18-та моторизована дивізія (Третій Рейх)

**18-та моторизована дивізія (Третій Рейх)**
18. Infanterie-Division (mot)
18-та моторизована дивізія (Третій Рейх); 18. Infanterie-Division (mot)
	Емблема 18-ї моторизованої дивізії Вермахту
На службі	1 листопада 1940 — 23 червня 1943
Країна	Третій Рейх
Вид	Сухопутні війська
Тип	Вермахт
Роль	мотопіхота
Чисельність	моторизована дивізія
У складі	46-й моторизований корпус; 11-та армія; 57-й моторизований корпус; 39-й моторизований корпус; 3-тя танкова група; 1-й армійський корпус; 10-й армійський корпус; Група армій «Північ»
Прізвиська	«Сілезька дивізія»; (нім. Schlesische Division)
Війни/битви	Друга світова війна; Східний фронт Операція «Барбаросса» Прикордонні битви; Білостоцько-Мінська битва; Прибалтійська операція; ; Блокада Ленінграда; Тихвінська оборонна операція; Тихвінська наступальна операція; Дем'янська операція; Любанська операція; Операція «Полярна Зірка»;
Командування
Визначні; командувачі	генерал-лейтенант Вернер фон Ердманнсдорфф

18-та моторизована дивізія (Третій Рейх) (нім. 18. Infanterie-Division (mot) — моторизована дивізія Вермахту за часів Другої світової війни. 23 червня 1943 дивізія була переформована на 18-ту панцергренадерську дивізію.

Історія

18-та моторизована дивізія була створена 15 листопада 1940 шляхом переформування 18-ї піхотної дивізії.

Райони бойових дій

Німеччина (листопад 1940 — червень 1941);
СРСР (центральний напрямок) (червень — серпень 1941);
СРСР (північний напрямок) (серпень 1941 — червень 1943).

Командування

Командири

генерал-лейтенант Фрідріх-Карл Кранц (нім. Friedrich-Karl Cranz) (1 листопада 1940 — 24 березня 1941);
генерал-майор Фрідріх Геррляйн (нім. Friedrich Herrlein) (24 березня — 15 грудня 1941);
оберст, з 1 березня 1942 генерал-майор, з 1 січня 1943 генерал-лейтенант Вернер фон Ердманнсдорфф (нім. Werner von Erdmannsdorff) (15 грудня 1941 — 23 червня 1943).

Нагороджені дивізії

Нагороджені дивізії^[1]
Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ для військових формувань Вермахту за збитий літак противника

29 листопада 1941 — II-й батальйон 51-го моторизованого полку за дії 8 вересня 1941 (32);
29 листопада 1941 — штабна рота 51-го моторизованого полку за дії 8 вересня 1941 (33);
16 травня 1942 — 9-та рота 51-го моторизованого полку за дії 8 вересня 1941 (67);
16 травня 1942 — 15-та рота 30-го моторизованого полку за дії 20 вересня 1941 (68);
16 травня 1942 — I-й батальйон 30-го моторизованого полку за дії 14 лютого 1942 (106);
28 листопада 1942 — 10-та рота 30-го моторизованого полку за дії 1 червня 1942 (261).

	Кавалери Нагрудного знаку ближнього бою в золоті	2
	Кавалери Золотого Німецького Хреста	92
	Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста^[2]	27 (у тому числі — 1 неофіційний)
	Кавалери Почесної відзнаки Сухопутних військ «Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ»	31

Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ (9)
Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ за збитий літак противника (2)

Видатні військовослужбовці дивізії

Лейтенант 51-го моторизованого полку Геро фон Манштейн (19-річний старший син генерал-фельдмаршала Еріха фон Манштейна) — 23 жовтня 1942 загинув у бою біля озера Ільмень^[3]^[4].

Див. також

Посилання

18. Infanterie-Division (mot). на axishistory.com. Архів оригіналу за 26 серпня 2011. Процитовано 30 січня 2013. (англ.)
18. Infanterie-Division (mot.). на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 7 травня 2012. Процитовано 30 січня 2013. (нім.)
18. Infanteriedivision (mot.). на balsi.de. Архів оригіналу за 8 травень 2012. Процитовано 26 листопад 2018. (нім.)
18.Infanterie-Division (mot). на feldgrau.com. Архів оригіналу за 7 травня 2012. Процитовано 30 січня 2013. (англ.)
18. Infanterie-Division (motorisiert). на okh.it. Архів оригіналу за 11 лютого 2011. Процитовано 30 січня 2013. (італ.)
18-я мотопехотная дивизия /18. Infanterie-Division (motorisiest). на tankfront.ru.^{[недоступне посилання з грудня 2018]} (рос.)

Література

Samuel W. Mitcham. German Order of Battle: 1st—290th Infantry Divisions in World War II — Paderborn: Stackpole Books, 2007. — Vol. 1. — 400 p. — (Stackpole military history series). — ISBN 0-811-73416-1.
Georg Tessin. Band 3: Die Landstreitkräfte. Nr. 6-14 // Verbände und Truppen der Deutschen Wehrmacht und Waffen SS im Zweiten Weltkrieg 1939—1945 — 2. — Osnabrück: Biblio Verlag, 1974. — Vol. 3. — 330 p. — ISBN 3-764-80942-6.
Burkhard Müller-Hillebrand: Das Heer 1933—1945. Entwicklung des organisatorischen Aufbaues. Vol.III: Der Zweifrontenkrieg. Das Heer vom Beginn des Feldzuges gegen die Sowjetunion bis zum Kriegsende. Mittler: Frankfurt am Main 1969, p. 285.

Примітки

↑ Holders of high awards [Архівовано 16 січня 2014 у Wayback Machine.] (англ.) — в тому числі кавалери 18-ї панцергренадерської дивізії
↑ Knight's Cross Holders of 18. Infanterie-Division (mot) / 18. Panzergrenadier-Division. Архів оригіналу за 21 січня 2014. Процитовано 10 лютого 2014.
↑ Manstein, Gero Erich Sylvester von. Архів оригіналу за 22 лютого 2015. Процитовано 30 січня 2013.
↑ Notable members. Архів оригіналу за 26 серпня 2011. Процитовано 30 січня 2013.

Це незавершена стаття про Збройні сили Німеччини у Другій світовій війні.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Holders of high awards [Архівовано 16 січня 2014 у Wayback Machine.] (англ.) — в тому числі кавалери 18-ї панцергренадерської дивізії

[2] Knight's Cross Holders of 18. Infanterie-Division (mot) / 18. Panzergrenadier-Division. Архів оригіналу за 21 січня 2014. Процитовано 10 лютого 2014.

[3] Manstein, Gero Erich Sylvester von. Архів оригіналу за 22 лютого 2015. Процитовано 30 січня 2013.

[4] Notable members. Архів оригіналу за 26 серпня 2011. Процитовано 30 січня 2013.

[1]

[2]

[3]

[4]