THE ROLE OF CLEARING- BASED SHEEP-FARMING ECONOMY IN CREATING A TOURIST PRODUCT – CURRENT SITUATION AND PERSPECTIVES OF DEVELOPMENT IN THE CONTEXT OF PROTECTION OF CARPATHIAN LANDSCAPES, 2024
This article discusses the underestimated potential of the clearing-based sheep-farming economy i... more This article discusses the underestimated potential of the clearing-based sheep-farming economy in the flysch area of the Polish and Ukrainian Carpathians for creating a regional tourist product of sightseeing and ethnic nature. The reviving shacking shepherding in Poland and Ukraine is a great tourist attraction for those visiting the Carpathians, leading to the protection of both mountain meadows constituting European landscape heritage and the material cultural- economic heritage of Vlachian origins. The motivations and expectations of the tourists visiting the mountain ranges of the Carpathians are not limited to mere admiration of the shepherding landscape, which in the medium-height and low mountain ranges displays the mosaic pattern of forests and meadows. Clearings in the forests with small numbers of grazing sheep or cows form a clearing-based sheep-farming landscape rooted in Vlachian shepherding, constituting animportant element of the natural and cultural heritage of the Carpathians. This article shows the structure and function of the clearing-based sheep-farming and its impact on the value of the natural and cultural landscape of the Polish and Ukrainian Outer Carpathians, which may become the basis for creating a clearing-based sheep-farming tourist product complementing the existing thematic shepherding trails, such as the Trail of the Vlachian Culture. The authors refer to the organisations promoting the creation of the shepherding tourist attraction and emphasise the fact that the added value offered by clearing- based sheep-farming economy – a dominating feature of the Carpathian landscape – is still being underestimated. Shacking sheep-farming and village-based sheep-farming may become a novelty in mountain tourism, which – with a considerable contribution of the ethnic component in the shepherding and sheep-farming heritage – may become a contemporary trend in cultural tourism in the whole range of the Carpathians and an example of preservation of the origins of the highlanders’ culture rooted in the Vlachian shepherding heritage
Agricultural legacy shapes plant diversity patterns in mountain grasslands of Maramureș and Bukovina: A cross-border perspective (Ukraine, Romania), 2024
We investigated farming practices and grassland plant diversity patterns in the historical region... more We investigated farming practices and grassland plant diversity patterns in the historical regions of Maramureș and Bukovina, located in the central Eastern Carpathians of Romania and Ukraine. We explored the influence of social and historical factors on recent grassland plant diversity, including changes and modifications in land use and grassland management practices. We used stratified random sampling to select 48 grassland parcels in eight villages on the Ukrainian-Romanian borderlands. We identified the factors that affect the composition and diversity of grassland vascular plants and bryophytes at multiple spatial scales and compared the frequency and timing of historical and recent grassland management practices to distinguish between preserved and modified agricultural traditions. In most of the grassland parcels studied (83% in Romania and 78% in Ukraine), traditional land use persisted. Local plant species richness was primarily influenced by management practices, outweighing the impact of topography and soil factors. Regular mowing at appropriate intensity increased the richness of vascular plants, while grazing promoted the richness of bryophyte species. Modifications to farming systems, observed in all studied villages, were mainly due to declining population and livestock numbers. Although the timing of spring and autumn grazing in hay meadows still adhered to tradition, mowing schedules shifted earlier, especially for the first cut of two-cut hay meadows. Traditional corralling, fertilization and hayseed application have become rare or discontinued in certain villages, while controlled burning has increased. Past use of mineral fertilizers in Ukrainian villages during the Soviet era influenced the recent diversity and composition of vascular plant species, favouring nutrient-demanding species. Social factors and agricultural policies indirectly affect biodiversity in seminatural grasslands, leaving a tangible footprint even in the most remote areas of the Carpathian Mountains. We provide basic recommendations to preserve the remarkable biodiversity of the region.
ECOSYSTEM APPROACH TO STUDY OF TRADITIONAL CULTURE (ON THE EXAMPLE OF REMOTE HOUSEHOLDS OF THE CARPATHIAN POPULATION), 2024
development of specific methodological principles, terminologies,
instrumentality, etc., obviousl... more development of specific methodological principles, terminologies, instrumentality, etc., obviously played a positive role in the development of science, when scientists asked questions: «What is this? Where is it common? How can it be used, or how can it be avoided or prevented?» In the future, due to the accumulation of practical and theoretical knowledge, the emergence of new challenges to society, appeared the need to understand the deep nature of phenomena, control over them, design and restoration of the environment, treatment of society and nature, scientific forecasting, etc. This led to the realization of the falsity of any determinism, requiring the use of data from different sciences, the creation of common scientific approaches and interdisciplinary approaches. One of such relevant approaches is the ecosystem approach, which is developing within the science of ecology, as well as at the junction of this science and many others, in particular socio-cultural anthropology. However, an obstacle to the effective application of the ecosystem approach is the misunderstanding of terms, inconsistency of methodology, which arise between representatives of different sciences. All this reduces the effectiveness and practical significance of the ecosystem approach, sometimes leads to wrong conclusions, and most importantly, it does not allow the use of research results by representatives of other sciences.
The article discusses the works of V. Kubiyovych, dealing with shepherd’s culture of the Slavic p... more The article discusses the works of V. Kubiyovych, dealing with shepherd’s culture of the Slavic population of the Carpathian Mountains. Analysed are the scholar’s: scientific school, views, principles, methodology, set of tools, factual selected material, and research results. For comparison submitted is the analysis of main works of his teachers, colleagues, and subsequent researchers of Carpathian pasturing. The author also clarifies the significance of V. Kubiyovych’s achievements for modern Carpathian studies and the measure of usage of his scientific heritage by both representatives of neighbouring countries and Ukrainian researchers
The relevance of the article is due to the fact that it is actually
impossible to investigate tra... more The relevance of the article is due to the fact that it is actually impossible to investigate traditional nature management using the methods of the narrowly specialized disciplines. Integration allows solving a large number of scientific questions, most of the «mysteries» of the socio-humanitarian sphere are explained by the laws and rules discovered in the natural and basic sciences. The mapped results of socio-cultural anthropology studies in the study of nature use can serve as an argument for one or another concept, scheme of geologists, geomorphologists, physical geographers, geobotanists, etc. Interdisciplinary projects with the participation of scientists from various scientific fields are very fruitful, however, even there representatives of the social and humanitarian sphere should first integrate their research to improve the constructive work of the projects. The completion of the integration approach in exploration of nature management of mountainous areas is the study of cultural and natural landscapes. One of the most important are pastoral landscapes (polonyna and glades), which arose or radically changed and expanded during the colonization of the territory and its subsequent use. The disappearance of these niches will fundamentally change the external appearance of the Carpathians, their attractiveness, natural and humanitarian potential, biodiversity; and therefore, the study of cultural-natural landscapes, the assessment of their «health», the proposal for «treatment» or restoration are of paramount importance both at the regional and the world level. Scientific integration occurs in three ways: a) penetration of research methods and terminology from one discipline to others; b) development of a common approach and methodology in studying and processing material; c) creation of interdisciplinary sciences. The author shares his scientific experience in implementing all three ways of integration. The subject of the article are the methods of integration of natural science and socio-humanitarian branches of science, and the object is the research of the natural science and sociohumanitarian branches of science of the traditional nature use of mountain areas. The purpose of the article: to find out the level and possibilities of integration of natural science and socio-humanitarian fields in the study of traditional nature management of mountain areas on the example of own research.
Aims: Once widely used across Europe, grazing of hay meadows is now a rare agricultural practice ... more Aims: Once widely used across Europe, grazing of hay meadows is now a rare agricultural practice that is mainly applied in rural regions with maintained traditional agriculture. In this review, we examine the knowledge on grazing hay meadows in the Carpathian Mountains, including its historical distribution, implementation and timing, potential impacts on grassland productivity and biodiversity, and implications for grassland conservation and restoration. Location: The Carpathian Mountains (43.8-50.1°N, 16.9-27.1°E). Methods: We conducted a literature review including biological, ecological, agricultural, ethnological, and historical sources.
Protecting the Identity of Sheep-Farming Landscapes in the Outer Carpathians: A Typology, Delimitation, and Interpretation
The article sets out to identify, delimit, and
interpret the sheep-farming landscapes of Wallachi... more The article sets out to identify, delimit, and interpret the sheep-farming landscapes of Wallachian origin that lie within the area of medium and low mountain ranges of the Outer Carpathians and that share a uniform geological and morphological structure (the Flysch Car- pathians). The subjects of the research are the mid-forest clearings and the farm buildings erected on them, which form a specific type of landscape on which sheep farming has identifiable impacts. The article is an attempt to elab- orate a typology of sheep farming and the mixed pastoral/ agricultural, sheltering and sheep-farming (Polish: pola- niarskie) landscapes of the subecumene zone based on the structure and function of the economic activity on those landscapes. Sheep-farming landscapes are those shaped by the pastoral-agricultural economy in the mountain regions of the Carpathians. The study responds to the need to interpret areas and forms of sheep farming with the aim of protecting not only the unique heritage of the Wallachian shepherds’ lifestyle and culture but also the landscapes resulting from the European Landscape Convention (October 20, 2000). These landscapes are disappearing rapidly due to the unprofitability of rearing livestock, and they are becoming relics and being ab- sorbed through natural forest succession. Preserving the practices and unique history and culture of Carpathian sheep-farming landscapes, including those in the Outer Carpathians, will allow for the protection of not only the landscapes’ identity but also the heritage of the Wallachian highlanders and their biodiverse high alpine meadows. In line with innovative ethnographic research meth- ods, the study’s first stage consisted of taking stock of sheep-farming areas by combining cartographic materials supported by remote sensing with source materials col- lected through interviews with living witnesses of sheep- farming practices. Sheep-farming landscapes within the Outer Carpathians have a complex historical and cultural structure strongly linked to its current socioeconomic situation. Yet, the sheep-farming landscape of this moun- tain region has yet to be defined architecturally and physiognomically as a type of rural agricultural landscape. With the aim of promoting the preservation of the region’s sheep-farming landscapes, the article presents its com- plex structure and function, along with the conditions needed to maintain it. The abandonment of mid-forest clearings would have implications beyond sheep-farming landscapes: it would also result in a lack of viewing op- portunities within the mountain landscape, resulting in a loss of beauty and visual value that would impact the status of the Carpathians as a priority landscape
Резюме Дослідження показали, що природні ресурси, а також стратегія природокористування й розселе... more Резюме Дослідження показали, що природні ресурси, а також стратегія природокористування й розселення створюють передумови для функціонування полянської господарки та полянської культури в цілому. Водночас саме полянська господарка, а також різні будівлі, створюють специфічний культурно-природний ландшафт. Традиційне господарство-єдина умова гомеостазу полянського ландшафту. Суттєві зміни полянської господарки призводять до трансформації цілого культурно-природного комплексу: порушення гідрологічного режиму ґрунтів, ерозійних процесів, витіснення малопродуктивним травостоєм, кущами й деревами лук із багатовидовим складом. На початку XXI ст. відбуваються різновекторні процеси: а) полянські ландшафти зникають, заростаючи лісом; б) поляни із цілорічним, водночас сезонним перебуванням домашних тварин та людей, перетворюються на: 1) літнаркові філіали чи сінокоси; 2) вікендові оселі; 3) постійні оселі (ойкумену) чи другу резиденцію
ҐЕНЕЗА, ТИПОЛОГІЯ ТА ПОШИРЕННЯ ЗРУБНИХ СІННИКІВ У ЗАХІДНИХ КАРПАТАХ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XX ст., 2021
As can be seen from the material, haylofts were not a specialty
of the Carpathians, they occurred... more As can be seen from the material, haylofts were not a specialty of the Carpathians, they occurred in many mountainous, foothill, hilly and swampy regions of Central Europe, as well as in the area of mixed forests and taiga of northern and northeastern Europe (Russia, Sweden, and Finland). In the study region, they were located mainly in the Inner Sub-Province of the Western Carpathians (most of Slovakia), locally in the Inner Sub-Province of the Eastern Carpathians (Romania). The analysis allowed the selection of different morpho-functional types of haylofts, to reveal their genesis and distribution. The main types were: a) haylofts — «kolibky» (huts), b) haylofts — «stodolky» (barns). The kolibky (huts) were built on the basis of a vatag’s hut (cheesemaker’s huts on a dairy farm), stodolky (barns) — on the basis of barns, where sheaves were stored and threshed, and on the basis of a fenced haystack (slc. «plevinets»). In the Carpathians there were also haylofts, which arose on the basis of primitive stables. Thus in the 20th century in different regions of the Carpathians there was both the transformation of the stable into a hayloft and the evolution of the hayloft into a seasonal stable; respectively, there was a transformation of meadows into glades or glades into meadows. The article highlights the features of mountain haylofts, accented markers of the Carpathian region. Carpathian features are: 1) a large percentage of haylofts of the «kolibka» (hut) type; 2) not building walls of stone, roof without rafters; 3) the spread, even in the same areas, of several types; 4) a unique Carpathian phenomenon is the use of a hayloft as a temporary housing and production complex during the temporary transformation of the hayfield into a dairy farm.
/ Традиційне сезонного будівництво на Бойківщині не було предметом окремої розвідки, що актуалізу... more / Традиційне сезонного будівництво на Бойківщині не було предметом окремої розвідки, що актуалізує дослідження. Сезонне будівництво у Карпатах було поширене на сінокосах, пасовиськах, молочних фермах («салашах»), у лісорубів, сплавників, ґонтарів, примітивні колиби були й на віддалених полях. Окрему групу сезонної господарки складали землі комплексного використання-поляни. У статті автори ставлять перед собою мету: з'ясувати деякі особливості традиційного полянського будівництва на Бойківщині першої половини ХХ ст., виявити його місцеву специфіку, загальнорегіональні риси та їх походження. Об'єктом дослідження обрано традиційне полянське будівництво бойків, предметом-планування, будівельний матеріал, система опалення тощо. Методологічною основою статті є культурно-еко логічний, компаративний та крос-культурний аналізи. Робота написана на основі польового матеріалу авторів, зібраних у Сколівському р-ні Львівської області, Міжгірському р-ні Закарпатської обл. та Рожнятівського р-ну Івано-Франківської обл. упродовж 1998-2017 рр.
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
Artykuł jest próbą wyróżnienia – poprzez osobliwe budownictwo gospodarki polaniarskiej – nowych p... more Artykuł jest próbą wyróżnienia – poprzez osobliwe budownictwo gospodarki polaniarskiej – nowych podtypów krajobrazów pasterskich, jakimi są pastersko-rolne krajobrazy na obszarze niskich i średnich gór Karpat Zewnętrznych. Walory kulturowe obszaru z wołoską genezą klasyfikują go do szczególnie cennych krajobrazowo. To wyjątkowe wspólne dziedzictwo stało się przyczynkiem do podjęcia polsko-ukraińskich badań nad strukturą oraz funkcją górskiej gospodarki w ujęciu etnogeograficznym. Celem działań jest ochrona zanikającego, archaicznego dziedzictwa pasterzy wołoskich nazywanych „Ojcami Europy”.
During the analysis of archival sources revealed that the features of economic development of Boy... more During the analysis of archival sources revealed that the features of economic development of Boykivshchyna territory during cold climatic cycle (the end of ХVIII century) were determined with many factors, first of all - availability of resources of natural-territorial complexes. It was found that each NTC distinguished not only with natural characteristics, but also with the structure of land, it size, shape and location, within the natural sub-district in different localities and river valleys were shown the little differences, except of some landscapes which obviously require further analysis of it homogeneity. Key words: zahuminky, tsaryny, lazy, NTC, landscape, Boykivshchyna region.
Суспільна географія і картографія: наукова спадщина та сучасні українознавчі студії. Матеріали всеукраїнського наукового онлайн-семінару. Львів, 20 травня 2021
The article is the first attempt of ecological analysis of traditional construction o... more The article is the first attempt of ecological analysis of traditional construction on Carpathian dairy
farms-huts. In particular, the author applies the terminology, rules and laws of environmental science,
compares the hovel construction of different regions and different types. He observes that, unlike similar huts
located on mountain meadows, wickiup cottages have less cross-sectional area but higher walls and a roof,
that’s illustrated with Allen's rule. The author has determined that the features of traditional construction in dairy farms depend on
natural and territorial regionalization, details of colonization and system of resettlement and location of
lands. The author comes to the conclusion, that the presence of broad meridional valleys, large intermontane
basins alternating with mountainous masses, contributed to the comparatively greater role of pre-mountain
and German agricultural colonization in the Western Carpathians; this, in its turn, predetermined compact
rural building, remoteness and, at the same time, compactness of mountain plowed fields; as a consequence,
single-chamber framework huts (later - carcass huts) was settled on field farms. In the Eastern Carpathians, as well as in those regions of the Western Carpathians, where, due to the peculiarities of natural conditions ,
physical and geographical circumstances, the Vlachos colonization (or, Kopanitse colonization, that based on
the previous) dominated. The settlement system contributed to the spraying of lands; from the second half of
the 19th century, there was a simplification or disappearance of the vatags' huts due to the transfer of the
production center to the oikumene or the temporary removal of the function of the vatag huts to the guard
huts. Comparison of design features of Carpathian huts with seasonal buildings of the Balkan-Danube
region, forest regions of Ukraine, Poland, etc., allows distinguishing elements that were brought during
Vlachos, pre-mountain or German colonization, as well as those, which could have appeared autonomously
during the cultural adaptation to local conditions. In particular, the Vlachos elements should be considered a
framework vatag hut with an entrance to the fronton wall, a single-humped hut on the plots with a visor and
side walls. The pre-mountain elements are guard huts based on two rectangular triangles and «budas» with a saddle roof on the basis of four sticks or trees; the origin of most of the constructive variants and techniques is difficult to discover, since they were distributed on a large area of the Eurasian forest zone.
Суспільна географія і картографія: наукова спадщина та сучасні українознавчі студії. Матеріали всеукраїнського наукового онлайн-семінару. Львів, 20 травня 2021, 2021
This work is a continuation of the author's number of articles, which combine ecological, cultura... more This work is a continuation of the author's number of articles, which combine ecological, cultural and anthropogeographical methodologies. Basing on literary, archival and field sources, the Low Tatra region is analyzed, where farming has been extremely developed in the past. The analysis showed that farming in the region was represented by several options, due to complex geology, as well as its mediated with cultural factors, including resettlement and nature management strategies. The analysis allowed distinguishingfour strategies: wide-hollow, narrow-hollow, wide-valley, narrow-valley; each of them differed in the features of grazing, as well as traditional construction.
Стаття розкриває роль природи у формуванні трьох етнографічних груп українців Карпат: Лемків, Бой... more Стаття розкриває роль природи у формуванні трьох етнографічних груп українців Карпат: Лемків, Бойків та Гуцулів, а також особливості природно-культурних ландшафтів, які створені фізико-географічними та соціокультурним чинниками. Стаття дозволяє зрозуміти природу етнографічних груп, їх ґенезу та границі
ГУЖОВЕ ТРАНСПОРТУВАННЯ СІНА У КАРПАТАХ (КІН. XIX - ПОЧ. XXI , 2021
стаття-доповідь до Збірника матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції до 75-річчя ві... more стаття-доповідь до Збірника матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції до 75-річчя від народження відомого науковця, дослідника, краєзнавця, етнографа, громадського, культурного і політичного діяча, професора Георгія Костянтиновича Кожелянка. 11 червня 2021 р. Чернівці
The article is an attempt to use the method of landmark and determinants in research on the typol... more The article is an attempt to use the method of landmark and determinants in research on the typology of pastoral and agricultural landscapes in the area of the Beskids range the Western Carpathians. The paper analyzes the structure and form of economic activities in the mid-forest clearing, allowing to define mountain landscapes. The Beskids landscape due to the varied morphology, terrain cover and the Vlachs cultural element is considered to be particularly valuable in terms of landscape. The definition of the natural and cultural aspects of the Beskids landscapes made it possible to separate, in the type of rural landscapes-the pastoral subtype, the pastoral and agricultural landscape called as the agro-shepherd.
Збірник доповідей III Міжнародної науково-практичної конференції у Музеї народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького, 25-26 вересня 2019 року, 2019
ПОРІВНЯННЯ ТРАДИЦІЙНОГО БУДІВНИЦТВА НА СКОТАРСЬКИХ СТОЇЩАХ ВЕРХІВ'Я РІЧОК ТИСИ (ГУЦУЛИ) ТА РЕВУЦІ... more ПОРІВНЯННЯ ТРАДИЦІЙНОГО БУДІВНИЦТВА НА СКОТАРСЬКИХ СТОЇЩАХ ВЕРХІВ'Я РІЧОК ТИСИ (ГУЦУЛИ) ТА РЕВУЦІ (СЛОВАКИ Й ГУРАЛІ). Сезонне будівництво -одна з найбільш важливих царин традиційної культури населення Карпат, чинник, якій створює неповторні риси ландшафту. Одним з різновидів сезонного будівництва є будівництво на колективних пасовиськах корів. Автор проаналізував два ареали поширення цього типу, а саме верхів'я річки Ревуці (гори Велика Фатра і Низькі Татри) та межиріччя Тиси й Шопурки (гірський масив Свидовець). Аналіз дозволив виокремити риси, які вирізняють даний тип будівництва від інших типів сезонного будівництва, риси притаманні різним дослідженим регіонам; зробив висновки, що будівництво на колективних пасовиськах корів, очевидно, є дегенеративним еволюційним шляхом будівництва на молочних фермах (на салашах) або будівництва на полянах. ключові слова: сезонне будівництво, скотарські стоїща, північні Карпати, стайня, колиба. Згідно із прийнятою нами класифікацією сезонна скотарська господарка у Карпатах представлена: молочними фермами (салаші) 1 , господаркою на сінокосах, пасовищною господаркою та господаркою на полянах (полянська г.). Сезонний випас на пасовиськах поділяється на: а) випас молочної великої рогатої худоби й телят; б) волів та ялової худоби. Крім того сезонний випас може носити індивідуальний або колективний (мало-чередний і велико-чередний) характер [1, с. 1350 -1361].
Вісник Львівського університету: серія географічна, 2013
УДК 91:930.85 ПРОСТОРОВО-ГОСПОДАРСЬКА СПЕЦИФІКА ЛАНДШАФТІВ БОЙКІВЩИНИ (КІНЕЦЬ XVIII ст.) Ігор Бой... more УДК 91:930.85 ПРОСТОРОВО-ГОСПОДАРСЬКА СПЕЦИФІКА ЛАНДШАФТІВ БОЙКІВЩИНИ (КІНЕЦЬ XVIII ст.) Ігор Бойко Інститут народознавства НАН України, просп. Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна У ході аналізу архівних джерел виявлено, що особливості господарського освоєння території Бойківщини під час холодного кліматичного циклу (наприкінці ХVIII ст.) були детерміновані багатьма чинниками, насамперед ресурсозабезпеченістю природно-територіальних комплексів. З'ясовано, що кожен ПТК вирізнявся не лише природними характеристиками, а й структурою земельних угідь, їхніми розмірами, формою та розташуванням; у межах природного підрайону в різних населених пунктах та річкових долинах відмінності практично не виявлялися, за винятком деяких ландшафтів, які, очевидно, потребують подальшого аналізу щодо їхньої гомогенності. Ключові слова: загумення, царини, лази, ПТК, ландшафт, Бойківщина. У досліджуваний період на Бойківщині, як і скрізь в Україні, панівною формою землеволодіння була подвірна, поряд з нею існувала спільна громадська власність, до якої належали сіножаті, пасовища, ліси. Переважно вони були на периферії села у важкодоступних місцях, на малородючих ґрунтах, тому доцільно зачисляти їх, на відміну від забудованої частини, не до ойкумени, а до субойкумени. Громадські угіддя не були сталими, до них могли додавати й нерентабельні землі з приватної власності (такі землі в більшості були еродовані). Так само з громадського фонду з пущих земель, за рішенням громади, могли наділяти й найбідніших її членів. Переважно це були пасовиська, які внаслідок нечастого використання заростали кущами та деревами. Крім того, спільними (громадськими) вважали всі незагороджені сільськогосподарські землі селян від кінця польового сезону до початку наступного, а також і тимчасове чи постійне пасовисько. До індивідуальних господарств належали городи, поля, тимчасові поля-царини, а також угіддя, де застосовували вирубно-вогневу та вирубно-польову системи, індивідуальні сінокоси та пасовиська [1, c. 6-7]. Наша мета-на підставі аналізу архівних матеріалів із застосуванням інтердисцип-лінарних методів типологізувати просторово-господарське освоєння території кожного природно-територіального комплексу (ПТК) Бойківщини на рівні природний підра-йон-природний район. Вивченість теми зумовлює новизну й актуальність нашої статті, оскільки ми не виявили дописів у цьому напрямі, окрім поодиноких статей, присвячених окремим селам (М. Зубрицький, В. Кобільник). Різні природно-територіальні одиниці мали не лише відмінне співвідношення угідь, а й специфіку структури угідь, їхню форму, розміри, розташування, що ілюструє аналіз Йосифінської метрики. Наприкінці XVIII ст. для Турківського природного району (у басейнах Дністра, Ріки, Яблуньки) був характерний поділ землеробських угідь на загумінки (загумення,
THE ROLE OF CLEARING- BASED SHEEP-FARMING ECONOMY IN CREATING A TOURIST PRODUCT – CURRENT SITUATION AND PERSPECTIVES OF DEVELOPMENT IN THE CONTEXT OF PROTECTION OF CARPATHIAN LANDSCAPES, 2024
This article discusses the underestimated potential of the clearing-based sheep-farming economy i... more This article discusses the underestimated potential of the clearing-based sheep-farming economy in the flysch area of the Polish and Ukrainian Carpathians for creating a regional tourist product of sightseeing and ethnic nature. The reviving shacking shepherding in Poland and Ukraine is a great tourist attraction for those visiting the Carpathians, leading to the protection of both mountain meadows constituting European landscape heritage and the material cultural- economic heritage of Vlachian origins. The motivations and expectations of the tourists visiting the mountain ranges of the Carpathians are not limited to mere admiration of the shepherding landscape, which in the medium-height and low mountain ranges displays the mosaic pattern of forests and meadows. Clearings in the forests with small numbers of grazing sheep or cows form a clearing-based sheep-farming landscape rooted in Vlachian shepherding, constituting animportant element of the natural and cultural heritage of the Carpathians. This article shows the structure and function of the clearing-based sheep-farming and its impact on the value of the natural and cultural landscape of the Polish and Ukrainian Outer Carpathians, which may become the basis for creating a clearing-based sheep-farming tourist product complementing the existing thematic shepherding trails, such as the Trail of the Vlachian Culture. The authors refer to the organisations promoting the creation of the shepherding tourist attraction and emphasise the fact that the added value offered by clearing- based sheep-farming economy – a dominating feature of the Carpathian landscape – is still being underestimated. Shacking sheep-farming and village-based sheep-farming may become a novelty in mountain tourism, which – with a considerable contribution of the ethnic component in the shepherding and sheep-farming heritage – may become a contemporary trend in cultural tourism in the whole range of the Carpathians and an example of preservation of the origins of the highlanders’ culture rooted in the Vlachian shepherding heritage
Agricultural legacy shapes plant diversity patterns in mountain grasslands of Maramureș and Bukovina: A cross-border perspective (Ukraine, Romania), 2024
We investigated farming practices and grassland plant diversity patterns in the historical region... more We investigated farming practices and grassland plant diversity patterns in the historical regions of Maramureș and Bukovina, located in the central Eastern Carpathians of Romania and Ukraine. We explored the influence of social and historical factors on recent grassland plant diversity, including changes and modifications in land use and grassland management practices. We used stratified random sampling to select 48 grassland parcels in eight villages on the Ukrainian-Romanian borderlands. We identified the factors that affect the composition and diversity of grassland vascular plants and bryophytes at multiple spatial scales and compared the frequency and timing of historical and recent grassland management practices to distinguish between preserved and modified agricultural traditions. In most of the grassland parcels studied (83% in Romania and 78% in Ukraine), traditional land use persisted. Local plant species richness was primarily influenced by management practices, outweighing the impact of topography and soil factors. Regular mowing at appropriate intensity increased the richness of vascular plants, while grazing promoted the richness of bryophyte species. Modifications to farming systems, observed in all studied villages, were mainly due to declining population and livestock numbers. Although the timing of spring and autumn grazing in hay meadows still adhered to tradition, mowing schedules shifted earlier, especially for the first cut of two-cut hay meadows. Traditional corralling, fertilization and hayseed application have become rare or discontinued in certain villages, while controlled burning has increased. Past use of mineral fertilizers in Ukrainian villages during the Soviet era influenced the recent diversity and composition of vascular plant species, favouring nutrient-demanding species. Social factors and agricultural policies indirectly affect biodiversity in seminatural grasslands, leaving a tangible footprint even in the most remote areas of the Carpathian Mountains. We provide basic recommendations to preserve the remarkable biodiversity of the region.
ECOSYSTEM APPROACH TO STUDY OF TRADITIONAL CULTURE (ON THE EXAMPLE OF REMOTE HOUSEHOLDS OF THE CARPATHIAN POPULATION), 2024
development of specific methodological principles, terminologies,
instrumentality, etc., obviousl... more development of specific methodological principles, terminologies, instrumentality, etc., obviously played a positive role in the development of science, when scientists asked questions: «What is this? Where is it common? How can it be used, or how can it be avoided or prevented?» In the future, due to the accumulation of practical and theoretical knowledge, the emergence of new challenges to society, appeared the need to understand the deep nature of phenomena, control over them, design and restoration of the environment, treatment of society and nature, scientific forecasting, etc. This led to the realization of the falsity of any determinism, requiring the use of data from different sciences, the creation of common scientific approaches and interdisciplinary approaches. One of such relevant approaches is the ecosystem approach, which is developing within the science of ecology, as well as at the junction of this science and many others, in particular socio-cultural anthropology. However, an obstacle to the effective application of the ecosystem approach is the misunderstanding of terms, inconsistency of methodology, which arise between representatives of different sciences. All this reduces the effectiveness and practical significance of the ecosystem approach, sometimes leads to wrong conclusions, and most importantly, it does not allow the use of research results by representatives of other sciences.
The article discusses the works of V. Kubiyovych, dealing with shepherd’s culture of the Slavic p... more The article discusses the works of V. Kubiyovych, dealing with shepherd’s culture of the Slavic population of the Carpathian Mountains. Analysed are the scholar’s: scientific school, views, principles, methodology, set of tools, factual selected material, and research results. For comparison submitted is the analysis of main works of his teachers, colleagues, and subsequent researchers of Carpathian pasturing. The author also clarifies the significance of V. Kubiyovych’s achievements for modern Carpathian studies and the measure of usage of his scientific heritage by both representatives of neighbouring countries and Ukrainian researchers
The relevance of the article is due to the fact that it is actually
impossible to investigate tra... more The relevance of the article is due to the fact that it is actually impossible to investigate traditional nature management using the methods of the narrowly specialized disciplines. Integration allows solving a large number of scientific questions, most of the «mysteries» of the socio-humanitarian sphere are explained by the laws and rules discovered in the natural and basic sciences. The mapped results of socio-cultural anthropology studies in the study of nature use can serve as an argument for one or another concept, scheme of geologists, geomorphologists, physical geographers, geobotanists, etc. Interdisciplinary projects with the participation of scientists from various scientific fields are very fruitful, however, even there representatives of the social and humanitarian sphere should first integrate their research to improve the constructive work of the projects. The completion of the integration approach in exploration of nature management of mountainous areas is the study of cultural and natural landscapes. One of the most important are pastoral landscapes (polonyna and glades), which arose or radically changed and expanded during the colonization of the territory and its subsequent use. The disappearance of these niches will fundamentally change the external appearance of the Carpathians, their attractiveness, natural and humanitarian potential, biodiversity; and therefore, the study of cultural-natural landscapes, the assessment of their «health», the proposal for «treatment» or restoration are of paramount importance both at the regional and the world level. Scientific integration occurs in three ways: a) penetration of research methods and terminology from one discipline to others; b) development of a common approach and methodology in studying and processing material; c) creation of interdisciplinary sciences. The author shares his scientific experience in implementing all three ways of integration. The subject of the article are the methods of integration of natural science and socio-humanitarian branches of science, and the object is the research of the natural science and sociohumanitarian branches of science of the traditional nature use of mountain areas. The purpose of the article: to find out the level and possibilities of integration of natural science and socio-humanitarian fields in the study of traditional nature management of mountain areas on the example of own research.
Aims: Once widely used across Europe, grazing of hay meadows is now a rare agricultural practice ... more Aims: Once widely used across Europe, grazing of hay meadows is now a rare agricultural practice that is mainly applied in rural regions with maintained traditional agriculture. In this review, we examine the knowledge on grazing hay meadows in the Carpathian Mountains, including its historical distribution, implementation and timing, potential impacts on grassland productivity and biodiversity, and implications for grassland conservation and restoration. Location: The Carpathian Mountains (43.8-50.1°N, 16.9-27.1°E). Methods: We conducted a literature review including biological, ecological, agricultural, ethnological, and historical sources.
Protecting the Identity of Sheep-Farming Landscapes in the Outer Carpathians: A Typology, Delimitation, and Interpretation
The article sets out to identify, delimit, and
interpret the sheep-farming landscapes of Wallachi... more The article sets out to identify, delimit, and interpret the sheep-farming landscapes of Wallachian origin that lie within the area of medium and low mountain ranges of the Outer Carpathians and that share a uniform geological and morphological structure (the Flysch Car- pathians). The subjects of the research are the mid-forest clearings and the farm buildings erected on them, which form a specific type of landscape on which sheep farming has identifiable impacts. The article is an attempt to elab- orate a typology of sheep farming and the mixed pastoral/ agricultural, sheltering and sheep-farming (Polish: pola- niarskie) landscapes of the subecumene zone based on the structure and function of the economic activity on those landscapes. Sheep-farming landscapes are those shaped by the pastoral-agricultural economy in the mountain regions of the Carpathians. The study responds to the need to interpret areas and forms of sheep farming with the aim of protecting not only the unique heritage of the Wallachian shepherds’ lifestyle and culture but also the landscapes resulting from the European Landscape Convention (October 20, 2000). These landscapes are disappearing rapidly due to the unprofitability of rearing livestock, and they are becoming relics and being ab- sorbed through natural forest succession. Preserving the practices and unique history and culture of Carpathian sheep-farming landscapes, including those in the Outer Carpathians, will allow for the protection of not only the landscapes’ identity but also the heritage of the Wallachian highlanders and their biodiverse high alpine meadows. In line with innovative ethnographic research meth- ods, the study’s first stage consisted of taking stock of sheep-farming areas by combining cartographic materials supported by remote sensing with source materials col- lected through interviews with living witnesses of sheep- farming practices. Sheep-farming landscapes within the Outer Carpathians have a complex historical and cultural structure strongly linked to its current socioeconomic situation. Yet, the sheep-farming landscape of this moun- tain region has yet to be defined architecturally and physiognomically as a type of rural agricultural landscape. With the aim of promoting the preservation of the region’s sheep-farming landscapes, the article presents its com- plex structure and function, along with the conditions needed to maintain it. The abandonment of mid-forest clearings would have implications beyond sheep-farming landscapes: it would also result in a lack of viewing op- portunities within the mountain landscape, resulting in a loss of beauty and visual value that would impact the status of the Carpathians as a priority landscape
Резюме Дослідження показали, що природні ресурси, а також стратегія природокористування й розселе... more Резюме Дослідження показали, що природні ресурси, а також стратегія природокористування й розселення створюють передумови для функціонування полянської господарки та полянської культури в цілому. Водночас саме полянська господарка, а також різні будівлі, створюють специфічний культурно-природний ландшафт. Традиційне господарство-єдина умова гомеостазу полянського ландшафту. Суттєві зміни полянської господарки призводять до трансформації цілого культурно-природного комплексу: порушення гідрологічного режиму ґрунтів, ерозійних процесів, витіснення малопродуктивним травостоєм, кущами й деревами лук із багатовидовим складом. На початку XXI ст. відбуваються різновекторні процеси: а) полянські ландшафти зникають, заростаючи лісом; б) поляни із цілорічним, водночас сезонним перебуванням домашних тварин та людей, перетворюються на: 1) літнаркові філіали чи сінокоси; 2) вікендові оселі; 3) постійні оселі (ойкумену) чи другу резиденцію
ҐЕНЕЗА, ТИПОЛОГІЯ ТА ПОШИРЕННЯ ЗРУБНИХ СІННИКІВ У ЗАХІДНИХ КАРПАТАХ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XX ст., 2021
As can be seen from the material, haylofts were not a specialty
of the Carpathians, they occurred... more As can be seen from the material, haylofts were not a specialty of the Carpathians, they occurred in many mountainous, foothill, hilly and swampy regions of Central Europe, as well as in the area of mixed forests and taiga of northern and northeastern Europe (Russia, Sweden, and Finland). In the study region, they were located mainly in the Inner Sub-Province of the Western Carpathians (most of Slovakia), locally in the Inner Sub-Province of the Eastern Carpathians (Romania). The analysis allowed the selection of different morpho-functional types of haylofts, to reveal their genesis and distribution. The main types were: a) haylofts — «kolibky» (huts), b) haylofts — «stodolky» (barns). The kolibky (huts) were built on the basis of a vatag’s hut (cheesemaker’s huts on a dairy farm), stodolky (barns) — on the basis of barns, where sheaves were stored and threshed, and on the basis of a fenced haystack (slc. «plevinets»). In the Carpathians there were also haylofts, which arose on the basis of primitive stables. Thus in the 20th century in different regions of the Carpathians there was both the transformation of the stable into a hayloft and the evolution of the hayloft into a seasonal stable; respectively, there was a transformation of meadows into glades or glades into meadows. The article highlights the features of mountain haylofts, accented markers of the Carpathian region. Carpathian features are: 1) a large percentage of haylofts of the «kolibka» (hut) type; 2) not building walls of stone, roof without rafters; 3) the spread, even in the same areas, of several types; 4) a unique Carpathian phenomenon is the use of a hayloft as a temporary housing and production complex during the temporary transformation of the hayfield into a dairy farm.
/ Традиційне сезонного будівництво на Бойківщині не було предметом окремої розвідки, що актуалізу... more / Традиційне сезонного будівництво на Бойківщині не було предметом окремої розвідки, що актуалізує дослідження. Сезонне будівництво у Карпатах було поширене на сінокосах, пасовиськах, молочних фермах («салашах»), у лісорубів, сплавників, ґонтарів, примітивні колиби були й на віддалених полях. Окрему групу сезонної господарки складали землі комплексного використання-поляни. У статті автори ставлять перед собою мету: з'ясувати деякі особливості традиційного полянського будівництва на Бойківщині першої половини ХХ ст., виявити його місцеву специфіку, загальнорегіональні риси та їх походження. Об'єктом дослідження обрано традиційне полянське будівництво бойків, предметом-планування, будівельний матеріал, система опалення тощо. Методологічною основою статті є культурно-еко логічний, компаративний та крос-культурний аналізи. Робота написана на основі польового матеріалу авторів, зібраних у Сколівському р-ні Львівської області, Міжгірському р-ні Закарпатської обл. та Рожнятівського р-ну Івано-Франківської обл. упродовж 1998-2017 рр.
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
Artykuł jest próbą wyróżnienia – poprzez osobliwe budownictwo gospodarki polaniarskiej – nowych p... more Artykuł jest próbą wyróżnienia – poprzez osobliwe budownictwo gospodarki polaniarskiej – nowych podtypów krajobrazów pasterskich, jakimi są pastersko-rolne krajobrazy na obszarze niskich i średnich gór Karpat Zewnętrznych. Walory kulturowe obszaru z wołoską genezą klasyfikują go do szczególnie cennych krajobrazowo. To wyjątkowe wspólne dziedzictwo stało się przyczynkiem do podjęcia polsko-ukraińskich badań nad strukturą oraz funkcją górskiej gospodarki w ujęciu etnogeograficznym. Celem działań jest ochrona zanikającego, archaicznego dziedzictwa pasterzy wołoskich nazywanych „Ojcami Europy”.
During the analysis of archival sources revealed that the features of economic development of Boy... more During the analysis of archival sources revealed that the features of economic development of Boykivshchyna territory during cold climatic cycle (the end of ХVIII century) were determined with many factors, first of all - availability of resources of natural-territorial complexes. It was found that each NTC distinguished not only with natural characteristics, but also with the structure of land, it size, shape and location, within the natural sub-district in different localities and river valleys were shown the little differences, except of some landscapes which obviously require further analysis of it homogeneity. Key words: zahuminky, tsaryny, lazy, NTC, landscape, Boykivshchyna region.
Суспільна географія і картографія: наукова спадщина та сучасні українознавчі студії. Матеріали всеукраїнського наукового онлайн-семінару. Львів, 20 травня 2021
The article is the first attempt of ecological analysis of traditional construction o... more The article is the first attempt of ecological analysis of traditional construction on Carpathian dairy
farms-huts. In particular, the author applies the terminology, rules and laws of environmental science,
compares the hovel construction of different regions and different types. He observes that, unlike similar huts
located on mountain meadows, wickiup cottages have less cross-sectional area but higher walls and a roof,
that’s illustrated with Allen's rule. The author has determined that the features of traditional construction in dairy farms depend on
natural and territorial regionalization, details of colonization and system of resettlement and location of
lands. The author comes to the conclusion, that the presence of broad meridional valleys, large intermontane
basins alternating with mountainous masses, contributed to the comparatively greater role of pre-mountain
and German agricultural colonization in the Western Carpathians; this, in its turn, predetermined compact
rural building, remoteness and, at the same time, compactness of mountain plowed fields; as a consequence,
single-chamber framework huts (later - carcass huts) was settled on field farms. In the Eastern Carpathians, as well as in those regions of the Western Carpathians, where, due to the peculiarities of natural conditions ,
physical and geographical circumstances, the Vlachos colonization (or, Kopanitse colonization, that based on
the previous) dominated. The settlement system contributed to the spraying of lands; from the second half of
the 19th century, there was a simplification or disappearance of the vatags' huts due to the transfer of the
production center to the oikumene or the temporary removal of the function of the vatag huts to the guard
huts. Comparison of design features of Carpathian huts with seasonal buildings of the Balkan-Danube
region, forest regions of Ukraine, Poland, etc., allows distinguishing elements that were brought during
Vlachos, pre-mountain or German colonization, as well as those, which could have appeared autonomously
during the cultural adaptation to local conditions. In particular, the Vlachos elements should be considered a
framework vatag hut with an entrance to the fronton wall, a single-humped hut on the plots with a visor and
side walls. The pre-mountain elements are guard huts based on two rectangular triangles and «budas» with a saddle roof on the basis of four sticks or trees; the origin of most of the constructive variants and techniques is difficult to discover, since they were distributed on a large area of the Eurasian forest zone.
Суспільна географія і картографія: наукова спадщина та сучасні українознавчі студії. Матеріали всеукраїнського наукового онлайн-семінару. Львів, 20 травня 2021, 2021
This work is a continuation of the author's number of articles, which combine ecological, cultura... more This work is a continuation of the author's number of articles, which combine ecological, cultural and anthropogeographical methodologies. Basing on literary, archival and field sources, the Low Tatra region is analyzed, where farming has been extremely developed in the past. The analysis showed that farming in the region was represented by several options, due to complex geology, as well as its mediated with cultural factors, including resettlement and nature management strategies. The analysis allowed distinguishingfour strategies: wide-hollow, narrow-hollow, wide-valley, narrow-valley; each of them differed in the features of grazing, as well as traditional construction.
Стаття розкриває роль природи у формуванні трьох етнографічних груп українців Карпат: Лемків, Бой... more Стаття розкриває роль природи у формуванні трьох етнографічних груп українців Карпат: Лемків, Бойків та Гуцулів, а також особливості природно-культурних ландшафтів, які створені фізико-географічними та соціокультурним чинниками. Стаття дозволяє зрозуміти природу етнографічних груп, їх ґенезу та границі
ГУЖОВЕ ТРАНСПОРТУВАННЯ СІНА У КАРПАТАХ (КІН. XIX - ПОЧ. XXI , 2021
стаття-доповідь до Збірника матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції до 75-річчя ві... more стаття-доповідь до Збірника матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції до 75-річчя від народження відомого науковця, дослідника, краєзнавця, етнографа, громадського, культурного і політичного діяча, професора Георгія Костянтиновича Кожелянка. 11 червня 2021 р. Чернівці
The article is an attempt to use the method of landmark and determinants in research on the typol... more The article is an attempt to use the method of landmark and determinants in research on the typology of pastoral and agricultural landscapes in the area of the Beskids range the Western Carpathians. The paper analyzes the structure and form of economic activities in the mid-forest clearing, allowing to define mountain landscapes. The Beskids landscape due to the varied morphology, terrain cover and the Vlachs cultural element is considered to be particularly valuable in terms of landscape. The definition of the natural and cultural aspects of the Beskids landscapes made it possible to separate, in the type of rural landscapes-the pastoral subtype, the pastoral and agricultural landscape called as the agro-shepherd.
Збірник доповідей III Міжнародної науково-практичної конференції у Музеї народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького, 25-26 вересня 2019 року, 2019
ПОРІВНЯННЯ ТРАДИЦІЙНОГО БУДІВНИЦТВА НА СКОТАРСЬКИХ СТОЇЩАХ ВЕРХІВ'Я РІЧОК ТИСИ (ГУЦУЛИ) ТА РЕВУЦІ... more ПОРІВНЯННЯ ТРАДИЦІЙНОГО БУДІВНИЦТВА НА СКОТАРСЬКИХ СТОЇЩАХ ВЕРХІВ'Я РІЧОК ТИСИ (ГУЦУЛИ) ТА РЕВУЦІ (СЛОВАКИ Й ГУРАЛІ). Сезонне будівництво -одна з найбільш важливих царин традиційної культури населення Карпат, чинник, якій створює неповторні риси ландшафту. Одним з різновидів сезонного будівництва є будівництво на колективних пасовиськах корів. Автор проаналізував два ареали поширення цього типу, а саме верхів'я річки Ревуці (гори Велика Фатра і Низькі Татри) та межиріччя Тиси й Шопурки (гірський масив Свидовець). Аналіз дозволив виокремити риси, які вирізняють даний тип будівництва від інших типів сезонного будівництва, риси притаманні різним дослідженим регіонам; зробив висновки, що будівництво на колективних пасовиськах корів, очевидно, є дегенеративним еволюційним шляхом будівництва на молочних фермах (на салашах) або будівництва на полянах. ключові слова: сезонне будівництво, скотарські стоїща, північні Карпати, стайня, колиба. Згідно із прийнятою нами класифікацією сезонна скотарська господарка у Карпатах представлена: молочними фермами (салаші) 1 , господаркою на сінокосах, пасовищною господаркою та господаркою на полянах (полянська г.). Сезонний випас на пасовиськах поділяється на: а) випас молочної великої рогатої худоби й телят; б) волів та ялової худоби. Крім того сезонний випас може носити індивідуальний або колективний (мало-чередний і велико-чередний) характер [1, с. 1350 -1361].
Вісник Львівського університету: серія географічна, 2013
УДК 91:930.85 ПРОСТОРОВО-ГОСПОДАРСЬКА СПЕЦИФІКА ЛАНДШАФТІВ БОЙКІВЩИНИ (КІНЕЦЬ XVIII ст.) Ігор Бой... more УДК 91:930.85 ПРОСТОРОВО-ГОСПОДАРСЬКА СПЕЦИФІКА ЛАНДШАФТІВ БОЙКІВЩИНИ (КІНЕЦЬ XVIII ст.) Ігор Бойко Інститут народознавства НАН України, просп. Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна У ході аналізу архівних джерел виявлено, що особливості господарського освоєння території Бойківщини під час холодного кліматичного циклу (наприкінці ХVIII ст.) були детерміновані багатьма чинниками, насамперед ресурсозабезпеченістю природно-територіальних комплексів. З'ясовано, що кожен ПТК вирізнявся не лише природними характеристиками, а й структурою земельних угідь, їхніми розмірами, формою та розташуванням; у межах природного підрайону в різних населених пунктах та річкових долинах відмінності практично не виявлялися, за винятком деяких ландшафтів, які, очевидно, потребують подальшого аналізу щодо їхньої гомогенності. Ключові слова: загумення, царини, лази, ПТК, ландшафт, Бойківщина. У досліджуваний період на Бойківщині, як і скрізь в Україні, панівною формою землеволодіння була подвірна, поряд з нею існувала спільна громадська власність, до якої належали сіножаті, пасовища, ліси. Переважно вони були на периферії села у важкодоступних місцях, на малородючих ґрунтах, тому доцільно зачисляти їх, на відміну від забудованої частини, не до ойкумени, а до субойкумени. Громадські угіддя не були сталими, до них могли додавати й нерентабельні землі з приватної власності (такі землі в більшості були еродовані). Так само з громадського фонду з пущих земель, за рішенням громади, могли наділяти й найбідніших її членів. Переважно це були пасовиська, які внаслідок нечастого використання заростали кущами та деревами. Крім того, спільними (громадськими) вважали всі незагороджені сільськогосподарські землі селян від кінця польового сезону до початку наступного, а також і тимчасове чи постійне пасовисько. До індивідуальних господарств належали городи, поля, тимчасові поля-царини, а також угіддя, де застосовували вирубно-вогневу та вирубно-польову системи, індивідуальні сінокоси та пасовиська [1, c. 6-7]. Наша мета-на підставі аналізу архівних матеріалів із застосуванням інтердисцип-лінарних методів типологізувати просторово-господарське освоєння території кожного природно-територіального комплексу (ПТК) Бойківщини на рівні природний підра-йон-природний район. Вивченість теми зумовлює новизну й актуальність нашої статті, оскільки ми не виявили дописів у цьому напрямі, окрім поодиноких статей, присвячених окремим селам (М. Зубрицький, В. Кобільник). Різні природно-територіальні одиниці мали не лише відмінне співвідношення угідь, а й специфіку структури угідь, їхню форму, розміри, розташування, що ілюструє аналіз Йосифінської метрики. Наприкінці XVIII ст. для Турківського природного району (у басейнах Дністра, Ріки, Яблуньки) був характерний поділ землеробських угідь на загумінки (загумення,
lecture: Meadow and forest biocenoses in the Northern Carpathians - as a resource for traditional... more lecture: Meadow and forest biocenoses in the Northern Carpathians - as a resource for traditional foraging
Розміщення садиби серед комплексу земельних угідь її форма та структура залежали, насамперед, від... more Розміщення садиби серед комплексу земельних угідь її форма та структура залежали, насамперед, від особливостей розселення та природокористування, а також специфіки самого природного ландшафту. У всіх варіантах сільської місцевості за виключенням схилово-долинного та схилового садиби розміщалися, як правило, біля ріки й дороги посередині земельного наділу (якщо ділянки розташовувалися на обох схилах), або скраю (при розташуванні землеробських угідь на одному схилі). Якщо садиба була відділена від сільського тракту до неї вів під'їзд. Як й повсюдно у Карпатах під будівлі старалися вибрати вирівнянні ділянки землі на підвищеному рельєфі, осторонь від виходу кореневих порід на поверхню, зсувів та наносів, поблизу джерел із питною водою, комунікацій та основного масиву с/г угідь. Старалися оминати пониженні форми мікрорельєфу (яри, стариці, урвища), адже під час дощів та сніготанення вони ставали тимчасовими водоймищами, а також брали активну участь в ерозійних процесах. Не будувалися у шийці меандри та протилежному від вигину ріки боці, які найбільш страждали від повеней та паводків. Обирали добре освітлені ділянки, захищені від північних та західних вітрів, або ставили на них господарські споруди, затуляючи житловий корпус, уникали заболочених місць й ґрунтів із високим положенням водоносного горизонту, території, що лежала поблизу проявів стихійних явищ (лавин, селів, обвалів, осипів, каменепадів, зсувів), тощо. В умовах малоземелля, яке на Бойківщині актуалізувалося, починаючи з кінця XIX ст., двір, зазвичай, вже старалися розміщати на складнішому рельєфі (на березі, убочі, в ямі, під скалою), залишаючи кращі землі для сільськогосподарських угідь, головно-ораниць. Виражений рельєф, вологий клімат і малоземелля сприяли тому, що садиба на Бойківщині у порівнянні із рівнинами мала компактнішу забудову, натомість відстань між садибами була у цілому більша. Характер розташування і угрупування житлових та господарських будівель становив одну з найважливіших особливостей двору. При цьому двору основна увага приділялася житлу. На Бойківщині, як й скрізь в Україні, хату орієнтували головним фасадом на південні румби (до сонця). У Західнокарпатській області (включаючи й Лемківщину) така орієнтація збереглася переважно у так званих лазових областях (в ґуралів, словацьких та моравських горян). Натомість у більшості регіонів даної області, де переважають міжгірні улоговини, долини меридіонального напрямку, й відповідно більша густота заселення, наприкінці XVIII-у першій половині XX ст. домінувала орієнтація житлових блоків відносно вулиці та шляхів сполучення. Таке саме положення здавна властиво селам, заснованим на німецькому праві, яких найбільше в улоговинних областях Внутрішньої субпровінції та на її границі із Флішовими Карпатами. Умови індивідуального господарства вимагали найзручнішого сполучення житла з господарськими будівлями. Ґазда був змушений перед своїми вікнами мати стайню, щоби зберегти худобу від злодія та хижого звіра, а, отже, ставив її обіч хати, не дбаючи про виведення гноївки, що, нерідко, погіршувало санітарно-гігієнічні та побутові умови. Безпосередньо до дворів примикали городи, що частіше розташовувалися за ними. Перед хатою, позаду або збоку неї влаштовували городець (закарп. керт)-невелика обгороджена присадибна ділянка (0,02-0,04 га.), де вирощували городні культури (часник, цибулю, червоний буряк, та ін.), обрядові й лікарські рослини, серед яких особливе значення мали: м'ята, любисток, барвінок. На відміну від рівнинних районів Галичини та України в цілому, а також рівнин, передгір'я та південного схилу Внутрішньої субпровінції північних Карпат, на Бойківщині, як й на Гуцульщині, Ґуральщині, північнословацьких та моравсько-волоських областях, через несприятливі ґрунтовокліматичні умови, сади не розводилися. Лише у широких поперечних долинах, що заходять у гори (ворота Карпат), а також у Береговому низькогір'ї були невеликі сади. Водночас повсюдно старалися коло хати чи навіть полянського двору посадити пару яблунь, сливок чи грушок. Тільки у 1930 рр. селяни пробували щепити на свої дички культурні сорти. Разом з тим садили або залишали не фруктові дерева (ясені, берези, липи, смереки, верби), які рідко зустрічалися у місцевому лісі й були потрібні для виготовлення саней, решіт та ін. 1. Дерева застосовували також для осушення 1 На відміну від рівнинних районів Галичини вони не обов'язково займали периферійне положення у садибі. пляцу 2 ; на них вішали та до них притуляли різні підставки для сушіння сіна, реманент, вориння, тички на квасолю, дрова. Перевага долинних типів сільської місцевості не сприяла розвиткові замкнутої забудови 3 , натомість суворі кліматичні умови спонукали до поширення зімкнутих дворів, які непритаманні були Подільському та Закарпатсько-рівнинному регіонам й водночас були поширенні у гірських та підгірських селах Словаччини, Польщі, Болгарії, Угорщини; у Нижній Німеччині, Альпах, Чехії. У бойків та ін. населення Карпат існувало кілька варіантів відкритих дворів зв'язаної забудови. Найпоширенішої була однорядна, відома у етнографічній літературі за назвою-довга хата (довга хижа) 4. Незважаючи на несприятливі протипожежні й санітарні умови, що мали місце при зімкнутій забудові, а також негативне відношення до неї влади, виражене у будівельному законодавстві, частка зімкнутих дворів зменшувалася поступово. Аж до 1940 рр. така забудова у позначених границях залишалася переважаючою. Зокрема, на початку XX ст. у с. Мшанець (Орово-Маґуро-Лімнянський підрайон ВДБ) з 181 номерів 143 були довгими хатами. Важливу роль у поширенні однорядної забудови на Бойківщині зіграли складні природно-кліматичні умови (часті опади, тривалі зими, низькі температури), брак покрівельного матеріалу та площі, зручність пересування та контролю за приміщеннями 5. Цим, як справедливо відзначив Р. Сілецький, у контексті функціонального значення довга хата подібна до гуцульської ґражди (зручність у господарстві, захист від несприятливих природно-кліматичних умов, хижих звірів і т. п.). Про одну з переваг довгих хат писав І. Франко у своїй роботі Етнографічна експедиція на Бойківщину: Господар дістає можливість, не переступаючи порога свого житла, зачиняти зсередини всі двері. Його ліси здавна належали польським панам і ще до середини XIX ст. були пристановищем для всяких грабіжників, і кожен господар повинен був на це зважати. Для нього було дуже важливим мати для дверей надійні замки, які нелегко було б відімкнути зовні. Кількість будівель та порядок їх розташування в однорядних зімкнутих дворах був різним. У бідняцьких і середняцьких господарствах часто спостерігалася редукція стодоли й комори за рахунок перекладання їхніх функцій на інші приміщення. Особливо це притаманно середньогірним районам, де землеробство відігравало відносно меншу роль у життєзабезпеченні. У низькогірних ландшафтах часто зникала не стодола, а стайня, тоді худобу взимку тримали у сінях, влітку просто неба у кошарі, втім на відміну від Підгір'я, де скотарство відігравало меншу роль, бойки, як й всі горяни, не тримали худобу у житловому приміщенні за виключенням новонароджених ягнят й телят взимку. У дворах заможних селян деякі господарські приміщення могли дублюватися залежно від спрямованості господарства. Неоднорідна ресурсозабезпеченість (а отже й специфіка господарства), географічне положення різних природних ландшафтів Бойківщини, а також особливості колонізації різних частин ареалу обумовили конструктивну варіативність довгих хат. За особливостями конструктивних рішень та плануванням автором виокремлюються наступні: 1) хата+станя, а між ними стодола, яка не має 2 Особливо, якщо через садибу йшов потік. 3 Замкнуті двори на Бойківщині відомі лише у с. Вишків (2 садиби). 4 Хижа пiд одним побоєм (закарпатська Верховина), хата пiд одним побоєм (Стрийсько-Сянська верховина), хата пiд одним криттям (Скибові Ґорґани), хата під єдним дахом, під єднов покрівлев (ВДБ). 5 Довгі хати (єднотрактові) були поширені також у ґуралів та моравсько-словацькому пограниччю у Масиві Яворник, природа яких теж відрізнялася суворістю. а) хата+боїще+стайня, кін. XIX ст., с. Мшанець, ВДБ, Львівський скансен, експозиція (фото автора, 2007); б) фрагмент довгої хати: сіни+хата+стайня+стодола+стаєнка, Славське, міжвоєнний період. 8 Тобто це приміщення називалося стодола, й в конструктивному плані воно повністю відповідала однодільній стодолі, що знаходиться в житловому чи в житлово-господарському блоці. 9 Третій тип зімкнутої забудови не потребував великої площі, адже здебільшого не мав стодоли та часто не мав й комори.
Як відомо, етнокультурний (етнографічний) регіон виокремлюється на основі традиційної культури. М... more Як відомо, етнокультурний (етнографічний) регіон виокремлюється на основі традиційної культури. Матрицею традиційної культури є система матеріального життєзабезпечення, одним з головних компонентів якої у карпатській гірській культурній області є скотарство. Головну роль у скотарстві бойків відігравала велика й мала рогата худоба 1 , менше: свині, кури, гуси; невелике значення мали інші домашні тварини (кролі, качки, цисарки). ВРХ було основною тягловою твариною на більшій частині ареалу, головним постачальником гною, молока, шкіри, м'яса, кості, подекуди й шерсті, а також джерелом готівки. Дрібна рогата худоба, особливо вівця, була найважливішим постачальником тваринного білка (головно молочних продуктів 2), лою; вовняний і хутряний одяг в умовах прохолодного вологого клімату, з відчутними температурними інверсіями, був необхідний навіть у літні місяці, а вівцематки з ягнятами так само, як й молодняк ВРХ, були основним джерелом грошей для виплати податків 3. Коні виконували тяглову функції, зрідка м'ясо коней використовували в їжу. Свині, як й птиця, були постачальником м'яса й жиру; з розвитком грошових відносин, усе більше перетворювалися на джерело готівки; шкіра свиней використовувалася у саморобному виробництві взуття 4. Етнографічні, фольклорні та статистичні данні свідчать про різницю у поголів'ї худоби на Бойківщині й у прилягаючих регіонах. Зокрема в одній підкарпатській коломийці співали про бойків: Ой є в бойка воли, воли, ой є у бойка вівці,ой є в бойка у ремені білі сороківці, підкреслюючи більш чисельне поголів'я даних видів худоби, а також їх товарний характер у порівнянні із Підгір'ям. Про різницю між гірськими та рівнинними районами Закарпаття свідчать люстрації та матеріали державних статистик. Зокрема у 1937 р. у рівнинних районах Закарпаття на 100 людей припадало 57 голів худоби без свиней (10 коней, 41 ВРХ, 7 ДРХ), у гірських та підгірських в цілому-51 (5 коней, 25 ВРХ, 21 ДРХ). Значно відрізнялося поголів'я та співвідношення різної худоби між Бойківщиною та Гуцульщиною, а також Бойківщиною та підгір'ям. Зокрема Табл. 1 ілюструє різні річкові басейни у межах Скибових Ґорґан. Очевидне є збільшення поголів'я всієї худоби, збільшення вагомої долі овець у напрямку з північного заходу на південний схід, а також зменшення поголів'я худоби та питомої ваги овець у долині Свічи, ойкумена якої займає розширену частину Крайового низькогір'я. Табл. 1 Поголів'я худоби в різних річкових долинах Скибових Ґорґан(1921 р.). Долини площа поверхні (кв. км) ВРХ (голів) овець (голів)
Один з традиційних та найбільш наочних методів дослідження територіальної диференціації різних яв... more Один з традиційних та найбільш наочних методів дослідження територіальної диференціації різних явищ є районування (регіоналізація), яке за визначенням географічної науки, представляє собою: особливий тип систематизації, який полягає у поділі території на рівнозначні або ієрархічно залежні територіальні одиниці з метою отримання нових знань про об'єкт дослідження 1. Питання регіоналізації (як природної, так й культурної) безпосередньо пов'язані із поняттями ландшафт та регіон. Як відомо термін ландшафт (landscaf) з'явився у старонімецькій мові у VIII ст. й означав одиницю простору та людність, яка його замешкує. У XVIII ст. ландшафт увійшов й до наукового словника, під ним розуміли: а) краєвид, який можна було спостерігати з певного місця; б) фрагмент поверхні землі з характерними рисами. Олександр фон Гумбольд (1769-1859) визначав ландшафт, як: цілісне відображення всебічного характеру місцевості. У працях відомого німецького геолога й географа Фердинанда фон Ріхтгофена (1833-1905) ландшафт, за словами І. Круглова, набув конкретного наукового змісту, ним починає позначатись чітко окреслена, відносно невелика територія, яка вивчається з точки зору взаємодій між неживою природою, біотою та людським населенням, що знаходяться в її межах 2. На засадах Рідгофена побудовані концепції багатьох класиків географії, зокрема А. Оппеля, І. Віммера, А. Геттнера, О. Шлютера, Л. Вайбеля, З. Паccажа, В. Налковского та їх учнів. Зокрема Вацлав Налковський (1851-1911) розумів ландшафт, як синтезу всіх культурних і природних явищ… 3 , а С. Новаковський, як територію на якій характер поверхні, клімату, рослинного покрову, світу тварин, людності і зрештою культури людини, об'єднуються в одну гармонійну цілість, яка типове повторюється в межах ландшафтної зони землі 4. А. Григор'єв зазначав, що усі частини географічного ландшафту (в тому числі і людина, що господарює), тісно та нерозривно пов'язані в єдине органічне ціле, яке необхідно досліджувати в його сукупності 5. Термін культурний ландшафт (Kultur landschaft) був введений в науковий обіг на початку XX ст. німецьким географом Отто Шлютером (1872-1959), який розумів к.л. як первинний (природний), змінений господарською діяльністю людини 6. Культурний ландшафт активно розроблявся представниками школи Зігфрида Пасажу, зокрема російським вченим Левом Берґом, який розділяв всі ландшафти на географічні й культурні. Під географічним ландшафтом Берґ розумів: область, в якій особливості рельєфу, клімату, рослинного покриву, тваринного світу, населення й, нарешті, культури людини зливаються в єдине гармонійне ціле. Культурними ландшафтами Л. Берґ вважав ті географічні ландшафти, в яких людина і твори його культури відіграють важливу роль 7. Питання взаємодії природного середовища й культури вивчав російський природознавець Василій Докучаєв (1846-1903). Він розглядав людину в якості важливого географічного чинника, включав у характеристику природно-історичних зон також суспільні явища. Ідеї вченого передає його відомий вислів: Коли би
Ізольованість території, віддаленість від міських центрів, різноманітність сировини, натуральне т... more Ізольованість території, віддаленість від міських центрів, різноманітність сировини, натуральне та напівнатуральне господарство сприяли тому, що як й у більшості гірських районів Карпат, до середини XX ст. одяг на Бойківщині виготовлявся переважно з матеріалу домашнього виробництва: лляного, конопляного полотна, вовняної тканини, сукна, шкіри, соломи, деревини, хутра. Фабричне вибілене полотно -побіл, з якого шили так звані картанові сорочки, увійшов до вжитку лише на початку XX ст. й тільки у середовищі заможної частини населення, до цього ж часу фабричні сукна й вовняні тканини, а також готові вироби тільки починали проникати. З кінця XIX ст. з'явилися ще шовкові різнобарвні (переважно жовті) хустки, а в 20-30-і рр. XX ст. хустки-шалі -шальові хустки. Здавна купованими були лише фетрові голомуцькі капелюхи (з Оломоуца).
Колонізація на волоському праві, як приклад впливу міграцій на традиційну народну культуру: на ма... more Колонізація на волоському праві, як приклад впливу міграцій на традиційну народну культуру: на матеріалі Закарпаття та Східної Словаччини.
доповідь на Міжнародної науково-практичної конференції "Дослідження, збереження, відтворення та п... more доповідь на Міжнародної науково-практичної конференції "Дослідження, збереження, відтворення та популяризація культурної спадщини", Ужгород, 26-27 червня 2015 р.
ЕКОЛОГО-АНТРОПОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ КОНCТРУКТИВНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ КОЛИБ НА ПОЛЬОВИХ МОЛОЧНИХ ФЕРМАХ-САЛА... more ЕКОЛОГО-АНТРОПОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ КОНCТРУКТИВНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ КОЛИБ НА ПОЛЬОВИХ МОЛОЧНИХ ФЕРМАХ-САЛАШАХ У ЗАХІДНИХ ТА УКРАЇНСЬКІЙ ЧАСТИНІ СХІДНИХ КАРПАТ. Стан вивченості проблеми. Господарка та матеріальна культура полонинського салашництва привертали увагу багатьох дослідників, починаючи із В. Шухевича [12] та Л. Савіцького [20] й закінчуючи сучасними етнографами та географами: М. Матійчуком [29], М. Лаврук [5], тощо. Водночас значно менше праць присвячено лучному та орному (польовому) салашництвам. Етнографічні відомості про будівництво на польових салашах в українській частині Східних Карпат містять праці М. Зубрицького [3], В. Кобільника [4], К. Мошинського [17], М. Тиводара [10], Р. Радовича [8]; Західнокарпатській частині присвячені роботи В. Кубійовича [15], Я. Штіки [23-25], Я. Подолака [18-19] та ін. Поза увагою вчених залишилися: специфічні для польового салашництва риси матеріальної культури, регіональні особливості, а також культурно-екологічний аналіз салашного будівництва.
доповідь на Другій міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми збереження і популяризаці... more доповідь на Другій міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми збереження і популяризації культурної спадщини: виклики та можливості” (Львів, Музей народної архітектури та побуту ім. Климентія Шептицького), 18.04.2018
Problemy metodologiczne i terminologiczne w badaniach nad kulturą Karpat (na przykładzie studiów ... more Problemy metodologiczne i terminologiczne w badaniach nad kulturą Karpat (na przykładzie studiów kulturno-ekologicznych).
Землеробство бойків та його історична динаміка, як відображення культурної адаптації до природног... more Землеробство бойків та його історична динаміка, як відображення культурної адаптації до природного ареалу. Ігор Бойко У статті аналізуються культурна адаптація до різних природнотериторіальних комплексів Бойківщини на прикладі традиційної землеробської культури (системи землеробства та асортимент найважливіших культурних рослин), розглядається історична динаміка цих аспектів. Автором визначаються маркери землеробської культури бойків й згідно з ними проводяться етноґрафічні межі Бойківщини та їх історична динаміка. Доводиться необхідність включення культурного компоненту у поняття: природно-територіальний комплекс, природний ландшафт. Ключові слова: бойки, культурна адаптація, природно-територіальний комплекс, системи землеробства, толоко-царинне двопілля. Вступ: Як зауважив відомий дослідник українського традиційного землеробства С. Павлюк: жодне з напрямків людської діяльності так не залежить від природно-географічних умов, як землеробство. Клімат, грунти, рельєф місцевості, рослинний покрив безпосередньо впливають на систему землеробства, вибір і розміщення сільськогосподарських культур, диференціацію землеробських знарядь праці, оптимальні агротехнічні строки тощо [1]. Мета статті: дослідити специфічні риси землеробської культури бойків, причини її неодноманітності в різних частинах ареалу, у синхронному та діахронному зрізі, роль природного чинника у культуроґенезі. Описанню та аналізу землеробської культури бойків було присвячено багато робіт, починаючи від піонера етноґрафічного вивчення Бойківщини та Підгір'я І. Любич-Червинського [2]. Серед сучасних публікацій (останньої чверті XX ст. -початку XXI) слід насамперед назвати праці Ю. Гошка [3], С. Павлюка [4], М. Мандибури [5], М. Тиводара [6], Є. Гайову [7]. Ю. Гошко на основі архівних матеріалів польського та раньоавстрійського періоду 1 1 3 3 циклів. Так від XIV ст. діяв холодний та вологий Малий Льодовиковий Період, який змінився на теплий, починаючи з середини XIX ст. Паралельно зі зміною клімату відбувалася поступова заміна лісового покрову, а її каталізатором була людська діяльність, що знищувала праліси, сформовані за інших кліматичних умов [8].
Uploads
Papers by Ihor Bojko
modified agricultural traditions. In most of the grassland parcels studied (83% in Romania and 78% in Ukraine), traditional land use persisted. Local plant species richness was primarily influenced by management practices, outweighing the impact of topography and soil factors. Regular mowing at appropriate intensity increased the richness of vascular plants, while grazing promoted the richness of bryophyte species. Modifications
to farming systems, observed in all studied villages, were mainly due to declining population and livestock numbers. Although the timing of spring and autumn grazing in hay meadows still adhered to tradition, mowing schedules shifted earlier, especially for the first cut of two-cut hay meadows. Traditional corralling, fertilization and hayseed application have become rare or discontinued in certain villages, while controlled burning has increased. Past use of mineral fertilizers in Ukrainian villages during the Soviet era influenced the recent diversity and composition of vascular plant species, favouring nutrient-demanding species. Social factors and agricultural policies indirectly affect biodiversity in seminatural grasslands, leaving a tangible footprint even in the most remote areas of
the Carpathian Mountains. We provide basic recommendations to preserve the remarkable biodiversity of the region.
instrumentality, etc., obviously played a positive role
in the development of science, when scientists asked questions:
«What is this? Where is it common? How can it be used, or
how can it be avoided or prevented?» In the future, due to the
accumulation of practical and theoretical knowledge, the emergence
of new challenges to society, appeared the need to understand
the deep nature of phenomena, control over them, design
and restoration of the environment, treatment of society and
nature, scientific forecasting, etc. This led to the realization of
the falsity of any determinism, requiring the use of data from
different sciences, the creation of common scientific approaches
and interdisciplinary approaches. One of such relevant approaches
is the ecosystem approach, which is developing within the
science of ecology, as well as at the junction of this science and
many others, in particular socio-cultural anthropology. However,
an obstacle to the effective application of the ecosystem
approach is the misunderstanding of terms, inconsistency of
methodology, which arise between representatives of different
sciences. All this reduces the effectiveness and practical significance
of the ecosystem approach, sometimes leads to wrong
conclusions, and most importantly, it does not allow the use of
research results by representatives of other sciences.
Mountains. Analysed are the scholar’s: scientific school, views, principles, methodology, set of tools, factual selected material, and
research results. For comparison submitted is the analysis of main works of his teachers, colleagues, and subsequent researchers of
Carpathian pasturing. The author also clarifies the significance of V. Kubiyovych’s achievements for modern Carpathian studies
and the measure of usage of his scientific heritage by both representatives of neighbouring countries and Ukrainian researchers
impossible to investigate traditional nature management
using the methods of the narrowly specialized disciplines. Integration
allows solving a large number of scientific questions,
most of the «mysteries» of the socio-humanitarian sphere are
explained by the laws and rules discovered in the natural and
basic sciences. The mapped results of socio-cultural anthropology
studies in the study of nature use can serve as an argument
for one or another concept, scheme of geologists, geomorphologists,
physical geographers, geobotanists, etc.
Interdisciplinary projects with the participation of scientists
from various scientific fields are very fruitful, however, even
there representatives of the social and humanitarian sphere
should first integrate their research to improve the constructive
work of the projects.
The completion of the integration approach in exploration of
nature management of mountainous areas is the study of cultural
and natural landscapes. One of the most important are
pastoral landscapes (polonyna and glades), which arose or
radically changed and expanded during the colonization of the
territory and its subsequent use. The disappearance of these
niches will fundamentally change the external appearance of the
Carpathians, their attractiveness, natural and humanitarian potential,
biodiversity; and therefore, the study of cultural-natural
landscapes, the assessment of their «health», the proposal for
«treatment» or restoration are of paramount importance both at
the regional and the world level.
Scientific integration occurs in three ways: a) penetration of
research methods and terminology from one discipline to others;
b) development of a common approach and methodology
in studying and processing material; c) creation of interdisciplinary
sciences. The author shares his scientific experience in
implementing all three ways of integration.
The subject of the article are the methods of integration of
natural science and socio-humanitarian branches of science,
and the object is the research of the natural science and sociohumanitarian
branches of science of the traditional nature use of
mountain areas.
The purpose of the article: to find out the level and possibilities
of integration of natural science and socio-humanitarian
fields in the study of traditional nature management of mountain
areas on the example of own research.
interpret the sheep-farming landscapes of Wallachian
origin that lie within the area of medium and low mountain
ranges of the Outer Carpathians and that share a uniform
geological and morphological structure (the Flysch Car-
pathians). The subjects of the research are the mid-forest
clearings and the farm buildings erected on them, which
form a specific type of landscape on which sheep farming
has identifiable impacts. The article is an attempt to elab-
orate a typology of sheep farming and the mixed pastoral/
agricultural, sheltering and sheep-farming (Polish: pola-
niarskie) landscapes of the subecumene zone based on the
structure and function of the economic activity on those
landscapes. Sheep-farming landscapes are those shaped
by the pastoral-agricultural economy in the mountain
regions of the Carpathians. The study responds to the
need to interpret areas and forms of sheep farming with
the aim of protecting not only the unique heritage of the
Wallachian shepherds’ lifestyle and culture but also
the landscapes resulting from the European Landscape
Convention (October 20, 2000). These landscapes are
disappearing rapidly due to the unprofitability of rearing
livestock, and they are becoming relics and being ab-
sorbed through natural forest succession. Preserving the
practices and unique history and culture of Carpathian
sheep-farming landscapes, including those in the Outer
Carpathians, will allow for the protection of not only the
landscapes’ identity but also the heritage of the Wallachian
highlanders and their biodiverse high alpine meadows.
In line with innovative ethnographic research meth-
ods, the study’s first stage consisted of taking stock of
sheep-farming areas by combining cartographic materials
supported by remote sensing with source materials col-
lected through interviews with living witnesses of sheep-
farming practices. Sheep-farming landscapes within the
Outer Carpathians have a complex historical and cultural
structure strongly linked to its current socioeconomic situation. Yet, the sheep-farming landscape of this moun-
tain region has yet to be defined architecturally and
physiognomically as a type of rural agricultural landscape.
With the aim of promoting the preservation of the region’s
sheep-farming landscapes, the article presents its com-
plex structure and function, along with the conditions
needed to maintain it. The abandonment of mid-forest
clearings would have implications beyond sheep-farming
landscapes: it would also result in a lack of viewing op-
portunities within the mountain landscape, resulting in a
loss of beauty and visual value that would impact the
status of the Carpathians as a priority landscape
of the Carpathians, they occurred in many mountainous, foothill,
hilly and swampy regions of Central Europe, as well as in the area
of mixed forests and taiga of northern and northeastern Europe
(Russia, Sweden, and Finland). In the study region, they were
located mainly in the Inner Sub-Province of the Western Carpathians
(most of Slovakia), locally in the Inner Sub-Province of
the Eastern Carpathians (Romania). The analysis allowed the
selection of different morpho-functional types of haylofts, to reveal
their genesis and distribution. The main types were: a) haylofts
— «kolibky» (huts), b) haylofts — «stodolky» (barns).
The kolibky (huts) were built on the basis of a vatag’s hut
(cheesemaker’s huts on a dairy farm), stodolky (barns) — on
the basis of barns, where sheaves were stored and threshed, and
on the basis of a fenced haystack (slc. «plevinets»). In the Carpathians
there were also haylofts, which arose on the basis of
primitive stables. Thus in the 20th century in different regions of
the Carpathians there was both the transformation of the stable
into a hayloft and the evolution of the hayloft into a seasonal stable;
respectively, there was a transformation of meadows into
glades or glades into meadows. The article highlights the features
of mountain haylofts, accented markers of the Carpathian region.
Carpathian features are: 1) a large percentage of haylofts of the
«kolibka» (hut) type; 2) not building walls of stone, roof without
rafters; 3) the spread, even in the same areas, of several types;
4) a unique Carpathian phenomenon is the use of a hayloft as a
temporary housing and production complex during the temporary
transformation of the hayfield into a dairy farm.
farms-huts. In particular, the author applies the terminology, rules and laws of environmental science,
compares the hovel construction of different regions and different types. He observes that, unlike similar huts
located on mountain meadows, wickiup cottages have less cross-sectional area but higher walls and a roof,
that’s illustrated with Allen's rule. The author has determined that the features of traditional construction in dairy farms depend on
natural and territorial regionalization, details of colonization and system of resettlement and location of
lands. The author comes to the conclusion, that the presence of broad meridional valleys, large intermontane
basins alternating with mountainous masses, contributed to the comparatively greater role of pre-mountain
and German agricultural colonization in the Western Carpathians; this, in its turn, predetermined compact
rural building, remoteness and, at the same time, compactness of mountain plowed fields; as a consequence,
single-chamber framework huts (later - carcass huts) was settled on field farms. In the Eastern Carpathians, as well as in those regions of the Western Carpathians, where, due to the peculiarities of natural conditions ,
physical and geographical circumstances, the Vlachos colonization (or, Kopanitse colonization, that based on
the previous) dominated. The settlement system contributed to the spraying of lands; from the second half of
the 19th century, there was a simplification or disappearance of the vatags' huts due to the transfer of the
production center to the oikumene or the temporary removal of the function of the vatag huts to the guard
huts. Comparison of design features of Carpathian huts with seasonal buildings of the Balkan-Danube
region, forest regions of Ukraine, Poland, etc., allows distinguishing elements that were brought during
Vlachos, pre-mountain or German colonization, as well as those, which could have appeared autonomously
during the cultural adaptation to local conditions. In particular, the Vlachos elements should be considered a
framework vatag hut with an entrance to the fronton wall, a single-humped hut on the plots with a visor and
side walls. The pre-mountain elements are guard huts based on two rectangular triangles and «budas» with a saddle roof on the basis of four sticks or trees; the origin of most of the constructive variants and techniques is difficult to discover, since they were distributed on a large area of the Eurasian forest zone.
modified agricultural traditions. In most of the grassland parcels studied (83% in Romania and 78% in Ukraine), traditional land use persisted. Local plant species richness was primarily influenced by management practices, outweighing the impact of topography and soil factors. Regular mowing at appropriate intensity increased the richness of vascular plants, while grazing promoted the richness of bryophyte species. Modifications
to farming systems, observed in all studied villages, were mainly due to declining population and livestock numbers. Although the timing of spring and autumn grazing in hay meadows still adhered to tradition, mowing schedules shifted earlier, especially for the first cut of two-cut hay meadows. Traditional corralling, fertilization and hayseed application have become rare or discontinued in certain villages, while controlled burning has increased. Past use of mineral fertilizers in Ukrainian villages during the Soviet era influenced the recent diversity and composition of vascular plant species, favouring nutrient-demanding species. Social factors and agricultural policies indirectly affect biodiversity in seminatural grasslands, leaving a tangible footprint even in the most remote areas of
the Carpathian Mountains. We provide basic recommendations to preserve the remarkable biodiversity of the region.
instrumentality, etc., obviously played a positive role
in the development of science, when scientists asked questions:
«What is this? Where is it common? How can it be used, or
how can it be avoided or prevented?» In the future, due to the
accumulation of practical and theoretical knowledge, the emergence
of new challenges to society, appeared the need to understand
the deep nature of phenomena, control over them, design
and restoration of the environment, treatment of society and
nature, scientific forecasting, etc. This led to the realization of
the falsity of any determinism, requiring the use of data from
different sciences, the creation of common scientific approaches
and interdisciplinary approaches. One of such relevant approaches
is the ecosystem approach, which is developing within the
science of ecology, as well as at the junction of this science and
many others, in particular socio-cultural anthropology. However,
an obstacle to the effective application of the ecosystem
approach is the misunderstanding of terms, inconsistency of
methodology, which arise between representatives of different
sciences. All this reduces the effectiveness and practical significance
of the ecosystem approach, sometimes leads to wrong
conclusions, and most importantly, it does not allow the use of
research results by representatives of other sciences.
Mountains. Analysed are the scholar’s: scientific school, views, principles, methodology, set of tools, factual selected material, and
research results. For comparison submitted is the analysis of main works of his teachers, colleagues, and subsequent researchers of
Carpathian pasturing. The author also clarifies the significance of V. Kubiyovych’s achievements for modern Carpathian studies
and the measure of usage of his scientific heritage by both representatives of neighbouring countries and Ukrainian researchers
impossible to investigate traditional nature management
using the methods of the narrowly specialized disciplines. Integration
allows solving a large number of scientific questions,
most of the «mysteries» of the socio-humanitarian sphere are
explained by the laws and rules discovered in the natural and
basic sciences. The mapped results of socio-cultural anthropology
studies in the study of nature use can serve as an argument
for one or another concept, scheme of geologists, geomorphologists,
physical geographers, geobotanists, etc.
Interdisciplinary projects with the participation of scientists
from various scientific fields are very fruitful, however, even
there representatives of the social and humanitarian sphere
should first integrate their research to improve the constructive
work of the projects.
The completion of the integration approach in exploration of
nature management of mountainous areas is the study of cultural
and natural landscapes. One of the most important are
pastoral landscapes (polonyna and glades), which arose or
radically changed and expanded during the colonization of the
territory and its subsequent use. The disappearance of these
niches will fundamentally change the external appearance of the
Carpathians, their attractiveness, natural and humanitarian potential,
biodiversity; and therefore, the study of cultural-natural
landscapes, the assessment of their «health», the proposal for
«treatment» or restoration are of paramount importance both at
the regional and the world level.
Scientific integration occurs in three ways: a) penetration of
research methods and terminology from one discipline to others;
b) development of a common approach and methodology
in studying and processing material; c) creation of interdisciplinary
sciences. The author shares his scientific experience in
implementing all three ways of integration.
The subject of the article are the methods of integration of
natural science and socio-humanitarian branches of science,
and the object is the research of the natural science and sociohumanitarian
branches of science of the traditional nature use of
mountain areas.
The purpose of the article: to find out the level and possibilities
of integration of natural science and socio-humanitarian
fields in the study of traditional nature management of mountain
areas on the example of own research.
interpret the sheep-farming landscapes of Wallachian
origin that lie within the area of medium and low mountain
ranges of the Outer Carpathians and that share a uniform
geological and morphological structure (the Flysch Car-
pathians). The subjects of the research are the mid-forest
clearings and the farm buildings erected on them, which
form a specific type of landscape on which sheep farming
has identifiable impacts. The article is an attempt to elab-
orate a typology of sheep farming and the mixed pastoral/
agricultural, sheltering and sheep-farming (Polish: pola-
niarskie) landscapes of the subecumene zone based on the
structure and function of the economic activity on those
landscapes. Sheep-farming landscapes are those shaped
by the pastoral-agricultural economy in the mountain
regions of the Carpathians. The study responds to the
need to interpret areas and forms of sheep farming with
the aim of protecting not only the unique heritage of the
Wallachian shepherds’ lifestyle and culture but also
the landscapes resulting from the European Landscape
Convention (October 20, 2000). These landscapes are
disappearing rapidly due to the unprofitability of rearing
livestock, and they are becoming relics and being ab-
sorbed through natural forest succession. Preserving the
practices and unique history and culture of Carpathian
sheep-farming landscapes, including those in the Outer
Carpathians, will allow for the protection of not only the
landscapes’ identity but also the heritage of the Wallachian
highlanders and their biodiverse high alpine meadows.
In line with innovative ethnographic research meth-
ods, the study’s first stage consisted of taking stock of
sheep-farming areas by combining cartographic materials
supported by remote sensing with source materials col-
lected through interviews with living witnesses of sheep-
farming practices. Sheep-farming landscapes within the
Outer Carpathians have a complex historical and cultural
structure strongly linked to its current socioeconomic situation. Yet, the sheep-farming landscape of this moun-
tain region has yet to be defined architecturally and
physiognomically as a type of rural agricultural landscape.
With the aim of promoting the preservation of the region’s
sheep-farming landscapes, the article presents its com-
plex structure and function, along with the conditions
needed to maintain it. The abandonment of mid-forest
clearings would have implications beyond sheep-farming
landscapes: it would also result in a lack of viewing op-
portunities within the mountain landscape, resulting in a
loss of beauty and visual value that would impact the
status of the Carpathians as a priority landscape
of the Carpathians, they occurred in many mountainous, foothill,
hilly and swampy regions of Central Europe, as well as in the area
of mixed forests and taiga of northern and northeastern Europe
(Russia, Sweden, and Finland). In the study region, they were
located mainly in the Inner Sub-Province of the Western Carpathians
(most of Slovakia), locally in the Inner Sub-Province of
the Eastern Carpathians (Romania). The analysis allowed the
selection of different morpho-functional types of haylofts, to reveal
their genesis and distribution. The main types were: a) haylofts
— «kolibky» (huts), b) haylofts — «stodolky» (barns).
The kolibky (huts) were built on the basis of a vatag’s hut
(cheesemaker’s huts on a dairy farm), stodolky (barns) — on
the basis of barns, where sheaves were stored and threshed, and
on the basis of a fenced haystack (slc. «plevinets»). In the Carpathians
there were also haylofts, which arose on the basis of
primitive stables. Thus in the 20th century in different regions of
the Carpathians there was both the transformation of the stable
into a hayloft and the evolution of the hayloft into a seasonal stable;
respectively, there was a transformation of meadows into
glades or glades into meadows. The article highlights the features
of mountain haylofts, accented markers of the Carpathian region.
Carpathian features are: 1) a large percentage of haylofts of the
«kolibka» (hut) type; 2) not building walls of stone, roof without
rafters; 3) the spread, even in the same areas, of several types;
4) a unique Carpathian phenomenon is the use of a hayloft as a
temporary housing and production complex during the temporary
transformation of the hayfield into a dairy farm.
farms-huts. In particular, the author applies the terminology, rules and laws of environmental science,
compares the hovel construction of different regions and different types. He observes that, unlike similar huts
located on mountain meadows, wickiup cottages have less cross-sectional area but higher walls and a roof,
that’s illustrated with Allen's rule. The author has determined that the features of traditional construction in dairy farms depend on
natural and territorial regionalization, details of colonization and system of resettlement and location of
lands. The author comes to the conclusion, that the presence of broad meridional valleys, large intermontane
basins alternating with mountainous masses, contributed to the comparatively greater role of pre-mountain
and German agricultural colonization in the Western Carpathians; this, in its turn, predetermined compact
rural building, remoteness and, at the same time, compactness of mountain plowed fields; as a consequence,
single-chamber framework huts (later - carcass huts) was settled on field farms. In the Eastern Carpathians, as well as in those regions of the Western Carpathians, where, due to the peculiarities of natural conditions ,
physical and geographical circumstances, the Vlachos colonization (or, Kopanitse colonization, that based on
the previous) dominated. The settlement system contributed to the spraying of lands; from the second half of
the 19th century, there was a simplification or disappearance of the vatags' huts due to the transfer of the
production center to the oikumene or the temporary removal of the function of the vatag huts to the guard
huts. Comparison of design features of Carpathian huts with seasonal buildings of the Balkan-Danube
region, forest regions of Ukraine, Poland, etc., allows distinguishing elements that were brought during
Vlachos, pre-mountain or German colonization, as well as those, which could have appeared autonomously
during the cultural adaptation to local conditions. In particular, the Vlachos elements should be considered a
framework vatag hut with an entrance to the fronton wall, a single-humped hut on the plots with a visor and
side walls. The pre-mountain elements are guard huts based on two rectangular triangles and «budas» with a saddle roof on the basis of four sticks or trees; the origin of most of the constructive variants and techniques is difficult to discover, since they were distributed on a large area of the Eurasian forest zone.