Єррі Міна
Єррі Міна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Єррі Фернандо Міна Гонсалес | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 23 вересня 1994 (30 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Гуачене, Колумбія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 193 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 75 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Колумбія | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | центральний захисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поточний клуб | «Кальярі» | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Номер | 26 | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Є́ррі Ферна́ндо Мі́на Гонса́лес (ісп. Yerry Fernando Mina González, нар. 23 вересня 1994) — колумбійський футболіст, центральний захисник італійського клубу «Кальярі» і національної збірної Колумбії.
У дорослому футболі дебютував 2013 року виступами за команду клубу «Депортіво Пасто», в якій того року взяв участь у 14 матчах чемпіонату.
Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Санта-Фе», до складу якого приєднався 2014 року. Відіграв за команду з Боготи наступні два сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Санта-Фе», був основним гравцем захисту команди. У своєму дебютному сезоні в новій команді став у її складі чемпіоном Колумбії, а наступного року — володарем Суперкубка Колумбії та Південноамериканського кубка.
У травні 2016 року перейшов до бразильського «Палмейраса». У своєму першому сезоні у команді з Сан-Паулу допоміг їй після 22-річної перерви стати чемпіоном Бразилії.
На початку 2018 року новим клубом габаритного колумбійського захисника стала іспанська «Барселона», яка викупила його трансфер за 11,8 мільйонів євро і уклала з ним контракт на п'ять з половиною сезонів. Провів протягом своєї першої половини сезону в Іспанії п'ять ігор у чемпіонаті, здобувши за його результатами титул чемпіона Іспанії.
8 серпня 2018 року Міну підписав контракт з клубом «Евертон» на суму 30 мільйонів фунтів.[1]
Вперше на поле вийшов в матчі против «Брайтона», який «іриски» виграли з рахунком 3–1. Вийшов Єррі на останній хвилині матчу замість Гільві Сігюрдссона.[2]
Перший гол за клуб колумбійский захисник забив проти «Бернлі» в якому «Евертон» здобув перемогу з рахунком 5–1.[3]
4 серпня 2023 року на правах вільного агента перейшов до італійської «Фіорентіни».[4]
1 лютого 2024 року підписав контракт з клубом «Кальярі», 30 червня сторони продовжили угоду до кінця сезону 2024–25.[5]
2016 року був запрошений до національної збірної Колумбії. Дебютував у її складі, вийшовши на заміну наприкінці однієї з ігор групового етапу тогорічного Кубка Америки, на якому колумбійська команда здобула бронзові нагороди. А вже з осені того ж року став одним з основних центральних захисників національної команди.
Поїхав у складі збірної на чемпіонат світу 2018 року, де колумбійці дійшли до стадії 1/8 фіналу. Міна став найкращим бомбардиром команди на турнірі — маючи високий зріст і добре граючи головою, центральний захисник регулярно приходив до карного майданчика суперників при розіграшах кутових, і тричі його удари досягали мети. Забив по одному голу в усіх трьох матчах, в яких брав участь. Дебютував на турнір у другій грі групового етапу проти збірної Польщі, в якій наприкінці першого тайму відкрив рахунок гри, яка завершилася впевненою перемогою колумбійців. У вирішальній третій грі групового етапу його гол став єдиним у протистоянні із сенегальцями, фактично вивівши південноамериканців до стадії плей-оф. Там на стадії 1/8 фіналу їм протистояла збірна Англії, якій вдалося відкрити рахунок і утримувати його до останніх доданих до основного часу хвилин, коли Міна провів гол у відповідь, забивши свій третій на турнірі гол головою після подачі кутового. Утім, як з'ясувалося, цей гол лише відтермінував поразку його команди, яка поступилася 3:4 у серії післяматчевих пенальті і завершила виступи на мундіалі.
Станом на 19 квітня 2024 року
Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
2013 | «Депортіво Пасто» | A | 14 | 1 | КК | 8 | 0 | ПК | 2 | 0 | - | - | - | 24 | 1 |
2014 | «Санта-Фе» | A | 34 | 3 | КК | 16 | 0 | КЛ | 2 | 0 | - | - | - | 52 | 3 |
2015 | A | 23 | 2 | КК | 8 | 0 | КЛ+ПК | 10+11 | 1+0 | СЛ | 2 | 1 | 54 | 4 | |
2016 | A | 10 | 2 | КК | 0 | 0 | КЛ | 8 | 3 | - | - | - | 18 | 5 | |
Усього за «Санта-Фе» | 67 | 7 | 24 | 0 | 31 | 4 | 2 | 1 | 124 | 12 | |||||
трав.-груд. 2016 | «Палмейрас» | A | 13 | 4 | КБ | 2 | 0 | - | - | - | - | - | - | 15 | 4 |
2017 | ЛП+A | 8+15 | 0+2 | КБ | 4 | 0 | КЛ | 7 | 3 | - | - | - | 34 | 5 | |
Усього за «Палмейрас» | 36 | 6 | 6 | 0 | 7 | 3 | - | - | 49 | 9 | |||||
січ.-черв. 2018 | «Барселона» | ПД | 5 | 0 | КІ | 1 | 0 | ЛЧ | 0 | 0 | - | - | 6 | 0 | |
2018–19 | «Евертон» | ПЛ | 13 | 1 | КА+КЛ | 2+0 | 0+0 | - | - | - | - | - | - | 15 | 1 |
2019–20 | ПЛ | 29 | 2 | КА+КЛ | 1+3 | 0+0 | - | - | - | - | - | - | 33 | 2 | |
2020–21 | ПЛ | 24 | 2 | КА+КЛ | 4+1 | 1+0 | - | - | - | - | - | - | 29 | 3 | |
2021–22 | ПЛ | 13 | 0 | КА+КЛ | 1+0 | 1+0 | - | - | - | - | - | - | 14 | 1 | |
2022–23 | ПЛ | 7 | 2 | КА+КЛ | 0+1 | 0+0 | - | - | - | - | - | - | 8 | 2 | |
Усього за «Евертон» | 86 | 7 | 13 | 2 | - | - | - | - | 99 | 9 | |||||
2023–24 | «Фіорентина» | A | 4 | 0 | КІ | 2 | 0 | ЛК | 1 | 0 | - | - | - | 7 | 0 |
2023–24 | «Кальярі» | A | 14 | 2 | КІ | - | - | ЛК | - | - | - | - | - | 14 | 2 |
Усього за кар'єру | 217 | 21 | 54 | 2 | 41 | 7 | 2 | 1 | 316 | 32 |
Станом на 6 вересня 2024 року
- Чемпіон Колумбії (1):
- «Санта-Фе»: 2014
- Володар Суперкубку Колумбії (1):
- «Санта-Фе»: 2015
- Володар Південноамериканського кубку (1):
- «Санта-Фе»: 2015
- Чемпіон Бразилії (1):
- «Палмейрас»: 2016
- Чемпіон Іспанії (1):
- Володар Кубка Іспанії (1):
- Бронзовий призер Кубка Америки: 2016, 2021
- ↑ Mina completes €30M Everton move as Barcelona team-mate Gomes joins. Goal. 8 серпня 2018. Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 8 серпня 2018.
- ↑ Mina makes debut late on against Brighton. BBC Sport. 3 листопада 2018. Архів оригіналу за 2 листопада 2018. Процитовано 3 листопада 2018.
- ↑ Mina's first Everton goal. BBC Sport. 26 грудня 2018. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 26 грудня 2018.
- ↑ Yerry Mina is a Viola. 4 серпня 2023. Процитовано 24 серпня 2023.
- ↑ Yerri Mina è del Cagliari [Yerri Mina is at Cagliari] (італ.). Cagliari. Архів оригіналу за 1 лютого 2024. Процитовано 1 лютого 2024.
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Єррі Міна на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Єррі Міна на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Єррі Міна на сайті Soccerbase (англ.)
- Єррі Міна на сайті BDFutbol.com (англ.)
- Єррі Міна на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Народились 23 вересня
- Народились 1994
- Гравці збірної Колумбії з футболу
- Гравці розіграшу Кубка Америки з футболу 2016
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2018
- Гравці розіграшу Кубка Америки з футболу 2019
- Гравці розіграшу Кубка Америки з футболу 2021
- Гравці розіграшу Кубка Америки з футболу 2024
- Колумбійські футболісти
- Футболісти «Депортіво Пасто»
- Футболісти «Санта-Фе»
- Футболісти «Палмейраса»
- Футболісти «Барселони»
- Футболісти «Евертона»
- Футболісти «Фіорентини»
- Футболісти «Кальярі»
- Колумбійські футбольні легіонери
- Футбольні легіонери у Бразилії
- Футбольні легіонери в Іспанії
- Футбольні легіонери в Англії
- Футбольні легіонери в Італії