Перегляд вихідного коду сторінки Чернігів

{{Otheruses}}
{{НП України
| назва              = Чернігів
| герб               = Coat_of_Arms_of_Chernihiv.svg
| опис герба         = Герб Чернігова
| прапор             = Alex K Chernihiv prapor 1992.svg
| опис прапора       = Прапор Чернігова
| засноване          = наприкінці [[VII століття]]
| перша згадка       = [[907]]
| магдебурзьке право = [[1623]]
| регіон             = {{ПрТ|Чернігівська область}}
| громада            = [[Чернігівська міська громада]]
| рада               = [[Чернігівська міська рада]]
| код КАТОТТГ        = UA74100390010054825
| зображення         = {{Photomontage|position=center
 | photo1a           = Троїцький монастир.jpg
 | photo2a           = Літній ранок у Чернігові.jpg
 | photo2b           = Адміністративний будинок в місті Чернігів.jpg
 | photo3a           = Будинок колишньої губернської земської управи (Чернігів).jpg
 | photo3b           = Ночной вид на Пятницкую церковь Чернигов.jpg
 | photo4a           = Будівля залізничного вокзалу у Чернігові.jpg
 | photo4b           = Чернігів Стародавній Дитинець Панорама.jpg
   | size            = 300
   | spacing         = 2
   | color           = #FFFFFF
   | border          = 0
   }}
| поділ              = 2 адміністративні райони: Деснянський та Новозаводський
| код                = 462(2)
| поштові індекси    = 14000—14499
| координати         = {{coord|51|29|28|N|31|17|55|E|display=inline,title}}
 | lat_deg = 51 | lat_min = 29 | lat_sec = 28
 | lon_deg = 31 | lon_min = 17 | lon_sec = 55
| міста-побратими    = див. [[#Міста-побратими|''тут'']]
| етнікон            = черні́гівець<br/>черні́гівка<br/>черні́гівці
| день міста         = 21 вересня
| номери автомобілів = [[Файл:Non-EU-section-with-UA.svg|13px]] CВ, ІВ, ОВ, РВ
| водойма            = річки [[Десна]] і [[Стрижень (притока Десни)|Стрижень]]
| висота             = 136
| населення          = {{зменшення}} 282 747 осіб <small> (01.01.2022)</small><ref>{{UKR-EnumPopEstimate2019}}</ref>
| площа              = 79
| густота            = 3579
| станція            = [[Чернігів (станція)|Чернігів]]
| залізниця с        = 209
| фізична с          = 132
| автошлях с         = 140
| мер                = [[Атрошенко Владислав Анатолійович]]
| адреса             = 14000, м. Чернігів, вул. Магістратська, 7
| вебсторінка        = [http://www.chernigiv-rada.gov.ua Чернігівська міська рада]
}}
'''Черні́гів'''&nbsp;({{МФА-всі|t͡ʃerˈnʲiɦʲiu̯|3=Uk-Чернігів.ogg}}) — [[Міста України|місто в Україні]], [[адміністративний центр]] [[Чернігівська міська громада|Чернігівської міської громади]], обласний та районний центр [[Чернігівська область|Чернігівської області]], [[Місто-герой України|Місто-герой]].

Належить до найдавніших міст України, заснований наприкінці VII століття при впаданні річки [[Стрижень (притока Десни)|Стрижень]] у [[Десна|Десну]]. Чернігів у часи [[Середньовіччя]] — одне з головних міст [[Київська Русь|Київської Русі]] та, за оцінками істориків, одне з найбільших міст тогочасної Європи, столиця [[Чернігівське князівство|Чернігівського князівства]], до володінь якого належали, зокрема [[Кубань]], [[Керченський півострів]], [[Муром]], [[Рязань]] і частина нинішнього [[Підмосков'я]]<ref>{{cite web|author=Сухомлин Я.|date=2023-01-02|url=https://www.0462.ua/news/3523693/az-do-moksanskih-bolit-akim-bulo-velike-cernigivske-knazivstvo|publisher=0462.ua|title=Аж до мокшанських боліт: яким було велике Чернігівське князівство|accessdate=2023-01-31}}</ref>. 1239 року місто було зруйноване [[Монголо-татари|монголо-татарами]] й занепало, проте в [[XVII століття|XVII столітті]] одержало [[Магдебурзьке право]] та статус центру [[Чернігівське воєводство|воєводства]] у складі [[Річ Посполита|Речі Посполитої]], а за [[Гетьманщина|козацької держави]] [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] стало головним містом [[Чернігівський полк|Чернігівського полку]]. Завдяки діяльності чернігівських архієпископів [[Лазар (Баранович)|Лазара Барановича]] й [[Іоанн Тобольський|Іоанна Максимовича]] та підтримці гетьмана [[Іван Мазепа|Івана Мазепи]] Чернігів перетворився на один із найзначніших осередків освіти й культури в Україні. У місті, зокрема, діяв [[Чернігівський колегіум]] — перший вищий навчальний заклад на території Лівобережної України.

Чернігів славиться своїми пам'ятками часів Русі та [[Гетьманщина|Гетьманщини]]. Видатний історик [[Михайло Грушевський]] називав його «українською [[Равенна|Равенною]]», порівнюючи з містом у Італії, відомим своїми стародавніми пам'ятками<ref>{{cite web|date=2020-07-04|url=http://hrushevsky.nbuv.gov.ua/cgi-bin/hrushevsky/person.exe?C21COM=2&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&Z21ID=&Image_file_name=DOC/0008920.pdf|publisher=[[Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського]]|title=«Українська Равенна»: подорож Михайла Грушевського до Чернігова|accessdate=2023-01-31}}</ref>. Історичний центр Чернігова є кандидатом на внесення до [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні|переліку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО]]<ref>{{cite web|url=https://whc.unesco.org/en/tentativelists/?action=listtentative&state=ua&order=states|publisher=[[ЮНЕСКО]]|title=Tentative Lists. Ukraine|accessdate=2023-01-31|lang=en}}</ref><ref>{{cite web|author=Шапошніков Д.|date=2023-01-26|url=https://suspilne.media/367078-istoricnij-centr-cernigova-podaut-do-spisku-svitovoi-spadsini-unesko/|publisher=[[Суспільне]]|title=Історичний центр Чернігова подають до списку Світової спадщини ЮНЕСКО|accessdate=2023-01-31}}</ref>.

6 березня 2022 року указом Президента України з метою відзначення подвигу, масового героїзму та стійкості громадян, виявлених у захисті своїх міст під час відсічі збройній [[Російське вторгнення в Україну (2022)|агресії Російської Федерації проти України]], місту присвоєно почесну відзнаку «[[Місто-герой України]]»<ref name="hero-city-2022">{{УПУ|111/2022|6 березня 2022|Про встановлення почесної відзнаки «Місто-герой України»}}</ref>.

== Географія ==
Чернігів знаходиться в західній частині [[Чернігівська область|Чернігівської області]]. Розташоване у [[Придніпровська низовина|Придніпровській низовині]], на правому березі річки [[Десна|Десни]].

=== Адміністративний устрій міста ===
Чернігів поділяється на 2 райони: [[Деснянський район (Чернігів)|Деснянський]] та [[Новозаводський район|Новозаводський]]. Райони ділять місто навпіл (межа проходить по [[Проспект Миру (Чернігів)|проспекту Миру]]): Деснянський&nbsp;— східна частина, Новозаводський&nbsp;— західна частина міста. У місті налічується орієнтовно 550 проспектів, вулиць, бульварів, площ, провулків, скверів та узвозів. А саме: близько 400 вулиць, 100 провулків, 2 проспекти. Вулиці, провулки можна умовно поділити, бо місто поділене на 2 райони.

Детальніше побачити перелік вулиць, провулків, площ і&nbsp;т.&nbsp;д. можна побачити [[Вулиці Чернігова|тут]].

=== Клімат ===
Місто знаходиться в зоні, яка характеризується [[континентальний клімат|континентальним кліматом]]. Найтепліший місяць&nbsp;— липень із середньою температурою 18,9&nbsp;°C (66&nbsp;°F). Найхолодніший місяць&nbsp;— січень, з середньою температурою −5,6&nbsp;°С (22&nbsp;°F)<ref>{{Cite web |url=http://www.weatherbase.com/weather/weather-summary.php3?s=53133&cityname=Chernihiv%2C+Chernihiv%2C+Ukraine&units= |title=Клімат Чернігова |accessdate=6 січня 2017 |archive-date=2 квітня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160402021209/http://www.weatherbase.com/weather/weather-summary.php3?s=53133&cityname=Chernihiv%2C+Chernihiv%2C+Ukraine&units= }}</ref>.

{{Клімат міста|br=2
|Місто_род=Чернігова
|Джерело= [http://www.weatherbase.com/weather/weather.php3?s=53133&cityname=Chernihiv-Ukraine Weatherbase]
|Січ_сер=-5 |Січ_сер_опади=
|Лют_сер=-5 |Лют_сер_опади=
|Бер_сер=0 |Бер_сер_опади=
|Кві_сер=8 |Кві_сер_опади=
|Тра_сер=14 |Тра_сер_опади=
|Чер_сер=17 |Чер_сер_опади=
|Лип_сер=18 |Лип_сер_опади=
|Сер_сер=17 |Сер_сер_опади=
|Вер_сер=13 |Вер_сер_опади=
|Жов_сер=7 |Жов_сер_опади=
|Лис_сер=1 |Лис_сер_опади=
|Гру_сер=-2 |Гру_сер_опади=
|Рік_сер=7 | Рік_сер_опади=
|Січ_сер_мін=-8 |Січ_сер_макс=-3
|Лют_сер_мін=-7 |Лют_сер_макс=-2
|Бер_сер_мін=-2 |Бер_сер_макс=3
|Кві_сер_мін=3 |Кві_сер_макс=12
|Тра_сер_мін=8 |Тра_сер_макс=19
|Чер_сер_мін=12 |Чер_сер_макс=22
|Лип_сер_мін=13 |Лип_сер_макс=23
|Сер_сер_мін=12 |Сер_сер_макс=22
|Вер_сер_мін=8 |Вер_сер_макс=17
|Жов_сер_мін=3 |Жов_сер_макс=11
|Лис_сер_мін=-1 |Лис_сер_макс=3
|Гру_сер_мін=-5 |Гру_сер_макс=0
|Рік_сер_мін=3 |Рік_сер_макс=11
|Січ_а_мін=-35 |Січ_а_макс=8
|Лют_а_мін=-27 |Лют_а_макс=15
|Бер_а_мін=-27 |Бер_а_макс=21
|Кві_а_мін=-8 |Кві_а_макс=25
|Тра_а_мін=0 |Тра_а_макс=32
|Чер_а_мін=2 |Чер_а_макс=32
|Лип_а_мін=7 |Лип_а_макс=32
|Сер_а_мін=2 |Сер_а_макс=32
|Вер_а_мін=-3 |Вер_а_макс=30
|Жов_а_мін=-10 |Жов_а_макс=25
|Лис_а_мін=-22 |Лис_а_макс=14
|Гру_а_мін=-26 |Гру_а_макс=11
|Рік_а_мін=-35 |Рік_а_макс=32
}}

== Назва ==

За переказами і легендами, Чернігів отримав назву на честь першого [[Князі чернігівські|місцевого князя]]&nbsp;— Чорного. На сьогодні відомо багато різних легенд і переказів пов'язаних із назвою міста. За одними з них, назва міста пов'язується із ім'ям дочки цього ж князя «Чорного», яка викинулася з вікна княжого терему, щоб уникнути наруги з боку ворогів, які стояли облогою навколо міста. Інші легенди кажуть, що Чернігів завдячує своєю назвою темним, дрімучим, «чорним», лісам, які з усіх боків оточували місто<ref>З іменем князя пов'язана ще одна легенда. Якось прийшли до стін міста завойовники&nbsp;— [[древляни]]. Зав'язалася жорстока битва, у якій загинув князь Чорний. На місці його загибелі насипали високий курган і назвали його [[Чорна могила|Чорною могилою]]. Багаття, розпалене на його верхівці, було видно далеко. [[Чорна могила]]&nbsp;— курган, що зберігся з часів язичницької Руси.</ref>. Також існує версія про велику кількість «серн», тобто [[Сарна європейська|сарн]], які населяли околиці цієї місцевості. І ніби, з часом, назва міста змінилася з Сернігів на Чернігів.

== Історія ==
{{main|Історія Чернігова }}

=== Стародавні часи і середньовіччя ===
{{Див. також|Ялівщина (комплекс археологічних пам'яток)|Чернігівське князівство}}

[[Файл:Курган Чорна Могила - Чернігів71863.jpg|міні|200пкс|[[Чорна могила|Курган Чорна Могила]].]]
[[Файл:2016 Чернигов Пятницкая церковь фото-03.jpg|міні|200px|[[П'ятницька церква (Чернігів)|П'ятницька церква]] княжої доби в Чернігові.]]

На території сучасного Чернігова виявлені сліди заселення з [[Неоліт на території України|неоліту]] і [[Бронзова доба на території України|бронзової доби]]. Наприкінці VII століття в середній течії річки [[Десна]] тут виникло укріплене [[Городище (укріплення)|городище]].

Вперше Чернігів згадується в літописі під [[907]] роком в «трактаті князя Олега з греками»<ref name="ПГ6">{{SgKP|I|826|Czernihów}}… S. 826</ref>. У ранньому середньовіччі місто було укріпленим городищем, а з [[IX століття]] увійшло до складу [[Київська Русь|Київської Русі]], випередивши [[Любеч]]<ref>Котляр Н.&nbsp;Ф.&nbsp;Удельная раздробленность Руси // Выделение Черниговского княжества (249 с.) / НАН Украины. Институт истории Украины.&nbsp;— К.: Институт истории Украины, 2013.&nbsp;— 270 с. (рос.) ISBN 978-966-02-6747-3</ref> стало найважливішим і найбагатшим містом держави поряд із [[Київ|Києвом]] і [[Великий Новгород|Новгородом]].

У [[XI століття|XI]]—[[XIII століття]]х Чернігів був центром [[Сіверська земля|Сіверщини]] і [[Чернігівське князівство|Чернігівського удільного князівства]]. Першим у ньому господарював [[Мстислав Хоробрий|Мстислав Володимирович]], брат [[Ярослав Мудрий|Ярослава Мудрого]]. Цей князь побудував новий кам'яний княжий двір і почав будівництво [[Спасо-Преображенський собор (Чернігів)|Спаського собору]]. Після його смерті Чернігів опанував його брат Ярослав, а згодом племінник [[Святослав Ярославич]], родоначальник чернігівської княжої династії [[Святославичі]]в.

Зусиллями князів і [[Київська митрополія|Київської митрополії]] наприкінці XI століття в Чернігові засновано [[єпархія|єпархію]], яка включала у себе широкі простори східної Русі.

У княжу добу Чернігів знаходився на плато між річкою [[Десна|Десною]] та її притокою [[Стрижень (притока Десни)|Стрижнем]]. У центрі міста був розташований замок із княжим двором&nbsp;— [[дитинець]], до якого прилягав окольний град&nbsp;— [[передгороддя]] і район [[Третяк (Чернігів)|Третяк]], де мешкали купці й ремісники. Кожна частина Чернігова мала свої оборонні вали. Над Десною лежав торговий Поділ. У середині XII століття територія міста без Подолу становила близько 120&nbsp;га.

Управління чернігівської княжої династії створювало належні умови для розвитку культури міста і залежних володінь. Це відбилося насамперед на архітектурі й образотворчому мистецтві. Чернігівські монументальні будови XI—XII століть, особливо церкви і собори, були видатними пам'ятками тієї доби. У першій половині XI століття в центрі дитинця постав [[Спасо-Преображенський собор (Чернігів)|Спасо-Преображенський собор]]. Протягом XII століття&nbsp;— початку XIII століття побудовано [[собор Бориса й Гліба (Чернігів)]], [[Іллінська церква (Чернігів)|Іллінську]], [[Благовіщенська церква (Чернігів)|Благовіщенську]], [[Михайлівська церква в Чернігові|Михайлівську церкви]]<ref>Церкви не збереглися</ref>, Успенський собор [[Єлецький монастир|Єлецького монастиря]], [[П'ятницька церква (Чернігів)|П'ятницьку церкву]]<ref>Церква була перебудована після руйнації під час Другої світової війни.</ref>. Чернігівці княжої доби залишили свій слід також у літературі Русі. Зокрема, чернігівський [[Данило Мних|ігумен Данило]] є автором опису мандрівки до Святої Землі кінця XI&nbsp;— поч. XII століття. Уривки Чернігівського літопису, що не зберігся, знаходимо у пізніших літописних збірниках.

[[Монгольська навала на Русь|Монгольська навала]] перервала зростання Чернігова на тривалий час. Місто опинилося в складі держави [[Золота Орда|Золотої орди]]. Центром [[Сіверська земля|Сіверської землі]] став [[Брянськ]].

У [[1353]] році Чернігів увійшов до складу [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського і Руського]], а у [[1503]] році був завойований [[Велике князівство Московське|Московією]]<ref>У 1408 році московити змогли відірвати Чернігів від Великого Князівства Литовського і Руського і керували містом до 1420 року.</ref>. Завойовники звели на узбіччях дитинця фортецю і розбудували передгороддя.

Чернігів не раз зазнавав руйнації від нападів [[Кримське ханство|татар]]. Особливо місто постраждало під час їхніх походів у [[1482]] і [[1497]] роках.

[[1579]] року замок і місто [[Облога Чернігова (1579)|намагалося захопити]] військо короля [[Стефан Баторій|Стефана Баторія]] під командуванням князів [[Костянтин Василь Острозький|Костянтина Василя Острозького]] та [[Михайло Олександрович Вишневецький|Михайла Вишневецького]]. Взяти замок не змогли, але підпалили<ref name="ПГ6"/>.
 
У [[1618]] році за [[Деулінське перемир'я|Деулінським перемир'ям]] Чернігів перейшов від Московії до [[Річ Посполита|Речі Посполитої]]. У [[1623]] році місто отримало [[магдебурзьке право]], [[магістрат]] і [[герб Чернігова|герб]], а з [[1635]] року стало центром [[Чернігівське воєводство|Чернігівського воєводства]].

Соціокультурний розвиток Чернігова у XIV&nbsp;— XVI століттях гальмувався через постійні війни Великого князівства Литовського і Руського та Московії. Ці держави боролися за домінування у [[Східна Європа|Східній Європі]], перманентно спустошуючи Чернігівщину і Сіверщину. Перші паростки культурного відродження з'явилися із настанням [[XVII століття]]. Зокрема, [[архімандрит]] Єлецького монастиря [[Кирило Транквіліон-Ставровецький|Кирило Ставровецький]] збудував у 1646 році в Чернігові першу [[Друкарня|друкарню]].

=== Чернігів у гетьманський період ===

==== Події 1648—1653&nbsp;рр. в Чернігові і його околиці ====
Чернігів став одним із перших міст, яке отримало повідомлення про повстання [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]].

Доведені до відчаю магнатсько-шляхетською тиранією селяни й міщани часто створювали свої окремі загони на місцях і «пановъ своїхъ… ляховъ… ксєндзовъ позабїяли (костелы) попустошили»<ref name=":0">Пиріг П. Чернігів у середині&nbsp;— другій половині XVII століття// Сіверянський літопис.&nbsp;— 2014.&nbsp;— №&nbsp;4.&nbsp;— С.23-47</ref>. Стихійний рух поступово переростав у організоване повстання.

Слід зазначити, що в місті перебувала шляхта майже зі всього [[Лівобережна Україна|Лівобережжя]]. Великий магнат [[Ярема Вишневецький]], тікаючи від повстанців, зупинявся в Чернігові й схиляв шляхту на свій бік, пропонуючи йти разом із ним за [[Дніпро]], на [[Правобережна Україна|Правобережжя]]. Однак чернігівська шляхта, не усвідомлюючи ще всієї небезпеки й покладаючись на захист навколишніх лісів, залишилась, сподіваючись відсидітись у міцному замку<ref>Архив Юго-Западной России, издаваемый Временною комиссией для разбора древних актов.&nbsp;— К., 1914.&nbsp;— Ч. III.&nbsp;— Т. IV.&nbsp;— Акты, относящиеся к эпохе Богдана Хмельницкого.&nbsp;— С. 224.</ref>. Та наприкінці травня козаки підступили до міста, а 13 червня вже стало відомо про облогу Чернігова повстанцями<ref name=":0" />.

[[Володислав Єжи Халецький]] писав 3 липня 1648&nbsp;р. віленському воєводі, що «Черниговъ уже полторы недѣли держится въ осадѣ… Господь Богъ только знаетъ, выдержатъ ли осаждённые, ибо не имея где взять праха, уже не стрѣляютъ съ пушекъ, а только съ ружьёвъ обороняются»<ref>Мицик Ю. З нових документів про національно-визвольну війну українського народу (1648—1658&nbsp;рр.) на Сіверщині // Сіверянський літопис.&nbsp;— 1998.&nbsp;— №&nbsp;2.&nbsp;— С. 4-5.</ref>.

За свідченням джерел, облога Чернігова тривала три тижні. І замок не витримав її. Згідно з відомостями анонімного кореспондента із [[Варшава|Варшави]] від 2 серпня, сусідні з Черніговом міста також здавалися козакам, «выдавая ѣм на муки шляхту католиковъ»; в одному з них «больше чем 800 шляхты вырублено»<ref name=":0" />.

Однак під час Визвольної війни Чернігів іще довго продовжував бути ареною для боротьби з лядським військом, магнатами й шляхтою. Становище склалося таким чином, що після [[Зборівський договір|Зборівського договору]] 1649&nbsp;р. Чернігівщина знову повернулася під контроль польської знаті.

На початку 1651&nbsp;р. боротьба відновилася. Тут було зосереджено 20&nbsp;000 осіб [[Чернігівський полк|Чернігівського полку]] [[Мартин Небаба|Мартина Небаби]]. А незабаром на допомогу чернігівському полковнику прибуло значне підкріплення: [[Київський полк|Київський]] і [[Ніжинський полк]]и. [[Богдан Хмельницький]] відправив у Чернігів частину [[Чигиринський полк|Чигиринського]] й [[Кропивнянський полк|Кропивнянського]] полків<ref name=":0" />.

Після звільнення Чернігова козаки намагалися взяти [[Гомель]], але були розбиті у бою під [[Ріпки|Ріпками]].

У результаті численних боїв військові сили України значно вичерпалися. [[Богдан Хмельницький]] змушений був піти на підписання миру. 18 вересня 1651&nbsp;р. підписано [[Білоцерківський мирний договір|Білоцерківський договір]]. Після цього коронне військо [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] знову окупувало Чернігівщину<ref name=":0" />.

Усе це викликало хвилю великого невдоволення з боку народних мас і знову призвело до вибуху боротьби з іноземним володарюванням і місто невдовзі було визволене.

Тим часом литовський [[Януш Радзивілл (гетьман)|гетьман Радзивіл]] розташував свої полки в білоруських містах Бобруйську, Речиці, Гомелі, Чичерську, Могильові й посилено готувався до наступу на Україну. Знаючи наміри Радзивілла, Богдан Хмельницький не забарився з підготовкою до відбиття ворога. Важливим її плацдармом став Чернігів.

Вирушаючи на боротьбу з королівською армадою, Богдан Хмельницький, на випадок вторгнення Радзивілла, розпорядився залишити «часть войска под Чернеговом, то есть полк нежинскій, переясловскій, чернеговскій противко войска литовского… придавши козакам килка мурз орди…»<ref name=":1">Летопись Самовидца.&nbsp;— К., 1878.&nbsp;— С. 34</ref>

Командувачем козацького війська, зосередженого на литовському фронті, був призначений ніжинський полковник [[Золотаренко Іван Никифорович|Іван Золотаренко]]. Переяславський полк очолював [[Іван Іванов (переяславський полковник)|Іван Іванов]], Чернігівський&nbsp;— [[Пободайло Степан Данилович|Степан Подобайло]]<ref name=":1" />.

Велика сутичка козаків із військом Радзивілла відбулася наприкінці весни 1653&nbsp;р. під [[Любеч]]ем.

==== Чернігів у складі Гетьманщини ====
{{main|Чернігівський полк}}[[Файл:Mazepa-chernigov.JPG|міні|200px|[[Пам'ятник Івану Мазепі (Чернігів)|Пам'ятник гетьману України<br/> Іванові Мазепі]].]]

Піднесення життя Чернігова почалося, коли він увійшов до складу [[Гетьманщина|Козацько-Гетьманської Держави]] і став центром [[Чернігівський полк|Чернігівського полку]]. На цей час припадає розквіт культурного життя Чернігова, він став одним із найважливіших культурних центрів України.

Культурне відродження Чернігова пов'язане з діяльністю архієпископа [[Лазар (Баранович)|Лазаря Барановича]], який переніс до Чернігова друкарню, закладену ним у [[Новгород-Сіверський|Новгороді-Сіверському]] в 1675 році. Навколо Барановича утворився літературно-мистецький гурток, до якого належали: архімандрит [[Єлецький монастир|Єлецького монастиря]] [[Йоаникій Галятовський|Іоанікій Галятовський]], архідиякон [[Чернігівська єпархія|Чернігівської єпархії]] [[Радивиловський Антоній|Антоній Радивиловський]], ієромонах Чернігівського Троїцько-Іллінського монастиря Л.&nbsp;Тоболинський, поет [[Величковський Іван|Іван Величковський]], майбутній архієпископ чернігівський [[Максимович Іван Петрович|Іван Максимович]]; гравери: [[Щирський Іван|Іван Інокентій Щирський]], [[Тарасевич Леонтій|Леонтій Тарасевич]], Н.&nbsp;Зубрицький; архітектори [[Адам Зерніков]] (Zörnikau), Іоганн-Баптист Зауер (Іван Баптист)<ref>Історія Української архітектури, за редакцією професора В. Тимофієнка, Київ, «Техника», 2003.&nbsp;— 471&nbsp;с.</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.siver-info.com/publ/43-1-0-320 |title=Впливи віленського бароко на архітектуру соборів Троїцького монастиря в Чернігові та Мгарського монастиря під Лубнами |accessdate=13 липня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120118074637/http://siver-info.com/publ/43-1-0-320 |archivedate=18 січня 2012 |deadurl=yes }}</ref> та інші.

З ініціативи Л. Барановича й коштом гетьманського уряду й чернігівської козацької старшини, відновлено і перебудовано в бароковому стилі чернігівські пам'ятки, зокрема Троїцький кафедральний собор (16 ст.). Особливе значення мало створення [[Чернігівський колегіум|Чернігівського Колегіуму]] (1700), який став одним із головних осередків освіти і науки Гетьманщини. У першій половині 18 ст. в Чернігові з'являються нові монументальні споруди: релігійні ([[бароко]]ва [[Катерининська церква (Чернігів)|Катерининська церква]], [[1715]]) й світські (будинок полкової канцелярії, відомий під назвою «Мазепиного будинку» або будинок [[Лизогуб Яків Кіндратович|Якова Лизогуба]]) будови. У 1783 році збудовано один із перших мостів Чернігова&nbsp;— [[Красний міст (Чернігів)|Красний міст]] через річку Стрижень.

У 1786 міським головою (бурмистром) був Григорій Бублик.

[[Файл:Катерининська церква (Чернігів) 01.jpg|міні|[[Катерининська церква (Чернігів)|Катерининська церква]], один із символів Чернігова]]

=== XVIII—XIX століття ===
У 1782 Чернігів став центром [[Чернігівське намісництво|Чернігівського намісництва]] [[Російська імперія|Російської імперії]], а [[1797]]&nbsp;— [[Малоросійська губернія|Малоросійської губернії]], з [[1808]] [[Чернігівська губернія|Чернігівської губернії]]. Тоді місто нараховувало близько 4000 мешканців, у 1844 році їх кількість збільшилася до 12&nbsp;000, 1897&nbsp;— до 27&nbsp;000, 1913&nbsp;— до 35&nbsp;000. Економічний характер тогочасного Чернігова був адміністративно-торговельно-ремісничий: дрібна місцева харчова промисловість, цегельні, свічковий і миловарний завод тощо. Чернігів поширювався в західному і північно-західному напрямі.

Хоча Чернігів не був великим містом, він і далі, у другій половині [[XVIII століття]] зберігає значення великого культурного центру. Визначними культурними діячами того часу у Чернігові були: О.&nbsp;Щадунський, [[Пащенко Дмитро Романович|Дмитро Пащенко]] (автор монографічного опису Чернігівського намісництва 1781), генеральний суддя [[Милорадович Григорій Олександрович|Григорій Милорадович]], письменник О.&nbsp;Лобисевич, історик М.&nbsp;Марков та інші. На культурному ґрунті Чернігова наприкінці XVIII&nbsp;— на початку [[XIX століття]] згуртувалося коло українських «дворянських патріотів», які боронили автономні права України й вимагали визнання дворянських прав для козацького стану: А.&nbsp;Полетика (чернігівський губ. маршал), аматор-історик А.&nbsp;Чепа (товариш малоросійського поштмейстера), Р.&nbsp;Маркевич і Т.&nbsp;Калинський. Вони досліджували історію України, збирали історичні документи, літописи й на підставі їх складали записки про історію й права українського шляхетства, які поширювали на всій території Лівобережної України<ref>Чепа&nbsp;М.-Л.&nbsp;А. Хто автор «Історії Русів»? / П'ять великих таємниць історичної психології.&nbsp;— К., 2005.&nbsp;— С. 66-93. ISBN 966-8356-50-0.</ref>.

[[Файл:Музей українських старожитностей Тарновського.jpg|міні|[[Будинок В. В. Тарновського]].]]

Та найбільше розгорталося культурне життя Чернігова від другої половини XIX століття. На відміну від попередньої епохи з її перевагою локальних і станових дворянських інтересів і прагнень, воно чимраз далі набирало загальнонаціонального українського характеру. У Чернігові працювали історики: О.&nbsp;Лазаревський, граф. Г.&nbsp;Милорадович, О.&nbsp;Ханенко, брати Микола і Митрофан Константиновичі, А.&nbsp;Верзилов, П.&nbsp;Дорошенко та ін.; етнографи О.&nbsp;Маркевич, О.&nbsp;Шишацький-Ілліч, С.&nbsp;Ніс, байкар [[Глібов Леонід Іванович|Л. Глібов]], статистики&nbsp;— О. Русов, В. Варзар, П. Червінський, В. Шликевич та ін. Дехто з них належав до Чернігівської Громади, однієї з найрадикальніших в Україні.

Був Чернігів і видавничим центром. Ще з 1858 там почав виходити орган губернатора&nbsp;— тижневик «Черниговские Ведомости» (до 1917). У 1861—1863 pp. Л. Глібов видавав «Черниговскій Листокъ», єдину тоді на Чернігівщині Україні українську газету. Від 1861 до 1911 виходили також «Черниговские єпархиальные известия», а в 1868—1872 роках «Записки» Чернігівського Статистичного Комітету.

За переписом населення 1897 року в Чернігові жило 11&nbsp;000 євреїв (усе населення 27&nbsp;000). Вони були зайняті переважно в промисловості і комерції, а також займалися садівництвом і вирощували [[Тютюн (сировина)|тютюн]]<ref>[{{Cite web |url=http://www.jewishencyclopedia.com/view.jsp?artid=431&letter=C |title=jewishencyclopedia.com Copy from 12-volume Jewish Encyclopedia, which was originally published between 1901—1906. {{ref-en}} |accessdate=26 вересня 2008 |archive-date=30 вересня 2007 |archive-url=https://web.archive.org/web/20070930095729/http://www.jewishencyclopedia.com/view.jsp?artid=431&letter=C }} jewishencyclopedia.com Copy from 12-volume Jewish Encyclopedia, which was originally published between 1901—1906. {{ref-en}}]</ref>.

Під кінець XIX століття культурне життя Чернігова значно активізувалося. Головними його осередками були Чернігівське земство і його статистичний Комітет, Губерніальна Архівна Комісія (заснована [[1896]] з ініціативи О.&nbsp;Лазаревського й Г.&nbsp;Милорадовича), яка у своїх «Трудах» 1897—1915&nbsp;рр. видала багато документів, Музей Тарновського, подарований його фундатором В.&nbsp;Тарновським (молодшим). У Чернігівському земстві навколо цих установ об'єднувалися місцеві науковці, педагоги, письменники, митці, діяльність яких нерідко виходить за межі Чернігівщини.

=== XX століття ===
[[Файл:Будинок виконкому Чернігівської міської ради.jpg|міні|200px|Чернігівська ратуша.]]

==== Розпад Російської імперії та визвольні змагання ====

На межі XIX і XX століть жили у Чернігові письменники: [[Коцюбинський Михайло Михайлович|М.&nbsp;Коцюбинський]] (похований у Чернігові), [[Грінченко Борис Дмитрович|Б.&nbsp;Грінченко]], [[Самійленко Володимир Іванович|В.&nbsp;Самійленко]], [[Вороний Микола Кіндратович|М.&nbsp;Вороний]], [[Чернявський Микола Федорович|М.&nbsp;Чернявський]], маляр [[Рашевський Іван Григорович|І.&nbsp;Рашевський]], історик [[Модзалевський Вадим Львович|В. Модзалевський]] та ін. Коло цих визначних діячів гуртувалася й виховувалася українська молодь, здебільшого вихованці Чернігівської гімназії й Духовної семінарії. У 1911 році відбувся в Чернігові XIV Археологічний З'їзд. 1916 засновано [[Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка|Педагогічний Інститут]].

Під час [[Радянсько-українська війна (1917—1921)|радянсько-української війни]] [[1917]] року в Чернігові створено загони Вільного Козацтва і влада перейшла в руки [[Українська Центральна Рада|Центральної Ради]]. За української влади пожвавилось українське культурне життя [http://tour.cult.gov.ua/publ/siverjanska_dumka/50-1-0-563 (видавництво «Сіверянська думка»], щоденник губернського земства «Чернігівщина», орган губернської Ради Селянських Депутатів «Народне Слово», українські школи тощо). Першого лютого 1918 року Чернігів захопило більшовицьке військо; 12 березня 1918 року він повернувся під владу уряду [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]], але знов [[Оборона Чернігова (1919)|був окупований більшовиками 12 січня 1919 року]]. Від 13 жовтня до 12 листопада 1919 року Чернігів був у руках денікінців.
[[Файл:500 років українському козацтву. 1990. 46.JPG|міні|200px|Чернігівська делегація на святі [[500-ліття Запорозького козацтва]]. 1990&nbsp;р.]]

Наприкінці 1919 року в Чернігові було остаточно радянську владу.

==== [[Радянська окупація України]] ====
У 1925—1932 Чернігів був центром [[Чернігівська округа|Чернігівської округи]]. В 1932 році утворено [[Чернігівська область|Чернігівську область]]. За переписом 1926 року, Чернігів нараховував 35&nbsp;200 мешканців, у тому числі 57&nbsp;% українців, 20&nbsp;% росіян і 10&nbsp;% євреїв<ref>[http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?AddButton=pages\C\H\Chernihiv.htm Чернігів. Енциклопедія України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210826002720/http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?AddButton=pages%5CC%5CH%5CChernihiv.htm |date=26 серпня 2021 }}{{ref-en}}</ref>. За доби п'ятирічок завдяки зростанню промисловості населення Чернігова збільшилося до 69&nbsp;000. Чернігів зберігає своє значення культурного центру в 1920-х і на початку 1930-х років. Тут діяли: Історичний музей (колишній музей Тарновського, значно збагачений), архів Наукового Товариства Інститут Народної Освіти (з 1920). Діяльність цих установ була щільно пов'язана з [[Національна академія наук України|ВУАН]], зокрема з її історичною секцією та Археологічним Комітетом, з центральними історичними архівами у Києві й Харкові, Інститутом Української Культури ім. Д.&nbsp;Багалія (Харків) та ін. 1926 відкрито театр ім. Шевченка. З Черніговом пов'язані імена письменників: [[Тичина Павло Григорович|П.&nbsp;Тичини]], [[Кочерга Іван Антонович|І.&nbsp;Кочерги]], [[Василь Еллан-Блакитний|В.&nbsp;Еллана-Блакитного]], [[Заливчий Андрій Іванович|А.&nbsp;Заливчого]], [[Коваленко Іван Юхимович|І.&nbsp;Коваленка]]; істориків [[Савицький Петро Миколайович|П.&nbsp;Савицького]], Є.&nbsp;Онацького, В.&nbsp;Дубровського, В.&nbsp;Шугаєвського, мистецтвознавця О.&nbsp;Гукала тощо.

Місто постраждало під час проведеного радянською владою [[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голодомору 1932—1933 років]], 30 березня 1933 року на «чорну дошку» занесений Чернігівський ліспромгосп, померло щонайменше 3602 жителі Чернігова<ref name="Голодомор УІНП"/>.

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] місто опинилося під німецькою окупацією. Всього за час окупації були вбиті 52453 жителів міста і полонених солдат. 695 осіб були вивезені на примусові роботи в Німеччину. У січні 1942 р. в місті почала діяти група підпільників, яку очолив А. Д. Михайленко, по професії радіотехнік. На заводі «Октябрьский молот» в перші місяці 1942 р. також була організована підпільна група, на чолі з Н. С. Шарим. Робітники займались саботажем виробництва, за що Шарого заарештували і після допитів відправили у табір Дахау. 21 вересня 1943 року Чернігів зайняли радянські війська.

Після Другої світової війни Чернігів відбудовано за генеральним планом (1945, 1958 і 1968) і реконструйовано. Центр міста зовсім перебудовано у 1950—1955 роках (архітектори П.&nbsp;Буклавський, І.&nbsp;Ягодовський).

{{main|1962 у Чернігові}}

Населення Чернігова зростало швидко: 1959&nbsp;— {{num|89585 осіб}} (у тому числі українці становили 69&nbsp;%, росіяни&nbsp;— 20&nbsp;%, євреї&nbsp;— 8&nbsp;%, поляки&nbsp;— 1&nbsp;%), 1970&nbsp;— {{num|158873}} осіб, 1980&nbsp;— {{num|245000}} осіб. Промисловість Чернігова досягла довоєнного рівня на початку 1950-х років.

=== Незалежна Україна ===

==== Кінець ХХ — початок ХХІ століття ====

У 1990 році в Чернігові відбулася [[Ковбасна революція]] — стихійний виступ жителів міста проти діючої влади у різдвяні дні 1990 року. Події набули широкого резонансу, породили низку аналогічних акцій в інших містах Радянського Союзу. Результатом подій стала зміна обласного і міського партійного керівництва, посилення авторитету опозиційних політичних сил. Ця подія стала однією з передумов незалежності України.

У 2003&nbsp;р. на основі кількох зубожілих підприємств ([[Чернігівавтодеталь]], [[Чернігівський Завод Спеціального Автотранспорту|ЧЗСА]]) було сформовано [[Чернігівський автозавод]]. Перший автобус з конвеєра ЧАЗа зійшов 19 вересня 2003&nbsp;року.

21 листопада 2013&nbsp;р. в Києві на Майдані Незалежності розпочався мітинг на знак протесту проти рішення уряду України заморозити переговори з [[Європейський Союз|Євросоюзом]] щодо угоди про асоціацію. Чернігів приєднався до Євромайдану вже 22 листопада. О 16-й годині під будинком Чернігівської ОДА зібралось близько сотні громадян. Але вже за годину усі розійшлися&nbsp;— завадив дощ. 7 грудня 2014&nbsp;р. з 13-00 до 15-00 був мітинг, на якому було до 1000 осіб. На 10 грудня біля Красної площі стояли кілька білих агітаційних наметів «Батьківщини» і 2 намети, в яких розміщувалися мітингуючі. Міліції&nbsp;— 2 особи на відстані 100 метрів від намету. Кількість мітингуючих&nbsp;— близько 10 осіб. Роздавали газету «Слово Батьківщини». У ній заклик [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлії Тимошенко]] «брати владу у свої руки»<!-- Спогади очевидця -->. 20 лютого 2014&nbsp;р. на молебні про жертв виступів у Києві ([[Небесна сотня]]) зібралась повна площа людей.

10 червня 2020 року місто відвідав із робочим візитом президент України [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимир Зеленський]]<ref>[https://cheline.com.ua/news/society/zelenskij-priyihav-do-chernigova-nazhivo-217604 Зеленський приїхав до Чернігова (Наживо)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200610122359/https://cheline.com.ua/news/society/zelenskij-priyihav-do-chernigova-nazhivo-217604 |date=10 червня 2020 }}, Чeline, 10 червня 2020</ref>. Він відвідав КНП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», зустрівся із бізнесменами в Шишкіному та відвідав «[[Національний університет «Чернігівська політехніка»|Чернігівську політехніку]]»<ref>[https://cheline.com.ua/news/politics/zelenskij-u-chernigovi-zustrichayetsya-z-predstavnikami-biznesu-nazhivo-217629 Зеленський у Чернігові зустрічається з представниками бізнесу (Наживо)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200610125524/https://cheline.com.ua/news/politics/zelenskij-u-chernigovi-zustrichayetsya-z-predstavnikami-biznesu-nazhivo-217629 |date=10 червня 2020 }}, Чeline, 10 червня 2020</ref><ref>[http://topnews.cn.ua/society/2020/06/10/136289.html Як Президент побував у Чернігові (репортаж)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200621114716/http://topnews.cn.ua/society/2020/06/10/136289.html |date=21 червня 2020 }}, Новости Чернигова, 10.06.2020</ref><ref>[http://topnews.cn.ua/society/2020/06/10/136288.html Президент України Володимир Зеленський відвідав «Чернігівську політехніку»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200610165013/http://topnews.cn.ua/society/2020/06/10/136288.html |date=10 червня 2020 }}, Новости Чернигова, 10.06.2020</ref>.

У 2020 році в Чернігові та [[COVID-19 у Чернігівській області|області]] розпочалася [[Пандемія коронавірусної хвороби 2019|епідемія коронавірусу]]. Перший випадок хвороби в області зафіксовано 26 березня в Борзнянському районі, в Чернігові&nbsp;— 22 квітня. Станом на 12 червня 2020 року в Чернігові було 105 випадків інфікування із 385 по області<ref>[https://ukr.lb.ua/society/2020/06/13/459741_ukraini_zafiksuvali_naybilshu.html В Україні зафіксували найбільшу добову кількість випадків коронавірусу з початку пандемії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200614230034/https://ukr.lb.ua/society/2020/06/13/459741_ukraini_zafiksuvali_naybilshu.html |date=14 червня 2020 }}, Лівий берег, 13 червня 2020</ref>.

==== Російсько-українська війна ====
{{Детальніше|Російське вторгнення в Україну (2022)}}
{{Детальніше|Бої за Чернігів (2022)}}

24 лютого 2022 року [[Російське вторгнення в Україну (2022)|Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну]].

За наказом командувача [[Оперативне командування «Північ»|Оперативного командування «Північ»]] генерал-майора [[Ніколюк Віктор Дмитрович|Віктора Ніколюка]] оборону міста очолив полковник [[Брижинський Дмитро Володимирович|Дмитро Брижинський]].

На підступах до Чернігова, на трасі Ріпки-Чернігів, першими в бій із російськими загарбниками вступили танкісти [[1-ша окрема танкова бригада (Україна)|1-ї окремої танкової бригади]]. Вдалими діями з засідок, при підтримці вогню артилерії, танкісти нанесли втрати передовим підрозділам противника, що дозволило підрозділам Чернігівського гарнізону підготувати, зайняти оборонні позиції навколо міста та організовано вступити в бій з загарбниками. Своєчасне зайняття підрозділами Чернігівського гарнізону бойового порядку навколо міста, забезпечило організований відхід на околиці міста 1-ї танкової бригади.

Російські війська підступили до міста, та, не маючи змоги його захопити, почали масований обстріл його цивільної інфраструктури авіацією та артилерією.
[[Файл:Russian plane with bombs shot down over Chernihiv (1).jpg|міні|Збитий російський Су-34 в Чернігові 5 березня 2022.]]
Станом на 22 березня місто, після трьох тижнів безперервних обстрілів, перебувало на межі гуманітарної катастрофи. Уночі з 22 на 23 березня внаслідок російського авіабомбардування було підірвано [[Автомобільний міст через Десну (Чернігів)|автомобільний міст через Десну]], який слугував сполученням міста з Києвом та всією Україною, що вкрай загострило ситуацію. В місті не було електрики, майже були відсутні вода, газ, зв'язок<ref>{{Cite web |url=https://www.bbc.com/ukrainian/news-60832398?xtor=AL-73-%5Bpartner%5D-%5Bukr%5D-%5Bheadline%5D-%5Bukrainian%5D-%5Bbizdev%5D-%5Bisapi%5D |title="Це агонія ворога". Чи перетворять росіяни Чернігів на другий Маріуполь |accessdate=22 березня 2022 |archive-date=22 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220322101245/https://www.bbc.com/ukrainian/news-60832398?xtor=AL-73-%5Bpartner%5D-%5Bukr%5D-%5Bheadline%5D-%5Bukrainian%5D-%5Bbizdev%5D-%5Bisapi%5D }}</ref>. Зі слів міського голови [[Атрошенко Владислав Анатолійович|Владислава Атрошенка]], деякі мікрорайони знищені на 70&nbsp;%<ref>[https://www.dw.com/uk/viina-rf-proty-ukrainy-ukrainski-mista-prosiat-pobratymiv-z-yevropy-dopomohty/a-61296454 Війна РФ проти України: українські міста просять побратимів з Європи допомогти] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220408004858/https://www.dw.com/uk/viina-rf-proty-ukrainy-ukrainski-mista-prosiat-pobratymiv-z-yevropy-dopomohty/a-61296454 |date=8 квітня 2022 }}, www.dw.com, 30.03.2022</ref>.

Із 3 квітня 2022 року обстріли міста практично припинилися, до міста стали завозити гуманітарну допомогу<ref>[https://www.pravda.com.ua/news/2022/04/3/7336932/ Від російських окупантів звільнили три села, важливих для деблокади Чернігова] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220404181412/https://www.pravda.com.ua/news/2022/04/3/7336932/ |date=4 квітня 2022 }}, УП, 3 квітня 2022</ref>.

6 березня 2022 року Президент України [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимир Зеленський]] з метою відзначення подвигу, масового героїзму та стійкості громадян, виявлених у захисті своїх міст під час відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України, присвоїв Чернігову почесну відзнаку «[[Місто-герой України]]»<ref name="hero-city-2022"/>.

Хоча місто і не знаходилося в тимчасовій окупації, це були чи не найважчі часи в історії Чернігова. Деякий час місто знаходилося у кільці, російські війська намагалися пробитися до міста. Але усі спроби було успішно пригнічені зусиллями сміливих захисників міста-героя. Але проти регулярних обстрілів та бомбардувань нічого вдіяти не вдавалось. Страждали як об'єкти інфраструктури, так і житлові будинки.

Чернігів став одним з найбільш зруйнованих міст України після повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну.<ref name=hrw_2022_05_03>{{cite web |url= https://www.0462.ua/news/3382032/10-najbils-zrujnovanih-mist-ukraini-sered-akih-i-misto-geroj-cernigiv-video |title=10 найбільш зруйнованих міст України, серед яких і місто-герой – Чернігів (ВІДЕО) |date=2022-05-03 |publisher=0462}}</ref><ref name=hrw_2022_05_24>{{cite web |url= https://www.bbc.com/russian/news-61554365 |title=Три месяца войны России в Украине: главные события, фотографии и инфографика |date=2022-05-24 |publisher=BBC News Русская служба}}</ref>

== Символіка ==
[[File:Stamp of Ukraine s88.jpg|right|міні|Марка Укрпошти із серії «Герби міст України» - «Чернігів» (1995 рік)]]

[[Файл:Chernigov Logo.jpg|міні|Логотип міста]]
У Чернігова є свої [[Герб Чернігова|герб]], [[прапор Чернігова|прапор]], гімн і туристичний логотип, які відображають статус міста.

[[Герб Чернігова]] затверджений 1 грудня 1992 року Чернігівською міською радою. Він складається зі срібного щита, на якому розташований чорний коронований орел із золотим дзьобом і лапами. Орел тримає лівою лапою по діагоналі золотий хрест. Базою для герба став герб Чернігова і всієї Чернігівщини XVIII—XIX століть.

[[Прапор Чернігова]] затверджений 26 червня 2008 року Чернігівською міськрадою. Прапор являє собою прямокутне біле полотнище співвідношенням 2 до 3, у центрі якого розташований чорний одноголовий коронований орел, який лівою лапою тримає золотий хрест. Автор прапора&nbsp;— заслужений діяч мистецтва України&nbsp;— Борис Дєдов. За задумами художника, прапор відображає історичні епохи розвитку міста від козацьких часів і містить основний елемент герба Чернігова. Прапор використовується на всіх офіційних міських заходах.
[[Файл:Гімн Чернігова.ogg|праворуч]]
Гімн Чернігова, затверджений у 2010&nbsp;р. Був визначений за підсумками загальноміського конкурсу, що тривав більше року. Найкращий зразок гімну міста обраний із 20 заявок. Авторами Гімну територіальної громади Чернігова<ref>{{Cite web |url=http://www.chernigiv-rada.gov.ua/misto/simvolika-gimn |title=Про затвердження Гімну територіальної громади міста Чернігова |accessdate=26 лютого 2016 |archive-date=13 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160313082524/http://www.chernigiv-rada.gov.ua/misto/simvolika-gimn }}</ref> є композитор [[Ткачук Анатолій Павлович|Анатолій Ткачук]] і поет Іван Буренко.

Де-факто девізом Чернігова сьогодні є гасло «Чернігів&nbsp;— місто легенд», він відображений на туристичному логотипі, розробленому в 2010&nbsp;р. Процес розробки візуальної складової туристичного позиціювання Чернігова розпочався з визначення відмінних рис міста, його унікальностей: старовинні церкви і собори періоду, коли Чернігів був стольним градом могутнього князівства, гармати на Валу, Десна, і головне&nbsp;— легенди, фактично в кожному куточку міста своя легенда. Після тривалого широкого обговорення досить привабливих проєктів зупинилися на логотипі у вигляді клубка (переплетення подій минулого), між нитками якого проступають храм, меч, річка і чернець-привид.

== Населення ==
{{Historical populations
| percentages = pagr
|1739| 3302
|1801| 4000
|1844| 12000
|1897| 27700
|1913| 35000
|1926| 34400
|1939| 68600
|1959| 89600
|1970| 158900
|1979| 238100
|1989| 296300
|1995| 314000
|2001| 305000
|2006| 299600
|2013| 296100
|2015| 294727
|2022|282747}}
{{Детальніше|Населення Чернігова}}

=== Козацька доба ===
Історія Чернігова дає яскравий приклад значення політико-адміністративного фактора для життя міста. Після 1648&nbsp;р., з часів [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]], Чернігів став центром Чернігівського козацького полку, однак в економічному плані та за чисельністю населення значно відставав від кількох інших міст Сіверської землі ([[Ніжин]]а, [[Конотоп]]а, [[Глухів|Глухова]], [[Березна (смт)|Березни]]).

Більшість дослідників вважають, що в містах [[Лівобережна Україна|Лівобережної України]] у XVIII&nbsp;ст. проживала невелика кількість населення. Так, згідно з підрахунками дослідників В.&nbsp;Кабузана і А.&nbsp;Перковського, жителі лівобережних міст (включаючи міста і містечка Чернігово-Сіверщини) у другій половині XVIII&nbsp;ст. становили 6,5&nbsp;% усього населення. В. Голобуцький вважає, що у містах у цей період проживало 6,53&nbsp;% усього населення. Г.&nbsp;Махнова дійшла висновку, що воно становило 6,36&nbsp;% усього населення<ref>Кисіль І. Міщани в соціальній структурі населення міст Гетьманщини. (50&nbsp;— 60 рр. XVIII&nbsp;ст.) // Пам'ять століть.&nbsp;— 2005.&nbsp;— №&nbsp;3&nbsp;— 4.&nbsp;— С. 232—238.</ref>.

У 1666&nbsp;р. московські чиновники провели перший перепис жителів Чернігова. Вони зафіксували у місті 314 дворів [[Міщанство|міщан]]. Вважається, що на той час у кожному дворі мешкало 7—8 людей. Здійснивши приблизні підрахунки, можна припустити, що в місті проживало близько 2&nbsp;— 2,5 тис. осіб міщанського стану. Цікаво, що в місті майже не було бідних людей&nbsp;— перепис зафіксував лише 12 дворів «убогих» міщан. Оскільки мета перепису полягала у встановленні кола осіб, які могли платити податки, то до нього не потрапили козаки, шляхта і духовенство. Вони були привілейованими прошарками населення і не оподатковувалися. Так само не рахували їхніх працівників і підданих чернігівських монастирів. Тому точні підрахунки всіх мешканців міста за цим переписом, як і за іншими, вже до кінця XVIII&nbsp;ст. неможливі. Можна лише припустити, що у 1666&nbsp;р. населення Чернігова складало до 3 тисяч осіб<ref name="ReferenceA">Леп'явко С. Чернігів. Історія міста.&nbsp;— К.: Темпора, 2012.&nbsp;— 432 с.</ref>. На основі матеріалів [[Сповідні розписи|сповідних розписів]] 1739&nbsp;р. Богоявленської, Вознесенської, [[Воскресенська церква (Чернігів)|Воскресенської]], [http://cherrnihiv.ucoz.ua/publ/cerkva_mikhajla_i_fedora/1-1-0-9 Михайло-Федорівської] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141107231200/http://cherrnihiv.ucoz.ua/publ/cerkva_mikhajla_i_fedora/1-1-0-9 |date=7 листопада 2014 }}, Покровської, [[Спасо-Преображенський собор (Чернігів)|Преображенської]], Стрітенської, Хрестовоздвиженської, [[Катерининська церква (Чернігів)|Катерининської]] церков Чернігова ми можемо визначити демографічну ситуацію міста в сер. XVIII&nbsp;ст.

У всіх церковних приходах Чернігова разом налічувалося 149 (27,7&nbsp;%) сімей, що належали до типу [http://oriental-world.org.ua/index.php?article=kraj_2008_1_168&lang=ua простих] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141107213821/http://oriental-world.org.ua/index.php?article=kraj_2008_1_168&lang=ua |date=7 листопада 2014 }} або [http://oriental-world.org.ua/index.php?article=kraj_2008_1_168&lang=ua нуклеарних] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141107213821/http://oriental-world.org.ua/index.php?article=kraj_2008_1_168&lang=ua |date=7 листопада 2014 }}. Кількість родичів у них коливалася від 3 до 5 чоловік. До розширених належало 58 (10,8&nbsp;%) домогосподарств з середньою чисельністю по <!-- скільки? -->чоловік. Більшість у церковних приходах Чернігова складали [http://oriental-world.org.ua/index.php?article=kraj_2008_1_168&lang=ua мультифокальні] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141107213821/http://oriental-world.org.ua/index.php?article=kraj_2008_1_168&lang=ua |date=7 листопада 2014 }} або [http://oriental-world.org.ua/index.php?article=kraj_2008_1_168&lang=ua складні] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141107213821/http://oriental-world.org.ua/index.php?article=kraj_2008_1_168&lang=ua |date=7 листопада 2014 }} сім'ї, що утворювалися з кількох нуклеарних сімей або ядер. Їх налічувалося 302 (56,2&nbsp;%).

Згідно з даними сповідальних книг, всього у церковних приходах міста Чернігова налічувалося 537 домогосподарств, де проживало 3302 мешканці.

Згідно з даними перепису дворів Чернігівського полку 1721&nbsp;р., в місті зафіксовано 631 двір, у тому числі: козацької старшини&nbsp;— 18, священнослужителів&nbsp;— 19, міщанських&nbsp;— 141, козацьких&nbsp;— 245, бобильських&nbsp;— 178, шинкових&nbsp;— 30. Для визначення чисельності мешканців цифру житлових дворів (601) знову множимо на 6, 7 чи 8 і за такими розрахунками виходить, що населення Чернігова на 1721&nbsp;р. становило від 3,5 до 4,5 тисячі чоловік, але знову ж таки не слід забувати про умовність і приблизність підрахунків.

За етнічним складом населення регіону було строкатим. Так, Шафонський відзначив, що міщани «грецький благочестивий закон сповідують, і весь спосіб життя і мову малоросійську вживають, і справжніми малоросіянами вважатись можуть». Це підтверджують і офіційні дані, за якими серед міських жителів було лише 50 росіян, а решта&nbsp;— українці. Правда, якщо додати солдат і офіцерів місцевого гарнізону, яких не зараховували до числа жителів, то кількість росіян збільшувалася приблизно на 500 осіб<ref>Яцура М. Чернігів. Короткий історичний нарис.&nbsp;— К.: Наукова думка, 1958.&nbsp;— 136 с.</ref>.
[[Файл:Демографическое развитие Чернигова.jpg|міні|200px|Демографічний розвиток Чернігова.]]

Населення Чернігова середини XVIII&nbsp;ст. було репрезентоване трьома основними групами: міським [http://vseslova.com.ua/word/Патриціат-78695u патриціатом] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200812004815/http://vseslova.com.ua/word/Патриціат-78695u |date=12 серпня 2020 }}, [[міщанство]]м й міськими низами, які були наділені відповідними правами та обов'язками. Вищу сходинку соціальної ієрархії представляв невеликий за чисельністю міський патриціат: впливові сім'ї, багатіїв, найзаможніші [[Купецтво|купці]] та власники ремісничих майстерень. Міщанство становили звичайні повноправні мешканці міст: середні та дрібні крамарі, ремісники, майстри, власники невеличких промислів і майстерень.<ref name="ReferenceA"/>

Міське населення до кінця XVIII&nbsp;ст. майже не зростало, що було викликане погіршенням умов існування міщанського стану, епідеміями та стихійними лихами. З посиленням тиску російської влади і зменшенням привілеїв українських міст, перебування в міщанському стані ставало невигідним економічно, тому значна частина людей віддавала перевагу проживанню в приміських селах.

=== Імперська доба ===
Початок XIX&nbsp;ст. ознаменував стрімке зростання населення міста. Згідно з переписом населення на 1810 рік, місто займало площу в 476 десятин, на якій мешкали близько 7500 осіб. У цей час за різних потреб місто відвідувало до 15 тисяч приїжджого люду. Відбувалася активна розбудова міста, жваво розквітала торгівля, будівництво, промисел. Щороку в місті проводилися торговельні ярмарки, які нарівні з базарами ставали центром активної торгівлі городян.

=== Українська революція ===
У січні 1919 року [[Автомобільний міст через Десну (Чернігів)|біля мосту]] відбувся бій між [[Курінь (Запорозька Січ)|курінцями]] [[Директорія Української Народної Республіки|Директорії]] [[Українська Народна Республіка|УНР]] та Богунського полку Миколи Щорса [[Українська радянська армія|Червоної гвардії]]. В 1949 році на цьому місці [[Місце бою куренів Директорії та Богунського полку|встановлено обеліск]].

=== Новітній час ===
Згідно з опитуваннями, проведеними Соціологічною групою «Рейтинг» у 2017 році, українці становили 91% населення міста, росіяни — 7%.<ref name=":3">https://www.iri.org/wp-content/uploads/legacy/iri.org/ukraine_nationwide_municipal_survey_final.pdf</ref>

Національний склад населення Чернігова (2001):

* [[українці]]&nbsp;— 86,3&nbsp;%
* [[росіяни]]&nbsp;— 10,6&nbsp;%
* [[білоруси]]&nbsp;— 1,15&nbsp;%.

У 2015 в місті народилося 2517 дітей. Переважна більшість жінок народили першу (55&nbsp;%) та другу (37&nbsp;%) дитину. Частка малюків, народжених жінками, які не перебували в шлюбі, становила 17&nbsp;%. У 2015 у Чернігові померло 3467 осіб. Середній вік померлих&nbsp;— 70 років. За 2015 рік у місті одружилися 2375 пар<ref name="svit11">{{Cite web |url=https://svit11.files.wordpress.com/2016/04/s_76.pdf |title=Демографія 2015-го |accessdate=7 квітня 2016 |archive-date=24 вересня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160924163924/https://svit11.files.wordpress.com/2016/04/s_76.pdf }}</ref>.

У 2017 році в обласному центрі народився 2251 малюк (серед народжених 1126 хлопчиків та 1125 дівчаток). У 35 родинах з'явилися на світ двійнята. На кожну тисячу жителів припадало 7,7 новонароджених.

Більше половини жінок (52&nbsp;%) народили первістків, 40&nbsp;%&nbsp;— стали мамами вдруге, а третю й більше дитину народила кожна дванадцята жінка. Середній вік матері на час народження дитини склав 30 років. Майже кожен шостий малюк народився поза шлюбом.

За 2017 рік у місті померла 3501 особа (1786 чоловіків та 1715 жінок). Рівень смертності становив 12,1 померлих у розрахунку на 1000 наявного населення. Основними причинами смерті були хвороби системи кровообігу (63&nbsp;% загальної кількості померлих), новоутворення (20&nbsp;%), зовнішні причини захворюваності та смертності (5&nbsp;%). Середній вік померлих чоловіків&nbsp;— 66 років, жінок&nbsp;— 76 років.

У 2017 році в обласному центрі одружилися 2064 пари, що на 14&nbsp;% більше, ніж у попередньому році. Середній вік нареченої при вступі до шлюбу склав 25 років, нареченого&nbsp;— 33 роки<ref name=":2">{{Cite web|url=http://cntime.cn.ua/top-novini/item/22907-vzhene300tisyachskilkilyudejzhiveuchernigovi|title=Вже не 300 тисяч — скільки людей живе у Чернігові|date=|website=|accessdate=|archive-date=26 березня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180326064132/http://cntime.cn.ua/top-novini/item/22907-vzhene300tisyachskilkilyudejzhiveuchernigovi}}</ref>.{{main|2017 у Чернігові}}

=== Чисельність ===
{| align="center" border="0" cellspacing="2" cellpadding="5" style="border:1px solid #AAAAAA;"
|-bgcolor="#AAAAFF"
|+ style="font-weight: bold; font-size: 1.1em; margin-bottom: 0.5em"| Населення <small>(осіб)</small>
|-bgcolor="#eeeeff"
! 1897 !! 1926 !! 1939 !! 1959 !! 1970 !! 1979 !! 1989 !! 2001 !! 2017
!2022
|- bgcolor="#f7f9ff"
| align=center|27&nbsp;716
| align=center|34&nbsp;359
| align=center|68&nbsp;597
| align=center|89&nbsp;585
| align=center|158&nbsp;873
| align=center|238&nbsp;141
| align=center|296&nbsp;347
| align=center|304&nbsp;994
| align=center|291&nbsp;641
|282747
|}

=== Мова ===
Розподіл населення за рідною мовою за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]{{UKR-languages-cities}}{{UKR-socialdata-mova-2001}}:
{| class="standard"
|-
! Мова
! Чисельність, осіб
! Доля
|-
| [[Українська мова|Українська]]
| align="right"| 221 322 || align="right"| 74,01&nbsp;%
|-
| [[Російська мова в Україні|Російська]]
| align="right"| 73 277 || align="right"| 24,50&nbsp;%
|-
| {{comment|Інше|Ті, хто не вказав рідну мову або вказав такою мову, що була рідною для менш ніж 1 % місцевого населення.}}
| align="right"| 4 439 || align="right"| 1,49&nbsp;%
|-
| Разом
| align="right"| 299 038 || align="right"| 100,00&nbsp;%
|}

[[Українська мова]] є основною та єдиною офіційною мовою міста<ref>{{Cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19 |title=Про забезпечення функціонування української мови як державної |access-date=2020-03-25 |archive-date=2020-05-02 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200502182619/https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19 |deadlink=no }}</ref>.

Згідно з опитуваннями, проведеними Соціологічною групою «Рейтинг» у 2017 році, українською вдома розмовляли 18&nbsp;% населення міста, російською — 53&nbsp;%, українською та російською однаково — 28&nbsp;%<ref name=":3"/>.

[[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|Російська агресія проти України]] спровокувала у Чернігові нову хвилю [[Українізація|українізації]], дедалі більше містян вважають за краще розмовляти [[Українська мова|українською мовою]]<ref>{{Cite web|url=https://suspilne.media/chernihiv/255496-cernigivci-vidmovlautsa-vid-rosijskoi-movi-istorii-tih-hto-svidomo-obrav-ukrainsku/|title=Чернігівці відмовляються від російської мови: історії тих, хто свідомо обрав українську|publisher=[[Суспільне]]|date=2022-07-03|lang=uk}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://tsn.ua/exclusive/chernigivci-za-rik-pislya-okupaciyi-pishayutsya-perehodom-na-ukrayinsku-movu-i-vzhe-gotuyutsya-do-miru-2299600.html|title=Чернігівці за рік після окупації пишаються переходом на українську мову і вже готуються до миру|publisher=[[ТСН.ua]]|date=2023-04-03|lang=uk}}</ref>. Згідно з опитуванням, проведеним [[Міжнародний республіканський інститут|Міжнародним республіканським інститутом]] у квітні-травні 2023 року, [[Українська мова в Україні|українською]] вдома розмовляли 53&nbsp;% населення міста, російською&nbsp;— 41&nbsp;%{{UKR-ratinggroup-2023}}.

18 липня 2023 року наказом начальника Чернігівської міської військової адміністрації у Чернігові затверджено «Правила забезпечення в місті Чернігів чистоти і порядку, додержання тиші в громадських місцях, на період дії правового режиму воєнного стану та ЗО днів після його припинення чи скасування». Серед них є пункти про заборону використовувати російську мову в зовнішній рекламі (7.1.1), на будь-яких вивісках та інформаційних табличках (7.28), а також заборона на публічне використання російськомовного культурного продукту (8.13)<ref>{{Cite web|url=https://mva.cg.gov.ua/web_docs/39467/2023/07/docs/Порядок%20забезпечення%20в%20м.Чернігів%20чистоти%20і%20порядку,%20додержання%20тиші%20в%20громадських%20місцях%20на%20період%20дії%20воєнного%20стану.pdf|title=Правила забезпечення в місті Чернігів чистоти і порядку, додержання тиші в громадських місцях, на період дії правового режиму воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування|publisher=Чернігівська міська військова адміністрація|date=2023-07-18|lang=uk}}</ref>.

Згідно з опитуванням, проведеним [[Міжнародний республіканський інститут|Міжнародним республіканським інститутом]] у квітні-травні 2024 року, [[Українська мова в Україні|українською]] вдома розмовляв 71&nbsp;% населення міста, російською&nbsp;— 55&nbsp;% (на відміну від опитування 2023 року було дозволено вибір кількох варіантів){{UKR-ratinggroup-2024}}.

== Економіка ==
Доходи бюджету міста в 2022 році визначені у сумі 3,428&nbsp;млрд, а видатки&nbsp;— 3,424&nbsp;млрд гривень<ref>Рішення міської ради від 25 листопада 2021 року №&nbsp;13/VIII-20 «[https://chernigiv-rada.gov.ua/miskiy-byudzhet/id-52177/ Про бюджет Чернігівської міської територіальної громади на 2022 рік]»</ref>.

=== Промисловість ===
[[Файл:ВАТ «Чернігівське хімволокно».jpg|міні|[[Чернігівське Хімволокно]]]]
Провідні галузі промисловості в Чернігові: хімічна, харчова, легка, будівельних матеріалів, деревообробна.

'''Основні чернігівські підприємства'''<ref>[https://chernigiv-rada.gov.ua/promyslovist/ Перелік підприємств м. Чернігова]</ref><ref>[https://www.chernihiv-oblast.gov.ua/company Компанії Чернігівської області]</ref>:

; ''Машинобудування''
* ПрАТ «[[Чернігівський автозавод]]»
* Чернігівський механічний завод

; ''Харчова промисловість''
* ПрАТ «[[Чернігівриба]]»
* ТОВ «[[Хлібокомбінат (Чернігів)|Чернігівський хлібокомбінат №&nbsp;2]]»
* ПрАТ ЧЛГЗ «[[Чернігівська горілка]]»
* [[Чернігівська броварня|Чернігівське відділення ПАТ «Сан ІнБев Україна»]]
* ПрАТ «[[Укроптбакалія]]» ''та інші''

; ''Електроенергетика''
* «[[Чернігівобленерго]]»

; ''Легка промисловість''
* ВАТ «Чернігіввовна»&nbsp;— продовжувач традицій [[Чернігівський камвольно-суконний комбінат|Чернігівського камвольно-суконного комбінату]] (з [[1963]] року);
* ЗАТ фабрика «Ярославна»;
* ЗАТ «КСК „Чексіл“»;
* УВП УТОГ;
* [[Сіверянка (фабрика)|ЗАТ фірма «Сіверянка»]];
* ЗАТ «[[Берегиня (фабрика)|Берегиня»]].

; ''Хімічне виробництво''
* ТОВ «Вітротекс»;
* АТЗТ «[[Чернігівфільтр]]».

; ''Виробництво будівельних матеріалів і будівництво''
* ТОВ «Чернігівський завод будівельних матеріалів»;
* ВАТ «Чернігівбуд»;
* ЗАТ «Цегельний завод №&nbsp;3» та інші.

; ''Інші підприємства'':
* Група компаній «[[Вимал]]»;
* ВАТ «Котельний завод „Колвіенергомаш“»;
* ТОВ «КБ-Груп Україна»;
* ТОВ «СКБ-АВЕРС»;
* НПО «Группа компаний МАГР»;
* ТОВ «ПЕТ Технолоджис Україна»;
* ЗАТ «Картонажно-поліграфічна фабрика»;
* ТОВ «Українська деревообробна фабрика».

=== Сфера послуг ===
{{main|Готелі Чернігова}}
Станом на 2024 рік у місті діє 5 готелів<ref>{{cite web |url=https://chernihivregion.travel/places?city=chernigov&c=hotels |назва=Готелі Чернігова |вебсайт=chernihivregion.travel |accessdate=10 травня 2022}}</ref>. Найвідомішими є «[[Reikartz Hotel Group|Optima Collection]] Чернігів», «RiverSide», «[[Придеснянський (готель)|Придеснянський]]». Готелі «[[Градецький (готель)|Градецький]]» та «Брянськ» нині не працюють. [[Україна (готель, Чернігів)|Готель «Україна»]] був зруйнований у ході [[Битва за Чернігів (2022)|облоги міста російськими військами навесні 2022 року]], а [[Профспілковий (готель, Чернігів)|готель «Профспілковий»]]&nbsp;— [[Ракетний удар по Чернігову 17 квітня 2024 року|ракетним ударом у квітні 2024 року]].

<gallery mode="packed" heights="160">
Готель Придеснянський Чернігів 2011.JPG|«Придеснянський»
Градецький (готель) DSCN4625.JPG|«Градецький»
Готель Брянськ (Чернігів).JPG|«Брянськ»
Готель Україна (Чернігів).JPG|«Україна»
Зруйнований готель Україна 12 березня 2022.jpg|Зруйнований готель «Україна»
NMC-new.jpg|«Профспілковий»
Destructions in Chernihiv after Russian missile attack, 2024-04-17 (31).jpg|Зруйнований готель «Профспілковий»
</gallery>

У Чернігові представлені більшість українських великих банків і кілька іноземних<ref>{{cite web|url=https://ubanks.com.ua/city/chernigiv.php|назва=Банки Чернігова|веб-сайт=ubanks.com.ua}}</ref>. За кількістю відділень і банкоматів лідирують [[ПриватБанк]] та [[Ощадбанк]]. З місцевих банків тільки «Полікомбанк» має розгалужену мережу відділень.

=== Транспорт ===
[[Файл:Железнодорожный вокзал. Чернигов.jpg|міні|Чернігівський залізничний вокзал.]]
[[Файл:Etalon-T12110-Tschernihiw-486.jpg|міні|Чернігівський тролейбус.]]
У Чернігові діють залізничний вокзал, автовокзал і 2 автостанції, міські автобусні перевізники та тролейбусна мережа. Пасажирські перевезення характеризуються розгалуженою маршрутною мережею: 16 автобусних і 8 тролейбусних маршрутів.

[[Чернігів (станція)|Залізнична станція «Чернігів»]] та її [[Чернігів (локомотивне депо)|моторвагонне депо]] [[Південно-Західна залізниця|Південно-Західної залізниці]] здійснює перевезення в 3 напрямках. Залізниця у місті з'явилась у 1893 році. В 1950 році була побудована нова [[Будівля залізничного вокзалу (Чернігів)|будівля залізничного вокзалу]]. Згідно з даними за 2006 рік обсяги перевезень вантажів через станцію «Чернігів» становили 84&nbsp;737 вагонів на рік. В середині 2000-х років щороку перевозилося понад 4,5&nbsp;млн пасажирів.

Після здобуття незалежності України на залізниці в Чернігові працює [[Чернігів (пункт контролю)|залізничний пункт контролю «Чернігів»]].

У 1964 році в Чернігові був збудований на місці давнішої пристані [[Чернігівський річковий порт|річковий порт]], який з 1990-х років функціонував як [[ВАТ]], з 2000-х&nbsp;— у складі «[[Укррічфлот]]у». Порт спеціалізувався на перевезенні товарів, зокрема будматеріалів, мав судноплавну ділянку для перевезення пасажирів. У 2008 році після [[Фінансово-економічна криза 2008—2009 року в Україні|економічної кризи]] вантажопотік суттєво зменшився, і в 2020 році приміщення порту продали<ref>{{cite web |url=https://suspilne.media/89452-so-planue-robiti-iz-budivleu-rickovogo-portu-u-cernigovi-jogo-novij-vlasnik-urij-tarasovec/ |title=Що планує робити із будівлею річкового порту у Чернігові його новий власник Юрій Тарасовець |author=Юлія Сірик |date=2020-12-18 |publisher=[[Суспільне Чернігів]] |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=2 червня 2022}}</ref>.

Сучасний автомобільний транспорт Чернігова здійснює міжнародні, міжміські, приміські та міські пасажирські перевезення. На маршрутах, зокрема, курсують [[автобус]]и [[ЛАЗ]], «[[Ikarus]]», «[[Еталон (корпорація)|Еталон]]», Mercedes, Neoplan, Karosa тощо.

Північно-західною околицею міста проходить автошлях {{Автошлях E|95}}{{Автошлях М|01}}.

Об'єкти інфраструктури автоперевезень у Чернігові:
* Чернігівський автовокзал&nbsp;— розташовується на Привокзальній площі поряд із залізничним вокзалом;
* автостанція №&nbsp;1&nbsp;— забезпечує приміське сполучення в північно-західному напрямку;
* автостанція №&nbsp;2&nbsp;— забезпечує приміське сполучення у східному та західному напрямках.

[[Чернігів (авіабаза)|Аеропорт «Чернігів»]] закритий, смуга розібрана, а будівля аєропорту зруйнована внаслідок війни, цивільного повітряного сполучення у міста немає.

[[Громадський транспорт]] у місті представлений автобусами, тролейбусами, таксі. У 2024 році налічується 24 маршрути&nbsp;— 8 тролейбусних та 16 автобусних.

Традиційно високою у загальному обсязі пасажироперевезень у Чернігові є доля тролейбусу. Запущена у 1964 році, [[Чернігівський тролейбус|тролейбусний мережа міста]] особливо бурхливо розвивалася у 1970-х роках. Станом на 2024 рік у місті діє 8 маршрутів. Рухомий склад [[Чернігівське тролейбусне управління|Чернігівського тролейбусного управління]] становить близько 80 тролейбусів.

== Природоохоронні території та об'єкти ==
У межах міста розташовані:
* [[регіональний ландшафтний парк «Ялівщина»]] з [[Ялівщина (заказник)|лісовим заказником «Ялівщина»]],
* заповідне урочище «[[Святе (Пролетарський гай)|Святе]]»,
* 2 парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва&nbsp;— парк «[[Болдина Гора (парк)|Болдина Гора]]» і [[Центральний парк культури та відпочинку (Чернігів)|Центральний парк культури та відпочинку]],
* парки «[[Мар'їн гай (Чернігів)|Мар'їн гай]]» і «[[Березовий гай (Бобровиця, Чернігів)|Березовий гай]]»,
* 2 гідрологічні пам'ятки природи&nbsp;— озера [[Глушець (озеро)|Глушець]] і [[Магістратське озеро|Магістратське]],
* 17 ботанічних пам'яток природи (окремі дерева або групи дерев): [[Багатовіковий дуб (Чернігів, вул. Толстого)|Багатовіковий дуб (вул. Толстого)]], [[Багатовіковий дуб (Чернігів, вул. Олега Міхнюка)|Багатовіковий дуб (вул. Олега Міхнюка)]], [[Багатовіковий дуб (Чернігів, парк ім. Коцюбинського)|Багатовіковий дуб (парк ім. Коцюбинського)]], [[Багатовіковий дуб (Чернігів, урочище «Святе»)|Багатовіковий дуб (урочище «Святе»)]], [[Багатовікові дуби (Чернігів, вул. Коцюбинського)|Багатовікові дуби (вул. Коцюбинського)]], [[Багатовікові дуби (Чернігів, урочище «Святе»)|Багатовікові дуби (урочище «Святе»)]], [[Віковий дуб (Чернігів, вул. Коцюбинського)|Віковий дуб (вул. Коцюбинського)]], [[Віковий дуб (Чернігів, вул. Магістратська)|Віковий дуб (вул. Магістратська)]], [[Віковий дуб (Чернігів, вул. Пушкіна)|Віковий дуб (вул. Пушкіна)]], [[Вікові дерева колишньої садиби поміщика Григорія Глібова|Вікові дерева колишньої садиби Г.&nbsp;М.&nbsp;Глібова]], [[Група багатовікових дубів (Чернігів, вул. Шевченка, 97)|Група багатовікових дубів (вул. Шевченка, 97)]], [[Група багатовікових дубів (Чернігів, вул. Шевченка, 95)|Група багатовікових дубів (вул. Шевченка, 95)]], [[Група багатовікових дубів (Чернігів, урочище «Маліїв Рів»)|Група багатовікових дубів (урочище «Маліїв Рів»)]], [[Група багатовікових дубів (Чернігів, Центральний парк культури та відпочинку)|Група багатовікових дубів (Центральний парк культури і відпочинку)]], [[Група вікових насаджень (Чернігів)|Група вікових насаджень]], [[Сосна Василя Ялоцького (пам'ятка природи)|Сосна Василя Ялоцького]], [[Старовинна ялинова алея (Чернігів)|Старовинна ялинова алея]].

<gallery mode="packed">
ALAR5588.jpg|Ялівщина
Болдині гори курган.JPG|Болдина Гора
Чернігів. Міський сад. Золотиста осінь..JPG|Центральний парк культури та відпочинку
На озері Магістратському, Чернігів..JPG|озеро Магістратське
Чернігів. Багатовіковий дуб на Валу.JPG|Багатовіковий дуб на Валу
</gallery>

== Освіта та наука ==
У Чернігові діє розгалужена система навчальних закладів дошкільної, шкільної, позашкільної та вищої освіти.

Система дошкільної освіти представлена 54 дитячими садками<ref name="gumsfera-zaklady-osvity">{{cite web |url=https://chernigiv-rada.gov.ua/gumsfera-zaklady-osvity/ |назва=Заклади освіти Чернігова |дата=22 грудня 2010 |видавець=[[Чернігівська міська рада]] |url-архіву=https://web.archive.org/web/20220404142447/https://chernigiv-rada.gov.ua/gumsfera-zaklady-osvity/ |дата-архіву=4 квітня 2022 |мертвий-url= |дата-доступу=3 квітня 2022 }}</ref>.

Система навчальних закладів загальної освіти в Чернігові складається з 34 шкіл, причому деякі з них є навчальними закладами нового типу: це спеціалізовані школи 1 і [[Чернігівська спеціалізована школа № 2|2]] з поглибленим вивченням іноземних мов та №&nbsp;12 фізико-математичного профілю, школи-ліцеї № [[Чернігівський ліцей № 15|15]], 16, [[Чернігівський ліцей № 22|22]], 32, школа-колегіум №&nbsp;11 і гімназія гуманітарно-естетичного профілю №&nbsp;31<ref name="gumsfera-zaklady-osvity"/>. Окрім цього у Чернігові діють два навчально-реабілітаційні центри та знаходяться навчальні заклади обласного підпорядкування: [[Чернігівський обласний науковий ліцей]] і [[Чернігівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою|Чернігівський ліцей із посиленою військово-фізичною підготовкою]].

Закладом позашкільної освіти є Чернігівський центр дитячо-юнацького туризму, краєзнавства та військово-патріотичного виховання. Позашкільна мистецька освіта у місті представлена музичними школами №&nbsp;1 імені [[Вільконський Стефан Владиславович|Стефана Вільконського]] та №&nbsp;2 імені [[Богословський Євген Васильович|Євгена Богословського]], міською школою мистецтв та дитячою художньою школою.

[[Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка]]&nbsp;— найстаріший [[заклад вищої освіти]] області. Його історія починається з [[Чернігівський колегіум|Чернігівського колегіуму]], заснованого у 1700 році за взірцем [[Києво-Могилянська академія (1659—1817)|Києво-Могилянської академії]]. Підрозділом Чернігівського колегіуму є [[Навчально-науковий інститут історії та соціогуманітарних дисциплін імені О. М. Лазаревського]].

Найбільшим вишем області сучасності є [[Національний університет «Чернігівська політехніка»]], заснований у 1960 році як філія [[Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»|Київського політехнічного інституту]]. У 2011 році до Чернігівської політехніки був приєднаний [[Навчально-науковий інститут права і соціальних технологій Національного університету «Чернігівська політехніка»|Чернігівський державний інститут права, соціальних технологій та праці]] та [[Фаховий коледж економіки і технологій Національного університету «Чернігівська політехніка»|Чернігівський комерційний технікум]], а в 2014 році&nbsp;— [[Навчально-науковий інститут економіки Національного університету «Чернігівська політехніка»|Чернігівський державний інститут економіки і управління]] та [[Фаховий коледж транспорту та комп'ютерних технологій Національного університету «Чернігівська політехніка»|Чернігівський радіомеханічний технікум]].

Інші виші, що знаходяться в місті: [[Академія Державної пенітенціарної служби України]], [[Чернігівський фаховий музичний коледж імені Левка Ревуцького]], [[Чернігівський базовий фаховий медичний коледж]], [[Чернігівський кооперативний фаховий коледж]].

Також у місті діють філії інших вишів: Чернігівський фаховий коледж інженерії та дизайну [[Київський національний університет технологій та дизайну|Київського національного університету технологій та дизайну]], Чернігівський інститут інформації, бізнесу і права [[Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая|Міжнародного науково-технічного університету імені академіка Юрія Бугая]], Чернігівський інститут [[Міжрегіональна академія управління персоналом|Міжрегіональної академії управління персоналом]], Чернігівська філія [[Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв|Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв]].

У місті працюють заклади професійно-технічної освіти<ref>{{cite web |url=https://chernigiv-rada.gov.ua/sp-uos-zo/id-40867/ |назва=Заклади професійно-технічної освіти |дата=9 січня 2020 |видавець=[[Чернігівська міська рада]] |url-архіву=https://web.archive.org/web/20220403205127/https://chernigiv-rada.gov.ua/sp-uos-zo/id-40867/ |дата-архіву=3 квітня 2022 |мертвий-url= |дата-доступу=3 квітня 2022 }}</ref>: [[Чернігівський професійний ліцей залізничного транспорту]] (№&nbsp;5), [[Чернігівське вище професійне училище побутового обслуговування]] (№&nbsp;9), Чернігівське вище професійне училище (№&nbsp;15), [[Чернігівський центр професійно-технічної освіти]] (№&nbsp;16), [[Чернігівський професійний будівельний ліцей]] (№&nbsp;18).

Функцію [[Освіта дорослих|освіти дорослих]] виконує [[Навчально-методичний центр Федерації профспілкових організацій Чернігівської області]].

З 1961 року діє [[Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН України]].

З 1971 до кінця 2010-х у місті працювало відділення [[Український державний геологорозвідувальний інститут|Українського державного геологорозвідувального інституту]].

З 1940 до 1995 у місті працювало [[Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків]].

<gallery mode="packed">
Central Building ChDPU.JPG|Головний корпус Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка
Корпус Черниговского базового медицинского колледжа.jpg|Чернігівський базовий фаховий медичний коледж
Будинок реального училища.jpg|Чернігівський кооперативний фаховий коледж
Будинок Глібова, Чернігів.jpg|Будівля Інституту мікробіології ([[садиба Глібова]])
</gallery>

== Засоби масової інформації ==

=== Телебачення ===
* [[Суспільне Чернігів]]
* «Новий Чернігів»
* «[[Дитинець (телеканал)|Дитинець]]»

=== FM-радіомовлення ===
{| style="text-align: left;" class="standard" style="text-align:center"
!№&nbsp;з/п||Частота, МГц||Назва||Потужність, кВт||Адреса вежі||Передавач
|-
|1||88,7 || [[Українське радіо]]. Чернігівська хвиля || 1 ||вул. Реміснича 53-Б||[[Чернігівська телевежа|ЧФКРРТ]]
|-
|2||91,4 || [[Радіо Промінь]] || 0,25 || пр. Миру 49-А||
|-
|3||92,0 || One FM || 0,1 || вул. Реміснича 53-Б||[[Чернігівська телевежа|ЧФКРРТ]]
|-
|4||98,2 || [[Радіо Культура]] || 0,25 || вул. Реміснича 53-Б||[[Чернігівська телевежа|ЧФКРРТ]]
|-
|5||100,6 || [[Армія FM]] || 1 || пр. Миру 49-А||
|-
|6||101,3 || [[Radio Relax]] || 0,5 || вул. Мазепи 12||
|-
|7||101,8 || [[DJFM (Україна)|DJ FM]] || 0,5 || ||
|-
|8||102,4 || TIM-FM || 0,5 || вул. Реміснича 53-Б||[[Чернігівська телевежа|ЧФКРРТ]]
|-
|9||102,9 || [[Перець FM]] || 0,5 || пр. Перемоги 20||РПЦ РА "Gold Future"
|-
|10||103,5 || [[Радіо НВ]] || 0,5 || пр. Миру 49-А||
|-
|11||103,9 || [[Радіо «П'ятниця»]] || 0,5 || пр. Миру 49-А||
|-
|12||104,3 || [[Наше радіо]] || 1 || вул. Мазепи 12||
|-
|13||104,7 || [[Хіт FM]] || 1 || вул. Мазепи 12||
|-
|14||105,4 || [[Lux FM]] || 1 || вул. Реміснича 53-Б||[[Чернігівська телевежа|ЧФКРРТ]]
|-
|15||105,9 || [[Громадське радіо]] || 0,5 || пр. Миру 49-А||
|-
|16||106,3 || [[Мелодія FM]] || 0,5 || вул. Мазепи 12||
|-
|17||106,8 || [[Шлягер FM]] || 1 || вул. Мазепи 12||
|-
|18||107,2 || [[Радіо Байрактар|Радіо «Байрактар»]] || 1 || вул. Мазепи 12||
|-
|19||107,7 || [[Radio ROKS]] || 1 || вул. Мазепи 12||
|}

=== УКХ-радіомовлення ===
{| style="text-align: left;" class="standard" style="text-align:center"
!№&nbsp;з/п||Частота, МГц||Назва||Потужність, кВт||Адреса вежі||Передавач
|-
|1||70,79||[[Радіо Еммануїл|Світле радіо Еммануїл]]||1||вул. Реміснича 53-Б||[[Чернігівська телевежа|ЧФКРРТ]]
|}

=== Друковані ЗМІ ===
Найбільші у місті газети за накладами&nbsp;— тижневики «Вісник Ч», «[[Гарт (газета)|Гарт]]», «[[Деснянська правда]]», «[[Деснянка (газета)|Деснянка]]», «Чернігівські відомості», «Семь дней», «Весть»<ref>{{cite web |url=http://www.ukrbook.net/DZMI_obl_2/Chernigiv_obl/Chernigiv.htm |title=Чернігівська область: газети |publisher=[[Книжкова палата України імені Івана Федорова]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220420045409/http://www.ukrbook.net/DZMI_obl_2/Chernigiv_obl/Chernigiv.htm |archivedate=2022-04-20 |deadurl=no |accessdate=10 травня 2022}}</ref>.

Серед журналів міста можна відзначити «BOOM!», присвячений світському життю міста, мистецький і громадсько-політичний журнал «[[Літературний Чернігів]]» та науковий часопис «[[Сіверянський літопис]]», присвячений дослідженням з історії, історіографії, археології, літературознавства та мистецтвознавства.

== Культура ==

=== Музика, театр і кіно ===
Провідною театральною сценою міста і області є [[Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка]], який засновано у 1926 році. З 1959 року він знаходиться у новій будівлі в центрі міста на Красній площі. З 1990 року театр проводить щорічний міжнародний фестиваль «[[Слов'янські театральні зустрічі]]».

В 1976 році в місті з'явився [[Чернігівський обласний театр ляльок імені Олександра Довженка|театр ляльок імені Олександра Довженка]], а в 1985 році частина його трупи на чолі з режисером [[Касьянов Геннадій Сергійович|Геннадієм Касьяновим]] заснувала [[Чернігівський обласний молодіжний театр|молодіжний театр]].

В 2010 році в Чернігові засновано [[Театр тіней Fireflies|театр тіней «Fireflies»]].

Музичне життя Чернігова пов'язано з діяльністю [[Чернігівський обласний філармонійний центр фестивалів та концертних програм|філармонійного центру фестивалів та концертних програм]], до якого входять [[Академічний симфонічний оркестр «Філармонія»|симфонічний оркестр «Філармонія»]], [[Академічний камерний хор імені Д. Бортнянського|камерний хор імені Д. Бортнянського]], [[Сіверські клейноди|ансамбль пісні і танцю «Сіверські клейноди»]], [[Чернігівський академічний народний хор|народний хор]], [[Чернігівський духовий оркестр|духовий оркестр]], [[капела бандуристів імені О. Вересая]], [[BissQuit (джазовий колектив)|джаз-бенд «BissQuit»]] та колектив концертних виконавців.

У місті проходять фестивалі джазової музики «[[Chernihiv Jazz Open]]», класичної музики «[[Сіверські музичні вечори]]» та щорічний культурно-соціальний проект у вигляді міні-фестивалю під відкритим небом «[[Зелена Сцена (фестиваль)|Зелена Сцена]]».

До закладів клубного типу відносяться Міський Палац культури імені В'ячеслава Радченка та Центр культури і мистецтв. У [[Центральний парк культури та відпочинку (Чернігів)|Центральному парку культури та відпочинку]] є також Літній театр.

У місті діє один [[кінотеатр]]&nbsp;— «[[Multiplex (мережа кінотеатрів)|Multiplex]]» у [[Hollywood (ТРЦ)|ТРЦ «Hollywood»]].

{{main|Кінотеатри Чернігова}}

=== Бібліотеки ===
Головним бібліотечним центром міста та регіону є [[Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка]], заснована у 1877 році. Нині вона знаходиться в [[Дворянський земельний банк (Чернігів)|будівлі дворянського земельного банку]].

У місті розвинена [[Чернігівська міська комунальна централізована бібліотечна система|централізована бібліотечна система]], що складається з [[Чернігівська центральна міська бібліотека імені М. М. Коцюбинського|центральної міської бібліотеки імені Михайла Коцюбинського]], її бібліотечного пункту та 8 філій у місті, [[Чернігівська центральна міська бібліотека для дітей імені О. П. Довженка|центральної міської бібліотеки для дітей імені Олександра Довженка]] та трьох її філій<ref>{{cite web |url=http://www.lib-clschern.org.ua/ctruktura-chmk-czbs/ |title=Структура ЧМК ЦБС |publisher=Чернігівська міська комунальна централізована бібліотечна система |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=20 травня 2022}}</ref>.

Також у місті діють [[Чернігівська обласна бібліотека для дітей|обласна бібліотека для дітей]] та [[Чернігівська обласна бібліотека для юнацтва|обласна бібліотека для юнацтва]], що розташована в [[Будинок В. В. Тарновського|будинку Василя Тарновського]].

Власні наукові бібліотеки мають чернігівські заклади вищої освіти.

=== Музеї та галереї ===
В Чернігові діють близько десяти музеїв. Серед них:
* [[Чернігівський обласний історичний музей імені Василя Тарновського]],
* [[Чернігівський обласний художній музей імені Григорія Ґалаґана]],
* [[Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник М. М. Коцюбинського]],
* [[Чернігівський військово-історичний музей]],
* [[Музей авіації та космонавтики Чернігівщини]].

На території [[Чернігівський Вал|Чернігівського Валу]] розташований [[Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній»]].

В місті знаходиться виставковий зал [[Національна спілка художників України|Спілки художників України]], що розташований у колишній [[Дім пожежного товариства (Чернігів)|будівлі пожежного товариства Чернігова]].

В [[Чернігівський артклуб|Артклубі]] часто проводять фотовиставки та виставки робіт художників. У [[Інтермеццо (КМЦ)|культурно-мистецькому центрі «Інтермеццо»]] регулярно проводяться презентації книг, мистецьких проєктів, творчі зустрічі з митцями<ref name="dd">{{cite web | url = http://bukvoid.com.ua/events/konkurs/2010/04/19/074508.html | title = Моя книгарня. Культурно-мистецький центр «Інтермеццо». Чернігів | publisher = [[Буквоїд]] | accessdate = 19 вересня 2013 | archive-date = 18 лютого 2014 | archive-url = https://web.archive.org/web/20140218233904/http://bukvoid.com.ua/events/konkurs/2010/04/19/074508.html }}</ref>. В будівлі колишньої [[Чернігівська жіноча гімназія|жіночої гімназії]], де нині знаходиться художній музей, з 2010 року діє [[Пласт-Арт (музей)|музей сучасного мистецтва «Пласт-Арт»]].

<gallery mode="packed">
Драматичний театр ім.Т.Г.Шевченка - Teatro Dramático Shevchenko.jpg|Музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка
Панорама Филармония 01.jpg|Філармонійний центр
Чернігів бібліотека Короленка.JPG|Бібліотека імені В.&nbsp;Г.&nbsp;Короленка
2014 Чернігів Музей українських старожитностей Тарновського фото 02.jpg|Бібліотека для юнацтва
Будинок колишньої 1-ї чоловічої гімназії, Чернігів.jpg|Історичний музей імені Василя Тарновського (будівля колишньої [[Чернігівська чоловіча гімназія|чоловічої гімназії]])
The building of gymnasium for girls (Chernigov).jpg|Художній музей імені Григорія Ґалаґана (будівля колишньої [[Чернігівська жіноча гімназія|жіночої гімназії]])
Садиба Коцюбинського - Чернігів 3.jpg|Садиба Коцюбинського
</gallery>

== Пам'ятки історії та культури ==
{{main|Пам'ятники Чернігова}}
{{main|Храми Чернігова}}
{{main|Цвинтарі Чернігова}}
{{панорама|Храмы Детинца (Чернигов).jpg|900px|Храми Дитинцю. Панорама}}

[[Файл:Spas sobor.jpg|міні|Спасо-Преображенський собор]]
[[Файл:Чернігівський колегіум (Чернігів).jpg|міні|[[Чернігівський колегіум]]]]
[[Файл:8116 Чернигов. Вид на Борисоглебскую церковь и Спасопреображенский собор.jpg|міні|Собор Бориса й Гліба]]
[[Файл:Чернігів, пам’ятний знак воїнам-інтернаціоналістам.JPG|міні|Пам'ятний знак воїнам-афганцям]]

* Княжої доби:
** [[Чернігівський Вал|Дитинець]]
** [[Спасо-Преображенський собор (Чернігів)|Спасо-Преображенський (Спаський) собор]] (XI&nbsp;ст.)
** [[Собор Бориса й Гліба (Чернігів)|Борисоглібський собор]]
** [[Іллінська церква (Чернігів)|Іллінська церква]] (XII&nbsp;ст.)
** Успенський собор (XII&nbsp;ст.)
** [[Єлецький монастир]] (XII&nbsp;ст.)
** [[П'ятницька церква (Чернігів)|П'ятницька (св. Параскеви) церква]]
** [[Чорна могила|Курган Чорна могила]] (X&nbsp;ст.)
** [[Кургани Безіменний і Гульбище]]
* XVII—XX століть:
** [[Чернігівський колегіум]] (1702)
** полкова канцелярія&nbsp;— дім Лизогуба (кінець XVII століття)
** собор [[Троїцько-Іллінський монастир (Чернігів)|Троїцького Іллінського монастиря]] (1679—1689)
** [[Катерининська церква (Чернігів)|Катерининська церква]] (1715)
** Будинок театру (1958, архітекти Д.&nbsp;Фрідлін, С.&nbsp;Тутученко та інші)
** Меморіальний комплекс Слави воїнів, партизан та підпільників та могила невідомого солдата
** Будинок колишньої губернської земської управи

== Релігія ==

=== Християнство ===

==== [[Православна церква|Православ'я]] ====
[[Катерининська церква (Чернігів)|Катерининський собор]] ([[Православна церква України|ПЦУ]])

[[П'ятницька церква (Чернігів)|П'ятницька церква]] ([[Православна церква України|ПЦУ]])

[[Спасо-Преображенський собор (Чернігів)|Спасо-Преображенський собор]]

[[Свято-Троїцький собор (Чернігів)|Свято-Троїцький собор]] (УПЦ МП)

[[Храм усіх святих Чернігівських]] (УПЦ МП)

==== [[Католицька церква]] ====
[[Храм Зішестя Святого Духа (Чернігів)|Храм Зішестя Святого Духа]]

Церква Різдва Пресвятої Богородиці ([[Українська греко-католицька церква|УГКЦ]])

==== [[Протестантизм]] ====
Церква “Дім Євангелія” ([[баптизм]])

Церква ЄХБ “Віфанія” ([[баптизм]])

[[Церква адвентистів сьомого дня]]

== Спорт ==
Місто у всеукраїнських футбольних змаганнях представляють дві команди&nbsp;— [[Десна (футбольний клуб)|ФК Десна]] грає в [[Прем'єр-ліга (Україна)|Прем'єр-лізі України]] (домашній стадіон&nbsp;— [[Стадіон імені Юрія Гагаріна]]), а ФК Чернігів грає в [[Чемпіонат України з футболу: друга ліга|Другій лізі]] (домашній стадіон&nbsp;— Чернігів-Арена).

У місті грають три професійні волейбольні клуби: «[[Буревісник-ШВСМ]]» й «[[Педуніверситет-ШВСМ]]»&nbsp;— серед чоловіків і «Педуніверситет-ШВСМ»&nbsp;— серед жінок.

У 2009 році було засновано [[Чернігів (баскетбольний клуб)|баскетбольний клуб Чернігів]].

Відома чернігівка [[Веккер Тетяна Валеріївна|Тетяна Веккер]]&nbsp;— рефері зі [[снукер]]у.

== Уродженці Чернігова ==
=== Діячі культури ===
З Чернігова бере свій початок знаменита династія Плисецьких-Мессерерів, до якої належать велика радянська балерина [[Плісецька Майя Михайлівна|Плісецька Мая Михайлівна]], актриса німого кіно Ра Мессерер, актриса Анна Плисецька, знаменитий радянський балетмейстер, народний артист СРСР [[Мессерер Асаф Михайлович|Асаф Мессерер]], художник Борис Асафович Мессерер, герой Другої Світової війни Марк Єзерський, що захистив своїм тілом артилерійську гармату.
* [[Сукач Микола Васильович]]&nbsp;— музикант та головний диригент.
* [[Єршов Геннадій Олексійович]]&nbsp;— скульптор-монументаліст
* [[Вікторія Апанасенко]] (нар. 18 червня 1994)&nbsp;— модель, переможниця конкурсу «[[Міс Україна — Всесвіт|Міс Україна Всесвіт 2022]]».<ref>{{cite web|url=https://www.newsbeast.gr/world/arthro/8718929/miss-universe-i-entyposiaki-viktoria-apanasenko-pou-ekprosopei-tin-oukrania-voithaei-energa-ston-polemo|title=Miss Universe: Η εντυπωσιακή Βικτόρια Απανασένκο που εκπροσωπεί την Ουκρανία βοηθάει ενεργά στον πόλεμο|language=el|publisher=newsbeast.gr|accessdate=2022-06-18}}</ref><ref>{{cite web|url=https://tabloid.pravda.com.ua/person/62a97dad5a822/|title=28-РІЧНА МОДЕЛЬ ІЗ ЧЕРНІГОВА СТАЛА "МІС УКРАЇНА ВСЕСВІТ"-2022|language=uk|first=ТАМАРА|last=КУДРЯВЧЕНКО|accessdate=2022-06-15|publisher=tabloid.pravda.com.ua}}</ref>

=== Вчені ===
* [[Матвій Крутень|Крутень Матвій Самсонович]] (1737&nbsp;— 1770)&nbsp;— український вчений-медик, один із перших українських фізіологів, прабатько вчення про рефлекси, доктор медицини.
* [[Рапопорт Йосип Абрамович]] (1912&nbsp;— 1990)&nbsp;— радянський вчений-генетик, член-кореспондент АН СРСР, лауреат Ленінської премії, Герой Соціалістичної Праці.

=== Військові ===
* [[Авдєєнко Петро Петрович]] (1901&nbsp;— 1956)&nbsp;— генерал-майор, [[Герой Радянського Союзу]], командир 51-го стрілецького корпусу 38-ї армії [[Воронезький фронт|Воронезького фронту]].
* [[Ардашев Віктор Федорович]]&nbsp;— полковник [[Армія Української Народної Республіки|Армії Української Народної Республіки]].
* [[Бутусов Юрій Юрійович]] (1989—2015)&nbsp;— капітан, командир групи спеціального призначення [[3-й окремий полк спеціального призначення (Україна)|3-го полку спеціального призначення]].
* [[Валійський Аркадій|Аркадій Валійський]]&nbsp;— український військовий діяч, офіцер Армії УНР.
* [[Ганжа Петро Андрійович]]&nbsp;— начальник дивізії [[Армія Української Народної Республіки|Дієвої армії УНР]].
* [[Денисов Микола Віталійович]] (1990—2019)&nbsp;— старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Жабинський Дмитро Іванович]] (1920—1945) командир ескадрильї 75-го гвардійського штурмового авіаційного полку 1-ї гвардійської штурмової авіаційної дивізії 8-ї повітряної армії 4-го Українського фронту майор ВПС Герой Радянського Союзу.
* [[Науменко Петро Олексійович]]&nbsp;— полковник [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]]<ref>Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання.&nbsp;— К.: Темпора, 2007.&nbsp;— 458 с. ISBN 966-8201-26-4</ref>.
* [[Ткаченко Сергій Володимирович]] (1981—2023)&nbsp;— майор Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (посмертно).
* [[Хайневський Гнат Павлович]]&nbsp;— підполковник Армії УНР<ref>Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання.&nbsp;— К.: Темпора, 2007.&nbsp;— 294 с. ISBN 966-8201-26-4</ref>.
* [[Чміль Борис Федорович]]&nbsp;— полковник Армії УНР
* [[Шведюк Яків Васильович]]&nbsp;— [[каптенармус]] [[4-та Київська стрілецька дивізія Армії УНР|4-ї Київської дивізії]] [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]], Герой [[Другий зимовий похід|Другого Зимового походу]]
* '''Сисков Дмитро Вадимович''' (1980—2018)&nbsp;— молодший сержант, командир 3-го відділення 1-го взводу 3-ї роти «Донбас» [[16-й окремий мотопіхотний батальйон «Полтава»|16-го ОМПБ]] [[58-ма окрема мотопіхотна бригада (Україна)|58-ї ОМПБр]], Збройних сил України, [[Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (з січня 2018)|загинув]] при виконанні обов'язків, під час [[Війна на сході України|війни на сході України]] поблизу с. [[Жолобок (Попаснянський район)]]<ref>[https://ua.censor.net.ua/resonance/3053053/zagybli_geroyi_lyutogo_2018go Загиблі Герої лютого 2018-го] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180301164602/https://ua.censor.net.ua/resonance/3053053/zagybli_geroyi_lyutogo_2018go |date=1 березня 2018 }} матеріал інтернет-видання [[Gazeta.ua]], 1 березня 2018&nbsp;р.</ref>.
* [[Шпак Володимир Віталійович]] (1984—2021)&nbsp;— старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

=== Держслужбовці ===
* [[Хропатий Борис Федорович]] (1944&nbsp;— 2008)&nbsp;— секретар [[Рахункова палата України|Рахункової палати України]].
* [[Балабанов Михайло (Самуїл) Соломонович]]&nbsp;— член [[Українська Центральна Рада|Української Центральної Ради]].
* [[Ляшко Олег Валерійович|Олег Ляшко]]&nbsp;— депутат Верховної Ради, лідер Радикальної парії.
* [[Атрошенко Владислав Анатолійович|Владислав Атрошенко]]&nbsp;— мер Чернігова, народний депутат України IV, VII і VIII скликань.

=== Спортсмени ===
* [[Батюк Олександр Михайлович]]&nbsp;— лижник.
* [[Беркут Наталія Петрівна]] (* 1975)&nbsp;— українська спортсменка-легкоатлетка. Рекордсменка України в бігу на 5000 та 10000 метрів.
* [[Дмитренко Христина Романівна]]&nbsp;— біатлоністка.
* [[Прима Артем Андрійович]]&nbsp;— біатлоніст.
* Рудич Ярослав&nbsp;— чемпіон Чернігова та області з боксу, загинув у російсько-українській війні<ref>[https://cntime.cn.ua/bokser-chempion-iz-chernigova-zaginuv-u-rosijsko-u-article/ Боксер-чемпіон із Чернігова загинув у російсько-українській війні]</ref><ref>[https://telegraf.com.ua/ukr/sport-cat/2022-06-05/5707051-v-boyu-s-okkupantami-pogib-eshche-odin-bokser-chempion У бою з окупантами загинув ще один боксер-чемпіон]</ref>.
* [[Хвостенко Оксана Юріївна]]&nbsp;— біатлоністка.
* Чубук Кирило Павлович — Веслування на байдарках

== Міста-побратими ==
Чернігів має 13 міст-партнерів<ref>{{Cite web|title=Міста-побратими Чернігова|url=https://chernigiv-rada.gov.ua/citypartners-list/|website=chernigiv-rada.gov.ua|accessdate=2023-11-01|language=uk-UA}}</ref>:

* {{Прапорець|GER}} [[Меммінген]], [[Німеччина]]
* {{Прапорець|POL}} [[Тарнобжег]], [[Польща]]
* {{Прапорець|LVA}} [[Огре (місто)|Огре]], [[Латвія]]
* {{Прапорець|BUL}} [[Габрово]], [[Болгарія]]
* {{Прапорець|ISR}} [[Петах-Тіква]], [[Ізраїль]]
* {{Прапорець|CZE}} [[Градець-Кралове]], [[Чехія]]
* {{Прапорець|MKD}} [[Прилеп (Північна Македонія)|Прилеп]], [[Північна Македонія]]
* {{Прапорець|POL}} [[Ряшів]], [[Польща]]<ref>{{Cite web|url=https://chernigiv-rada.gov.ua/news/id-53478/|title=Український Чернігів та польський Жешув&nbsp;— відтепер міста-побратими. Очільники муніципалітетів підписали Договір про співпрацю|date=20 червня 2022}}</ref>
* {{Прапорець|FIN}} [[Лаппеенранта]], [[Фінляндія]]
* {{Прапорець|GER}} [[Аахен]], [[Німеччина]] <ref>{{Cite web|title=Чернігів та Аахен підписали угоду про офіційне партнерство солідарності|url=https://decentralization.gov.ua/admin/articles/16585.html|website=decentralization.gov.ua|accessdate=2023-05-16}}</ref>
* {{Прапорець|FRA}} [[Реймс]], [[Франція]]<ref>[https://chernigiv-rada.gov.ua/news/id-155922/ Чернігів та Реймс - відтепер офіційні міста-побратими], Офіційний веб-портал Чернігівської міської ради, 9 травня 2023</ref><ref>[https://decentralization.gov.ua/news/16553 Чернігів та Реймс відтепер офіційні міста-партнери], Децентралізація, 9 травня 2023</ref>
* {{Прапорець|FRA}}[[Сен-Дені (Сена-Сен-Дені)|Сен-Дені]], [[Франція]]
* {{Прапорець|USA}}[[Вайт-Плейнс (Нью-Йорк)|Вайт-Плейнс]], [[Сполучені Штати Америки]]<ref>{{Cite web|title=Нові міста-побратими Чернігова під час війни: американський Вайт-Плейнс та французький Сен-Дені|url=https://chernigiv-rada.gov.ua/news/id-158557/|website=chernigiv-rada.gov.ua|accessdate=2023-11-01|language=uk-UA}}</ref>

1 березня 2016 року Чернігів розірвав побратимські відносини з [[Росія|російськими]] містами [[Брянськ]], [[Митищі]], [[Ростов]], [[Псков]] через [[Російсько-українська війна (з 2014)|агресію Російської Федерації проти України]]<ref>{{Рішення ради|Чернігівської міської|4/VII-18|1 березня 2016|Про розірвання двосторонніх угод міста Чернігова з російськими містами-побратимами|https://chernigiv-rada.gov.ua/rishennya-sesii/sid-14/scid-4/id-8928/}}</ref>. 31 травня 2022 року місто розірвало угоду про партнерство та співробітництво з [[білорусь]]ким містом [[Гомель]] через [[участь Білорусі у вторгненні РФ на територію України]]<ref>{{Рішення ради|Чернігівської міської|17/VIII-4|31 травня 2022|Про розірвання угоди „Про партнерство та співробітництво між м. Чернігів та м. Гомель“ від 5 листопада 2009 року|https://chernigiv-rada.gov.ua/rishennya-sesii/sid-59/id-53303/}}</ref>.

== Панорами Чернігова ==
{{Панорама|Чернігів вид на дитинець з боку Десни.jpg|1373px|Панорама Чернігова з боку Десни|align-cap=center}}
{{Панорама|Square - panoramio - Wolodymyr Lavrynenko.jpg|1973px|Панорама центральної площі Чернігова |align-cap=center}}

== Див. також ==
* [[Аеропорт Шестовиця]]
* [[Генеральна округа Чернігів]]
* [[Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)]]
* [[Полісся]]

== Примітки ==
{{reflist|2|refs=

<ref name="Голодомор УІНП">{{cite web |title=Чернігів |website=Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні» |url=http://194.44.11.173:8099/pt?pt=313 |publisher=[[Український інститут національної пам'яті]] |accessdate=18 червня 2020 |url-status=dead }}</ref>

}}

== Джерела та література ==
* ''С.&nbsp;А.&nbsp;Леп'явко.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Чернігів] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160313040822/http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf |date=13 березня 2016 }} // {{ЕІУ|10|508}}
* Очерк истории города Чернигова 907—1907 гг''.&nbsp;— Чернігів, 1908;
* [http://haidamaka.org.ua/page_koristczern.html Леп'явко С. ''Коротка історія Чернігова''.&nbsp;— 2009] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130523191239/http://www.haidamaka.org.ua/page_koristczern.html |date=23 травня 2013 }}
* Чернігів. Історія міста / Сергій Леп'явко ; Комун. підприємство «Будинок книги» Чернігівміськради.&nbsp;— 2-ге вид., випр. і перероб.&nbsp;— Київ: Кліо, 2020.&nbsp;— 543 с. : іл.&nbsp;— Бібліогр.: с. 515—530.&nbsp;— 1000 прим.&nbsp;— ISBN 978-617-7755-23-3
* Леп'явко С. Метаморфози міського життя. Перетворення Чернігова на центр губернії (кінець XVIII&nbsp;— початок XIX&nbsp;ст. // Україна крізь віки: Збірник наукових праць на пошану академіка НАН України професора Валерія Смолія.&nbsp;— К., 2010.
* Мордвінцев В. Сповідальні книги // Київська старовина.&nbsp;— 1995.&nbsp;— №&nbsp;3.
* Пиріг П. Надання Чернігову Магдебурзького права // Тези доповідей міжвузівської науково-практичної конференції.&nbsp;— Чернігів, 1992.&nbsp;— Частина 3. Секція суспільно-політичних та гуманітарних наук.
* Сакало О. Джерела історичної демографії: сповідний розпис // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів.&nbsp;— 2009.&nbsp;— Т. 19 (1).
* Тхор В. Про стан вивчення історії міст України XVII—XVIII&nbsp;ст. // Український історичний журнал.&nbsp;— 1974.&nbsp;— №&nbsp;8.
* Смолічев П. ''Чернігів та його околиці за часів великокнязівських''. Записки УНТ в Києві, т. 23.&nbsp;— Київ, 1928;
* Чернігів і Північне Лівобережжя''. Вид. ВУАН.&nbsp;— Київ, 1928
* Игнаткин Н. ''Чернигов''.&nbsp;— Москва, 1955
* Рыбаков Б. ''Древности Чернигова''.&nbsp;— Москва, 1949
* Єдомаха І. ''Чернігів''.&nbsp;— 1958
* Логвин Г. ''Чернигов, Новгород-Северский, Глухов, Путивль''.&nbsp;— Москва, 1965
* Карнабед А. ''Чернігів. Історико-архітектурний нарис''.&nbsp;— Київ, 1969
* Асєєв Ю. ''Архітектура Київської Руси''.&nbsp;— Київ, 1969
* Історія міст і сіл Укр. РСР. Чернігівська область''&nbsp;— Київ, 1972
* Асєєв Ю. ''Джерела. Мистецтво Київської Руси''.&nbsp;— Київ, 1980
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=2570 Чернигов. Ч. 3.&nbsp;— Чернигов: В тип. Ильин. монастыря, 1863.&nbsp;— 80 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220215005802/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=2570 |date=15 лютого 2022 }}
* [https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=6272 Адруг А.&nbsp;К.&nbsp;Архітектура Чернігова другої половини XVII&nbsp;— початку XVIII століть / Анатолій Адруг ; відп. ред. О.&nbsp;Б.&nbsp;Коваленко.&nbsp;— Чернігів: Вид-во Чернігів. ЦНТЕІ, 2008.&nbsp;— 223 с. : іл.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200815144600/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=6272 |date=15 серпня 2020 }}
* {{ЕУ}}
* {{SgKP|I|826|Czernihów}}.— S. 826—829. {{ref-pl}}

== Посилання ==
* {{УМЕ16|частина=Чернігів|сторінки=2049}}
{{Вікіпосилання
|Тема               = Чернігів
|Портал             = Україна
|Портал-зображення  = Flag of Ukraine.svg
|Портал1            = 
|Портал1-зображення = 
|Портал2            = 
|Портал2-зображення = 
|Вікісловник        = Чернігів
|Вікіпідручник      = 
|Вікіцитати         = 
|Вікіджерела        = 
|Віківиди           = 
|Вікіновини         = 
|Вікісховище        = Category:Chernihiv
|Метавікі           = 
|Проєкт             = 
|Родовід            = 
}}

* [http://www.chernigiv-rada.gov.ua/ Вебпортал Чернігівської міської ради] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070910213618/http://www.chernigiv-rada.gov.ua/ |date=10 вересня 2007 }}
* [http://www.cult.gov.ua/ Офіційний вебпортал Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150401103554/http://www.cult.gov.ua/ |date=1 квітня 2015 }}
* [http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_no_uk.asp?#m5 База даних перепису населення 2001 року у вигляді списку] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131006161414/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_no_uk.asp#m5 |date=6 жовтня 2013 }}
* [http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm Population statistics of Cities & towns of Ukraine] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120419105018/http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm |date=19 квітня 2012 }}
* [http://jewua.org/chernigov/ Історія єврейської громади (англійською мовою)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130922071929/http://jewua.org/chernigov/ |date=22 вересня 2013 }}
{{Українські міста-герої}}
{{Navboxes
|title = Статті та теми пов'язані з Черніговом
|list  =
{{Райони Чернігова}}
{{Історичні місця Чернігівської області}}
{{Міста Чернігівської області}}
{{Чернігівська область}}
{{Обласні центри України}}
{{50 найбільших міст України}}
{{Столиці державних утворень на території сучасної України}}
{{Промисловість Чернігова}}
{{Визначні пам'ятки Чернігова}}
{{Храми Чернігова}}
{{Готелі Чернігова}}
}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Чернігів| ]]
[[Категорія:Міста Чернігівської області]]
[[Категорія:Обласні центри України]]
[[Категорія:Чернігівське воєводство]]
[[Категорія:Полкові центри Гетьманщини]]
[[Категорія:Сотенні центри Гетьманщини]]
[[Категорія:Міста обласного значення]]
[[Категорія:Районні центри Чернігівської області]]
[[Категорія:Міста над Десною]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Міста Русі]]
[[Категорія:Міста зі Списку руських міст далеких і близьких]]
[[Категорія:Міста-герої України]]
[[Категорія:Літописні топоніми Південної Русі]]