Дятел-кардинал
Дятел-кардинал | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Дятел-кардинал світлодзьобий (Campephilus guatemalensis)
| ||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Види
| ||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||
Dendrocopus Bonaparte, 1838[2] | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Дятел-кардинал[6] (Campephilus) — рід дятлоподібних птахів родини дятлових (Picidae). Представники цього роду мешкають в Америці[7].
Дятли-кардинали — дятли середнього і великого розміру, середня довжина яких становить 28-60 см, а вага 178-570 г. Мексиканський дятел-кардинал є найбільшим представником родини дятлових, його довжина становить 56-60 см. Забарвлення дятлів-кардиналів переважно строкате, чорно-біле, голова часто червона, іноді чорна або чорно-біла. У деяких видів на голові є помітний червоний або чорний чуб. Четвертий (великий) палець довгий і функціональний. Лапи дятлів-кардиналів більш широко розставлені, ніж у інших дятлів, що створює враження, ніби вони "обіймають" стовбур дерева.
Дятли-кардинали живуть в лісах, живляться личинками і лялечками комах. Вони зазвичай не барабанять, а стучать по стовбурах характерним подвійним або потрійним стуком[8].
Виділяють дванадцять видів:[9]
- Дятел-кардинал білощокий (Campephilus pollens)
- Campephilus splendens[10]
- Дятел-кардинал вохристощокий (Campephilus haematogaster)
- Дятел-кардинал червоношиїй (Campephilus rubricollis)
- Дятел-кардинал бразильський (Campephilus robustus)
- Дятел-кардинал чорногорлий (Campephilus melanoleucos)
- Дятел-кардинал світлодзьобий (Campephilus guatemalensis)
- Дятел-кардинал гуаякильський (Campephilus gayaquilensis)
- Дятел-кардинал білоспинний (Campephilus leucopogon)
- Дятел-кардинал магеланський (Campephilus magellanicus)
- Дятел-кардинал великодзьобий (Campephilus principalis)
- Дятел-кардинал мексиканський (Campephilus imperialis)
Відомий також вимерлий вид Campephilus dalquesti, скам'янілі рештки якого бли знайдені у відкладеннях часів пізнього плейстоцену у окрузі Скаррі в штаті Техас, США[11].
Наукова назва роду Campephilus походить від сполучення слів дав.-гр. καμπη — гусінь і φιλος — любитель.[12]
- ↑ Gray, George Robert (1840). A List of the Genera of Birds : with an Indication of the Typical Species of Each Genus. London: R. and J.E. Taylor. с. 54.
- ↑ Ch.L. Bonaparte: A geographical and comparative list of the birds of Europe and North America. London: J. Van Voorst, 1838, s. 39.
- ↑ A. Malherbe. Nouvelle classification des Picinées ou pics, devant bervir de base a une monographie de ces oiseaux grimpeurs, accompagnée de planches peintes. „Mémoires de l’Académie nationale de Metz”. 30, s. 317, 1849.
- ↑ J. Cabanis. Uebersicht der im Berliner Museum befindlichen Vögel von Costa Rica. „Journal für Ornithologie”. 10, ss. 175–176, 1862.
- ↑ C.J. Sundevall: Conspectum avium picinarum. Stockholm: Samson & Wallin, 1866, s. 4.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ D.W. Winkler, S.M. Billerman & I.J. Lovette: Woodpeckers (Picidae), version 1.0. W: S.M. Billerman, B.K. Keeney, P.G. Rodewald & T.S. Schulenberg (red.): Birds of the World. Ithaca, NY: Cornell Lab of Ornithology, 2020. DOI:10.2173/bow.picida1.01. [dostęp 2020-06-28]. (необхідна підписка)
- ↑ Shakya, S.B.; Fuchs, J.; Pons, J.M.; Sheldon, F.H. (2017). Tapping the woodpecker tree for evolutionary insight. Molecular Phylogenetics and Evolution. 116: 182—191. doi:10.1016/j.ympev.2017.09.005. PMID 28890006.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Woodpeckers. IOC World Bird List Version 13.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 серпня 2023.
- ↑ Campephilus splendens у базі Avibase.
- ↑ Albrecht Manegold, Antoine Louchart: Biogeographic and Paleoenvironmental Implications of a New Woodpecker Species (Aves, Picidae) from the Early Pliocene of South Africa. In: Journal of Vertebrate Paleontology 32 (4), 2012. DOI:10.1080/02724634.2012.664597, S. 926–938.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 87. ISBN 978-1-4081-2501-4.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |