Шок (медицина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шок
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11MG40
МКХ-10

Шок - R57; Кардіогенний шок — R57.0; Гіповолемічний шок — R57.1; Септичний шок — R57.2; Інші шоки (ендотоксичний) — R57.8; Неуточнений шок — R57.9;

Анафілактичний шок — T78.2
DiseasesDB12013
MedlinePlus000039
eMedicineemerg/531 (Геморагічний шок) med/285

(Кардіогенний шок) emerg/533

(Септичний шок)
MeSHD012769
CMNS: Shock (circulatory) у Вікісховищі

Шок — гострий патологічний стан, що виникає через невідповідність перфузії потребам тканин та може призводити до смерті. Характеризується синдромом поліорганної недостатності — зростальним пригніченням усіх життєвих функцій організму: діяльності центральної та вегетативної нервовових систем, кровообігу, дихання, обміну речовин, функцій печінки та нирок.

Етіологія

[ред. | ред. код]

Виникнення шоку пов'язано з тим, що в організмі наявний обмежений об'єм крові, яка циркулює в певному обсязі судин, здатних розширюватися і звужуватися. Виділяють такі причини виникнення шокового стану:

Тобто, іншими словами, шок — це стан організму, при якому він раптово стає нездатний забезпечити свої потреби в кровообігу.

Прояви шоку

[ред. | ред. код]
  • Знижений кров'яний тиск аж до повної його відсутності;
  • почастішання пульсу понад 90 ударів на хвилину, пульс стає слабким, «м'яким», «ниткоподібним»;
  • почастішання дихальних рухів: людина в спокої дихає так, ніби виконує навантаження;
  • різка слабкість: людина не в змозі рухатися, іноді — навіть вимовляти слова;
  • блідість шкіри: вона набуває блідо-жовтого або блідо-синюватого відтінку;
  • відсутність сечі (анурія);
  • різний ступінь порушення свідомості аж до втрати; відсутність реакції на біль.

Шок далеко не завжди призводить до швидкої смерті: частіше він розвивається поступово — протягом хвилин, десятків хвилин або навіть декількох годин. При цьому перераховані симптоми проявляються і прогресують в наведеному вище порядку. Слід розуміти: на чим-більш ранній стадії надано медичну допомогу, тим більше шансів врятувати людину. Якщо потерпілий вже без свідомості і не реагує на біль, то врятувати його в екстремальних умовах практично неможливо.

Також слід враховувати те, що шок може бути спричинений кількома факторами одночасно: наприклад, при травмі відбувається і втрата крові, і розширення судин через вкрай сильний біль; або виникає пневмоторакс із зміщенням серця і аорти, і виникає внутрішня кровотеча. У таких ситуаціях шанси врятувати людину в умовах гір також практично нульові, але швидке транспортування такого потерпілого до лікарів значно підвищує шанси на виживання.

Класифікація

[ред. | ред. код]

У залежності від причини розрізняють:[1][2]

Виділяють також окремо Ендокринний шок (тиреотоксичний криз, гіпотиреоїдний шок, гостра надниркова недостатність), однак за механізмами виникнення це поєднані шоки.

За клінічним перебігом:

  • Легкий
  • Середній
  • Тяжкий

Для визначення ступеня шоку, окрім клінічних даних, можна використовувати розрахунковий метод, наприклад за шоковим індексом.

Гіповолемічний шок

[ред. | ред. код]

спричинений значною втратою об'єму циркулюючої крові (ОЦК), що може бути зумовлено кровотечею або іншими причинами.

Кардіогенний шок

[ред. | ред. код]

виникає при первинному зниженні насосної функції серця:

Перерозподільний або дистрибутивний шок

[ред. | ред. код]

зумовлений відносною невідповідністю об'єму циркулюючої крові і судинного русла (через розширення судин нормально об'єму крові стає недостатньо)

Позасерцевий обструктивний шок

[ред. | ред. код]

розвивається через екстракардіальні перепони кровотоку:

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Анестезіологія та інтенсивна терапія (підручник)/ Ф.С.Глумчер та інш.. К.: ВСВ "Медицина", 2021. 360 с. ISBN 978-617-505-885-5. ЗМІСТ С.240-254
  2. Анестезіологія та інтенсивна терапія. / Під ред. професора І. П. Шлапака. — К.: Ніка Принт, 2013.
  3. В. М. Буянов. Перша медична допомога. — М.: Медицина, 1987.[сторінка?]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Анестезіологія та інтенсивна терапія (підручник) в 2-х тт. (під ред. професора І. П. Шлапака. — К.: Ніка Принт, т.1 — 2013—550 с., К.: Фенікс — т.2 — 2015—486 с. ISBN 978-966-8578-19-9 (І том); ISBN 978-966-136-238-2 (ІІ том). [сторінка?]
  • Анестезіологія та інтенсивна терапія: підручник/Л. П. Чепкий та інш..- К.:Вищ.шк., 2003.- 399 с. ISBN 966-642-152-6.- C.209-210

Посилання

[ред. | ред. код]