Academia.edu no longer supports Internet Explorer.
To browse Academia.edu and the wider internet faster and more securely, please take a few seconds to upgrade your browser.
…
6 pages
1 file
At present time, general practitioners (GPs) are suffering a significant psychoemotional stress due to a heavy work load, which often leads to a rapid depletion of their innate resources. Purpose: to determine burnout syndrome of general practitioners in Aktobe. Methods. The study design is a cross-sectional study. 53 general practitioners of Aktobe city were surveyed using the Maslach questionnaire. Indicators of emotional exhaustion, depersonalization and reduction of professionalism were determined. Statistical processing was performed by Statistica 10 program. The results were analyzed by using descriptive and correlation statistics. Spearman's rank correlation coefficient and Pearson's Chi-square (χ2) criterion were determined in the calculations. Results. The following results were obtained: low level of emotional exhaustion was observed in 35% of GPs; medium level-37% of GPs; high level-14% of GPs. Low depersonalization was found in 18% of cases, medium-in 20%, high-in 43%. Low level of professionalism's reduction was observed in 37% of GPs, medium level-45% of GPs, high level-16% of GPs. Research results showed that emotional exhaustion was experienced more by doctors with less work experience (20%) rather than by more experienced doctors (14%). In contrast to depersonalization, which was subject to young doctors in 23% of cases, rather than experienced doctors-in 10%. The professionalism's reduction was twice as high in the older generation of doctors (23%), than in the younger (10%). The results of calculating the Pearson correlation coefficient showed that there is a strong direct correlation between emotional exhaustion and the age of doctors. According to the data, the correlation coefficient significantly differed from zero: rp=8.7; n=53, p=0.01283. Conclusions. General practitioners have a high level of depersonalization among both of young and experienced doctors. High level of emotional exhaustion was observed in GPs with experience of 5 years and above; in doctors with experience of up to 5 years, the level was low and average. The level of professionalism's reduction among all doctors, regardless of length of service, was low and average.
Perspectives of Science & Education, 2022
Introduction. Getting higher medical education in specialty and residency programs is an important stage of doctor's formation. Medical activity implies emotional intensity and a great number of factors that cause stress. Emotional burnout syndrome is not only the result of neuropsychological stress, but also the consequence of uncontrollable stress. Research aim: to determine the predictors of emotional burnout syndrome development in students of higher medical education programs (specialist and residency). Materials and methods. The sample of 330 students undergoing specialist and residency programs at Yaroslavl State Medical University of the Ministry of Health Care of Russia and 50 doctors from different medical organizations of Yaroslavl region was used as a control group to estimate their thinking styles, types of thinking and creativity as well as factors of cognitive appraisal of difficult life situations and to analyze their interrelation and impact on a burnout syndrome component. Statistical data processing was carried out using Kolmogorov-Smirnov criterion with Lillifort and Shapiro-Wilk correction, Spearman rank correlation coefficient, Mann-Whitney U-test, Student's t-criterion, Pearson's χ² test, and factor analysis (ANOVA) based on Kaiser-Meyer-Olkin test and multiple logistic regression analysis. Study Results. It was found that in all three comparison groups the practical thinking style was significantly more frequent (p≤0.05). From the types of thinking reliably more often (p≤0,05) students use figurative, residents – combined, and doctors – sign type. When analyzing the SES phases, reliable differences were found in the predominance of the frequency of occurrence of only the formed phase "Resistance" in doctors over residents (p=0,016). In a comparative analysis of more difficult situations (≥4 points) between groups, it was found that significantly more students compared to residents have common signs of difficult life situations (p=0.008), significantly more strong emotions are experienced by students compared to residents (p=0.0003) and to doctors (p=0.006). Correlation analysis showed: for students the presence of direct links of medium strength between the sign type of thinking and "strong emotions", emotional detachment and "future perspective"; for residents the presence of direct and inverse links of very weak and weak strength, which can be neglected. Factor analysis revealed the main components in each group under study that described the influence patterns of the factors of cognitive evaluation of life situations on certain burnout symptoms with the highest percentage. Conclusion. Logistic regression analysis revealed a number of cognitive evaluation factors as predictors of burnout and, vice versa, a number of burnout symptoms can act as predictors of some cognitive evaluation factors.
Actual problems of the correctional education (pedagogical sciences)
Актуальні питання корекційної освіти 279 http://mon.gov.ua/ 6. Шульженко Д.І. Основи психологічної корекції аутистичних порушень у дітей : монографія / Д.І.Шульженко-К. : Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, 2009.-385 с. References 1. Blech H. (2018). Prohrama z korektsiino-rozvytkovoi roboty «Rozvytok movlennia» dlia 1-4 klasiv spetsialnykh zakladiv zahalnoi serednoi osvity ditei z intelektualnymy porushenniamy. Rezhym dostupu : http://mon.gov.ua/ [in Ukrainian]; 2. Kompleksna prohrama rozvytku ditei doshkilnoho viku z autyzmom «Rozkvit» (2013). Кyiv. [in Ukrainian]; 3. Mironova, S.P. (2015). Corrective psycho-pedagogy. Oligophrenopedagogics. Kamenets-Podilsky. [in Ukrainian].; 4. Tarasun V.V. (2018) Autolohiia: Teoriia i praktyka. Кyiv. [in Ukrainian]; 5. Trofimenko L.I. (2016) Prohrama z korektsiino-rozvytkovoi roboty «Korektsiia movlennia» dlia pidhotovchykh, 1-4 klasiv spetsialnykh zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv dlia ditei iz tiazhkymy porushenniamy movlennia». Rezhym dostupu : http://mon.gov.ua/ 6. Shulzhenko, D.I. (2009) Fundamentals of psychological correction of autistic disorders in children. Кyiv. [in Ukrainian].
2012
Вивчали особливості розвитку та проявів синдрому емоційного вигорання у ЗО лікарів-педіа- трів різних спеціальностей. Відмічено, що синдром емоційного вигорання лікарів-педіатрів проходить три фази, із яких у фазі напруження він характеризується переважно надмірним переживанням пси- хотравмуючих обставин, у фазі резистенції проявляється економією емоційної сфери, у фазі виснажен- ня — емоційним дефіцитом. Показано, що в лікарів-педіатрів не виявлено особливостей проявів синдрому емоційного вигорання залежно від спеціальності, однак у лікарів-чоловіків емоційне вигорання вірогідно корелює й частіше розвивається на основі симптомів незадоволеності собою, емоційного дефіциту та деперсоналізації
Психосоматична медицина та загальна практика, 2021
Емоційне вигорання (інші назви – професійне вигорання, синдром емоційного вигорання) є серйозною проблемою психічного здоров'я лікарів, медсестер та інших медичних працівників у всьому світі. Позитивна динаміка, що спостерігається між 2014 і 2017 роками, є підставою для оптимізму і вказує на те, що прогрес у цьому можливий і що потрібно докладати більше зусиль для боротьби з вигоранням. Однак, незважаючи на цей прогрес, частота вигорання серед лікарів все ще перевищує частоту у загальній популяції. Таким чином, необхідні подальші дослідження емоційного вигорання та систематизація як факторів ризику, так і факторів захисту. Метою даної оглядової статті є систематизація інформації по емоційному вигоранню для окреслення подальших шляхів розвитку. Нами було проаналізовано літературу по темі, опубліковану протягом останніх 5 років. Для пошуку літератури було використано такі бази даних, як PubMed, APA PsychNet, Google Scholar, Scopus та Web Of Science. Емоційне вигорання медичних працівників пов’язане з низкою факторів ризику, які можна розділити на трудові, соціальні та психологічні. Найбільшу вагу у виникненні синдрому мають робочі фактори. Окрім того, ряд професійних, соціальних та психологічних факторів пов'язані зі зниженням рівня емоційного вигорання, а отже, мають захисні властивості. Основна група захисних факторів від емоційного вигорання – це психологічні фактори, такі як емоційний інтелект, емпатія, оптимізм, внутрішній контроль, певні риси характеру. Незважаючи на багато досліджень на цю тему та останні досягнення психотерапії, наразі ми можемо говорити лише про зменшення поширеності емоційного вигорання до рівня десятилітньої давності. Це свідчить про те, що збільшення поширеності емоційного вигорання у всьому світі було сповільнене, проте для подальшого зменшення поширеності потрібні додаткові дослідження з питань профілактики та нові більш ефективні та доказові психосоціальні методи роботи з емоційним вигоранням.
Известия Саратовского университета. Новая серия, 2022
Аннотация. В статье раскрывается социологический подход к анализу концепта коллективной травмы, под которой понимаются деструктивные, дисфункциональные последствия социальных преобразований, касающиеся больших групп людей. В настоящее время профессиональное сообщество врачей особо подвержено социальной травме и зачастую берет за нее моральную ответственность. Реформа здравоохранения, начавшаяся с 2010 г., ее экономические, социальные и психологические последствия стали основным триггером формирования и развития такой травмы. Новизна проведенного исследования состоит в обосновании применения концепта социальной травмы для анализа личности и деятельности профессиональной группы врачей. Цель исследования-выявить факторы социальной травматизации социальной группы врачей. Задачи: обосновать специфику актуализации концепта социальной травмы на примере профессиональной группы врачей; провести ранжирование выявленных факторов социальной травматизации; определить причины формирования данных факторов. Проведено качественное социологическое исследование с помощью метода глубинного интервью, в котором приняли участие 35 врачей различной специализации. Полученные тексты интервью обработаны с помощью контент-анализа. Уровень профессионального выгорания врачей определялся с помощью опросника К. Маслач. Определены социально травмирующие факторы профессиональной деятельности врачей: высокая эмоциональная нагрузка от взаимодействий с пациентами; требование оказания высокопрофессиональной помощи; сервисизация общества; уровень управленческой культуры; режим труда и отдыха; возрастание ответственности за выполнение профессиональных стандартов; ограничение открытости и публичности профессиональной деятельности; оплата труда; уровень подготовки медицинского персонала; режим безопасности труда. В заключение сделан вывод, что череда реформ в системе российского здравоохранения привела врачей к необходимости «вписываться» в новые требования, когда морально-нравственные нормы деформируются, а выполнение своих профессиональных обязанностей редуцируется. Подобная адаптация к «инновациям» привела к формированию у профессионального врачебного сообщества социальной травмы. Ключевые слова: социальная травма, профессиональная группа врачей, профессия врача, факторы социальной травматизации
2020
The authors of this article examine wisdom as an internal resource in a sample of medical workers that can prevent the development of unhealthy deviations and preserve professional and life longevity. The aim of this work was to study the relationship between wisdom and emotional burnout in medical personnel. The article provides a theoretical analysis of the study of emotional burnout in medical workers, offers a description of the phenomenon of wisdom, and describes foreign empirical research on wisdom in the medical field. To collect data, the authors used The Level of Wisdom Questionnaire by N.N. Mehtikhanova and The Inventory for Diagnosing Emotional Burnout by V.V. Boyko. An empirical study conducted with 184 employees of the Tyumen Regional Clinical Hospital found signs of emotional burnout in 53.8% of the respondents. A comparison of groups of the surveyed medical workers having different levels of emotional burnout revealed significant differences in terms of wisdom. A corr...
European journal of management issues, 2022
Мета роботи: Сімейні лікарі у своїй роботі постійно зіштовхуються із впливом емоцій на їх діяльність. І вплив емоційної праці може бути як негативний, так і позитивний, що безпосередньо впливатиме на оцінку благополуччя та задоволення працею лікарів. В сучасних складних умовах, що є результатом спалаху COVID-19 та війни, робота лікарів супроводжується ще більшим тиском, що і зумовило мету цього дослідження задля виявлення впливу емоційної праці на благополуччя та задоволення працею сімейних лікарів. Дизайн / Метод / Підхід дослідження: Ми використовували первинні дані, що було зібрано в Центрі первинної медико-санітарної допомоги Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області. Для обробки даних було використано двоетапний аналіз моделювання структурних рівнянь. Результати дослідження: Занадто високоемоційна праця негативно впливає на благополуччя на робочому місці та задоволеність роботою. При цьому задоволеність від праці позитивно впливає на рівень благополуччя на робочому місці. Теоретична цінність дослідження: Ця робота розширила коло досліджень емоційної праці лікарів, розвинувши наступні аргументи: (1) праця лікарів є високоемоційною; (2) емоційна праця негативно впливає на рівень благополуччя на робочому місці; (3) емоційна праця негативно впливає на задоволеність роботою. Практична цінність дослідження: Національні медичні програми повинні зосередитися також на програмах емоційної підтримки лікарів поряд з програмами підвищення їх професійного рівня. Оригінальність / Цінність дослідження: Ми пропонуємо попередній перший доказ впливу емоційної праці на благополуччя та задоволеність роботою сімейних лікарів в Україні. Обмеження дослідження / Майбутні дослідження: Результати дослідження базуються на малій виборці, що обмежена кількістю лікарів в медичному центрі. Подальші дослідження слід спрямувати на оцінку організаційно системи підтримки сімейних лікарів. Тип статті: Емпіричний Ключові слова: медичне обслуговування, емоційна праця, благополуччя, задоволеність працею.
Sovremennye problemy nauki i obrazovaniâ, 2017
Проведен анализ медико-социальных факторов раздражительности работников стоматологического отделения медсанчасти в отношении пациентов. Раздражение в отношении пациентов выявлено у 79% лиц из врачей-стоматологов разных профилей, медицинских сестер, зубных техников. Установлено, что решающими факторами раздражения в отношении пациентов являются боли в спине, возникающие в результате длительного вынужденного статического рабочего положения тела в неудобной позе, и переутомление, которое в свою очередь связано с хроническим заболеванием желудочно-кишечного тракта и также болями в спине. Кластеризация персонала стоматологического отделения с применением Байесовского информационного критерия позволила выявить группу, в которую вошли 58% персонала, представленную в основном работающими по профилю терапевтической стоматологии, для которой раздражение в отношении пациентов обусловлено связанными между собой последствиями избыточной трудовой нагрузки-переутомлением и болями в спине. Важными факторами раздражения в отношении пациентов можно признать самооценку здоровья ниже, чем хорошее, и число хронических заболеваний три и более. Именно избыточная трудовая нагрузка стоматологов является первопричиной возникающего раздражения в отношении пациентов и фактором риска не только снижения качества стоматологической помощи, но и возможной ответной агрессивной реакции со стороны пациентов. Ключевые слова: труд, стоматологи, психоэмоциональная нестабильность, боли в спине, переутомление, раздражительность относительно пациентов.
Global perspectives on adult education, 2008
Argumentation, 6, 1992,237-250.
Schweizerische Zeitschrift für Heilpädagogik/Schweizerische Zeitschrift für Heilpädagogik, 2024
Southeast Asian Affairs 2023, 2023
Disability and Rehabilitation, 2005
BMC pediatrics, 2018
Third World Approaches to International Law Review, 2021
2011
Babak Feyzullayev, 2021
Journal of the International AIDS Society, 2014
Interactive Learning Environments, 2019
Rivisita di Diritto dei Media no. 3, 2023
Science of The Total Environment, 2020
Communications in Mathematics and Applications, 2014
International Journal of Molecular Sciences, 2020