Значить, прочитали вчора за один вечір з парочкою перерв на тіктоки усього "Піранезі" Сюзанни Кларк. Шо сказать... Я людина проста, мені покажи троп "повернувся хтось інший" та проведи більшу частину книжки за дотошними описами лору і я буду сидіти й виділяти серотонін.
Але про те яка це класна книжка вам і так багато хто розкаже, а от про те спогади про яке обск'юрне лост медіа мого дитинства мені навіяв сюжет цієї книжки - тільки я.
Так от:
Але про те яка це класна книжка вам і так багато хто розкаже, а от про те спогади про яке обск'юрне лост медіа мого дитинства мені навіяв сюжет цієї книжки - тільки я.
Так от:
Forwarded from Маргарита
в мене, карочє, сталося підключення до матриці і я згадали дещо з дитинства, яке стає у дуже стройний логічний ланцюжок із тим чого мені не сподобався той фінський горрор, який я колись з твоєї подачі подивилися. в дитинстві в мене була збірка казок стандинавських письменників, розсортована по країнам і мені ці казки ніколи не подобалися, бо вони мене майже всі лякали. але дуже добре пам'ятаю одну конкретну, бо це був якийсь євангеліон до євангеліону по рівню екзистенційного піздецю. карочє, сюжет: хлопчика спіймало _щось_ і тримає його у горі. написане від першої особи і ай щіт ю нот таким потоком свідомості, що коцюбинський би чучуть вдавився від заздрощів. хлопчик оце сидить у цій горі вже хуй зна скільки днів і єдина його розвага це дивитися у вікно, яке якимось чином є у його темниці. і вид з вікна на озеро і в гг такий екзистренційний тормент, бо над цим озером літають птахи і ці птахи такі вільні, тоді як гг у своєму заточенні такий нещасний і йому так хочеться обернутися птахом і вирватися нарешті з цієї гори. але це все ще й про людську кондицію і силу людського духу, бо гг не здається і не полишає спроб вирватися зі своєї темниці, але казка обривається до того як йому це вдається, тобто кінцівка відкрита і дуже сумна. а мені оце п'ять років, я дуже люблю мумі тролів і казки про вінні пуха, я так ахуїли від цієї екзистенційної безнадьогі й глибини космічного горрору цієї казки про те як маленьку людинку якась івл ентіті спіймала і просто тримає без жодних пояснень, що це альтернуло мій нєокрепший мозок на рівні усіх нейронних зв'язків. і з тих пір я далі астрід лінгрен та туве яссон у стандинавські медіа не лізу, бо воно усе мені нагадує цю казку.
уявляєте наскільки популярним підробітком у середньовіччі було вкрадання членів знатних родин, що "збір на викуп людина_нейм" був один з ТРЬОХ зборів грошей з васалів, які були записані у Маґні Карті, ака першій конституції Англії
два інші приводи струсить з васалів трохи бабла це були одруження старшої доньки та посвята старшого сина у лицарі, бзв. а у Європі поза британією ще на хрестові походи скидалися. the more you know.
Нарешті дійшли в кіно на компіляцію останніх повнометражок титаки і ось вам мій комічно довгий коментар з леттербоксду, який я писали о другій ночі (again)
Ще хотілося б додати на правах душного бубнежу, що даб, із яким його крутять, абсолютна хуєта і мені він дуже не сподобався. Нажаль.