Очікує на перевірку

Довкілля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сюди перенаправляється запит «Навколишнє середовище». На цю тему потрібна окрема стаття.
Сюди перенаправляється запит «Навколишнє природне середовище». На цю тему потрібна окрема стаття.
Довкілля
Зображення
Досліджується в екологія, Екологічна економіка, географія і соціологія довкілля
Вид взимку
CMNS: Довкілля у Вікісховищі

Довкі́лля, або навко́лишнє середо́вище — всі живі та неживі об'єкти, що природно існують на Землі або в деякій її частині (наприклад, довкілля країни). Сукупність абіотичних та біотичних чинників, природних і змінених діяльністю людини, впливають на екосистеми планети. Природний складник довкілля вирізняється властивістю самопідтримання та саморегуляції без втручання людини.

Р Е Термін є українським неологізмом, вперше відображеним у назвах державних органів та нормативно-правових актів (наприклад в законі України «Про оцінку впливу на довкілля»). Вперше запропоновано членами Інституту екології Національного екологічного центру України у 1990-х[1].

Багато уваги приділяється збереженню природних характеристик Гоуптоунського водоспаду (Австралія), водночас не перешкоджаючи вільному відвідуванню місця туристами.

Цей термін має низку ключових складників:

  1. Певні одиниці рельєфу, які функціонують як природні екосистеми без значного людського втручання, а також природні явища, що відбуваються в їхніх межах;
  2. Універсальні природні ресурси та фізичні явища, що не мають чітких меж, наприклад повітря, вода, клімат, так само як і випромінювання, електрична напруга й магнетизм, що не мають антропогенного походження.

Коли говорять про захист довкілля, мають на увазі збереження сприятливого середовища для існування живих істот у всій повноті біологічного розмаїття. Діяльність людини не має спричиняти критичного порушення екосистеми.

Природне довкілля протиставляється штучному або техногенному довкіллю, яке охоплює області й складники, на які сильно впливає людина. Географічна область вважається природним довкіллям, якщо людський вплив на нього є нижчим від певного рівня. Цей рівень залежить від багатьох чинників. У випадку, коли екосистеми певних ділянок Землі функціонують без втручання людини, використовують термін «дика природа».

Природне довкілля в ширшому розумінні — космічний простір, а в вужчому — біосфера, зовнішня оболонка Землі, яка охоплює частину атмосфери, гідросферу і верхню частину літосфери, що пов'язані складними біогеохімічними циклами міграції речовин і енергії.

Атмосфера — це газова оболонка Землі, яка обертається разом з нею. Саме тут проходить озоновий захист життя Землі від жорсткого для всього живого випромінювання Сонця. Сонячна радіація, яка проходить до земної поверхні, має зовсім безпечні границі, а всі ультрафіолетові промені з меншою довжиною хвилі в'язнуть у цьому невидимому, легкому, але непроникному шарі повітряного океану. За характером зміни різних параметрів атмосферу Землі розділяють на такі шари: тропосфера (9-18км), стратосфера (50-55км), мезосфера (80-90км), термосфера (вище 90 км до 800—1000 км) і екзосфера (вище 800—1000 км). Найважливіший елемент — атмосферний кисень О2 — необхідний для дихання людей, тварин, переважної більшості рослин і мікроорганізмів. Основне джерело утворення кисню — фотосинтез зелених рослин. Водяна пара — це джерело утворення хмар, туманів, опадів. Вона захищає земну поверхню від надмірного охолодження.

Гідросфера (грец. hydro — вода, sphaira — куля)  — це водяна оболонка Землі. До надземної частини гідросфери, що вкриває 70 % поверхні Земної кулі, належать океани, моря, озера, річки, а також льодовики, в яких вода перебуває у твердому стані. Вода є основою існування життя на Землі. Для величезної кількості живих організмів, особливо на ранніх етапах розвитку біосфери, вода була середовищем зародження та розвитку. Живі організми на 60— 98 % складаються з води і всі їхні життєві функціональні процеси пов'язані з водою.

Літосфера  — зовнішня тверда оболонка Землі, яка включає земну кору з частиною верхньої мантії Землі і складається з осадових, вивержених і метаморфічних порід. З різними породами земної кори, як і з її тектонічними структурами, пов'язані різні корисні копалини.

Див. також

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Довкілля
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Довкілля
Складові довкілля
Охорона
Забруднення
Інше

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Інформаційний бюлетень Національного екологічного центру України, № 1. Березень 1998 р. https://necu.org.ua/wp-content/uploads/infobul1.pdf [Архівовано 5 серпня 2020 у Wayback Machine.]

Література

[ред. | ред. код]
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Довкі́лля // Вільний тлумачний словник. Новітній онлайновий словник української мови (2013) [Архівовано 24 липня 2015 у Wayback Machine.]
  • Іваненко, О. І. (2020). Техноекологія : підруч. для студентів, які навчаються за спец. «101 Екологія». Київ: Кондор. с. 294 с.
  • Василюк О., Норенко К. (2019). Вплив військової діяльності на природу України : посіб. Львів: Компанія Манускрипт. с. 68 с.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Довкілля&oldid=41458472