Глухий заясенний фрикативний: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
| Рядок 128: | Рядок 128: | ||
[[Категорія:Глухі приголосні]] |
[[Категорія:Глухі приголосні]] |
||
[[Категорія:Фрикативні приголосні]] |
[[Категорія:Фрикативні приголосні]] |
||
[[Категорія:Твердопіднебінно-ясенні приголосні]] |
|||
[[Категорія:Шиплячі приголосні]] |
[[Категорія:Шиплячі приголосні]] |
||
Версія за 03:20, 26 квітня 2016
| Глухий заясенний фрикативний | |||
|---|---|---|---|
| ʃ | |||
| Номер МФА | 134 | ||
| Кодування | |||
| HTML (десяткове) | ʃ | ||
| Юнікод (hex) | U+0283 | ||
| X-SAMPA | S | ||
| Кіршенбаум | S | ||
| Брайль[en] |  | ||
| |||
Глухий заясенний фрикатив — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʃ⟩. Твердий шиплячий приголосний, фрикатив. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ш. Середній за твердістю у ряду шиплячих фрикативів /ɕ/—/ʃ/—/ʂ/[1].
Деякі науковці використовують символ /ʃ/ для позначення глухого ретрофлексного фрикатива /ʂ/ або глухого ясенно-твердопіднебінного фрикатива /ɕ/[1]. У першому випадку, власне глухий заясенний африкат записують як /ʃʲ/.
Назва
- Глухий палато-альвеолярний фрикатив (англ. Voiceless palato-alveolar fricative)
- Глухий піднебінно-ясенний фрикатив
- Глухий альвеоло-палатальний фрикативний
- Глухий піднебінно-ясенний фрикативний
- Глухий палато-альвеолярний фрикатив-сибілянт (англ. Voiceless palato-alveolar sibilant fricative)
- Глухий заясенний фрикатив
- Глухий заясенний фрикативний
- Глуха пост-альвеолярний фрикатив (англ. Voiceless postalveolar fricative)
- Глуха пост-альвеолярний фрикативний
- Глуха пост-альвеолярний фрикатив-сибілянт (англ. Voiceless postalveolar sibilant fricative)
Властивості
Властивості глухого заясенного фрикативного:
- Тип фонації — глуха, тобто повітря проходить крізь голосові зв’язки не спричиняючи вібрацію.
- Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
- Місце творення — піднебінно-ясенне, тобто він артикулюється передньою спинкою язика позаду ясенного бугорка.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Приклади
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| адигейська | шыд | [ʃəd] | віслюк | ||
| азербайджанська | şeir | [ʃeiɾ] | вірш | ||
| албанська | shtëpi | [ʃtəˈpi] | дім | ||
| англійська | sheep | [ʃiːp] | вівця | Див. англійська фонетика | |
| арабська[2] | شمس | [ʃams] | сонце | Див. арабська фонетика | |
| баскська | kaixo | [kajʃ̺o] | привіт | ||
| болгарська | юнашки | [joˈnaʃki] | героїчно | ||
| валійська | 'siarad | [ˈʃɑːrad] | говорити | Див. валійська фонетика | |
| вірменська (східна)[3] | շուն | [ʃun] | собака | ||
| гебрейська | וויסנשאַפֿטלעכע | [vɪsn̩ʃaftləxə] | науковий | Див. гебрейська фонетика | |
| гінді | शक | [ʃək] | сумнів | Див. Hindustani фонетика | |
| голландська[4] | sjabloon | [ʃäˈbloːn] | шаблон | Див. голландська фонетика | |
| ірландська | sí | [ʃiː] | вона | Див. ірландська фонетика | |
| латвійська | šalle | [ˈʃalːe] | кашне | ||
| литовська | šarvas | [ˈʃɐrˑvɐs] | обладунок | ||
| македонська | што | [ʃtɔ] | що | Див. македонська фонетика | |
| малайська | syarikat | [ʃarikat] | товариство | ||
| маратхі | शब्द | [ˈʃəbˈd̪ə] | слово | Див. фонетика маратхі | |
| німецька[5] | schön | [ʃʷø̈ːn] | гарний | Див. німецька фонетика | |
| перська | شاه | [ʃɒːh] | шах | Див. перська фонетика | |
| португальська[6] | caixa | [ˈkajʃɐ] | коробка | Див. португальська фонетика | |
| румунська | șefi | [ʃefʲ] | шефи | Див. румунська фонетика | |
| сербська | шума | [ʃûmä] | ліс | Див. сербська фонетика | |
| словенська | šola | [ˈʃóːla] | школа | ||
| турецька | güneş | [ɟyˈne̞ʃ] | сонце | Див. турецька фонетика | |
| угорська | segítség | [ˈʃɛɡiːt͡ʃːeːɡ] | допомога | Див. угорська фонетика | |
| уйгурська | شەھەر | [ʃæhær] | місто | ||
| українська | шахи | ['ʃɑxɪ] | — | Див. українська фонетика | |
| фінська | šekki | [ʃekːi] | перевірка | Див. фінська фонетика | |
| французька[7] | cher | [ʃɛʁ] | дорогий | Див. французька фонетика | |
| шотландська гельська | seinn | [ʃeiɲ] | співати | Див. шотландська гельська фонетика | |
Примітки
- ↑ а б Wells (2014:98-9)
- ↑ Thelwall, (1990), с. 37.
- ↑ Dum-Tragut, (2009), с. 18.
- ↑ Gussenhoven, (1992), с. 46.
- ↑ Mangold (2005:51)
- ↑ Cruz-Ferreira, (1995), с. 91.
- ↑ Fougeron та Smith, (1993), с. 73.
Джерела
- Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.