Автомобільні шляхи України
Автомобі́льні шляхи́ загального користування в Украї́ні — мережа доріг на території України, що об'єднує між собою населені пункти та окремі об'єкти та призначена для руху транспортних засобів, перевезення пасажирів та вантажів.
Державна політика у сфері дорожнього господарства та здійснення державного управління автомобільними дорогами загального користування реалізується Державним агентством автомобільних доріг України (Укравтодор)[1].
Протяжність автомобільних державних доріг в Україні становить 169,5 тис. км. Мережа основних маршрутів поширена по всій країні і з'єднує всі великі міста України, а також надає транскордонні маршрути із сусідніми країнами, з них з твердим покриттям — 165,8 тис. км. За стан цих доріг відповідає Державне агентство автомобільних доріг України[2].
Ще є 250 тис. км вулиць міст, за стан яких відповідають місцеві органи влади[2]. Також є відомчі і внутрішньогосподарські дороги.
Станом на 1940 рік загальна протяжність автошляхів на території УРСР становила 270,7 тис. км. Переважно це були ґрунтові дороги. Лише 10,8 % доріг мали тверде покриття.
Найінтенсивнішими темпами дороги будувались у 60—70-і роки XX сторіччя. Яскравим прикладом шляхобудівного сподвижництва слугує зокрема робота Новомиргородської шляхово-експлуатаційної дільниці ШЕД-722, яка під керівництвом інженера-шляховика Степана Кожум'яки за 7 років плідної роботи (1955—1961) завершила будівництво автотраси Черкаси—Умань—Гайсин—Брацлав (317 км, на дистанції Сміла—Брацлав) і спорудила до середини 70-х рр. 12 автошляхових мостів через річку Велику Вись.
До кінця 80-х років загальна мережа автомобільних доріг в Україні була фактично збудована.
Наразі розвиток автомобільних шляхів загального користування відстає від темпів автомобілізації країни. Протягом 1990—2010 рр. їх протяжність практично не збільшувалася. Щільність автомобільних доріг в Україні у 6,6 раза менша, ніж у Франції (відповідно 0,28 та 1,84 кілометра доріг на 1 кв. кілометр площі країни). Протяжність швидкісних доріг в Україні становить 0,28 тис. кілометрів (у Німеччині — 12,5 тис. кілометрів, у Франції — 7,1 тис. кілометрів[джерело?]), а рівень фінансування одного кілометра автодоріг в Україні відповідно у 5,5—6 разів менший, ніж у зазначених країнах.
У 2020 стартувала програма «Велике будівництво», що реалізується КМУ, Міністерством Інфраструктури під патронацією Президента України Володимира Зеленського.
Протягом 2020—2021 реалізується багато визначних проєктів: Будівництво Запорізьких, Кременчуцьких мостів, «Бориспільської траси», дороги Київ-Харків, Дніпро-Решетиліка. Розпочато реалізацію добудови Дарницького мосту в Києві.
Майже всі автомобільні шляхи України проходять через населені пункти, що не відповідає вимогам до міжнародних транспортних коридорів, адже призводить до обмеження швидкості руху автомобільного транспорту.
Незадовільним є транспортно-експлуатаційний стан автошляхів: 51,1 % не відповідає вимогам за рівністю, 39,2 % — за міцністю[3]. Середня швидкість руху на автошляхах України у 2–3 рази нижча, ніж у західноєвропейських країнах[джерело?].
Це пояснюється зокрема тим, що тягар на утримання транспортної мережі на душу населення в Україні є більшим порівняно з європейськими країнами через відносно невелику густоту населення (76 осіб на 1 кв. кілометр), низьку купівельну спроможність громадян (1/5 купівельної спроможності Єврозони), порівняно невеликий парк автомобілів та значну територію країни[джерело?].
Автомобільні дороги класифікують:
- за значенням;
- за покриттям;
- за категорією.
- автомобільні дороги загального користування державного та місцевого значення.
- вулиці і дороги міст та інших населених пунктів;
- відомчі (технологічні) автомобільні дороги. До них належать внутрішньогосподарські технологічні дороги, що знаходяться у власності юридичних або фізичних осіб.
- автомобільні дороги на приватних територіях. До них належать автомобільні дороги, що розташовані на територіях, власниками яких є юридичні (недержавні) або фізичні особи.
Складові частини автодоріг | |
---|---|
У межах смуги відведення
За межами смуги відведення До складових автомобільної дороги, що перебувають за межами смуги відведення, належать:
|
Вулиці і дороги міст та інших населених пунктів поділяються на:
- магістральні дороги (безперервного руху та регульованого руху),
- магістральні вулиці загальноміського значення (безперервного руху та регульованого руху),
- магістральні вулиці районного значення, а також вулиці і дороги місцевого значення.
Складовими вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є: проїзна частина вулиць і доріг, трамвайне полотно, дорожнє покриття, штучні споруди, споруди дорожнього водовідводу, технічні засоби організації дорожнього руху, зупинки міського транспорту, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, зелені насадження, наземні та підземні мережі.
Автомобільні шляхи спеціального призначення — це під'їзди до військових та інших режимних об'єктів, великих залізничних вузлів, станцій, переправ, морських та річкових портів, а також автомобільні дороги оборонного значення.
За покриттям розрізняють:
- з твердим покриттям — автомобільні дороги з одношаровим чи багатошаровим дорожнім покриттям, яке складається з різних видів ущільнених дорожніх сумішей або кам'яних матеріалів (щебінь, гравій, шлак), оброблених або не оброблених в'яжучими речовинами.
Поділяються на:
- цементнобетонні;
- асфальтобетонні;
- чорні шосе;
- білі щебеневі, гравійні шосе;
- бруківка.
- ґрунтові — дороги, проїзна частина яких поліпшена введенням каркасних добавок (гравію, шлаку та ін.). Це нижчий тип покриття, який потребує постійного вирівнювання для запобігання виникненню колій.
81 % державних доріг мають асфальтобетонне покриття, 8,7 % — цементобетонне і 10,2 % — чорне.
Місцеві автомобільні дороги в переважній більшості (45,1 %) — це чорні шосе. Асфальтобетонними є 51,1 % територіальних доріг і 23,8 % районних. Сільські дороги на 42,4 % складаються з чорних шосе, на 26,6 % — з білих щебеневих, гравійних, на 19,8 % — з асфальтобетонних.
Залежно від пропускної здатності, кількості смуг руху, ширини смуг, ширини проїзної частини, ширини земляного полотна, ширини смуги відводу, поздовжнього похилу дороги та радіусу закруглень дороги, автомобільні дороги поділяють на 5 категорій[4].:
Категорія | 1а | 1б | 2 | 3 | 4 | 5 |
---|---|---|---|---|---|---|
Розрахункова перспективна інтенсивність руху (в транспортних одиницях на добу) | >10000 | >10000 | >3000-10000 | >1000-3000 | >150-1000 | <150 |
Розрахункова перспективна інтенсивність руху (в приведених до легкового автомобіля) | >14000 | >14000 | >5000-14000 | >2500-5000 | >300-2500 | <300 |
Розрахункова швидкість руху, км/год | 130 | 110 | 90 | 90 | 90 | 90 |
Кількість смуг (в обидві сторони), шт | 4;6;8 | 4;6 | 2 | 2 | 2 | 1(всього) |
Ширина смуги руху, м | 3,75 | 3,75 | 3,75 | 3,5 | 3,0 | 4,5 |
Ширина роздільної смуги, м | 6,0 | 3,0 | - | - | - | - |
Ширина укріпленої смуги на розділювальній смузі, м | 0,75 | 0,50 | - | - | - | - |
Найменша ширина земляного полотна, м | 28,5; 36,0; 43,5 | 28,5; 36,0 | 15 | 12 | 10 | 8 |
Найменший радіус кривої у плані, м | 1000 | 700 | 450 | 450 | 450 | 450 |
Найбільший поздовжній похил, проміле | 40 | 50 | 60 | 60 | 60 | 60 |
Дороги I категорії з обов'язковою розділювальною смугою і 2–4 смугами для руху в одному напрямку мають протяжність усього 2,2 тис. км або 1,3 % від протяжності доріг з твердим покриттям.
Найбільше доріг I категорії в Київській області — 401 км. Після неї йдуть Житомирська — 232 км, Донецька —230 км, Дніпропетровська — 226 км і Харківська — 166 км. Деякі області практично не мають доріг такої якості: Кіровоградська — 1 км, Сумська — 4 км, Закарпатська — 12 км і Чернівецька — 13 км.
Пропускна здатність окремих автошляхів України дорівнює або перевищує ці стандарти. Зокрема дорога Київ — аеропорт «Бориспіль» має пропускну здатність понад 300 тис. авт/добу[джерело?] та 4–5 смуг в обидва напрямки.
У процентному відношенні в Україні дорогами першої категорії є 1 % всіх автошляхів, другої — 8 %, третьої — 17 %, четвертої — 63 %[5] та 11 % п'ятої.
Автомобільні дороги загального користування поділяються на:
- дороги державного значення (міжнародні, національні та регіональні дороги)
- дороги місцевого значення (територіальні, обласні та районні дороги)[6].
Переліки доріг державного та місцевого значення, у тому числі їх ділянок, що суміщаються з вулицями міст та інших населених пунктів, затверджуються відповідно Кабінетом Міністрів України та Радою Міністрів Автономної Республіки Крим і обласними державними адміністраціями один раз на три роки.
Автомобільні дороги загального користування перебувають у державній власності і не підлягають приватизації. Вони є складовою Єдиної транспортної системи України і задовольняють потреби суспільства в автомобільних пасажирських і вантажних перевезеннях.
Автомобільні дороги державного значення — це автомобільні дороги загального користування, до яких належать міжнародні, національні, регіональні та територіальні автомобільні дороги, які позначені відповідними дорожніми знаками;[7]
Загальна протяжність автомобільних доріг державного значення станом на 30.01.2019 року 46 640 км(до 2019р було— 49117,4 км)[8].
- суміщаються з міжнародними транспортними коридорами та/або
- входять до Європейської мережі основних, проміжних, з'єднувальних автомобільних доріг та відгалужень,
- мають відповідну міжнародну індексацію і забезпечують міжнародні автомобільні перевезення.
Міжнародні дороги позначаються літерою та двозначним числом «М-ХХ». Вони становлять 4,9 % довжини всіх автомобільних доріг України.
Згідно з угодою про головні міжнародні транспортні артерії (AGR) від 15 листопада 1975 року, основні дороги Європи позначаються літерою та двозначним числом «Е-ХХ». Основні дороги в напрямку захід—схід позначаються парними числами та закінчуються на 0 (Е20, Е30 … Е90), проміжні мають на кінці індексу парну цифру (Е12, Е18 … Е94). Основні дороги в напрямку північ—південь позначаються непарними числами та закінчуються на цифру 5 (Е05, Е15 … Е95), проміжні мають на кінці непарну цифру (Е01, Е03 … Е93).
Загальна протяжність міжнародних автомобільних доріг на території України — 9311,2 км (8652,7 км).[8]
- суміщені з національними транспортними коридорами і не належать до міжнародних автомобільних доріг, та
- з'єднують Київ, адміністративний центр Автономної Республіки Крим, адміністративні центри областей, місто Севастополь між собою, великі промислові і культурні центри з міжнародними автомобільними дорогами.
Національні дороги позначаються однією літерою «Н» та двозначним числом. Національних доріг 2,9 % від загальної довжини доріг.
Загальна протяжність національних автомобільних доріг — 7175,2 км (до 30.01.2019 р. ― 4830,4 км).[8]
- з'єднують дві або більше областей між собою,
- з'єднують основні міжнародні автомобільні пункти пропуску через державний кордон, морські та авіаційні порти міжнародного значення, найважливіші об'єкти національної культурної спадщини, курортні зони з міжнародними та національними автомобільними дорогами.
Регіональні дороги позначаються літерою «Р». Регіональних доріг 4,7 %.
Загальна протяжність регіональних автомобільних доріг — 8492,6 км (до 30.01.2019 р. ― 10089,8 км).[8]
На сьогодні відносять до шляхів Державного значення та фінансуються з центрального бюджету.
- з'єднують адміністративні центри Криму й областей з районними центрами, містами обласного значення, міста обласного значення між собою та адміністративні центри районів між собою.
- сполучають з дорогами державного значення основні аеропорти, морські та річкові порти, залізничні вузли, об'єкти національного і культурного надбання та курортного і природно-заповідного фонду, автомобільні пункти пропуску міжнародного та міждержавного значення через державний кордон.
Загальна довжина територіальних доріг становить 21 661 км (до 30.01.2019 р ― 25544,5 км)[8], або 15,8 % шляхів.
Територіальні дороги України позначаються літерою «Т» і чотиризначним цифровим індексом в якому перші дві цифри — індекс області, дві другі — номер дороги, наприклад: автомобільна дорога Т 2502 Семенівка—Новгород-Сіверський—Глухів—контрольно-пропускний пункт «Катеринівка».
{{Автомобільні шляхи України}} - це посилання на сторінки ОСМ-вікі з переліками місцевих шляхіа у вигляді таблиц.
Автомобільні дороги місцевого значення складають переважну частку сучасної автодорожньої мережі (121,7 тис. км, або 71,8 % загальної довжини), поділяються на обласні та районні.
З'єднують адміністративні центри Автономної Республіки Крим і областей з іншими населеними пунктами в межах Криму чи області між собою та з залізничними станціями, аеропортами, річковими портами, пунктами пропуску через державний кордон і місцями відпочинку, які не належать до доріг державного значення.
Загальна протяжність 52,1 тис. км. У середньому на район припадає 106,3 км обласних автомобільних доріг. До обласних доріг належить 30,7 % доріг України. Обласні дороги України позначаються літерою «О» і шестизначним або семизначним цифровим індексом, у якому перші дві цифри — індекс області, треті та четверті ― індекс району та 5,6,7-і цифри ― номер шляху, наприклад: автомобільна дорога О-212004 Лозова—Близнюки—Барвінкове.
Посилання на перелік: Обласні автомобільні дороги України загального користування
З'єднують районні адміністративні центри з іншими населеними пунктами району, а останні — між собою, з підприємствами, об'єктами культури, іншими дорогами загального користування в межах району. Позначаються літерою — «С» та шестизначним або семизначним числом, де перші дві позначають область, наступні дві-район, а 5-7 номер шляху.
Їх довжина становить 69,5 тис. км. В середньому на одне село припадає всього 2,44 км районних автомобільних доріг, які повинні забезпечувати життєдіяльність 555 його мешканців (середня чисельність). Районних доріг в Україні ― 41 %.
Посилання на актуальний перелік: Районні автомобільні дороги України загального користування
Індекси територіальних доріг місцевого значення та загальна довжина[9] всіх автошляхів за областями
Індекс | Регіон | Довжина шляхів, км | Індекс | Регіон | Довжина шляхів, км | Індекс | Регіон | Довжина шляхів, км |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
01 | Автономна Республіка Крим | 6265 | 10 | Київська область | 8555 | 20 | Тернопільська область | 5006 |
02 | Вінницька область | 9523 | 12 | Кіровоградська область | 6255 | 21 | Харківська область | 9614 |
03 | Волинська область | 6204 | 13 | Луганська область | 5874 | 22 | Херсонська область | 5023 |
04 | Дніпропетровська область | 9148 | 14 | Львівська область | 8374 | 23 | Хмельницька область | 7169 |
05 | Донецька область | 8086 | 15 | Миколаївська область | 4780 | 24 | Черкаська область | 6136 |
06 | Житомирська область | 8524 | 16 | Одеська область | 8300 | 25 | Чернігівська область | 7717 |
07 | Закарпатська область | 3348 | 17 | Полтавська область | 8876 | 26 | Чернівецька область | 2875 |
08 | Запорізька область | 6980 | 18 | Рівненська область | 5129 | 27 | Севастополь | 352 |
09 | Івано-Франківська область | 4173 | 19 | Сумська область | 7209 |
Загалом через Україну проходить 19 європейських автошляхів.
E372 E373 E381 E391 E471 E573 E583
Автомобільні пункти пропуску через державний кордон України:
- Росія — Бачівськ, Гоптівка, Ізварине, Новоазовськ;
Віддалі вказані в кілометрах автомобільними шляхами[10].
Місто | Вн | Дп | Дн | Жт | Зп | ІФ | Кв | Кр | Лг | Лц | Лв | Нк | Од | Пл | Рв | Сф | См | Тр | Ужг | Хрк | Хрс | Хм | Чрк | Чнг | Чнц |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Вінниця | 0 | 645 | 868 | 125 | 748 | 366 | 256 | 316 | 1 057 | 382 | 360 | 471 | 428 | 593 | 311 | 844 | 602 | 232 | 575 | 734 | 521 | 120 | 343 | 396 | |
Дніпро | 645 | 0 | 252 | 664 | 81 | 901 | 533 | 294 | 394 | 805 | 975 | 343 | 468 | 196 | 957 | 446 | 430 | 877 | 1 130 | 213 | 376 | 765 | 324 | 672 | |
Донецьк | 868 | 252 | 0 | 858 | 217 | 1 171 | 727 | 520 | 148 | 1 111 | 1 221 | 611 | 731 | 390 | 1 045 | 591 | 706 | 1 100 | 1 391 | 335 | 560 | 988 | 547 | 867 | |
Житомир | 125 | 664 | 858 | 0 | 738 | 431 | 131 | 407 | 1182 | 257 | 423 | 677 | 557 | 468 | 187 | 803 | 477 | 298 | 671 | 690 | 624 | 185 | 321 | 271 | |
Запоріжжя | 748 | 81 | 217 | 738 | 0 | 1 119 | 607 | 303 | 365 | 681 | 833 | 377 | 497 | 270 | 925 | 365 | 477 | 977 | 1 488 | 287 | 297 | 875 | 405 | 747 | |
Івано-Франківськ | 366 | 901 | 1 171 | 431 | 1 119 | 0 | 561 | 618 | 1 402 | 328 | 135 | 747 | 627 | 898 | 296 | 1 070 | 908 | 134 | 280 | 1 040 | 798 | 246 | 709 | 701 | |
Київ | 256 | 533 | 727 | 131 | 607 | 561 | 0 | 298 | 811 | 388 | 550 | 490 | 489 | 337 | 318 | 972 | 346 | 427 | 806 | 478 | 551 | 315 | 190 | 149 | |
Кропивницький | 316 | 294 | 520 | 407 | 303 | 618 | 298 | 0 | 668 | 664 | 710 | 174 | 294 | 246 | 627 | 570 | 506 | 547 | 883 | 387 | 225 | 435 | 126 | 363 | |
Луганськ | 1057 | 394 | 148 | 1 182 | 365 | 1 402 | 811 | 668 | 0 | 1 199 | 1 379 | 857 | 977 | 474 | 1 129 | 739 | 253 | 1 289 | 1539 | 333 | 806 | 1 177 | 706 | 951 | |
Луцьк | 382 | 805 | 1 111 | 257 | 681 | 328 | 388 | 664 | 1 199 | 0 | 152 | 780 | 856 | 725 | 70 | 1 052 | 734 | 159 | 413 | 866 | 869 | 263 | 578 | 949 | |
Львів | 360 | 975 | 1 221 | 423 | 833 | 135 | 550 | 710 | 1 379 | 152 | 0 | 850 | 970 | 891 | 232 | 1 173 | 896 | 128 | 261 | 1 028 | 1 141 | 240 | 740 | 690 | |
Миколаїв | 471 | 343 | 611 | 677 | 377 | 747 | 490 | 174 | 857 | 780 | 850 | 0 | 120 | 420 | 864 | 282 | 681 | 754 | 999 | 556 | 51 | 590 | 300 | 640 | |
Одеса | 428 | 468 | 731 | 557 | 497 | 627 | 489 | 294 | 977 | 856 | 970 | 120 | 0 | 540 | 741 | 392 | 800 | 660 | 1 009 | 831 | 171 | 548 | 420 | 529 | |
Полтава | 593 | 196 | 390 | 468 | 270 | 898 | 337 | 246 | 474 | 725 | 891 | 420 | 540 | 0 | 665 | 635 | 261 | 825 | 1149 | 141 | 471 | 653 | 279 | 477 | |
Рівне | 311 | 957 | 1045 | 187 | 925 | 296 | 318 | 627 | 1 129 | 70 | 232 | 864 | 741 | 665 | 0 | 1 157 | 664 | 162 | 484 | 805 | 834 | 193 | 508 | 458 | |
Сімферополь | 844 | 446 | 591 | 803 | 365 | 1 070 | 972 | 570 | 739 | 1 052 | 1 173 | 282 | 392 | 635 | 1 157 | 0 | 896 | 1 097 | 1 363 | 652 | 221 | 964 | 696 | 1 112 | |
Суми | 602 | 430 | 706 | 477 | 477 | 908 | 346 | 506 | 253 | 734 | 896 | 681 | 800 | 261 | 664 | 896 | 0 | 774 | 1 138 | 190 | 732 | 662 | 540 | 350 | |
Тернопіль | 232 | 877 | 1 100 | 298 | 977 | 134 | 427 | 547 | 1 289 | 159 | 128 | 754 | 660 | 825 | 162 | 1 097 | 774 | 0 | 338 | 987 | 831 | 112 | 575 | 568 | |
Ужгород | 575 | 1 130 | 1 391 | 671 | 1 488 | 280 | 806 | 883 | 1 539 | 413 | 261 | 999 | 1 009 | 1 149 | 484 | 1 363 | 1138 | 338 | 0 | 1 299 | 1 065 | 455 | 984 | 951 | |
Харків | 734 | 213 | 335 | 690 | 287 | 1 040 | 478 | 387 | 333 | 866 | 1 028 | 556 | 831 | 141 | 805 | 652 | 190 | 987 | 1299 | 0 | 576 | 854 | 420 | 608 | |
Херсон | 521 | 376 | 560 | 624 | 297 | 798 | 551 | 225 | 806 | 869 | 1 141 | 51 | 171 | 471 | 834 | 221 | 732 | 831 | 1 065 | 576 | 0 | 641 | 351 | 691 | |
Хмельницький | 120 | 765 | 988 | 185 | 875 | 246 | 315 | 435 | 1 177 | 263 | 240 | 590 | 548 | 653 | 193 | 964 | 662 | 112 | 455 | 854 | 641 | 0 | 463 | 455 | |
Черкаси | 343 | 324 | 547 | 321 | 405 | 709 | 190 | 126 | 706 | 578 | 740 | 300 | 420 | 279 | 508 | 696 | 540 | 575 | 984 | 420 | 351 | 463 | 0 | 330 | |
Чернігів | 396 | 672 | 867 | 271 | 747 | 701 | 149 | 363 | 951 | 949 | 690 | 640 | 529 | 477 | 458 | 1 112 | 350 | 568 | 951 | 608 | 691 | 455 | 330 | 0 | |
Чернівці | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - |
- ↑ Положення про Державне агентство автомобільних доріг України. Кабінет Міністрів України. Архів оригіналу за 5 жовтня 2018. Процитовано 31 січня 2018.
- ↑ а б ПЛАНИ РЕМОНТІВ ДОРІГ НА 2017 РІК. Державне агентство автомобільних доріг України. 2.03.2017. Архів оригіналу за 3 березня 2017. Процитовано 3 березня 2017.
- ↑ Безуглий А.О., Ілляш С.І., Зеленовський В.А., Печончик Т.І., Стасюк Б.О. (2017). Вдосконалення системи експлуатаційного утримання мережі автомобільних доріг загального користування в Україні (PDF). Державне підприємство «Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіна» (ДП «ДерждорНДІ»). с. 14. Архів оригіналу (PDF) за 10 травня 2021. Процитовано 10 травня 2021.
- ↑ ДБН В.2.3-4:2015, 2015, с. 3-19.
- ↑ Модернізаційні пріоритети реформування транспортно-дорожнього комплексу в Україні [Архівовано 29 березня 2017 у Wayback Machine.], Київ: Національний Інститут Стратегічних Досліджень. 2013
- ↑ ДБН В.2.3-4:2007. Київ: Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. 2007. 104 с. Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 15 травня 2018.
- ↑ ПОСТАНОВА № 1306 Про Правила дорожнього руху [Архівовано 16 січня 2018 у Wayback Machine.] - Кабінет Міністрів України
- ↑ а б в г д Перелік автомобільних доріг загального користування державного значення [Архівовано 5 вересня 2016 у Wayback Machine.] (Додаток до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 р. № 712)
- ↑ офіційні дані станом на 01.01.2011 р.[недоступне посилання з серпня 2019]
- ↑ Лист Державної митної служби «Щодо строків доставки товарів автомобільним транспортом» № 11/6-10.19/1268-ЕП від 11.02.2010. Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 1 липня 2019.
- ДБН В.2.3-4:2015. Київ: Мінрегіонбуд України. 2015. 91 с. Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 15 травня 2018.
- Закон України «Про автомобільні дороги»
- ПОСТАНОВА від 17 листопада 2021 р. № 1242 Про затвердження переліку автомобільних доріг загального користування державного значення
- Державна служба автомобільних доріг України — УкрАвтоДор [Архівовано 17 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- ВПЛИВ БУДІВЕЛЬНИХ ВИТРАТ НА ВИБІР ВАРІАНТУ ТРАСИ АВТОМОБІЛЬНОЇ ДОРОГИ
- Автошляхи України [Архівовано 14 січня 2010 у Wayback Machine.] — тематичний блог
- https://wiki.openstreetmap.org/wiki/Uk:Обласні_автомобільні_дороги_України_загального_користування [Архівовано 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.] — Докладний перелік
- https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/55-2019-п#n13 [Архівовано 16 червня 2019 у Wayback Machine.] Постанова КМУ N55 про автомобільні дороги державного значення від 30.01.2019 року
- https://wiki.openstreetmap.org/wiki/Uk:Районні_автомобільні_дороги_України_загального_користування [Архівовано 5 листопада 2021 у Wayback Machine.] - докладний перелік
- https://wiki.openstreetmap.org/wiki/Uk:Автомобільні_шляхи_України_державного_значення [Архівовано 31 серпня 2021 у Wayback Machine.] -актуальний перелік доріг державного значення на 2020 рік.
- Коніва Ю. В. Зародження та розвиток суходільних комунікацій на території Слобідської України у XVIII — на початку ХІХ ст. Дисертація [Архівовано 16 серпня 2021 у Wayback Machine.] … 07.00.01 «Історія України». — Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро, 2019.