Яструб савановий
| Яструб савановий | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
  | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Accipiter minullus (Daudin, 1800)[2] | ||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Синоніми[3] | ||||||||||||||||||
* Accipiter buttikoferi - Sharpe 1888
| ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Яструб савановий[4] (Accipiter minullus) — хижий птах роду яструбів родини яструбових ряду яструбоподібних.[5]
Савановий яструб є одним із найменших яструбів. Довжина його тіла 23–27 см, розмах крил 39–52 см. Виду притаманний статевий диморфізм: самець важить 74–85 г, а самка 68–105 г.
Птах має маленький дзьоб і довгі ноги. Верхня частина тіла в дорослого самця темно-сірого, майже чорного кольору, за винятком білої смуги, що проходить над хвостом і двох білих плям на чорному хвості. Горло і живіт білі, з невеликими рудими смужками. У самок верхня частина тіла має більш коричнуватий відтінок, а на животі в неї більше смужок. Молоді птахи загалом більш коричнуваті, пера мають світлі кінчики. По досягненні тримісячного віку молоді птахи линяють і набувають колорів. притаманних дорослим птахам. Дзьоб у саванового яструба чорний, ноги жовті, очі темно-жовті (у молодих птахів карі).[6]
Савановий яструб мешкає в Південній та Східній Африці на південь від Сахари, від Ефіопії на півночі до ПАР на півдні. Він населяє узлісся і чагарники, як правило, вздовж річкових долин. В більш посушливих регіонах він мешкає в фінбоші, а також в приміських садах.
Виділяють дві підвида саванового яструба:[7]
- A. m. tropicalis Reichenow, 1898 – від південного Сомалі вздовж узбережжя на південь до Мозамбіку
- A. m. minullus (Daudin, 1800) – від Ефіопії і Південного Судану до Анголи і ПАР.
Савановий яструб споріднений з сенегальським яструбом. Деякі дослідники пропонують виділити їх в окремий рід.
Здебільшого здобиччю саванового яструба стають невеликі пташки. Інколи він полює на гризунів або кажанів, може їсти ящірок і комах.
Цей вид яструбів є моногамним і територіальним. Самка будує гніздо у вигляді невеликої платформи з гілок, з підстилкою із зеленого листя. яструби цього виду часто споруджують гнізда на інтродукованих деревах, таких як евкаліпти, тополі, жакаранди та верби. Птах може використовувати покинуті гнізда габара або туркестанського яструба.
Зазвичай в кладці 1-3 яйця. В Південній Африці їх відкладають в період з вересня по грудень, найчастіше в жовтні. Насиджують яйця як самець, так і самка протягом приблизно 31 дня, хоча самка насиджує більшу частину часу. Самець регулярно приносить самці корм і продовжує це робити деякий час після вилуплення пташенят. Пташенята покриваються пір'ям на 25–27 день, залишаються жити на батьківській території впродовж року. В інших частинах Африки розмноження відбувається в інший час, зокрема в північно-східній Африці з березня по квітень, а в західній Кенії з жовтня по листопад.
Це численний і поширений птах. МСОП вважає цей вид таким. який не потребує особливих заходів зі збереження.
- ↑ Accipiter minullus (Little Sparrowhawk). 22695581. Архів оригіналу за 25 жовтня 2016. Процитовано 24 October 2016.
- ↑ Little Sparrowhawk Accipiter minullus (Daudin, 1800). Avibase. Deni Lepage. Архів оригіналу за 3 травня 2016. Процитовано 24 October 2016.
- ↑ Repository "Index to Organism Names". GBIF and EOL. Архів оригіналу за 25 жовтня 2016. Процитовано 24 October 2016.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ African Little Sparrowhawk (Accipiter minullus) (англ.). IBC: The Internet Bird Collection. Архів оригіналу за 17 березня 2016.
- ↑ Little sparrowhawk (Accipiter minullus). ARKive (англ.). Процитовано 5 лютого 2019.
- ↑ F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). Hoatzin, New World vultures, Secretarybird, raptors (англ.). IOC World Bird List (v10.2). Процитовано 3 листопада 2020.
- Accipiter minullus The Peregrine Fund (англ.). Процитовано 29 липня 2014.
- Terry Stevenson, John Franshawe: Birds of East Africa: Kenya, Tanzania, Uganda, Rwanda, Burundi. A&C Black, 2004. ISBN 9780713673470.
- Записи звуків і відео. eBird (англ.). Cornell Lab of Ornithology.
- Little sparrowhawk - Species text in The Atlas of Southern African Birds [Архівовано 3 лютого 2019 у Wayback Machine.]