Сідач конопляний
| Сідач конопляний | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Рід: | Сідач (Eupatorium) |
| Вид: | Сідач конопляний (E. cannabinum)
|
| Біноміальна назва | |
| Eupatorium cannabinum L., 1753
| |
Сідач конопляний[1][2] (Eupatorium cannabinum L.) Місцеві назва — давник, конопельник, коноплі собачі тощо — багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих, кошичкоцвітих).
Рослини 75-200 см заввишки. Стебло прямостояче, просте або розгалужене. Листки супротивні, короткочерешкові, трохи пухнасті, зісподу залозисті. Нижні листки розсічені на п'ять, середні — па три ланцетні, загострені, по краю нерівновеликозубчасті частки. Верхні листки цілокраї. Квітки сидять у дрібних численних кошиках, які зібрані в густі щиткоподібно-волотеподібні суцвіття.
Обгортка довгасто-циліндрична, черепичаста. Кошики 4-6-квіткові (6 мм завдовжки і 2 мм завширшки). Спільне квітколоже кошика голе. Квітки зі слабким медовим запахом, всі двостатеві, з трубчастим до основи звуженим ліловим, брудно-рожевим або майже білим віночком. Тичинки (п'ять) зрослися пиляками, маточка одна, зав'язь нижня, приймочка дволопатева. Плоди — ребристі, п'ятигранні сім'янки. Чубок з одного ряду волосків, довший за сім'янку.
Сідач росте по всій Україні у вільшняках, по берегах річок, на заболочених місцях, у вогких лісах і по чагарниках. Рослина тіньовитривала. Цвіте у червні — вересні. Заготовляють його в районах поширення.
Лікарська, медоносна, фарбувальна, волокниста, жироолійна і декоративна рослина.
У народній медицині використовують верхні частини пагонів довжиною до 40 см, які збирають на початку цвітіння. Вони містять ефірні олії, глюкозиди і дубильні речовини. Листки і квітки містять глюкозид євпаторин, смолу і небагато алкалоїдів, поїдається тільки козами. Собачі коноплі містять онкогенні пірролізидинові алкалоїди[3]. Алкалоїди можуть бути присутні у рослинному матеріалі у вигляді їх N-оксидів[4].
З стебел і листків одержують синю фарбу, листя має гіркий глюкозид, евпаторин.
Сідач — медоносна рослина, його охоче відвідують бджоли. Трава дає ясно-жовту, а корінь — чорну фарби. Квітки застосовуються для фарбування тканин у синій колір. Насіння сідача містить жирну олію (25 %), стебло дає грубе волокно.
Сідач коноплевий рекомендують висаджувати як декоративну рослину в парках і лісопарках на узліссях, поблизу кущів, по берегах водойм.
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Сідач коноплевий // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 398. — ISBN 5-88500-055-7.
- ↑ Eupatorium cannabinum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
- ↑ Fu, P.P., Yang, Y.C., Xia, Q., Chou, M.C., Cui, Y.Y., Lin G., "Pyrrolizidine alkaloids-tumorigenic components in Chinese herbal medicines and dietary supplements", Journal of Food and Drug Analysis, Vol. 10, No. 4, 2002, pp. 198-211.
- ↑ Woerdenbag, H. J. (October 1986). "Eupatorium cannabinum L.". Pharmaceutisch Weekblad Scientific Edition. 8 (5): 245–251. doi:10.1007/bf01960068. ISSN 0167-6555. PMID 3537953.
