Осока пажитницева
| Осока пажитницева Carex loliacea | |
|---|---|
| |
| 1. Carex loliacea | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Осокові (Cyperaceae) |
| Рід: | Осока (Carex) |
| Вид: | Осока пажитницева
Carex loliacea (C. loliacea) |
| Біноміальна назва | |
| Carex loliacea | |
Осока пажитницева[1][2] або осока плівчаста[3] (Carex loliacea) — вид трав'янистих рослин родини тонконогові (Poaceae), поширений від північної й центральної Європи до Японії, Аляски й Канади.
Багаторічна рослина 20–40 см завдовжки. Стебла тонкі, після дозрівання плодів часто полягають, при основі зі світло-бурими піхвами[2]. Рослини утворюють вільні килимки. Кореневища довгі, стрункі. Листові пластини блідо-зелені, плоскі, 5–15 см × 1–2 мм. Суцвіття підняті, 1–2.5 см × 4–6 мм[4]. Суцвіття з 2–4 колосків (верхні квітки в колоску жіночі, нижні — чоловічі) 3–5 мм завдовжки; майже кулястих, малоквіткових (2–4 жіночі квітки й 1–2 — чоловічі). Мішечки яйцеподібні або еліптичні, 2.5–3.3 мм завдовжки, бурувато-зелені. Плід — горішок. Розмножується насінням і вегетативно[2].
Європа: Естонія, Латвія, Литва, Білорусь, Фінляндія, Німеччина, Норвегія, Польща, Росія, Румунія, Швеція, Україна; Азія: Далекий Схід, Сибір, Японія, Казахстан, Корея, пн. Монголія, Хейлунцзян — Китай; Північна Америка: Аляска, Канада[5][6][4][7][3].
В Україні зростає у Карпатах: Чивчино-Гринявські гори, Чернівецька область[2]. Входить до переліків видів, які перебувають під загрозою зникнення на територіях Закарпатської й Чернівецької областей[3].
- ↑ Carex loliacea // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в г Червона книга України. Осока пажитницеподібна (осока пажитницева) Carex loliacea L. Процитовано 03.05.2018. (англ.)
- ↑ а б в Андрієнко Т. Л., Перегрим М. М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
- ↑ а б Flora of North America. Процитовано 03.05.2018. (англ.)
- ↑ The Euro+Med PlantBase. Процитовано 03.05.2018. (англ.)
- ↑ Catalogue of Life. Процитовано 03.05.2018. (англ.)
- ↑ Flora of China. Процитовано 03.05.2018. (англ.)
|
Це незавершена стаття про злакові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |