Золотий льодоруб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Версія для друку більше не підтримується і може мати помилки обробки. Будь ласка, оновіть свої закладки браузера, а також використовуйте натомість базову функцію друку у браузері.

Золотий льодоруб (фр. Piolet d'Or, англ. The Golden Ice Axe) — міжнародна нагорода за видатні досягнення в альпінізмі, яку присуджують щорічно французький журнал Montagnes і The Groupe de Haute Montagne (GHM) з 1992 року.[1][2]

Номінантів відбирає GHM і журнал Montagnes за підсумками альпіністського сезону. Потім спеціальне журі розглядає сходження, здійснені номінованими учасниками і присуджує найвищу нагороду — Золотий льодоруб. Дана нагорода є найпрестижнішою в світі альпінізму.

Нагорода вручається зазвичай на початку наступного року (у лютому-квітні). Місце церемонії вручення нагород: Франція: (Шамоні, Гренобль) та / або Італія: Курмайор.

Список альпіністів, удостоєних Золотого льодоруба

У списку рік відповідає року підбивання підсумків, визначення номінантів та вручення нагород. Усі відзначені сходження здійснювалися у попередньому календарному році[2].

  • 2012. Двадцята церемонія вручення Золотого льодоруба[3].
  1. Марк Річі (Mark Richey), Стів Свенсон (Steve Swenson) і Фредді Вілкінсон (Freddie Wilkinson) (США) за сходження на Saser Kangri II (7518 м, Індія);
  2. Нейчо Марчіч (Nejc Marcic) і Лука Стражар (Luka Strazar) (Словенія) за сходження на K7 Західний (6615 м, Пакистан);
  3. Робер Параг — французький альпініст в номінації «За досягнення всього життя».
  1. Ясуші Окада (Yasushi Okada) і Катсутака Йокояма (Katsutaka Yokoyama) (Японія) за сходження на Лоґан (англ. Mount Logan) по південно-східній стіні (5959 м, Канада)[5]
  2. Шон Віллануева О'Дрісколь (Sean Villanueva), брати Ніко і Олів'є Фавресс (Nicolas et Olivier Favressse) (Бельгія) і Бен Дітто (Ben Ditto) (США), шкіпер Боб Шептон (Bob Shepton) (Велика Британія) за ряд сходжень Big walls в Гренландії.
  3. Даг Скотт (англ. Douglas Keith Scott), Велика Британія, нагороджений у номінації «За досягнення всього життя».
  1. Денис Урубко і Борис Дедешко, Казахстан, за першопроходження південно-східної стіни Чо-Ойю (8201 м)[7]
  2. Джед Браун (Jed Brown), Кайл Демпстер (Kyle Dempster), Брюс Норманд (B. Normand), США, за першопроходження маршруту Сюелянь-фен (Xuelian Feng) (Пік сніжного лотоса: 6627 м), Тянь-Шань, Китай
  3. Райнхольд Месснер — нагороджений у номінації «За досягнення всього життя»
Номінантами за найкраще сходження 2009 року також були названі[8][9]:
Віталій Горелік і Гліб Соколов (Росія), новий маршрут в альпійському стилі, північна стіна, пік Перемоги, 7439 м, Тянь-Шань, Киргизстан.
Михайло Михайлов та Олександр Ручкін (Росія), першопроходження по 1100 м скелі на пік Гонгга Північно-Західний (Gongga North-West Peak), 6134 м, Китай.
Логін Баллок і Енді Хаусман (Nick Bullock і Andy Houseman, Велика Британія), першопроходження по північній стіні Чанг Гімал (Chang Himal), 6750 м, Гімалаї, Непал.
  • 2009 рік. У зв'язку зі зміною ідеології присудження нагород[10] за найкращі сходження сезону були присуджені три нагороди за сходження в 2008 році і одна спеціальна[11][12][13]:
  1. Улі Штек (нім. Ueli Steck) і Симон Антаматтен (нім. Simon Anthamatten), Швейцарія, за першопроходження в альпійському стилі північної стіни Tengkampoche (6487 м) в Гімалаях, Непал.
  2. Кадзуо Хіраіде (Kazuya Hiraide) і Кей Танігуті (Kei Taniguchi), Японія. За першопроходження в альпійському стилі південно-східної стіни Камет (7756 м), Гімалаї, Індія. Кей Танігуті стала першою жінкою, нагородженої премією Золотий льодоруб.
  3. Фумітака Ітімура (Fumitaka Ichimura), Юсуке Сато (Yusuke Sato) і Кадзукі Амано (Kazuaki Amano), Японія. За першопроходження в альпійському стилі північної стіни Каланка (6931 м), Східний Гарвал, Гімалаї, Індія.
  4. Введено нову номінацію: «За досягнення всього життя». Першим нагородженим у цій номінації є італійський альпініст Вальтер Бонатті[11].
Єфімов Сергій Борисович — керівник експедиції;
Михайлов Олександр Олександрович — тренер
Хабібулін Салават — капітан команди (загинув близько вершини)
Болотов Олексій
Бугачевскій Ігор (загинув при спуску)
Ермачек Юрій
Жилін Микола
Павленко Дмитро
Бельков Андрій
Клепіков Андрій
Бичковський Сергій — лікар експедиції
За першопроходження західної стіни Макалу, 8463 м, Гімалаї, Непал[17].

Див. також

Примітки

  1. ↑ PIOLET D'OR. Премія «Золотий Льодоруб». Історія. Особистості. Архів оригіналу за 18 березня 2018. Процитовано 28 листопада 2012.
  2. ↑ а б [1] [Архівовано 2 лютого 2012 у Wayback Machine.] Historique de Pioletes d'Or // Piolet d'or. — 2010-04-08
  3. ↑ [2] [Архівовано 31 липня 2012 у Wayback Machine.] XX Piolet d'Or. К7 Західна і Саас Кангрі II 2012-05-3
  4. ↑ [3] [Архівовано 29 листопада 2017 у Wayback Machine.] 19-й Piolet d'Or. Дуг Скот. Маунт Логан і Гренландія 2012-04-10
  5. ↑ [4] [Архівовано 7 травня 2016 у Wayback Machine.] Перше проходження південної стіни Маунт Логан // 2012-04-10
  6. ↑ [5] [Архівовано 2 лютого 2012 у Wayback Machine.] Les lauréats des 18èmes Piolets d'Or // Piolet d'Or. — 2010-04-12
  7. ↑ Урубков Денис. [6] [Архівовано 9 грудня 2017 у Wayback Machine.] Коротко про маршрут ЦСКА Казахстану на Чо-Ойю (8201 м), Непал // Mauntain.ru. — 2010-04-12
  8. ↑ {{cite web [7] 18-й Piolet d'Or. Критерії відбору або як потрапляють в «шістку». - Mauntain.ru 2010-04-21}}
  9. ↑ [8] [Архівовано 5 березня 2012 у Wayback Machine.] The Ascents Nominated for the 18th Piolets d'Or are ... Mauntain.ru. - 2010-04-21 2012-04-06
  10. ↑ Пиунова А. [9] [Архівовано 29 березня 2018 у Wayback Machine.] 17-й Золотий льодоруб. Шамоні-Курмайор. - Mauntain.ru. 2010-03-23
  11. ↑ а б [10] [Архівовано 1 травня 2014 у Wayback Machine.] Piolet d'Or. Симон Антаматтен і Вальтер Бонатті Mauntain.ru. - 2010-03-18
  12. ↑ [11] [Архівовано 4 листопада 2017 у Wayback Machine.] 17-й Piolet d'Or. Каланка і Камет. Інтерв'ю з самураями. - Mauntain.ru. - 2010-03-18
  13. ↑ [12] [Архівовано 5 березня 2012 у Wayback Machine.] The 2009 winner. - Piolet d'Or. - 2010-03-18
  14. ↑ Хроніка експедиції на Жанну 2004. Архів оригіналу за 18 січня 2018. Процитовано 28 листопада 2012.
  15. ↑ Сходження В.Бабанова і Ю.Кошеленко на Нупцзе. Архів оригіналу за 10 червня 2011. Процитовано 28 листопада 2012.
  16. ↑ Про сходження В. Бабанова на Меру Ц [Архівовано 1 листопада 2017 у Wayback Machine.].
  17. ↑ [http:// old.risk.ru/rus/mount/himalaya/1997/makal97/index.html Про експедиції на західну стіну Макалу]

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Золотий_льодоруб&oldid=43510003