Глухий заясенний фрикативний: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
EmausBot (обговорення | внесок)
Боти
711 076 редагувань
м Перенесено 1 інтервікі-посилань до Вікіданих (d:Q334695)
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
 
(Не показано 33 проміжні версії 6 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Infobox IPA
{{Infobox IPA|ipa-number=134|ipa=643|ipa-image=Xsampa-S2.png|xsampa=S|kirshenbaum=S|sound=Voiceless_palato-alveolar_sibilant.ogg}}
|ipa number=134
'''Глухий піднебінно-ясенний (палато-альвеолярний) фрикативний''' — тип [[Приголосний звук|приголосного]] звука, що існує в деяких людських мовах. Символ [[Міжнародний фонетичний алфавіт|Міжнародного фонетичного алфавіту]] для цього звука — {{IPA|ʃ}}, а відповідний символ [[X-SAMPA]] — <tt>S</tt>.
|decimal1=643
|imagefile=Voiceless palato-alveolar fricative (vector).svg
|imagesize=150px
|x-sampa=S
|kirshenbaum=S
|braille=156
}}
'''Глухий заясенний фрикатив''' — [[Приголосний звук|приголосний]] звук, що існує в деяких мовах. У [[Міжнародний фонетичний алфавіт|Міжнародному фонетичному алфавіті]] записується як ⟨ʃ⟩. Твердий [[шиплячі приголосні|шиплячий]] приголосний, [[Фрикативні приголосні|фрикатив]]. В [[Українська мова|українській мові]] цей звук передається на письмі літерою ''[[ш]]''. Середній за твердістю у ряду шиплячих фрикативів [[Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний|/ɕ/]]—/ʃ/—[[Глухий ретрофлексний фрикативний|/ʂ/]]<ref name="Wells"/>.

Деякі науковці використовують символ /ʃ/ для позначення [[Глухий ретрофлексний фрикативний|глухого ретрофлексного фрикатива]] /ʂ/ або [[Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний|глухого ясенно-твердопіднебінного фрикатива]] /ɕ/<ref name="Wells">{{Harvcoltxt|Wells|2014|p=98-9}}</ref>. У першому випадку, власне глухий заясенний африкат записують як /ʃʲ/.

== Назва ==
*Глухий заясенний фрикатив
*Глухий заясенний фрикативний
*Глухий палато-альвеолярний фрикатив ({{lang-en|Voiceless palato-alveolar fricative}})
*Глухий палато-альвеолярний фрикатив-сибілянт ({{lang-en|Voiceless palato-alveolar sibilant fricative}})
*Глухий піднебінно-ясенний фрикатив
*Глухий піднебінно-ясенний фрикатив-сибілянт
*Глухий піднебінно-ясенний фрикативний
*Глухий пост-альвеолярний фрикатив ({{lang-en|voiceless postalveolar fricative}})
*Глухий пост-альвеолярний фрикативний
*Глухий пост-альвеолярний фрикатив-сибілянт ({{lang-en|voiceless postalveolar sibilant fricative}})


== Властивості ==
== Властивості ==
Властивості глухого заясенного фрикативного:
Властивості глухого заясенного фрикативного:


{{Глухий}}
* Тип [[Фонація|фонації]] — [[Глуха фонація|глуха]], тобто повітря проходить крізь голосові зв’язки не спричиняючи вібрацію.
{{Фрикатив}}
* Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
{{Сибілянт}}
* [[Місце творення]] — піднебінно-ясенне, тобто він артикулюється передньою спинкою язика позаду ясенного бугорка.
* [[Місце творення]] — [[піднебінно-ясенні приголосні|піднебінно-ясенне]], тобто він артикулюється передньою спинкою [[язик]]а позаду [[Ясенний бугорок|ясенного бугорка]], а кінчик язика при цьому трохи загнутий й розташований біля [[тверде піднебіння|твердого піднебіння]].
* Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
* Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
* Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
* Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
* Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
* Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.


== Приклади ==
{{Consonants}}
{| class="wikitable"
! colspan="2" | Мова !! Слово !! МФА !! Значення !! Примітки
|-
|colspan=2| [[адигейська мова|адигейська]] || '''ш'''ыд || [ʃəd] || віслюк ||
|-
|colspan=2| [[азербайджанська мова|азербайджанська]] || '''''ş'''eir'' || [ʃeiɾ] || вірш ||
|-
|colspan=2| [[албанська мова|албанська]] || '''''sh'''tëpi'' || [ʃtəˈpi] || дім ||
|-
|colspan=2| [[англійська мова|англійська]] || '''''sh'''eep'' || [ʃiːp] || вівця || Див. [[англійська фонетика]]
|-
|colspan=2| [[арабська мова|арабська]]{{Sfnp |Thelwall|1990|p= 37}} || شمس || [ʃams] || сонце || Див. [[арабська фонетика]]
|-
|colspan=2| [[баскська мова|баскська]] || ''kai'''x'''o'' || [kajʃ̺o] || привіт ||
|-
|colspan=2| [[болгарська мова|болгарська]] || юна'''ш'''ки || [joˈnaʃki] || героїчно ||
|-
|colspan=2| [[валлійська мова|валлійська]] || ''''si'''arad'' || [ˈʃɑːrad] || говорити || Див. [[валлійська фонетика]]
|-
|colspan=2| [[вірменська мова|вірменська]] (східна){{Sfnp |Dum-Tragut|2009|p= 18}} || '''շ'''ուն || |[ʃun] || собака ||
|-
|colspan=2| [[гебрейська мова|гебрейська]] || וויסנ'''ש'''אַפֿטלעכע || [vɪsn̩ʃaftləxə] || науковий || Див. [[гебрейська фонетика]]
|-
|colspan=2| [[гінді]] || '''श'''क || [ʃək] || сумнів || Див. [[фонетика гіндустані]]
|-
|colspan=2| [[ірландська мова|ірландська]] || ''s'''í''''' || [ʃiː] || вона || Див. [[ірландська фонетика]]
|-
|colspan=2| [[латвійська мова|латвійська]] || '''''š'''alle'' || [ˈʃalːe] || кашне ||
|-
|colspan=2| [[литовська мова|литовська]] || '''''š'''arvas'' || [ˈʃɐrˑvɐs] || обладунок ||
|-
|colspan=2| [[македонська мова|македонська]] || '''ш'''то || [ʃtɔ] || що || Див. [[македонська фонетика]]
|-
|colspan=2| [[малайська мова|малайська]] || '''''sy'''arikat'' || [ʃarikat] || товариство ||
|-
|colspan=2| [[маратхі (мова)|маратхі]] || '''श'''ब्द || [ˈʃəbˈd̪ə] || слово || Див. [[фонетика маратхі ]]
|-
|colspan=2| [[нідерландська мова|нідерландська]]{{Sfnp |Gussenhoven|1992|p= 46}} || '''''sj'''abloon'' || [ʃäˈbloːn] || шаблон || Див. [[нідерландська фонетика]]
|-
|colspan=2| [[німецька мова|німецька]]<ref name=MangoldPA>{{Harvcoltxt|Mangold|2005|p=51}}</ref> || '''''sch'''ön'' || [ʃʷø̈ːn] || гарний
| Див. [[німецька фонетика]]
|-
|colspan=2| [[перська мова|перська]] || شاه || [ʃɒːh] || шах || Див. [[перська фонетика]]
|-
|colspan=2| [[португальська мова|португальська]]{{Sfnp |Cruz-Ferreira|1995|p= 91}} || cai'''x'''a || [ˈkajʃɐ] || коробка || Див. [[португальська фонетика]]
|-
|colspan=2| [[румунська мова|румунська]] || '''''ș'''efi'' || [ʃefʲ] || шефи || Див. [[румунська фонетика]]
|-
|colspan=2| [[сербська]] || '''ш'''ума || [ʃûmä] || ліс || Див. [[сербська фонетика]]
|-
|colspan=2| [[словенська мова|словенська]] || '''''š'''ola'' || [ˈʃóːla] || школа ||
|-
|colspan=2| [[турецька мова|турецька]] || ''güne'''ş''''' || [ɟyˈne̞ʃ] || сонце || Див. [[турецька фонетика]]
|-
|colspan=2| [[угорська мова|угорська]] || '''''s'''egítség'' || [ˈʃɛɡiːt͡ʃːeːɡ] || допомога || Див. [[угорська фонетика]]
|-
|colspan=2| [[уйгурська мова|уйгурська]] || شەھەر || [ʃæhær] || місто ||
|-
|colspan=2| [[українська мова|українська]] || '''''ш'''ахи'' || ['ʃɑxɪ] || — || Див. [[українська фонетика]]
|-
|colspan=2| [[фінська мова|фінська]] || '''''š'''ekki'' || [ʃekːi] || перевірка || Див. [[фінська фонетика]]
|-
|colspan=2| [[французька мова|французька]]{{Sfnp |Fougeron|Smith|1993|p=73}} || '''''ch'''er'' || [ʃɛʁ] || дорогий || Див. [[французька фонетика]]
|-
|colspan=2| [[шотландська гельська]] || '''s'''einn || [ʃeiɲ] || співати || Див. [[шотландська гельська фонетика]]
|-
|}

== Глухий заясенний фрикатив-несибілянт ==
{{Infobox IPA
|above=Глухий заясенний фрикатив-несибілянт
|ipa number=151 414 402B 429
|ipa symbol=ɹ̠̊˔
|x-sampa=r\_-_0_r
}}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
{{refbegin}}
*{{Citation |last=Canepari |first=Luciano |year=1992 |title=Il MªPi – Manuale di pronuncia italiana |trans_title= Handbook of Italian Pronunciation |language= it |location=Bologna |publisher=Zanichelli |isbn= 88-08-24624-8}}
*{{Citation |last1 =Cotton |first1 =Eleanor Greet |last2=Sharp |first2=John |year= 1988 |title=Spanish in the Americas |publisher=Georgetown University Press |isbn=978-0-87840-094-2 |url= http://books.google.com/?id=89KX2RC6Gx0C}}
*{{Citation |last=Cruz-Ferreira |first=Madalena |year= 1995 |title=European Portuguese |journal= Journal of the International Phonetic Association |volume=25 |issue=2 |pages= 90–94 |doi=10.1017/S0025100300005223}}
*{{Citation |last=Dąbrowska |first=Anna |year=2004 |title=Język polski |place=Wrocław |publisher=wydawnictwo Dolnośląskie |isbn=83-7384-063-X}}
*{{Citation |last1 =Dubisz |first1 =Stanisław |last2=Karaś |first2=Halina |last3=Kolis |first3= Nijola |year= 1995 |title=Dialekty i gwary polskie | language = pl |place=Warsaw |publisher=Wiedza Powszechna |isbn= 83-2140989-X}}
*{{Citation |last=Dum-Tragut |first=Jasmine |year=2009 |title=Armenian: Modern Eastern Armenian |place= Amsterdam |publisher=John Benjamins}}
*{{Citation |last1 =Fougeron |first1 =Cecile |last2=Smith |first2=Caroline L |year= 1993 |title= French |journal= Journal of the International Phonetic Association |volume=23 |issue=2 |pages=73–76 |doi= 10.1017/S0025100300004874}}
*{{Citation |last=Gussenhoven |first=Carlos |year=1992 |title=Dutch |journal=Journal of the International Phonetic Association |volume=22 |issue=2 |pages=45–47 |doi=10.1017/S002510030000459X}}
*{{Citation |last=Ladefoged |first=Peter |year=2005 |title=Vowels and Consonants |edition= 2nd |publisher=Blackwell}}
*{{Citation |last=Mangold |first=Max |year=2005 |title=Das Aussprachewörterbuch |publisher= Duden |ISBN=978-3-41104066-7}}
*{{Citation |last=Merrill |first=Elizabeth |year=2008 |title=Tilquiapan Zapotec |journal=Journal of the International Phonetic Association |volume=38 |issue=1 |pages=107–14 |doi=10.1017/S0025100308003344}}
*{{Citation |last=Roach |first=Peter |year=2004 |title= British English: Received Pronunciation |journal= Journal of the International Phonetic Association |volume=34 |issue=2 |pages=239–45 |doi= 10.1017/S0025100304001768}}
*{{Citation |last1 = Rogers |first1 = Derek |last2 = d'Arcangeli |first2 = Luciana |year= 2004 |title= Italian |journal= Journal of the International Phonetic Association |volume=34 |issue=1 |pages=117–21 |doi = 10.1017/S0025100304001628}}
*{{Citation |last1 = Shosted |first1 = Ryan K |last2 = Chikovani |first2 = Vakhtang |year= 2006 |title = Standard Georgian |journal=Journal of the International Phonetic Association |volume=36 |issue=2 |pages= 255–64 |doi = 10.1017/S0025100306002659}}
*{{Citation |last = Thelwall |first= Robin |year= 1990 |title=Arabic |journal=Journal of the International Phonetic Association |volume=20 |issue=2 |pages=37–41 |doi=10.1017/S0025100300004266}}
*{{книга
|автор = [[Джон Крістофер Веллс|Wells, J. C.]]
|частина =
|заголовок = '''Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics'''
|посилання =
|видання =
|відповідальний =
|місце = Cambridge
|видавництво = Cambridge University Press
|рік = 2014
|том =
|сторінки =
|сторінок = 217
|isbn = 978-1107074705
}}
{{refend}}

{{IPA navigation}}


[[Категорія:Приголосні звуки]]
[[Категорія:Глухі приголосні]]
[[Категорія:Фрикативні приголосні]]
[[Категорія:Піднебінно-ясенні приголосні]]
[[Категорія:Шиплячі приголосні]]
[[Категорія:Заясенні приголосні]]
[[Категорія:Сибілянти]]

Поточна версія на 09:18, 21 травня 2024

Глухий заясенний фрикативний
ʃ
Номер МФА134
Кодування
HTML (десяткове)&#643;
Юнікод (hex)U+0283
X-SAMPAS
КіршенбаумS
Брайль[en]⠱ (braille pattern dots-156)

Глухий заясенний фрикатив — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʃ⟩. Твердий шиплячий приголосний, фрикатив. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ш. Середній за твердістю у ряду шиплячих фрикативів /ɕ/—/ʃ/—/ʂ/[1].

Деякі науковці використовують символ /ʃ/ для позначення глухого ретрофлексного фрикатива /ʂ/ або глухого ясенно-твердопіднебінного фрикатива /ɕ/[1]. У першому випадку, власне глухий заясенний африкат записують як /ʃʲ/.

Назва

[ред. | ред. код]
  • Глухий заясенний фрикатив
  • Глухий заясенний фрикативний
  • Глухий палато-альвеолярний фрикатив (англ. Voiceless palato-alveolar fricative)
  • Глухий палато-альвеолярний фрикатив-сибілянт (англ. Voiceless palato-alveolar sibilant fricative)
  • Глухий піднебінно-ясенний фрикатив
  • Глухий піднебінно-ясенний фрикатив-сибілянт
  • Глухий піднебінно-ясенний фрикативний
  • Глухий пост-альвеолярний фрикатив (англ. voiceless postalveolar fricative)
  • Глухий пост-альвеолярний фрикативний
  • Глухий пост-альвеолярний фрикатив-сибілянт (англ. voiceless postalveolar sibilant fricative)

Властивості

[ред. | ред. код]

Властивості глухого заясенного фрикативного:

Приклади

[ред. | ред. код]
Мова Слово МФА Значення Примітки
адигейська шыд [ʃəd] віслюк
азербайджанська şeir [ʃeiɾ] вірш
албанська shtëpi [ʃtəˈpi] дім
англійська sheep [ʃiːp] вівця Див. англійська фонетика
арабська[2] شمس [ʃams] сонце Див. арабська фонетика
баскська kaixo [kajʃ̺o] привіт
болгарська юнашки [joˈnaʃki] героїчно
валлійська 'siarad [ˈʃɑːrad] говорити Див. валлійська фонетика
вірменська (східна)[3] շուն [ʃun] собака
гебрейська וויסנשאַפֿטלעכע [vɪsn̩ʃaftləxə] науковий Див. гебрейська фонетика
гінді शक [ʃək] сумнів Див. фонетика гіндустані
ірландська sí [ʃiː] вона Див. ірландська фонетика
латвійська šalle [ˈʃalːe] кашне
литовська šarvas [ˈʃɐrˑvɐs] обладунок
македонська што [ʃtɔ] що Див. македонська фонетика
малайська syarikat [ʃarikat] товариство
маратхі शब्द [ˈʃəbˈd̪ə] слово Див. фонетика маратхі
нідерландська[4] sjabloon [ʃäˈbloːn] шаблон Див. нідерландська фонетика
німецька[5] schön [ʃʷø̈ːn] гарний Див. німецька фонетика
перська شاه [ʃɒːh] шах Див. перська фонетика
португальська[6] caixa [ˈkajʃɐ] коробка Див. португальська фонетика
румунська șefi [ʃefʲ] шефи Див. румунська фонетика
сербська шума [ʃûmä] ліс Див. сербська фонетика
словенська šola [ˈʃóːla] школа
турецька güneş [ɟyˈne̞ʃ] сонце Див. турецька фонетика
угорська segítség [ˈʃɛɡiːt͡ʃːeːɡ] допомога Див. угорська фонетика
уйгурська شەھەر [ʃæhær] місто
українська шахи ['ʃɑxɪ] — Див. українська фонетика
фінська šekki [ʃekːi] перевірка Див. фінська фонетика
французька[7] cher [ʃɛʁ] дорогий Див. французька фонетика
шотландська гельська seinn [ʃeiɲ] співати Див. шотландська гельська фонетика

Глухий заясенний фрикатив-несибілянт

[ред. | ред. код]
Глухий заясенний фрикатив-несибілянт
ɹ̠̊˔
Номер МФА151 414 402B 429
Кодування
X-SAMPAr\_-_0_r
Звучання
noicon

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Wells (2014:98-9)
  2. ↑ Thelwall, (1990), с. 37.
  3. ↑ Dum-Tragut, (2009), с. 18.
  4. ↑ Gussenhoven, (1992), с. 46.
  5. ↑ Mangold (2005:51)
  6. ↑ Cruz-Ferreira, (1995), с. 91.
  7. ↑ Fougeron та Smith, (1993), с. 73.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Canepari, Luciano (1992), Il MªPi – Manuale di pronuncia italiana [Handbook of Italian Pronunciation] (італ.), Bologna: Zanichelli, ISBN 88-08-24624-8
  • Cotton, Eleanor Greet; Sharp, John (1988), Spanish in the Americas, Georgetown University Press, ISBN 978-0-87840-094-2
  • Cruz-Ferreira, Madalena (1995), European Portuguese, Journal of the International Phonetic Association, 25 (2): 90—94, doi:10.1017/S0025100300005223
  • Dąbrowska, Anna (2004), Język polski, Wrocław: wydawnictwo Dolnośląskie, ISBN 83-7384-063-X
  • Dubisz, Stanisław; Karaś, Halina; Kolis, Nijola (1995), Dialekty i gwary polskie (пол.), Warsaw: Wiedza Powszechna, ISBN 83-2140989-X
  • Dum-Tragut, Jasmine (2009), Armenian: Modern Eastern Armenian, Amsterdam: John Benjamins
  • Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1993), French, Journal of the International Phonetic Association, 23 (2): 73—76, doi:10.1017/S0025100300004874
  • Gussenhoven, Carlos (1992), Dutch, Journal of the International Phonetic Association, 22 (2): 45—47, doi:10.1017/S002510030000459X
  • Ladefoged, Peter (2005), Vowels and Consonants (вид. 2nd), Blackwell
  • Mangold, Max (2005), Das Aussprachewörterbuch, Duden, ISBN 978-3-41104066-7
  • Merrill, Elizabeth (2008), Tilquiapan Zapotec, Journal of the International Phonetic Association, 38 (1): 107—14, doi:10.1017/S0025100308003344
  • Roach, Peter (2004), British English: Received Pronunciation, Journal of the International Phonetic Association, 34 (2): 239—45, doi:10.1017/S0025100304001768
  • Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004), Italian, Journal of the International Phonetic Association, 34 (1): 117—21, doi:10.1017/S0025100304001628
  • Shosted, Ryan K; Chikovani, Vakhtang (2006), Standard Georgian, Journal of the International Phonetic Association, 36 (2): 255—64, doi:10.1017/S0025100306002659
  • Thelwall, Robin (1990), Arabic, Journal of the International Phonetic Association, 20 (2): 37—41, doi:10.1017/S0025100300004266
  • Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Глухий_заясенний_фрикативний&oldid=42621695