайдено мертвим Юрія Кравченка.
- 22 вересня — Прем'єр-міністром України обрано Юрія Єханурова.
- 24 жовтня — на приватизаційному конкурсі продано «Криворіжсталь».
- 3 листопада — Генеральним прокурором України обрано Олександра Медведька.
- 18 листопада — Шевченківський районний суд міста Києва скасував указ Президента про звільнення Святослава Піскуна з посади Генпрокурора.
- конфлікт між Тимошенко і Порошенком.
| Населення Землі | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| 2005 | 2000 | 2010 | ||||
 Світ
|
6,453,628,000 | 6,070,581,000 |  383,047,000
|
|||
 Африка
|
887,964,000 | 795,671,000 | 92,293,000
|
|||
 Азія
|
3,917,508,000 | 3,679,737,000 | 237,771,000
|
|||
 Європа
|
724,722,000 | 727,986,000 |  3,264,000
|
|||
 Латинська Америка
|
558,281,000 | 520,229,000 | 38,052,000
|
|||
 Північна Америка
|
332,156,000 | 315,915,000 | 16,241,000
|
|||
 Океанія
|
32,998,000 | 31,043,000 | 1,955,000
|
|||
- 1 січня:
- Мерве Тунджель, турецька плавчиня.
- Сергій Харчишин, український громадський діяч, письменник.
- 3 січня - Марлі Діаш, американська активістка та письменниця.
- 4 січня — Дафні Кін, британо-іспанська акторка.
- 11 січня — Роксана Венгель, польська попспівачка.
- 18 січня — Бенедетта Пілато, італійська плавчиня.
- 21 січня - IShowSpeed, американський ютубер, стример та інтернет-персона.
- 7 лютого - Артур Вермеерен, бельгійський футболіст.
- 19 лютого — Альма Дойчер, британська вундеркінд-композиторка, піаністка і скрипалька.
- 25 лютого:
- Ноа Джуп, англійський актор.
- Арда Гюлер, турецький футболіст.
- 5 березня - Валентин Карбоні, аргентинський футболіст.
- 28 березня:
- Олеськевич Ярослав, український спортсмен з настільного тенісу.
- Ам Чонтіча, тайська співачка та відома акторка.
- Даміан Пісарро, чилійський футболіст.
- 16 квітня - Лі Хе Ін, південнокорейська фігуристка.
- 17 квітня — Антоніо Нуса, норвезький футболіст.
- 27 квітня - Матіс Тель, французький футболіст.
- 3 травня - Максвелл Дженкінс, американський актор.
- 4 травня - YAKTAK, український співак.
- 12 травня — Лістунова Вікторія, російська гімнастка.
- 16 травня - Ель-Шадаль Бітшіабу, французький футболіст конголезького походження.
- 18 травня - Александрія Вілласеньйор, американська екологічна активістка Нью-Йорка.
- 25 травня — Белла Сімс, американська плавчиня.
- 25 червня - Каріка Поліна Євгенівна, українська гімнастка.
- 26 червня — Алексія Нідерландська, середня дочка короля Нідерландів Віллема-Олександра і королеви Максими, внучка принцеси Беатрікс.
- 2 липня - Шевченко Аліна Андріївна, українська поетеса, письменниця, журналістка, фотограф та активістка.
- 8 липня — Багінська Анастасія, юна українська співачка.
- 25 липня - Пірс Ганьон, американський актор.
- 10 серпня:
- Санні Салджик, американський актор та скейтбордист.
- Рамешбабу Прагнанандха, індійський гросмейстер та шаховий вундеркінд.
- 11 вересня — Чень Юйсі, китайська стрибунка у воду.
- 21 вересня - Ерза Муколі, французька співачка.
- 22 вересня - Бойко Юліан, український професійний гравець у снукер.
- 4 жовтня - Еммануель Бельгійський, принц Бельгійський, третя дитина та другий син короля Бельгії Філіпа I та його дружини Матільди, онук Альберта II.
- 7 жовтня - Лулу Вілсон, американська акторка.
- 15 жовтня — Крістіан (принц Данії)
- 31 жовтня — Леонор, інфанта іспанська, принцеса Астурійська, старша дочка і дитина в сім'ї короля Філіпа VI і його дружини королеви Летиції, внучка попереднього короля Іспанії Хуана Карлоса I і королеви Софії.
- 12 листопада — Рогальський Ярослав, український співак, актор і музикант.
- 15 листопада:
- Желтяков Олександр Вікторович, український плавець.
- Руні Барджі, шведський футболіст кувейтського походження.
- 16 листопада — Маріам Мамадашвілі, юна грузинська співачка.
- 18 листопада — Лія Макхью, американська актриса.
- 19 листопада — Гітанджалі Рао, молода винахідниця з Колорадо.
- 19 листопада - Кім Чон Соб, південно корейський репер.
- 6 грудня - Дар'я Атаманов, ізраїльська гімнастка.
- 25 грудня — Середа Олексій, український стрибун у воду.
Див. також Категорія:Померли 2005, Список померлих 2005 року
- 4 березня — Юрій Кравченко, міністр внутрішніх справ України.
- 2 квітня — Іван-Павло II, 264-й Папа Римський, перший в історії папа-слов'янин
- 16 червня— Корогодський Роман Миронович, український кінокритик, шістдесятник
- 7 серпня — Євдокимов Михайло, російський актор і гуморист, губернатор Алтайського краю Росії.
- 16 серпня — Джо Ранфт, американський режисер, мультиплікатор та актор озвучки.
- 9 грудня — Роберт Шеклі, американський письменник-фантаст
- з фізики: Рой Глаубер і Джон Голл (США) — творці надточних лазерів; Теодор Хенш (Німеччина)
- з хімії: Ів Шовен (Франція, Інституту нафти), Ричард Шрок (США, Массачусетський технологічний інститут), Роберт Грубс (США, Каліфорнійський університет) — за винахід метатезису
- з медицини та фізіології: Баррі Маршалл і Робін Воррен (Австралія) — за відкриття «впливу бактерії Helicobacter pylori на виникнення гастриту і виразки шлунка і дванадцятипалої кишки»
- з економіки: Роберт Ауманн (Ізраїль), Томас Шеллінг (США) — за внесок у розуміння явищ співпраці і конфлікту через аналіз теорії ігор
- з літератури: Гарольд Пінтер (Велика Британія)
- Нобелівська премія миру:
- Алієв Айдер Енверович, Нагієв Ібраїм-Герей Садикович, Нагієва Зарема Садиківна, Якубов Февза Якубович, Абдулаєв Азіз Рефатович (скульптор, головний архітектор, архітектор, автор концепції комплексу, автор оформлення комплексу) — за скульптурний комплекс «Відродження» у Сімферополі.
- Воробйов Микола Панасович, письменник — за книгу поезій «Слуга півонії».
- Камінський Віктор Євстахійович, композитор — за Концерт № 2 «Різдвяний», симфонію-кантату «Україна. Хресна дорога», ораторії «Іду. Накликую. Взиваю…» та «Акафіст до Пресвятої Богородиці».
- Коцюбинська Михайлина Хомівна, літературознавець — за книгу «Мої обрії» в 2-х томах.
- Кримський Сергій Борисович, культуролог — за книги «Философия как путь человечности и надежды» та «Запити філософських смислів».
- Ланюк Юрій Євгенович, композитор — за музичні твори «Палімпсести» та «Музика з Книги Стайнених Просторів та Елегії для Птаха Сяйва».
- Матіос Марія Василівна, письменниця — за роман «Солодка Даруся».
- Микита Володимир Васильович, художник — за серію робіт «Рідний край».
- Слабошпицький Михайло Федотович, письменник — за роман-біографію «Поет із пекла».
- ↑ а б Presidenza del Consiglio dell'Unione Europea. Dipartimento per gli Affari Europei (італ.). Процитовано 18 березня 2024.
- ↑ Брат за брата — чесно про кандидатів 85 округу. Архів оригіналу за 26 серпня 2016. Процитовано 1 липня 2016.