Перегляд вихідного коду сторінки Індійський океан

{{Океан
|площа_місце = 3-тє
|глибина_сер = 3897
|глибина_макс = [[Зондський жолоб]] (7729 м)
|узбережжя = 66,5 тис. 
|морів =
|море = [[Аравійське море|Аравійське]] (3,68 млн км²) 
|затока = [[Бенгальська затока|Бенгальська]] (2,17 млн км²)
|острів = [[Мадагаскар (острів)|Мадагаскар]] (587 тис. км²)
|півострів = [[Аравійський півострів|Аравійський]] (2,73 млн км²)
|річка = [[Ганг]] (12 тис. м³/с)
|порти = [[Дубай]], [[Карачі]], [[Читтагонг]], [[Мумбай]], [[Дар-ес-Салам]], [[Дурбан]], [[Перт]] та ін.
|країни = 40 + {{comment|12|Залежні території від метрополій поза регіоном та невизнані країни ([[Сомаліленд]] та інші).}}
}}

'''Інді́йський океа́н'''&nbsp;— третій за розміром [[океан]] на [[Земля|Землі]], між [[Африка|Африкою]], [[Азія|Азією]], [[Австралія|Австралією]] та [[Антарктида|Антарктидою]] і займає близько 20&nbsp;% водної поверхні Землі<ref name="УРЕ"/>. Загальна площа становить 76,2&nbsp;млн.&nbsp;км², у тому числі прилеглі акваторії&nbsp;— 2,8&nbsp;млн&nbsp;км². Глибина&nbsp;— до 7&nbsp;729&nbsp;м ([[Зондський жолоб]]), середня&nbsp;— 3&nbsp;897&nbsp;м; солоність 34-41&nbsp;‰.

Індійський океан був першим океаном, який відкрив європейський дослідник Васко да Гама. Раніше він називався Великою затокою, Східним океаном, Південним морем, Ерітрейським морем. Стародавні люди, які проживали на березі океану, називали його величезним морем.

== Назва ==
{{розширити розділ|дата=червень 2023}}

== Історія дослідження ==
{{main|Історія дослідження Індійського океану}}
Найдавніші [[цивілізація|цивілізації]] світу в [[месопотамія|Месопотамії]] (починаючи з [[Шумер]]у), [[Стародавній Єгипет|Стародавньому Єгипті]], і на [[Індійський субконтинент|Індійському субконтиненті]] (починаючи з [[Індська цивілізація|Індської цивілізації]]), які починалися в долинах [[Тигр (річка)|Тигру]] і [[Євфрат]]у, [[Ніл]]у та [[Інд]]у відповідно, всі розвивалися в басейні Індійського океану. Далі [[цивілізація|цивілізації]] виникли в [[Персія|Персії]] (починаючи з [[Елам]]у), а потім у [[Південно-Східна Азія|Південно-Східній Азії]] (починаючи з [[Фунань|Фунаню]]).

Під час [[перша династія єгипетських фараонів|першої династії Єгипту]] (бл. 3000 до н.&nbsp;е.), у води океану для подорожі в [[Пунт]], імовірно частини сучасного [[Сомалі]], були направлені моряки. Повертаючись звідти, судна привезли [[золото]] і [[миро]]. Найраніша відома морська торгівля між [[Месопотамія|Месопотамією]] і долиною [[Інд]]у (бл. 2500 до н.&nbsp;е.) була проведена уздовж узбережжя Індійського океану. [[Фінікійці]] кінця третього тисячоліття до нашої ери, можливо, відвідували район, але ніяких поселень по собі не залишили.

Індійський океан набагато спокійніший і, таким чином, був освоєний для торгівлі раніше, ніж [[Атлантичний океан|Атлантичний]] або [[Тихий океан]]и. Потужні [[мусон]]и також означали, що кораблі могли легко плисти на захід на початку сезону, а потім зачекати декілька місяців і повернутися на схід. Це дозволило індонезійським народам перетнути Індійський океан, та влаштуватися на [[Мадагаскар]]і.

У 2-му або 1-му столітті до нашої ери, [[Евдокс]] [[Кізік]]ський ({{lang-el|Ευδοξος}}) був першим греком, що перетнув Індійський океан. Гіппал ({{lang-el|Ἵππαλος}}), як кажуть, в цей час відкрив прямий маршрут з [[Аравія|Аравії]] в [[Індія|Індію]]. Під час першого і другого століть нашої ери інтенсивні торговельні відносини склалися між [[Римський Єгипет|Римським Єгиптом]] і [[таміли|тамільськими]] царствами [[Чера (династія)|Чера]], [[Чола]] і [[Пандья]] в Південній Індії. Як і індонезійські народи раніше, західні моряки використовували [[мусон]]и, щоб перетнути океан. Невідомий автор «[[Періпл Еритрейського моря|Періплу Еритрейського моря]]» описує цей маршрут, порти і торгівлю товарами уздовж берегів [[Африка|Африки]] та [[Індія|Індії]] близько 70 р. н.&nbsp;е.

З [[1405]] по [[1433]] роки [[адмірал]] [[Чжен Хе]] водив величезні флотилії [[династія Мін|династії Мін]] у кілька походів по Західному океану (китайська назва Індійського океану) і досяг прибережних країн [[Східна Африка|Східної Африки]].

<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
Silk route.jpg|border|Заблоковані османами [[Великий шовковий шлях]] (червоний) та шляхи доставки спецій (синій) 
12th-century map of the Indian Ocean by Al-Idrisi.jpg|border|Мапа Індійського океану XII століття [[Ідрісі|аль-Ідрісі]] 
1658 Jansson Map of the Indian Ocean (Erythrean Sea) in Antiquity - Geographicus - ErythraeanSea-jansson-1658.jpg|border|Мапа Індійського океану, XVII століття
|border|
</gallery></small>

Економічно важливі [[Шовковий шлях]] та торговельні шляхи, якими торгували спеціями були заблоковані [[Османська імперія|Османською імперією]] 1453 року з падінням [[Візантійська імперія|Візантійської імперії]], що стимулювало дослідження і був [[Відкриття морського шляху до Індії|знайдений новий морський шлях]] навколо Африки, започаткувавши [[Доба великих географічних відкриттів|Добу великих географічних відкриттів]]. У [[1497]]&nbsp;р. португальський мореплавець [[Васко да Гама]] обігнув [[мис Доброї Надії]] і став першим європейцем, що дістався [[Індія|Індії]] морським шляхом, а пізніше [[Далекий Схід|Далекого Сходу]]. Європейські кораблі, озброєні важкими [[гармата]]ми, швидко стали домінувати у торгівлі. [[Португалія]] намагалася досягти переваги шляхом створення [[форт]]ів у важливих [[протока]]х і [[морський порт|портах]]. Вони домінують у торгівлі та роблять відкриття вздовж узбережжя [[Африка|Африки]] та [[Азія|Азії]] аж до середини 17 століття. Пізніше португальці були витіснені іншими європейськими державами. Регулювати торгівлю зі Сходом через Індійський океан прагнула [[Голландська Ост-Індійська компанія]] ([[1602]]–[[1798]]). [[Франція]] та [[Велика Британія]] створили свої торговельні компанії для цього регіону. [[Іспанія]] встановила основні торговельні операції на [[Філіппіни|Філіппінах]] і в [[Тихий океан|Тихому океані]]. До [[1815]] року основною силою в Індійському океані стала [[Велика Британія|Британія]].

Відкриття Суецького каналу в [[1869]] році відродило інтереси для Європи на Сході, але жодна країна не була успішною у встановленні торговельного домінування. Після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] [[Велика Британія]] була змушена піти з регіону, поступившись [[Індія|Індії]], [[СРСР|Радянському Союзу]] та [[Сполучені Штати Америки|Сполученим штатам]]. Останні дві країни намагалися встановити [[Гегемонія|гегемонію]] шляхом переговорів стосовно утворення [[Військово-морська база|військово-морських баз]]. Країни, що розвиваються, які мають вихід до океану, проте, постаралися, щоб океан став «зоною миру», щоб вони могли вільно використовувати морські шляхи. [[Велика Британія|Сполучене Королівство]] і [[Сполучені Штати Америки|Сполучені Штати]] підтримують військові бази на [[атол]]і [[Дієго-Гарсія]] посеред Індійського океану.

[[26 грудня]] [[2004]] року, країни, що розташовані на узбережжі Індійського океану, постраждали від [[цунамі]], викликаного [[Землетрус в Індонезії 2004 року|землетрусом 2004 року]] в Індійському океані. Хвилі привели до загибелі більш ніж 226 000 людей та більше 1 мільйона людей залишилися без даху над головою.

== Геологія ==
{{main|Геологія Індійського океану}}
[[Файл:Opening of western Indian Ocean 70 Ma.png|thumb|Індійський океан 70 млн років тому]]
Індійський океан сформувався на стику юрського і крейдового періодів в результаті розпаду Гондвани. Тоді відбулося відділення Африки і Декана від Австралії з Антарктидою, а пізніше&nbsp;— Австралії від Антарктиди (у палеогені, близько 50 мільйонів років тому).

=== Рельєф дна ===
У районі [[Родригес (острів)|острова Родригес]] ([[Маскаренські острови|Маскаренський архіпелаг]]) існує т.&nbsp;зв. потрійне з'єднання, де сходяться [[Центрально-Індійський хребет|Центрально-Індійський]] і [[Західно-Індійський хребет|Західно-Індійський]] [[Океанічні хребти|хребти]], а також [[Австрало-Антарктичне підняття]]. Хребти складаються з обривистих гірських ланцюгів, порізаних перпендикулярними або косими по відношенню до осей ланцюгів скидами і розділяють базальтове [[дно океану]] на 3 сегменти, а їх вершини являють собою, як правило, згаслі вулкани. Дно Індійського океану вкрите відкладеннями [[крейдовий період|крейдового]] і пізніших періодів, товщина шару яких коливається від кількох сотень метрів до 2-3&nbsp;км. Найглибший з численних жолобів океану&nbsp;— Зондський жолоб (глибиною 7729 м). Річки, що впадають в Індійський океан, несуть із собою величезні кількості осадового матеріалу, особливо з території [[Індія|Індії]], створюючи високі [[Наноси|наносні пороги]].

<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
|border|
|border|
Indian Ocean bathymetry srtm.png|border|[[Батиметрія|Рельєф дна]] Індійського океану
Індійський океан.jpg|border|Физична карта Індійського океану
</gallery></small>  

Деякі острови&nbsp;— наприклад, [[Мадагаскар (острів)|Мадагаскар]], [[Сокотра (архіпелаг)|Сокотра]], [[Мальдівські острови|Мальдівські]]&nbsp;— є фрагментами давніх материків, інші&nbsp;— [[Андаманські острови|Андаманські]], [[Нікобарські острови|Нікобарські]] або [[острів Різдва]]&nbsp;— мають вулканічне походження. Вулканічне походження також має розташоване в південній частині океану [[Кергеленське плато]].

=== Донні відклади ===
{{Розширити розділ|дата=червень 2023}}

=== Корисні копалини ===
{{main|Корисні копалини Індійського океану}}

=== Аномалії ===
Геоїдна низовина Індійського океану ''(IOGL)''&nbsp;— загадкове явище, яке багато років привертає увагу вчених з усього світу. Рівень океану на цій ділянці площею 2,8&nbsp;млн&nbsp;км² приблизно на 90 метрів нижчий, ніж у навколишніх океанах. Нещодавні дослідження, результати яких опубліковані у виданні ''Geophysical Research Letters''<ref>[https://www.sciencealert.com/theres-a-giant-gravity-hole-in-the-indian-ocean-and-we-may-finally-know-why There's a Giant Gravity Hole In The Indian Ocean, And We May Finally Know Why. // By Clare Watson. 30 June 2023]</ref> показали, що аномалія пов’язана з мантійними [[Плюм|плюмами]] та тектонічними платформами, що може допомогти краще зрозуміти процеси в [[Мантія Землі|мантії Землі]] та їхню взаємодію зі змінами рівня моря. Вчені використовували непрямі методи вивчення тектонічних платформ на глибині понад 35 км. Як було встановлено, IOGL пояснюється дефіцитом маси у мантії Землі під Індійським океаном. У минулому виникало безліч гіпотез про цю аномалію, проте останні дослідження встановили, що її походження пов’язане з мантійними плюмами та рухом тектонічних платформ<ref>[https://newsyou.info/2023/06/vcheni-rozkrili-tayemnicyu-gravitacijnoї-diri-v-indijskomu-okeani Вчені розкрили таємницю «гравітаційної діри» в Індійському океані. 28.06.2023, 23:00]</ref><ref>[https://focus.ua/uk/technologies/576055-tayemnicya-u-3-mln-km-ucheni-vvazhayut-sho-znajshli-rozgadku-gigantskoyi-gravitacijnoyi-diri-v-okeani Таємниця у 3 млн км². Вчені вважають, що знайшли розгадку гігантської гравітаційної діри в океані. 30.06.2023, 15:45]</ref>. Більш того, вчені з [[Індійський науковий інститут|Індійського інституту науки]] в [[Бенгалуру]] провели комп’ютерне моделювання того, що могло статися. Було складено 19 сценаріїв руху тектонічних плит навколо діри за останні 140 мільйонів років. Дослідження виявило, що лише кілька сценаріїв можуть пояснити природу даної гравітаційної діри в океані, і в жодній з цих моделей низька гравітація не була викликана тим, що було безпосередньо під нею. Натомість вони виявили, що діра, ймовірно, все-таки була сформована шлейфами магми низької щільності<ref>[https://agupubs.onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.1029/2022GL102694 How the Indian Ocean Geoid Low Was Formed. // By Debanjan Pal, Attreyee Ghosh. First published: 05 May 2023]</ref><ref>[https://t4.com.ua/science/vcheni-zyasuvaly-prychynu-poyavy-velycheznoyi-gravitaczijnoyi-diry-posered-indijskogo-okeanu/ Вчені з’ясували причину появи величезної гравітаційної діри посеред Індійського океану. // By Андрій Неволін. 12.07.2023]</ref>.

== Гідрографія ==

=== Межі ===
[[Файл:Indian Ocean - uk IHO.png|міні|Межі Індійського океану, [[Міжнародна гідрографічна організація]], 2002 рік (чорним показана акваторія без морів)]]

Згідно з [[The World Factbook|Світовою книгою фактів]], Індійський океан омиває береги [[Африка|Африки]], [[Азія|Азії]] та [[Австралія|Австралії]]. Межа з [[Атлантичний океан|Атлантичним]] проходить по довготі [[мис Голковий|мису Голковий]] (20-й меридіан), з [[Тихий океан|Тихим океаном]] &nbsp; по довготі мису [[Південно-Західний мис (Тасманія)|Південно-Західний]] на острові [[Тасманія]] (меридіан 146°&nbsp;55'). Також на півдні виділений [[Південний океан]], межа з яким проходить по 60-й південній паралелі<ref>{{cite web |title= Indian Ocean |work= [[The World Factbook]] |publisher= [[Central Intelligence Agency]] |url= https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/xo.html |accessdate= 27 листопада 2010 |archive-date= 9 травня 2014 |archive-url= https://web.archive.org/web/20140509220851/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/xo.html }} {{ref-en}}</ref>.

Третя редакція «Меж океанів та морів» (Limits of Oceans and Seas) [[Міжнародна гідрографічна організація|Міжнародної гідрографічної організації]] визначає дещо інші межі океану<ref name="iho-ohi.net">{{cite web|url=http://www.iho-ohi.net/iho_pubs/standard/S-23/S23_1953.pdf|title=Limits of Oceans and Seas, 3rd edition|year=1953|publisher=International Hydrographic Organization|accessdate=2010-02-06|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HZYwT9re?url=http://www.iho-ohi.net/iho_pubs/standard/S-23/S23_1953.pdf|archivedate=2013-06-22|deadurl=yes}} {{ref-en}}</ref>. Це визначення виключає будь-які окраїнні водні об'єкти, які окремо визначаються МГО (наприклад, [[Бенгальська затока]] та [[Аравійське море]]), хоча вони, як правило, розглядаються як частина Індійського океану. Так, північні межі океану встановлюються так: південна межа [[Аравійське море|Аравійського моря]] і [[Лакшадвіп (море)|моря Лакшадвіп]], південна межа [[Бенгальська затока|Бенгальської затоки]], південна межа {{нп|Східно-Індійський архіпелаг|Східно-Індійського архіпелагу|en|East Indian Archipelago}} та південна межа [[Велика Австралійська затока|Великої Австралійської затоки]].

Південна ж межа, натомість, проходить по узбережжю [[Антарктида|Антарктиди]].

У 2000 році МГО перевизначила Індійський океан, посунувши його південну межу до 60° пд.ш., виділивши у водах на південь від цієї лінії [[Південний океан]]. Це нове визначення досі не ратифіковане (протест був поданий [[Австралія|Австралією]]<ref>{{cite news|url=http://www.theage.com.au/articles/2003/12/21/1071941610556.html|title=Canberra all at sea over position of Southern Ocean|last=Darby|first=Andrew|date=22 грудня 2003|publisher=The Age|accessdate=21 грудня 2009|archive-date=25 грудня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181225172821/https://www.theage.com.au/national/canberra-all-at-sea-over-position-of-southern-ocean-20031222-gdwzeb.html}} {{ref-en}}</ref>), хоча воно вже використовується МГО та іншими. Якщо і коли визначення 2000 року буде прийняте, буде опубліковано 4-е видання «Меж океанів і морів», відновивши [[Південний океан]], який було спочатку зазначено в 2-му виданні, а згодом виключено з 3-го видання.

=== Узбережжя ===
Узбережжя Індійського океану рясніє [[кліф]]ами, [[дельта річки|дельтами]], [[атол]]ами, прибережними [[Риф (геологія)|кораловими рифами]] і солоними [[болото|болотами]], порослими [[мангровий ліс|манграми]].

=== Моря і затоки ===
Охоплює такі моря: [[Червоне море|Червоне]], [[Аравійське море|Аравійське]], [[Андаманське море|Андаманське]], [[Тиморське море|Тиморське]], [[Арафурське море|Арафурське]], [[Дейвіса море|Дейвіса]], [[Море Співдружності|Співдружності]], а також затоки: [[Аденська затока|Аденську]], [[Оманська затока|Оманську]], [[Перська затока|Перську]], [[Бенгальська затока|Бенгальську]], Карпентарію, Велику Австралійську.

=== Острови ===
Островів в Індійському океані мало і зосереджені вони переважно в західній частині та поділяються на три групи за генезисом<ref name="Волошин">''Волошин І.&nbsp;І., Чирка В.&nbsp;Г.''&nbsp;Географія Світового океану: Навчальний посібник для вчителів.&nbsp;— К.: Перун, 1996.&nbsp;— 224 с: іл. ISBN 5-7707-9969-2</ref>:
* '''[[Материкові острови]]'''&nbsp;— [[Мадагаскар (острів)|Мадагаскар]], [[Великі Зондські острови|Великі Зондські]], [[Тасманія]], [[Шрі-Ланка]], [[Сокотра (архіпелаг)|Сокотра]], [[Куріа-Муріа]] та ланцюг дрібних островів уздовж берегів [[Аравія|Аравії]], Індокитаю та Західної Австралії. Більша частина материкових островів&nbsp;— це [[вапняк]]ові плато на [[докембрій]]ських [[граніт]]ах. Окрім них, є ще й гористі, також складені докембрійськими породами. Особливу будову мають [[Сейшельські острови]], єдині гранітні споруди в межах [[Ложе океану|ложа океану]].
* '''[[Вулканічні острови]]:'''
** ''Острови перехідної зони'' є елементами [[Острівна дуга|острівних дуг]]&nbsp;— Великі Зондські, [[Андаманські острови|Андаманські]] та [[Нікобарські острови|Нікобарські]]. Вони мають гірський рельєф та є вершинами гірських хребтів або вулканічних конусів. У фундаменті цієї групи островів лежать [[базальт]]и і (в меншій кількості) [[вулканічний туф|вулканічні туфи]].
** ''Вулканічні острови відкритого океану''&nbsp;— [[Коморські острови|Коморські]], [[Маскаренські острови|Маскаренські]], [[Амстердам (острів)|Амстердам]], [[Сен-Поль (острів)|Сен-Поль]], [[Кергелен (архіпелаг)|Кергелен]], [[Крозе]], [[Прінс-Едуард]]. Це переважно невеликі надводні вершини вулканів. Майже всі вони облямовані кораловими рифами.
* '''[[Атол|Коралові атоли]]'''&nbsp;— [[Лаккадівські острови]], [[Мальдівські острови|Мальдівський архіпелаг]], [[Чагос]], [[Кокосові острови]]. Особливість Індійського океану. Атоли складені з коралового піску, гравію, щебеню та великої кількості мушель. Поширені також складні атоли&nbsp;— величезні кільцеподібні коралові споруди, що мають діаметр до 150&nbsp;км і складаються з багатьох дрібніших атолів (атоли Лаккадівських, Мальдівських, [[Амірантські острови|Амірантських]], Кокосових островів та архіпелагу Чагос). На всіх коралових островах ростуть переважно [[Кокосова пальма|кокосові пальми]]. На берегах більшості [[лагуна|лагун]] збереглися густі [[Мангровий ліс|зарості мангрів]], які особливо характерні для Амірантських островів. Чимало островів сформувалося завдяки підняттю коралових рифів. [[Острів Різдва]] (356&nbsp;м над рівнем моря) утворився на вершині [[Кокосове підняття|Кокосового підняття]]. [[Тромлен|Острів Тромлен]] (5&nbsp;м над рівнем моря) увінчує вершину підводної гори на дні [[Маскаренська улоговина|Маскаренської улоговини]] (4000 м).

== Клімат ==
{{main|Клімат Індійського океану}}
У даному регіоні виділяються чотири витягнутих уздовж паралелей кліматичних пояси. У першому, розташованому на північ від 10° південної широти, переважає мусонний клімат з частими циклонами, переміщаються в напрямку узбереж. Влітку температура над океаном становить 28-32&nbsp;°C, взимку знижується до 18-22&nbsp;°C. Друга зона (пасатна) розташовується між 10 і 30 градусом південної широти. Протягом всього року тут дмуть південно-східні вітри, особливо сильні з червня по вересень. Середня річна температура досягає 25&nbsp;°C. Третя кліматична зона лежить між 30 і 45 паралеллю, в субтропічних і помірних широтах. Влітку температура тут сягає 10-22&nbsp;°C, а взимку&nbsp;— 6-17&nbsp;°C. Від 45 градусів і південніше характерні сильні вітри. Взимку температура тут коливається від −16&nbsp;°C до 6&nbsp;°C, а влітку&nbsp;— від −4&nbsp;°C до 10&nbsp;°C.

Пояс вод Індійського океану між 10 градусами північної широти і 10 градусом південної широти називається [[термічний екватор|термічним екватором]], де температура поверхневих вод становить 28-29&nbsp;°C. На південь від цієї зони температура знижується, біля берегів [[Антарктида|Антарктиди]] досягаючи −1&nbsp;°C. У січні і лютому лід уздовж узбережжя цього материка підтає, величезні крижані брили відламуються від крижаного покриву [[Антарктида|Антарктиди]] і дрейфують в напрямку відкритого океану.

Північніше температурні характеристики вод визначаються [[мусон]]ною циркуляцією повітря. Влітку тут спостерігаються температурні аномалії, коли [[Сомалійська течія]] охолоджує поверхневі води до температури 21-23&nbsp;°C. У східній частині океану на тій же географічній широті температура вод становить 28&nbsp;°C, а найвища температурна відмітка&nbsp;— близько 30&nbsp;°C&nbsp;— була зафіксована в [[Перська затока|Перській затоці]] та [[Червоне море|Червоному морі]]. Середня солоність океанських вод становить 34,8&nbsp;‰. Найсолоніші води [[Перська затока|Перської затоки]], [[Червоне море|Червоного]] і [[Аравійське море|Аравійського морів]]: це пояснюється інтенсивним [[випаровування]]м при невеликій кількості прісної води, що надходить до моря від річок.

== Гідрологічний режим ==

=== Водні маси ===
Солоність водних мас Індійського океану вище, ніж в Світовому океані

=== Морські течії ===
[[Файл:Indian Ocean - Sri Lankan coastal line.jpg|міні|Індійський океан]]
Важливі теплі течії: Мусонні, [[Південна Пасатна течія|Південна Пасатна]], [[Мозамбіцька течія|Мозамбіцька]], [[Мадагаскарська течія|Мадагаскарська]], [[Течія мису Голкового|Голкова]].

Холодні течії: [[Західно-Австралійська течія|Західно-Австралійська]], [[Течія Західних вітрів|Антарктична циркумполярна]].

=== Температура ===

=== Солоність ===
До нього збирають воду такі великі річки: [[Ґанґ]] із [[Брахмапутра|Брахмапутрою]], [[Іраваді]], [[Салуїн]], [[Замбезі]], [[Інд]], [[Муррей]] (Маррі).

=== Льодовий режим ===

== Біологія ==
{{main|Органічний світ Індійського океану}}
[[Флора]] і [[фауна]] даного регіону надзвичайно багаті. Рослинний світ представлений [[бурі водорості|бурими]], [[червоні водорості|червоними]] та [[зелені водорості|зеленими водоростями]]. Типовими представниками [[зоопланктон]]у є веслоногі рачки ([[копеподи]]) ({{lang-la|Copepoda}}), [[сифонофори]] ({{lang-la|Siphonophorae}}) і крилоногі молюски ([[птероподи]]) ({{lang-la|Pteropoda}}). Океанські води населяють [[молюски]], [[кальмари]] ({{lang-la|Teuthida}}), [[краби]] і [[лангуст]]и ({{lang-la|Achelata}}).

Характерними мешканцями океанів є [[наутилус]]и ({{lang-la|Nautilus}}), [[голкошкірі]] ({{lang-la|Echinodermata}}), [[корали]] [[фунґія скрупоса]] ({{lang-la|{{нп|Fungia scruposa|Fungia scruposa|en|Fungia scruposa}}}}), [[серіатопора]] ({{lang-la|Seriatopora}}), [[синулярія]] ({{lang-la|Sinularia}}). До [[ендемік]]ів відносяться [[морські змії]] ({{lang-la|Hydrophiinae}}) та [[дюгонь]] ({{lang-la|dugong}})&nbsp;— [[ссавець]] ряду [[сиреноподібні|сиреноподібних]]. Нерідко зустрічаються [[морські черепахи]] ({{lang-la|Chelonioidea}}), [[тюлені]] ({{lang-la|Phoca}}), [[дельфіни]] ({{lang-la|Delphinidae}}) та інші [[китоподібні]] ({{lang-la|Cetacea}}).

Велика частина вод Індійського океану лежить в тропічному і помірному поясах. У теплих водах мешкають численні [[корали]], які, разом з іншими організмами&nbsp;— такими, наприклад, як [[червоні водорості]]&nbsp;— будують [[кораловий острів|коралові острови]]. У [[кораловий риф|коралових рифах]] живуть різноманітні [[тварини]]: [[губки]] ({{lang-la|Porifera}}, {{lang-la|Spongia}}), [[молюски]] ({{lang-la|Mollusca}}), [[краби]] ({{lang-la|Brachyura}}), [[голкошкірі]] ({{lang-la|Echinodermata}}) і [[риби]] ({{lang-la|Pisces}}). У тропічних [[Мангровий ліс|мангрових заростях]] живуть [[ракоподібні]] ({{lang-la|Crustacean}}), [[молюски]] та [[медузи]] (діаметр останніх іноді перевищує 1&nbsp;м).

Найчисленнішими [[риби|рибами]] Індійського океану є [[Анчоусові|анчоуси]] (Engrauliidae), [[летючі риби]] ({{lang-la|Exocoetidae}}), [[тунець]] ({{lang-la|Thunnus}}) і [[акули]] ({{lang-la|Selachimorpha}}). Також [[Риби]] представлені [[Губаневі|губаневими]] ({{lang-la|Labridae}}), [[щетинозубі|щетинозубими]] ({{lang-la|Chaetodontidae}}), світними анчоусами ([[міктофіди|міктофідами]]) ({{lang-la|Myctophidae}}), [[риби-папуги|рибами-папугами]] ({{lang-la|Scaridae}}), [[риби-хірурги|рибами-хірургами]] ({{lang-la|Acanthuridae}}), [[Крилатка отруйна|отруйними крилатками]] ({{lang-la|[[Pterois volitans]]}}) та [[лопатепері|лопатеперими]] рибами ({{lang-la|Crossopterygii}}).

Орнітофауна представлена, зокрема, [[фрегат (птах)|птахами-фрегатами]] ({{lang-la|Fregata}}), [[Альбатросові|альбатросами]] ({{lang-la|Diomedeidae}}) і декількома [[вид (біологія)|видами]] [[антарктичні пінгвіни|антарктичних пінгвінів]] ({{lang-la|Pygoscelis}}).

=== Екологічні проблеми ===

=== Охорона природи ===

== Економіка ==
[[Файл:Grand Anse-La Digue-Seychellen.jpg|thumb|right|200px|Вид на узбережжі Сейшельських островів, розташованих в Індійському океані.]]
Індійський океан через переважно прохолодні води не є виробником планктону, за винятком ділянки уздовж північного кордону і в деяких конкретних областях, тому риболовля обмежена прожитковим мінімумом. Риба в цьому океані має велике значення для зростання країн навколо нього, як для внутрішнього споживання так і на експорт. Рибаловецькі флоти Росії, Японії, Південної Кореї і Тайваню в основному займаються виловом креветок і тунця.

Індійський океан забезпечує істотні зв'язки між Близьким Сходом, Африкою і Східною Азією з Європою і Америкою. Таким чином, однією з найважливіших економічних функцій є перевезення вантажів. Європейські мандрівники плавали на схід і повернувся з шовками, килимами, чаєм 

=== Риболовля і морські промисли ===
Значення Індійського океану для світового рибальського промислу невелике: улови тут становлять лише 5&nbsp;% від загального обсягу. Головні промислові риби тутешніх вод&nbsp;— [[тунець]], сардина, хамса, кілька видів акул, барракуди і [[скат]]и; ловлять тут також креветок, [[омар]]ів і [[лангуст]]ів.

=== Транспортні шляхи ===
Найважливішими транспортними шляхами Індійського океану є маршрути з Перської затоки в Європу та Північну Америку, а також з Аденської затоки в Індію, Індонезію, Австралію, Японію і [[Китай]]. Судноплавний в основному з [[Суецький канал|Суецького каналу]] і [[Перська затока|Перської затоки]], до [[Індія|Індії]] і [[Малаккська протока|Малаккської протоки]].

=== Морські порти ===
Головні морські порти Індійського океану та морів його басейну: [[Суец]] ([[Єгипет]]), [[Рас-Таннура]] ([[Саудівська Аравія]]), [[Карачі]] ([[Пакистан]]), [[Мумбаї]], [[Калькутта]] ([[Індія]]), [[Коломбо]] ([[Шрі-Ланка|Шрі Ланка]]), [[Янґон]] ([[М'янма]]), [[Перт]] ([[Австралія]]), [[Порт-Елізабет]] ([[ПАР]]).

=== Видобуток корисних копалин ===
Найважливішими корисними копалинами Індійського океану є [[нафта]] і [[природний газ]]. Їх родовища є на [[шельф]]ах Перської та Суецької заток, в протоці Басса, на шельфі півострова [[Індостан]]. Великі запаси вуглеводнів видобуваються в офшорних зонах з Саудівської Аравії, Ірану, індійської та західної Австралії. Близько 40&nbsp;% видобутку нафти на шельфі у світі відбувається в Індійському океані. На узбережжях [[Мозамбік]]у, островів [[Мадагаскар]] і [[Цейлон]] експлуатуються ільменіт, [[монацит]], [[рутил]], тітанів і цирконій. Біля берегів Індії та Австралії є поклади бариту і [[фосфорит]]у, а в шельфових зонах Індонезії, [[Таїланд]]у та Малайзії в промислових масштабах експлуатуються родовища каситериту і ільменіту.

=== Рекреаційні ресурси ===
Піщані пляжі, багаті мінералами острови, особливо Індії, Південної Африки, Індонезії, Шрі-Ланки і Таїланду є місцями куди приїжджає чимало туристів.

=== Піратство ===
У зв'язку з відносно високою інтенсивністю руху нафтових танкерів, існує велика активність піратів біля узбережжя Сомалі. Це становить загрозу для судноплавства на міжнародному рівні, оскільки цьому сприяє другий етап громадянської війни в Сомалі на початку XXI століття.

EUNAVFOR (Європейський союз військово-морської операції проти піратства, і військово-морської операції Європейського союзу проти піратства) є військовими операціями Європейського союзу, які спрямовані на зупинку, попередження і припинення актів піратства і озброєного розбою в водах поблизу Сомалі.

== Держави на узбережжі ==
; Африка
{{divcol|4}}
* {{ZAF}}
* {{MOZ}}
* {{MDG}}
* ''{{ATF}}''
* {{FRA}}
* {{MUS}}
* {{COM}}
* {{TZA}}
* {{SEY}}
* {{KEN}}
* {{SOM}}
* {{DJI}}
* {{ERI}}
* {{SUD}}
* {{EGY}}
{{div col end}}
; Азія
{{divcol|4}}
* {{EGY}}
* {{ISR}}
* {{JOR}}
* {{SAU}}
* {{YEM}}
* {{OMA}}
* {{UAE}}
* {{QAT}}
* {{BHR}}
* {{KUW}}
* {{IRQ}}
* {{IRN}}
* {{PAK}}
* {{IND}}
* {{MDV}}
* ''{{IOT}}''
* {{LKA}}
* {{BGD}}
* {{BIR}}
* {{THA}}
* {{MYS}}
* {{SIN}}
* {{IDN}}
* ''{{CCK}}''
* {{TLS}}
{{div col end}}
; Австралія
* {{flagicon|AUS}} ''[[Острови Ашмор і Картьє]]''
* {{IDN}}
* {{AUS}}
; Південь
* {{flagicon|AUS}} ''[[Острів Херд і острови Макдональд]]''
* ''{{ATF}}'' (FRA)

== Див. також ==
* [[Індо-Тихоокеанська область]]

== Примітки ==
{{notelist|2}}

== Джерела ==
{{reflist|2|refs=
<ref name="УРЕ">''Безруков Ю. Ф., Булгаков М. П.'' [https://leksika.com.ua/17070925/ure/indiyskiy_okean Індійський океан] // {{УРЕ}}</ref>
}}
{{Refbegin|30em}}
* Індійський океан // {{ГЕС3}}
* {{ШГА|ДНВП7}}
* {{ШГА|ДНВП10}}
* {{книга |автор= Бойко В. М., Міхелі С. В. |заголовок= Географія : підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. |посилання= https://lib.imzo.gov.ua/wa-data/public/site/books2/pidruchnyky-7-klas-2020/15-geography-7kl/Geografy-7kl-Boyko-Mikheli.pdf |відповідальний= |місце= {{К.}}; {{comment|Ірпінь|Ірпінь}} |видавництво= ТОВ «Видавницвто Перун» |рік= 2020 |сторінок= 272 |серія= |тираж= |isbn= 978-617-7709-56-4 |ref= Бойко В. М. }}
* {{книга |автор= Кобернік С. Г., Коваленко Р. Р. |заголовок= Географія : підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. |посилання= |відповідальний= |місце= {{К.}} |видавництво= Грамота |рік= 2015 |сторінок= 288 |серія= |тираж= |isbn= 978-966-349-528-6 |ref= Кобернік С. Г. }}
{{Refend}}

== Література ==
;Українською
* {{книга |заголовок= Атлас світу |посилання= |відповідальний= голов. ред. [[Руденко Ірина Станіславівна|І. С. Руденко]] ; зав. ред. [[Радченко Вероніка Вікторівна|В. В. Радченко]] ; відп. ред. [[Вакуленко Олена Володимирівна|О. В. Вакуленко]] |місце= {{К.}} |видавництво= [[ДНВП «Картографія»]] |рік= 2005 |сторінок= 336 |сторінки= |isbn= 9666315467 |ref= Атлас світу }}
* {{книга |автор= |заголовок=Довідковий атлас світу |посилання= |відповідальний=відп. ред. Молочко В. В. |місце={{К.}} |видавництво=ДНВП «Картографія» |рік=2010 |сторінок=328 |тираж=3000 |isbn=978-966-475-507-5 |ref=Довідковий атлас }}
*[[Хільчевський Валентин Кирилович|''Хільчевський В. К.'']] Гідрохімія океанів і морів: навч. посібник. - К.: ВПЦ «Київський університет», 2003. - 114 с.
* {{книга |автор=[[Хільчевський Валентин Кирилович|Хільчевський В. К.]], [[Дубняк Сергій Сергійович|Дубняк С. С.]] |посилання=http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=VFEIR&P21DBN=VFEIR&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC%2FREP0000745%2EPDF |заголовок=Основи океанології : підручник |видання=2-ге вид. |місце={{К.}} |видавництво=ВПЦ «Київський університет» |рік=2008 |сторінок=255 |серія= |тираж= |ref=Хільчевський і Дубняк}}

;Російською
* {{ref-ru}} {{книга |автор=Канаев В. Ф., Нейман В. Г., Парин Н. В. |заголовок=Индийский океан |посилання= |місце={{М.}} |видавництво= |рік=1975 |сторінок= |ref=Канаев В. Ф. и др.}}
* {{ref-ru}} {{книга |автор= |заголовок=Гидрология Индийского океана |посилання= |місце={{М.}} |видавництво= |рік=1977 |сторінок= |ref=ГИО}}

== Посилання ==
{{Вікіпосилання}}

{{Земля}}
{{Регіони світу}}
{{Моря}}
{{Океанські течії}}
{{Authority control}}

[[Категорія:Індійський океан| ]]