Глухий заясенний фрикативний: відмінності між версіями

Глухий заясенний фрикатив-несибілянт
Глухий заясенний фрикатив-несибілянт
ɹ̠̊˔
Номер МФА	151 414 402B 429
Кодування
X-SAMPA	r\_-_0_r
Звучання
	noicon джерело · допомога

Глухий заясенний фрикативний
Глухий заясенний фрикативний
ʃ
Номер МФА	134
Кодування
HTML (десяткове)	ʃ
Юнікод (hex)	U+0283
X-SAMPA	S
Кіршенбаум	S
Брайль[en]
Зображення

Інтерактивний перегляд історії

[неперевірена версія]

[перевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Поточна версія на 09:18, 21 травня 2024

Глухий заясенний фрикатив — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʃ⟩. Твердий шиплячий приголосний, фрикатив. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ш. Середній за твердістю у ряду шиплячих фрикативів /ɕ/—/ʃ/—/ʂ/^[1].

Деякі науковці використовують символ /ʃ/ для позначення глухого ретрофлексного фрикатива /ʂ/ або глухого ясенно-твердопіднебінного фрикатива /ɕ/^[1]. У першому випадку, власне глухий заясенний африкат записують як /ʃʲ/.

Назва

Глухий заясенний фрикатив
Глухий заясенний фрикативний
Глухий палато-альвеолярний фрикатив (англ. Voiceless palato-alveolar fricative)
Глухий палато-альвеолярний фрикатив-сибілянт (англ. Voiceless palato-alveolar sibilant fricative)
Глухий піднебінно-ясенний фрикатив
Глухий піднебінно-ясенний фрикатив-сибілянт
Глухий піднебінно-ясенний фрикативний
Глухий пост-альвеолярний фрикатив (англ. voiceless postalveolar fricative)
Глухий пост-альвеолярний фрикативний
Глухий пост-альвеолярний фрикатив-сибілянт (англ. voiceless postalveolar sibilant fricative)

Властивості

Властивості глухого заясенного фрикативного:

Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
Місце творення — піднебінно-ясенне, тобто він артикулюється передньою спинкою язика позаду ясенного бугорка, а кінчик язика при цьому трохи загнутий й розташований біля твердого піднебіння.
Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

Мова	Слово	МФА	Значення	Примітки
адигейська	шыд	[ʃəd]	віслюк
азербайджанська	şeir	[ʃeiɾ]	вірш
албанська	shtëpi	[ʃtəˈpi]	дім
англійська	sheep	[ʃiːp]	вівця	Див. англійська фонетика
арабська^[2]	شمس	[ʃams]	сонце	Див. арабська фонетика
баскська	kaixo	[kajʃ̺o]	привіт
болгарська	юнашки	[joˈnaʃki]	героїчно
валлійська	'siarad	[ˈʃɑːrad]	говорити	Див. валлійська фонетика
вірменська (східна)^[3]	շուն	[ʃun]	собака
гебрейська	וויסנשאַפֿטלעכע	[vɪsn̩ʃaftləxə]	науковий	Див. гебрейська фонетика
гінді	शक	[ʃək]	сумнів	Див. фонетика гіндустані
ірландська	sí	[ʃiː]	вона	Див. ірландська фонетика
латвійська	šalle	[ˈʃalːe]	кашне
литовська	šarvas	[ˈʃɐrˑvɐs]	обладунок
македонська	што	[ʃtɔ]	що	Див. македонська фонетика
малайська	syarikat	[ʃarikat]	товариство
маратхі	शब्द	[ˈʃəbˈd̪ə]	слово	Див. фонетика маратхі
нідерландська^[4]	sjabloon	[ʃäˈbloːn]	шаблон	Див. нідерландська фонетика
німецька^[5]	schön	[ʃʷø̈ːn]	гарний	Див. німецька фонетика
перська	شاه	[ʃɒːh]	шах	Див. перська фонетика
португальська^[6]	caixa	[ˈkajʃɐ]	коробка	Див. португальська фонетика
румунська	șefi	[ʃefʲ]	шефи	Див. румунська фонетика
сербська	шума	[ʃûmä]	ліс	Див. сербська фонетика
словенська	šola	[ˈʃóːla]	школа
турецька	güneş	[ɟyˈne̞ʃ]	сонце	Див. турецька фонетика
угорська	segítség	[ˈʃɛɡiːt͡ʃːeːɡ]	допомога	Див. угорська фонетика
уйгурська	شەھەر	[ʃæhær]	місто
українська	шахи	['ʃɑxɪ]	—	Див. українська фонетика
фінська	šekki	[ʃekːi]	перевірка	Див. фінська фонетика
французька^[7]	cher	[ʃɛʁ]	дорогий	Див. французька фонетика
шотландська гельська	seinn	[ʃeiɲ]	співати	Див. шотландська гельська фонетика

Глухий заясенний фрикатив-несибілянт

Примітки

Джерела

Canepari, Luciano (1992), Il MªPi – Manuale di pronuncia italiana [Handbook of Italian Pronunciation] (італ.), Bologna: Zanichelli, ISBN 88-08-24624-8
Cotton, Eleanor Greet; Sharp, John (1988), Spanish in the Americas, Georgetown University Press, ISBN 978-0-87840-094-2
Cruz-Ferreira, Madalena (1995), European Portuguese, Journal of the International Phonetic Association, 25 (2): 90—94, doi:10.1017/S0025100300005223
Dąbrowska, Anna (2004), Język polski, Wrocław: wydawnictwo Dolnośląskie, ISBN 83-7384-063-X
Dubisz, Stanisław; Karaś, Halina; Kolis, Nijola (1995), Dialekty i gwary polskie (пол.), Warsaw: Wiedza Powszechna, ISBN 83-2140989-X
Dum-Tragut, Jasmine (2009), Armenian: Modern Eastern Armenian, Amsterdam: John Benjamins
Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1993), French, Journal of the International Phonetic Association, 23 (2): 73—76, doi:10.1017/S0025100300004874
Gussenhoven, Carlos (1992), Dutch, Journal of the International Phonetic Association, 22 (2): 45—47, doi:10.1017/S002510030000459X
Ladefoged, Peter (2005), Vowels and Consonants (вид. 2nd), Blackwell
Mangold, Max (2005), Das Aussprachewörterbuch, Duden, ISBN 978-3-41104066-7
Merrill, Elizabeth (2008), Tilquiapan Zapotec, Journal of the International Phonetic Association, 38 (1): 107—14, doi:10.1017/S0025100308003344
Roach, Peter (2004), British English: Received Pronunciation, Journal of the International Phonetic Association, 34 (2): 239—45, doi:10.1017/S0025100304001768
Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004), Italian, Journal of the International Phonetic Association, 34 (1): 117—21, doi:10.1017/S0025100304001628
Shosted, Ryan K; Chikovani, Vakhtang (2006), Standard Georgian, Journal of the International Phonetic Association, 36 (2): 255—64, doi:10.1017/S0025100306002659
Thelwall, Robin (1990), Arabic, Journal of the International Phonetic Association, 20 (2): 37—41, doi:10.1017/S0025100300004266
Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.

Портал «Мовознавство»

[Wells-1] а ^б Wells (2014:98-9)

[FOOTNOTEThelwall199037-2] Thelwall, (1990), с. 37.

[FOOTNOTEDum-Tragut200918-3] Dum-Tragut, (2009), с. 18.

[FOOTNOTEGussenhoven199246-4] Gussenhoven, (1992), с. 46.

[MangoldPA-5] Mangold (2005:51)

[FOOTNOTECruz-Ferreira199591-6] Cruz-Ferreira, (1995), с. 91.

[FOOTNOTEFougeronSmith199373-7] Fougeron та Smith, (1993), с. 73.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

@@ Рядок 8: / Рядок 8: @@
 |braille=156
 }}
-'''Глухий заясенний фрикатив''' — [[Приголосний звук|приголосний]] звук, що існує в деяких мовах. У [[Міжнародний фонетичний алфавіт|Міжнародному фонетичному алфавіті]] записується як ⟨ʃ⟩. Твердий [[шиплячі приголосні|шиплячий]] приголосний, [[Фрикативні приголосні|фрикатив]]. В [[Українська мова|українській мові]] цей звук передається на письмі літерою ''[[ш]]''. Середній за твердістю у ряду шиплячих фрикативів [[Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний|/ɕ/]]—/ʃ/—[[Глухий ретрофлексний фрикативний|/ʂ/]]<ref name="Wells"></ref>.
+'''Глухий заясенний фрикатив''' — [[Приголосний звук|приголосний]] звук, що існує в деяких мовах. У [[Міжнародний фонетичний алфавіт|Міжнародному фонетичному алфавіті]] записується як ⟨ʃ⟩. Твердий [[шиплячі приголосні|шиплячий]] приголосний, [[Фрикативні приголосні|фрикатив]]. В [[Українська мова|українській мові]] цей звук передається на письмі літерою ''[[ш]]''. Середній за твердістю у ряду шиплячих фрикативів [[Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний|/ɕ/]]—/ʃ/—[[Глухий ретрофлексний фрикативний|/ʂ/]]<ref name="Wells"/>.
 Деякі науковці використовують символ /ʃ/ для позначення [[Глухий ретрофлексний фрикативний|глухого ретрофлексного фрикатива]] /ʂ/ або [[Глухий ясенно-твердопіднебінний фрикативний|глухого ясенно-твердопіднебінного фрикатива]] /ɕ/<ref name="Wells">{{Harvcoltxt|Wells|2014|p=98-9}}</ref>. У першому випадку, власне глухий заясенний африкат записують як /ʃʲ/.
@@ Рядок 20: / Рядок 20: @@
 *Глухий піднебінно-ясенний фрикатив-сибілянт
 *Глухий піднебінно-ясенний фрикативний
-*Глуха пост-альвеолярний фрикатив ({{lang-en|voiceless postalveolar fricative}})
+*Глухий пост-альвеолярний фрикатив ({{lang-en|voiceless postalveolar fricative}})
-*Глуха пост-альвеолярний фрикативний
+*Глухий пост-альвеолярний фрикативний
-*Глуха пост-альвеолярний фрикатив-сибілянт ({{lang-en|voiceless postalveolar sibilant fricative}})
+*Глухий пост-альвеолярний фрикатив-сибілянт ({{lang-en|voiceless postalveolar sibilant fricative}})
 == Властивості ==
 Властивості глухого заясенного фрикативного:
+{{Глухий}}
-* Тип [[Фонація|фонації]] — [[Глуха фонація|глуха]], тобто повітря проходить крізь голосові зв’язки не спричиняючи вібрацію.
+{{Фрикатив}}
-* Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
+{{Сибілянт}}
 * [[Місце творення]] — [[піднебінно-ясенні приголосні|піднебінно-ясенне]], тобто він артикулюється передньою спинкою [[язик]]а позаду [[Ясенний бугорок|ясенного бугорка]], а кінчик язика при цьому трохи загнутий й розташований біля [[тверде піднебіння|твердого піднебіння]].
 * Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
@@ Рядок 52: / Рядок 53: @@
 |colspan=2| [[болгарська мова|болгарська]] || юна'''ш'''ки || [joˈnaʃki] || героїчно ||
 |-
-|colspan=2| [[валійська мова|валійська]] || ''''si'''arad'' || [ˈʃɑːrad] || говорити || Див. [[валійська фонетика]]
+|colspan=2| [[валлійська мова|валлійська]] || ''''si'''arad'' || [ˈʃɑːrad] || говорити || Див. [[валлійська фонетика]]
 |-
 |colspan=2| [[вірменська мова|вірменська]] (східна){{Sfnp |Dum-Tragut|2009|p= 18}} || '''շ'''ուն || |[ʃun] || собака ||
@@ Рядок 58: / Рядок 59: @@
 |colspan=2| [[гебрейська мова|гебрейська]] || וויסנ'''ש'''אַפֿטלעכע || [vɪsn̩ʃaftləxə] || науковий || Див. [[гебрейська фонетика]]
 |-
-|colspan=2| [[гінді]] || '''श'''क || [ʃək] || сумнів || Див. [[Hindustani фонетика]]
+|colspan=2| [[гінді]] || '''श'''क || [ʃək] || сумнів || Див. [[фонетика гіндустані]]
-|-
-|colspan=2| [[голландська мова|голландська]]{{Sfnp |Gussenhoven|1992|p= 46}} || '''''sj'''abloon'' || [ʃäˈbloːn] || шаблон || Див. [[голландська фонетика]]
 |-
 |colspan=2| [[ірландська мова|ірландська]] || ''s'''í''''' || [ʃiː] || вона || Див. [[ірландська фонетика]]
@@ Рядок 73: / Рядок 72: @@
 |-
 |colspan=2| [[маратхі (мова)|маратхі]] || '''श'''ब्द || [ˈʃəbˈd̪ə] || слово || Див. [[фонетика маратхі ]]
+|-
+|colspan=2| [[нідерландська мова|нідерландська]]{{Sfnp |Gussenhoven|1992|p= 46}} || '''''sj'''abloon'' || [ʃäˈbloːn] || шаблон || Див. [[нідерландська фонетика]]
 |-
 |colspan=2| [[німецька мова|німецька]]<ref name=MangoldPA>{{Harvcoltxt|Mangold|2005|p=51}}</ref> || '''''sch'''ön'' || [ʃʷø̈ːn] || гарний
@@ Рядок 102: / Рядок 103: @@
 |-
 |}
+== Глухий заясенний фрикатив-несибілянт ==
+{{Infobox IPA
+|above=Глухий заясенний фрикатив-несибілянт
+|ipa number=151 414 402B 429
+|ipa symbol=ɹ̠̊˔
+|x-sampa=r\_-_0_r
+}}
 == Примітки ==
@@ Рядок 140: / Рядок 149: @@
 {{refend}}
-{{Consonants}}
+{{IPA navigation}}
-[[Категорія:Приголосні звуки]]
 [[Категорія:Глухі приголосні]]
 [[Категорія:Фрикативні приголосні]]
@@ Рядок 148: / Рядок 156: @@
 [[Категорія:Шиплячі приголосні]]
 [[Категорія:Заясенні приголосні]]
+[[Категорія:Сибілянти]]

Глухий заясенний фрикативний: відмінності між версіями

Поточна версія на 09:18, 21 травня 2024

Зміст

Назва

Властивості

Приклади

Глухий заясенний фрикатив-несибілянт

Примітки

Джерела

Навігаційне меню

Глухий заясенний фрикативний: відмінності між версіями

Поточна версія на 09:18, 21 травня 2024

Назва

Властивості

Приклади

Глухий заясенний фрикатив-несибілянт

Примітки

Джерела

Навігаційне меню

Пошук