Координати: 49°24′21″ пн. ш. 25°20′59″ сх. д. / 49.40583° пн. ш. 25.34972° сх. д. / 49.40583; 25.34972

Ішків: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
MonxBot (обговорення | внесок)
м Заміна старих тегів на актуальні аналоги (en:Wikipedia:HTML5)
Рядок 119: Рядок 119:
* Василь Тринька&nbsp;— український господарник, меценат, автор праць з агрономії, краєзнавства.<ref>''Б. Мельничук.'' Тринька Василь Прокопович // {{ТЕС|3}}&nbsp;— С.&nbsp;468</ref>
* Василь Тринька&nbsp;— український господарник, меценат, автор праць з агрономії, краєзнавства.<ref>''Б. Мельничук.'' Тринька Василь Прокопович // {{ТЕС|3}}&nbsp;— С.&nbsp;468</ref>
== Галерея ==
== Галерея ==
<center><gallery>
{{center|<gallery>
Файл:Церква Святого Архістратига Михаїла в Ішкові.jpg|міні|Церква Святого Архістратига Михаїла
Файл:Церква Святого Архістратига Михаїла в Ішкові.jpg|міні|Церква Святого Архістратига Михаїла
Файл:Дзвіниця церкви Святого Архістратига Михаїла Ішків.jpg|міні|Дзвіниця церкви Святого Архістратига
Файл:Дзвіниця церкви Святого Архістратига Михаїла Ішків.jpg|міні|Дзвіниця церкви Святого Архістратига
Рядок 130: Рядок 130:
Файл:Пам'ятний хрест з нагоди скасування панщини Ішків.jpg|міні|Пам'ятний хрест з нагоди скасування панщини
Файл:Пам'ятний хрест з нагоди скасування панщини Ішків.jpg|міні|Пам'ятний хрест з нагоди скасування панщини
Файл:Автобусна зупинка Ішків.jpg|міні|Автобусна зупинка
Файл:Автобусна зупинка Ішків.jpg|міні|Автобусна зупинка
</gallery></center>
</gallery>}}
== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist|1}}
{{reflist|1}}

Версія за 21:00, 25 липня 2024

село Ішків
Церква Святого Архістратига Михаїла
Церква Святого Архістратига Михаїла
Церква Святого Архістратига Михаїла
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Тер. громада Купчинецька сільська громада
Код КАТОТТГ UA61040270060075239
Облікова картка Ішків 
Основні дані
Засноване 1785
Населення 150 (2019-2020)
Територія 0.165 км²
Густота населення 2575.76 осіб/км²
Поштовий індекс 47663
Телефонний код +380 3547
Географічні дані
Географічні координати 49°24′21″ пн. ш. 25°20′59″ сх. д. / 49.40583° пн. ш. 25.34972° сх. д. / 49.40583; 25.34972
Водойми Стрипа
Відстань до
районного центру
15 км
Найближча залізнична станція Денисів-Купчинці
Відстань до
залізничної станції
9 км
Місцева влада
Адреса ради 47662, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Купчинці, вул. І.Франка, 45
Карта
Ішків. Карта розташування: Україна
Ішків
Ішків
Ішків. Карта розташування: Тернопільська область
Ішків
Ішків
Мапа
Мапа

CMNS: Ішків у Вікісховищі

І́шків — село в Україні, у Купчинецькій сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Стрипа, на заході району. До 2018 — центр Ішківської сільської ради, якій були підпорядковані села Дворище та Росохуватець. Від 2018 року ввійшло у склад Купчинецької сільської громади. Через село проходить автодорога Т 2006 (Бучач — Білявинці — Зарваниця — Городище; стан на початок зими 2013-14 — задовільний з натяжкою як для територіальних доріг).

Населення — 427 осіб (2003 р.).

Поблизу села — Ішківський загальнозоологічний та орнітологічний заказники.

Історія

Перша писемна згадка — 1430 р.

1 серпня 1934 р. внаслідок адміністративної реформи село включене до новоствореної у Підгаєцькому повіті об'єднаної сільської гміни Семиківці[1].

Діяли філії «Просвіти» та інших українських товариств.

Від березня до липня 1944 р., коли по річці Стрипа пролягала лінія фронту, жителі Ішкова були переселені у село Золота Слобода (нині Козівського району).

Під час військових дій 1944 р. близько 160 будинків спалено.

Населення

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[2]:

Мова Число ос. Відсоток
українська 99,53
російська 0,47

Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.

Пам'ятки

Є церква святого архістратига Михаїла (1934 р., кам'яна, УГКЦ), «фігура» на місці старої дерев'яної церкви. Також діє хор церкви Архістратига Михаїла[3].

Пам'ятники

Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1985).

Встановлено кам'яні хрести:

  • на місці церкви св. Антонія
  • на честь скасування панщини (1911 р.)

Насипані могили на місці поховання 7-ми вояків Легіону УСС (1990 р.), односельцям, полеглим у II світовій війні, та жертвам сталінських репресій.

Музей

Тернопільський музикант Петро Катола створив у селі музей, у якому зібрав музичні інструменти з усього світу.[4]

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП.

Відомі люди

Народилися

Працювали, перебували

  • Мирослав Вовк  — український військовик, референт СБ ОУН Дрогобицької області та Подільського краю. Загинув біля села 29 червня 1947 року.
  • Василь Тринька — український господарник, меценат, автор праць з агрономії, краєзнавства.[7]

Галерея

Примітки

  1. Dz.U. 1934 nr 68 poz. 634. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu podhajeckiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie. [Архівовано 20 листопада 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
  2. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 20 травня 2022.
  3. Хор церкви Архістратига Михаїла (с. Ішків Козівського району). Архів оригіналу за 19 грудня 2013. Процитовано 30 січня 2011.
  4. Петро Катола. Музей інструментів в Ішкові // Телекомпанія TV-4, «Гал-кліп», 22 лютого 2015
  5. А. Гриб. Ремінецький Ярослав Ілярович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — 788 с. — ISBN 978-966-528-318-8. — С. 175
  6. СВИСТУЛА Сергій Юрійович. Тернопільщина (укр.). Процитовано 25 січня 2023.
  7. Б. Мельничук. Тринька Василь Прокопович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 468

Література